Рішення № 27211644, 26.10.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" жовтня 2012 р.Справа № 5017/2619/2012

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Зайцева Ю.О.

при секретарі судового засідання Буза К.С.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Регіонального центра технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №4 філії «Дирекція первинної мережі ПАТ «Укртелеком»

до відповідача Військової частини А1357

про стягнення 59 071 грн. 70 коп.

Суддя Зайцев Ю.О.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Регіонального центра технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №4 філії «Дирекція первинної мережі ПАТ «Укртелеком»звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Військової частини А1357, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 59 071 грн. 70 коп., а також витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 22.02.2012 р. між відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в особі заступника директора з питань економіки та фінансів філії «Дирекція первинної мережі ВАТ «Укртелеком»та Військовою частиною 1357 було укладено договір № 54-8 про оренду нерухомого майна товариства.

Відповідно до предмету Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування частину технологічного приміщення (ДОЛС ЦТЕТТМ-13), яке розташоване в м. Біляївка Одеської області на 1 поверсі одноповерхового будинку №154 по вул. Леніна, загальною площею 15 кв. м. для встановлення обладнання зв'язку.

Позивач свої обов'язки згідно умов договору виконав вчасно та в повному обсязі, проте відповідач в період з 01.01.2012 р. по 31.07.2012 р. не проводив розрахунки за надані послуги, чим порушив права позивача.

Ухвалою суду від 10.09.2012 р. було порушено провадження у справі №5017/1957/2012 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні.

В судовому засіданні 26.09.2012р. представником позивача надано обґрунтований розрахунок заборгованості (вх.№29397 від 26.09.2012 р.).

Ухвалами суду від 26.09.2012р., 10.10.2012 р. приймаючи до уваги нез'явлення представника відповідача, та невиконання відповідачем вимог ухвали суду, розгляд справи відповідно до вимог ст. 77 ГПК України було відкладено на 10.10.2012р. та 26.10.2012 р. відповідно.

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надсилання судових ухвал на адресу, зазначену в позовній заяві, у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 "Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення скеровувалися на адресу відповідача визначену в позовній заяві, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

26.10.2012 року в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, надані під час судового розгляду, суд встановив:

22.02.2012. між Публічним акціонерним товариством «Укртелеком»в особі заступника директора Пригоди Володимира Миколайовича з питань економіки та фінансів філії «Дирекції первинної мережі ПАТ «УкрТелеком»та Військовою частиною А1357, в особі командира військової частини Рак Віталія Івановича було укладено договір №54-8 про оренду нерухомого майна товариства.

Згідно до п. 2.1. договору передача орендареві Майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акта приймання - передачі Майна (додаток № 1 до Договору), вказаного в п. 1.1 договору, але не пізніше 3 днів з моменту підписання сторонами договору. При цьому ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження Майна переходить до Орендаря з відповідними наслідками.

В акті приймання - передачі майна (додаток №1 до договору) вказано, що датою приймання - передачі Майна в користування відповідача є 22.02.2012р.

Також, 22.02.2012 р. сторонами узгоджено розрахунок орендної плати за перший місяць оренди нерухомого майна (додаток до договору №3), яким визначену плату в розмірі 7 575,00 грн.

Відповідно до додатку №4 до договору -розрахунку витрат на енергопостачання обладнання орендаря від 22.02.2012 р. вказано, що витрати на оплату спожитої електроенергії за грудень 2011 року становлять 662 грн. 38 коп.

Позивачем зобов'язання за договором виконані в повному обсязі та вчасно, на виконання зобов'язань відповідача по розрахунках з орендної плати військовій частині №А1357 направлялись рахунки №831900-177 від 02.03.2012 р. на суму 16 505 грн. 03 коп., №831900-200 від 31.03.2012 р. на суму 8 278 грн. 22 коп., №831900-237 від 30.04.2012 р. на суму 8 281 грн. 55 коп., №831900-306 від 31.05.2012 р. на суму 8 281 грн. 55 коп., №831900-361 від 30.06.2012 р. на суму 8 290 грн. 69 коп., №831900-422 від 31.07.2012 р. на суму 1 143 грн. 97 коп., проте оплата за ними відповідачем здійснена не була.

