Рішення № 27210965, 29.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-53/13430-2012 29.10.12За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал - Страхування"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 6 902,98 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Пінчук Ю. О.- представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" в порядку регресу 6 902,98 грн.

Позов обґрунтований тим, що позивачем на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту № 01/10-Т/М від 29.09.2010 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування на ремонт пошкодженого автомобіля марки БМВ д/н ВЕ7070АМ, а тому позивачем відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу Опель д/н С7082НІ, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у відповідача, позивачем було направлено останньому регресну вимогу про сплату страхового відшкодування. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму, позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2012 порушено провадження по справі № 5011-53/13430-2012, розгляд справи призначено на 29.10.2012.

Представник позивача в судове засідання 29.10.2012 з'явився та надав документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте через канцелярію суду подав письмовий відзив на позов, за змістом якого останній заперечував в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не надано звіту, а відтак відповідач наголошує, що розрахунки витрат на відновлювальний ремонт забезпеченого позивачем транспортного засобу здійснений без урахування зносу, що є порушенням встановленого законом порядку. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів про оплату ремонту автомобіля БМВ д/н ВЕ7070АМ його власником, а тому не має підстав для оплати відповідачем ПДВ включеного до рахунку-фактури № 147850 від 30.06.2011. Також відповідач зазначає, що позивачем, при розрахунку суми регресної вимоги, не враховано франшизу в розмірі 510,00 грн. за полісом № ВВ/5314744.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 29.10.2012 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

29.09.2010 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал - Страхування" та Ординською І. В. було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 01/10-Т/М (надалі - договір страхування) за яким був застрахований автомобіль БМВ д/н ВЕ7070АМ.

28.06.2011 року о 10-00 годині, Скляров І. Г., керуючи транспортним засобом Опель д/н С7082НІ в м. Миколаєві на території АГК «Перемога»провулок Транспортний, 15, рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпеці свого маневру, внаслідок чого допустив зіткнення зі стоячим позаду автомобілем БМВ д/н ВЕ7070АМ, водій якого Ординська І. В. знаходилася поза межами автомобіля.

Як вбачається з матеріалів справи, ДТП сталася в результаті порушення Скляровим І. Г. вимог Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Заводського районного суду м. Миколаєва № 3-1812/2011 від 25.07.2011.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль БМВ д/н ВЕ7070АМ.

На підставі рахунку-фактури № 147850 від 30.06.2011 та розрахунку суми страхового відшкодування було визначено розмір страхового відшкодування в сумі 6902,98 грн.

Відповідно до норм чинного законодавства та враховуючи умови договору страхування позивач визнав вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що склав страховий акт № 01/10-Т/М-3.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування за договором страхування в розмірі 6902,98 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 302 від 20.07.2011.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 6902,98 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Опель д/н С7082НІ, встановлена у судовому порядку.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність осіб, які експлуатують автомобіль Опель д/н С7082НІ на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № ВЕ/5314744 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип договору 3). Вказаним договором (полісом № ВЕ/5314744) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн. та франшиза в розмірі 510,00 грн.

Отже, відповідач є особою на яку полісом № ВЕ/5314744 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля на час спірної ДТП.

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий -МТСБУ) відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з претензією № 081111-1-1842/К від 08.11.2011р. про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 6902,98 грн. На доказ отримання претензії відповідачем позивач надав суду повідомлення про вручення поштового відправлення.

У відповіді на претензію відповідач просив надати йому розрахунок вартості матеріального збитку, з урахуванням зносу складових та переглянути суму претензії з урахуванням визначеного коефіцієнта фізичного зносу. На доказ направлення вказаного листа позивачу відповідач надав суду копію списку згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів № 576 та фіскального чеку № 6250 від 14.02.2012.

Проте, станом на день винесення рішення, відповідач суму страхового відшкодування не виплатив.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

На підтвердження розміру витрат необхідних для відновлювального ремонту автомобіля БМВ д/н ВЕ7070АМ позивачем надано рахунок-фактуру № 147850 від 30.06.2011, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту складає 6902,98 грн.

Як убачається з довідки про дорожньо-транспортну пригоду, під час спірної ДТП автомобіль БМВ д/н ВЕ7070АМ отримав механічні пошкодження заднього бамперу та парктроників.

З рахунку № 147850 від 30.06.2011 вбачається, що використовувалися наступні деталі: накладка заднього бамперу, облицівка заднього, разом вартість складових, що підлягали заміні складає 5559,98 грн.

