Рішення № 27211510, 31.10.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.12 Справа№ 5015/4070/12

За позовом: приватного підприємства "Сандрик", м. Львів,до відповідача:Львівського комунального підприємства "Янів-405", м. Львів,про: стягнення заборгованості,Суддя Т. РимЗа участю представників:позивача:Лапка І.С. -довіреність №01-07 від 22.10.2012 року,відповідача:не з'явився.На розгляд господарського суду Львівської області подано позов приватного підприємства "Сандрик" до Львівського комунального підприємства "Янів-405" про стягнення заборгованості. Ухвалою від 01.10.2012 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 17.10.2012 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору №02/09-1 від 02.09.2009. не здійснив оплати за виконані роботи, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 38 888,58 грн. Крім того, відповідачу нараховано 1 480,42 грн. пені, 6 727,72 грн. інфляційних втрат, 3 423,26 грн. -3% річних.

В судові засідання представник відповідача не з'являвся, хоч був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 03.10.2012 р., причин неприбуття не повідомляв, проти позову у встановленому порядку не заперечив. Суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між сторонами у справі укладено договір №02/09-1 від 02.09.2009 р. (надалі -Договір). За умовами цього договору підрядник зобов'язується на свій ризик, власними силами та засобами виконати роботи з поточного ремонту сходових кліток в житлових будинках по вул. Золота, 36 (І-ІІ під'їзди) у м. Львові, відповідно до календарного плану виконання робіт та договірної ціни, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи на умовах, передбачених даним договором. Згідно з пунктами 2.1, 2.2 Договору ціна договору складає 38 888,51 грн., в тому числі ПДВ. В ціну договору входить вартість матеріалів.

На виконання умов Договору позивачем виконано, а відповідачем прийнято виконані роботи, що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2009 року (форма КБ-2) та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2009 року (форма КБ-3) на суму 38 888,58 грн. Жодних зауважень щодо якості, обсягів та терміну виконання робіт відповідач не пред'являв.

Доказів оплати вартості виконаних робіт у сумі 38 888,51 грн. відповідач не представив, проти позову у встановленому порядку не заперечив.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу виконання робіт на підставі Договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 4.1 Договору передбачено, що замовник зобов'язаний сплатити підряднику обумовлену договором ціну після виконання робіт протягом 10 календарних днів з дня підписання сторонами акта здавання-приймання виконаних робіт.

В силу статті 610, частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, оскільки сторонами у справі було погоджено строк виконання грошового зобов'язання, відповідачем таке зобов'язання було порушено, у відповідача виник обов'язок оплатити вартість виконаних робіт, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 38 888,51 грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно з умовами пункту 5.6 Договору за порушення термінів оплати вартості робіт, замовник сплачує пеню в розмір однієї облікової ставки НБУ, від суми заборгованості, за кожний день прострочення. Разом з тим, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. На зазначене позивач уваги не звернув та здійснив нарахування пені за період у шість місяців, що передували зверненню до суду, тобто за межами строків, визначених частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України. За таких обставин суд відхиляє позов у частині стягнення пені.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте суд, здійснивши перерахунок суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних, дійшов висновку, що до стягнення з відповідача підлягає 6572,16 грн. інфляційних втрат, 3 423,25 грн. -3% річних.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального Закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 193, 230 Господарського кодексу України, статтями 11, 526, 530, 640, 837 Цивільного кодексу України, статтями 1, 43, 33, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Львівського комунального підприємства "Янів-405" (адреса: вулиця Туринського, будинок 5, місто Львів, Львівська область 79000, ідентифікаційний код 22333446) на користь приватного підприємства "Сандрик" (адреса: вулиця Довженка, будинок 10, Сихівський район, місто Львів, Львівська область, 79066; ідентифікаційний код 20824128) 38 888,51 грн. основного боргу, 6 572,16 грн. інфляційних втрат, 3 423,25 грн. -3% річних, 1 557,35 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору

3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 02.11.2012 р.

Суддя Рим Т.Я.