Таким чином відповідач у відповідача в період з 01.01.2012 р. по 31.07.2012 р. утворилась заборгованість в розмірі 57 927 грн. 73 коп.

Згідно до п. 3.1. договору орендна плата встановлюється орендодавцем за договірною ціною на підставі його внутрішніх нормативних актів і відповідно до фіксованого розміру місячної орендної плати становить 505,00 грн. з ПДВ (20%) за 1 кв.м. технологічного приміщення.

Відповідно до п. 3.4. договору, орендар оплачує витрати на утримання майна окремо в строк, зазначений у п. 3.1 Договору, згідно з рахунками орендодавця, пропорційно обсягам орендованого майна.

Згідно пункту 3.5. договору, орендар відшкодовує витрати на електроенергію, у порядку, визначеному Правилами користування електричною енергією, та на підставі окремого розрахунку орендодавця в термін, зазначений у п. 3.1. договору.

З наведених підстав Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Регіонального центра технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №4 філії «Дирекція первинної мережі ПАТ «Укртелеком»звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Військової частини А1357 про стягнення заборгованості.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими

визнаються цивільно-правові зобов'язанні, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникли між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 183 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання га інші учасники господарських відносин мають виконувати господарські зобов'язання належним чином у відповідності до закону, інших правових актів, договорів.

Частиною 1. З ст. 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч. ст. 598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Якщо у зобов'язані встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термі), що визначено в ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Згідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України»за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань, а також за шкоду і збитки, заподіяні довкіллю, правам та інтересам фізичних і юридичних осіб та державі, військова частина як суб'єкт господарської діяльності несе відповідальність. передбачену законом та договором. Військова частина як суб'єкт господарської діяльності за своїми зобов'язаннями відповідає коштами, що находяться на її рахунках по відповідних статтях кошторису (крім захищених статей), а в разі їх недостатності відповідальність за зобов'язаннями військової частини несе Міністерство оборони України. Стягнення за зобов'язаннями військової частини не може бути звернено на майно, за нею закріплене. Зазначена норма визначає активи військової частини за рахунок яких можуть бути задоволені кредиторські вимоги та підлягають застосуванню на стадії виконання судового рішення, при визначені джерел погашення заборгованості військової частини. В той же час стороною за договором оренди нерухомою майна товариства є саме відповідач як юридична особа, тому саме він є боржником у зобов'язанні, яке виникло з договору оренди.

Так, судом встановлено наявність прострочення виконання зобов'язання відповідачем по сплаті орендних платежів, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 59 071 грн. 70 коп. є обґрунтованою.

Щодо стягнення пені за порушення зобов`язання, то господарський суд вважає за необхідне зазначити таке.

Ст. 546 Цивільного кодексу України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму пені -1 143 грн. 97 коп. грн.

Аналізуючи позовні вимоги про стягнення пені, суд зазначає, що згідно до п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 59 071 грн. 70 коп., суми, суми пені від інфляції 1 143,97 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі як обґрунтована та підтверджена наявними матеріалами справи.

Згідно з вимогами ст.ст. 32. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як па підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні лані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також, інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на наведене, суд вважає позовні вимоги, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що відповідають вимогами чинного законодавства України, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій цієї особи.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Військової частини А 1357 (67400, Одеська обл., м. Роздільна, р/р 35225043000719 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код ЕДРПОУ 08456231) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», в особі Регіонального центра технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 4 філії «Дирекції первинної мережі ПАТ «Укртелеком» (65066, м. Одеса, с. Шевченко, 37 лінія, б. 46, код ЕДРПОУ- 16479714, р/р 260049744 в ООДАТ «Райффайзен Банк Аваль»м. Одеси, МФО 328351) 59 071 (п'ятдесят дев'ять тисяч сімдесят одну) грн. 70 коп. боргу та 1609 (одну тисяча шістсот дев'ять) гривень 50 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 31.10.2012 року.

Суддя Зайцев Ю.О.