Рішення № 27211048, 10.10.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2012 р.Справа № 5023/4096/12 вх. № 4096/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федорова Т.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за дов. б/н від 18.04.2011 року;

відповідача - Михайленко Л.В. за довір. б/н від 09.10.2012р.;

3-ї особи , що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Задорожна В.М. за довір № 20/10-12 від 03.01.2012р.;

розглянувши справу за позовом

Фізичної особи ОСОБА_4, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Європейський стиль", м. Харків

3-я особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців Харківської міської ради, м. Харків

про внесення змін в установчий договір

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Європейський стиль" полягають у внесенні до установчого договору відповідача даних про наявність у позивача загального внеску до уставного фонду відповідача у розмірі 50,91%.

У судове засідання 10.10.2012р. представник позивача з'явився, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач скористався правом участі свого представника у судовому засіданні, заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у судове засідання з'явилась, через канцелярію суду 10.10.2012р. за вх.№16319 подала пояснення на позовну заяву, в якій не заперечує проти внесення змін до установчих документів відповідача у встановленому законом порядку.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серіїА01 №083441 23.10.1996 р. було зареєстроване Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Європейський стиль".

Відп овідно до п.3 Додаткової угоди №4 до установчого договору відповідача від 29.08.2000р. затверджено склад учасників відповідача, розміри їх внесків до статутного фонду та їх частку.

Відповідно до п.п.1 п.3 названої вище Додаткової угоди до установчого договору фізичній особі ОСОБА_5 належала частка в статутному фонді відповідача у розмірі - 39.92%.

Відповідно до п.п.9 п.3 вищевказаної Додаткової угоди до установчого договору фізичній особі ОСОБА_4 належала частка у статутному фонді відповідача у розмірі 10,99%.

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом №ВМХ627747 від 30.07.2010 р., виданого державним нотаріусом одинадцятої Харківської державної нотаріальної контори - Литвиненко Ю.Ю. по спадковій справі №639/09, зареєстрованого в реєстрі за №8-891, спадкоємцем 39.92% відсотків статутного фонду TOB Фірми «Європейський стиль», право власності на які належить ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі довідки, виданої TOB Фірма «Європейський стиль» 20.07.2010р. за №26 та Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Європейський стиль» (нова редакція), зареєстрованого у виконкомі Харківської міської ради від 21.01.1998р., реєстраційний № 24481041, зміни № 1 до статуту TOB Фірма «Європейський стиль" від 27.03.1998 р., реєстраційний Ш 24481041, зміни № 2 до статуту TOB Фірма «Європейський стиль" від 25.05.1998 р., реєстраційний № 24481041, Зміни № 3 до Статуту TOB Фірма «Європейський стиль" від 03.03.1999 р., реєстраційна справа 04059243Ю 0013113, зміни № 5 до статуту TOB Фірми «Європейський стиль», реєстраційна справа № 04059243Ю 0013113 зміни до статуту TOB фірма «Європейський стиль» від 02.10.2002 р., реєстраційна справа № 04059243Ю 00 є її син, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який мешкає в АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до заяви позивача від 11.04.2011р., направленої до відповідача, позивач просив внести зміни до Статуту відповідача з метою оформлення долі позивача у відповідності до вимог законодавства України та розгляду вказаного питання на загальних зборах відповідача.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповіді на вказане вище звернення до відповідача на адресу позивача не надходило. 11 травня 2011 року позивач направив усім учасникам відповідача замовлені листи про скликання загальних зборів на 11.06.2011р. об 11-00, порядком денним яких мали бути питання щодо внесення змін до установчого договору у зв'язку зі збільшенням частки позивача у статутному фонді відповідача. Як зазначає позивач, вказані загальні збори учасників не відбулися з причини неявки 11 учасників.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про господарські товариства» товариство є власником грошових і майнових внесків засновників та учасників цього товариства.