Відповідно до пункту 3.9 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів затвердженої наказом Міністерства юстиції України Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 №142/5/2092 (далі -Методика) фізичний знос обумовлюється погіршенням технічного стану КТЗ унаслідок експлуатаційного зносу його складників. Фізичний знос ураховується як втрата вартості КТЗ, що виникає в процесі його експлуатації. Фізичний знос може розраховуватись у вигляді коефіцієнта фізичного зносу складників залежно від технічного стану КТЗ, який відображає взаємозв'язок умов експлуатації і технічного стану КТЗ з вартістю його складників. Фізичний знос може також визначатись шляхом урахування погіршення технічного стану КТЗ унаслідок отриманих і усунених пошкоджень залежно від вартості їх усунення.

Відповідно до пункту 7.1 Методики оцінка КТЗ здійснюється переважно із застосуванням бази оцінки, яка відповідає ринковій вартості. Ринкова вартість КТЗ ураховує його комплектність, укомплектованість і фактичний технічний стан, строк експлуатації, величину пробігу, умови, у яких він експлуатувався (зберігався), особливості кон'юнктури ринку регіону. Згідно з принципами зміни вартості, попиту та пропозиції значення ринкової вартості є змінною за фактором часу величиною, яка залежить від коливань ринкових цін на КТЗ та його складники.

Згідно з пунктом 7.38 Методики значення ЕЗ (де ЕЗ -коефіцієнт фізичного зносу) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує:

5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД;

7 років - для інших легкових КТЗ;

3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД;

4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів;

5 років - для мототехніки.

Відповідно до пункту 7.39 Методики винятком стосовно використання зазначених вимог є:

а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний);

б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації;

в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.

Як вбачається з матеріалів справи жодних винятків, перелічених у пункті 7.39 Методики по використанню пошкодженого транспортного засобу матеріали справи не містять.

Відповідно до пункту 7.40 Методики якщо під час відновлення були використані нові складники іншої модифікації КТЗ взамін пошкоджених (розукомплектованих), значення процента їх фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю.

Як вбачаться з матеріалів справи транспортний засіб БМВ д/н ВЕ7070АМ, 2008 року випуску, спірне ДТП відбулось 28.06.2011, отже строк експлуатації даного транспортного засобу не перевищує 5 років, винятків перелічених у пункті 7.39 Методики по використанню пошкодженого транспортного засобу матеріали справи не містять, а відтак фізичний знос деталей пошкодженого транспортного засобу відсутній.

Суд зазначає, що розмір завданих збитків, і відповідно витрат, які згідно зі статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" покладаються на відповідача, як страховика за полісом № ВЕ/5314744, позивачем доведений належними засобами доказування, і відповідачем жодним чином не спростований.

Відповідачем також у супереч статті 33 ГПК України не доведено, що витрати, визначені у рахунку-фактурі № 147850 від 30.06.2011, не пов'язані із страховим випадком (спірною ДТП).

Крім того, суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язок із визначення розміру завданих збитків внаслідок настання страхового випадку покладений на страховика, а не на особу, яка має право на відшкодування цих збитків. Проте, відповідач у порушення вимог зазначеного Закону свій обов'язок щодо визначення вартості завданих збитків не виконав, і не вчинив жодних дій з встановлення цього розміру.

Судом враховано, що позов до відповідача заявлений у межах лімітів його відповідальності за спірним страховим випадком.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність задоволення позовних вимог в сумі 6392,98 грн. (6902,98 грн. - 510,00 грн. франшизи за Полісом № ВЕ/5314744).

Також суд не приймає до уваги зазначене відповідачем про відсутність підстав для оплати відповідачем ПДВ включеного до рахунку-фактури № 147850 від 30.06.2011, оскільки відповідачем не надано доказів, що автомобіль БМВ д/н ВЕ7070АМ не був відновлений після спірного ДТП, а також ТОВ «Конструкор», який виставив рахунок-фактуру № 147850 від 30.06.2011 на оплату за ремонт автомобіля БМВ д/н ВЕ7070АМ є платником податку на додану вартість.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при частково задоволенні позову покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам (частина 5 статті 49 ГПК України).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" (01010, м. Київ, вул. Андрія Кудрі, 21/17, квартира 1, ідентифікаційний код 20448234, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал - Страхування" (49000, м. Дніпропетровськ, вулиця Набережна В. І. Леніна, 15А, ідентифікаційний номер 33908322) 6392,98 грн. (шість тисяч триста дев'яносто дві гривні 98 коп.) страхового відшкодування, 1490,59 грн. (одну тисячу чотириста дев'яносто гривень 59 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили - видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Повернути Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Арсенал - Страхування" (49000, м. Дніпропетровськ, вулиця Набережна В. І. Леніна, 15А, ідентифікаційний номер 33908322) з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір у розмірі 43,50 грн. (сорок три гривні 50 коп.), сплачений згідно з платіжним дорученням № 6782 від 12.09.2012. Платіжне доручення № 6782 від 12.09.2012 залишити в матеріалах справи Господарського суду міста Києва № 5011-53/13430-2012.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.11.2012

Суддя Грєхова О.А.