На підставі частини другої статті 7 Закону про господарські товариства (1576-12) підвідомчими судам є також справи про зобов'язання внести зміни до установчих документів товариства у випадку виходу учасника з товариства, відчуження частки (її частини) в статутному (складеному) капіталі товариства, вступом правонаступника (спадкоємця) учасника до господарського товариства тощо за позовами таких осіб.

Відповідно до ст.59 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - й" статті 41 Закону України "Про господарські товариства".

Вищим органом Товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників, до компетенції яких належить, зокрема, внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу.

Відповідно до ст. 167 ГК України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді господарської організації, що включає правомочність на участь цієї особи в управлінні господарської організації, в тому числі право на отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації.

За змістом статті 167 ГК України корпоративні права складаються з двох самостійних прав:

1) права на частку в статутному капіталі товариства (майнове право);

2) права участі в товаристві (особисте право).

Набуття кожного з цих прав можливе одночасно. Право на частку може бути набута, зокрема, у випадку передбаченою ч.1 ст. 55 Закону України "Про господарські товариства", а саме: при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства.

У даному випадку позовна вимога полягає у внесенні зміни до установчого договору відповідача.

В установчому договорі, зазвичай, визначаються конкретні права й обов'язки учасників, порядок їх спільної діяльності щодо створення нової юридичної особи, умови передачі у власність такої юридичної особи майна, порядок участі в управлінні діяльністю юридичної особи, умови та порядок розподілу між учасниками прибутку й збитків, порядок виходу зі складу учасників. Тобто, установчий договір закріплює згоду учасників на заснування юридичної особи та визначає основні положення взаємовідносин учасників.

Оскільки установичий договір товариства є саме договором, на внесення змін до нього розповсюджується встановлений нормами глави 53 Цивільного кодексу України порядок внесення змін до договору. Зокрема, ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Докази дотримання вказаного порядку відповідачем відсутні.

В огбрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він не отримав від відповідача згоди на проведення загальних зборів з питань внесення змін до статуту відповідача та з метою належного оформлення свого права на частку у відповідача. При чому, як на доказ, позивач посилався на заяву від 11.04.2011р. (а.с.58).

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 підкреслюється, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК) (1798-12). Якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматись господарським судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами ГПК (1798-12). У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору. Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).

З наданої суду копії заяви позивача від 11.04.2011 р. вбачається, що вказана копія не засвідчена, тому не може вважатись належним і допустимим доказом, і не беруться судом до уваги. Інших доказів того, що позивач звертався до відповідача з заявами про оформлення його права на частку ОСОБА_5 у розмірі 39,92% у статутному фонді відповідача, або про отримання відповідачем заяв позивача, що стосуються предмету позову суду надано не було.

Крім того, з огляду на вищевказану правову природу установчого договору, суд приходить до висновку про те, що задоволення позовної вимоги про внесення змін до установчого договору відповідача не може призвести до захисту його права на частку в статутному капіталі.

Згідно ст. 62 Господарського кодексу України підприємство діє на підставі статуту, який має містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів тощо.

Відповідно до ст. ст. 25, 29 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" зміни до установчих документів юридичних осіб набувають чинності після їх державної реєстрації.

Оскільки розгляд справи по суті судом було розпочато, а можливість зміни предмету позову є можливою у відповідності до ст. 22 ГПК України лише до такого початку, в суду наявні правові підстави для вирішення спору по суті. Вказане зумовлює також віхилення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

З врахуванням вищевказаного та з огляду на те, що захист прав учасника діючого товариства щодо правильного відображення належної йому частки в статутному капіталі пов"язується чинним законодавством з внесенням змін саме до статуту товариства, а не до установчого договору товариства, що укладався при його створенні, суд вважає належним в позові відмовити повністю з покладенням судових витрат по сплаті судового збору на позивача.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи відхилити.

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 15.10.2012 р.

Суддя Жельне С.Ч.