Рішення № 27208600, 23.10.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.10.12 р. Справа № 5006/46/9пн/2012

Господарський суд Донецької області у складі: судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання Коржевій Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84601, Донецька область, місто Горлівка, проспект Леніна, будинок № 11; код ЄДРПОУ - 00131268)

до Державного підприємства «Макіїввугілля» (86157, Донецька область, місто Макіївка, площа Радянська, будинок № 2; код ЄДРПОУ - 32442295)

про стягнення 12 264,67 гривень

за участю представників сторін:

від позивача: Васильченко Л.І.., яка діє на підставі довіреності № 431-12 «Д» від 18.05.2012

від відповідача: Дятловська М.В., яка діє на підставі довіреності № 08-81/04д від 03.01.2012

С У Т Ь С П О Р У :

Державне підприємство «Макіїввугі?лля» звер?нулося до? господарського суду Донецьк?ої області з позовом, в якому просить визнати недійсним та скасувати акт про порушення Правил користування електричною енергією № 034897 від 17 серпня 2009 року, складений ПАТ «Донецькобленерго»; скасувати протокол засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією та визначення обсягу не облікованої електричної енергії та/або суми спричинених збитків № 81 від 09 лютого 2012 року, згідно якого обсяг не облікованої електричної енергії складає 17 483 кВт/год на суму 12 264,67 гривень.

Відповідно до вимог частини третьої статті 2-1 Господарського процесуального кодексу України автоматизованою системою документообігу суду суддею для розгляду вказаної справи визначено Савченко С.В.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25 квітня 2012 року позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та її призначено до розгляду у судовому засіданні на 17 травня 2012 року.

17 травня 2012 року на адресу господарського суду Донецької області надійшла зустрічна позовна заява, в якій ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» просить стягнути з ДП «Макіїввугілля» вартість електроенергії, не облікованої внаслідок порушення Правил користування електричною енергією у розмірі 12 264,67 гривень.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17 травня 2012 року зустрічна позовна заява прийнята для спільного розгляду з первісним позовом.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17 травня 2012 року розгляд справи відкладено до 25 травня 2012 року у зв'язку із витребування у відповідача за первісним позовом детального розрахунку донарахування суми електричної енергії.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25 травня 2012 року первісну позовну заяву Державне підприємство «Макіїввугілля» залишено без розгляду.

Також, ухвалою господарського суду Донецької області від 25 травня 2012 року розгляд справи за зустрічним позовом відкладено до 07 червня 2012 року у зв'язку з неявкою представника відповідача.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 07 червня 2012 року розгляд справи за зустрічним позовом відкладено до 14 червня 2012 року у зв'язку із витребуванням нових доказів.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14 червня 2012 року розгляд справи за зустрічним позовом відкладено до 25 червня 2012 року у зв'язку із задоволенням клопотання про витребування доказів.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області від 20 червня 2012 року у зв'язку зі звільненням судді Савченко С.В. призначено повторний автоматизований розподіл справи № 5006/46/9пн/2012.

Автоматизованою системою документообігу суду суддею для розгляду вказаної справи визначено Фурсову С.М.

За змістом пункту 3.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у разі зміни складу суді (в тому числі з одноосібного на колегіальний, навіть якщо до складу колегії суддів входить суддя, який раніше одноособово розглядав дану справу), розгляд справи починається заново, а отже, спочатку починається й перебіг строку вирішення спору.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21 червня 2012 року справу прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 05 липня 2012 року.

05 липня 2012 року в судовому засіданні оголошено перерву до 23 липня 2012 року.

23 липня 2012 року в судовому засіданні оголошено перерву до 01 серпня 2012 року.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 01 серпня 2012 року розгляд справи за зустрічним позовом відкладено до 08 серпня 2012 року у зв'язку із задоволенням клопотання про витребування доказів.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 08 серпня 2012 року розгляд справи за зустрічним позовом відкладено до 16 серпня 2012 року у зв'язку з неявкою представника відповідача.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16 серпня 2012 року за клопотанням представника позивача продовжено строк вирішення спору на 15 днів, та розгляд справи відкладено до 23 серпня 2012 року у зв'язку з неявкою представника відповідача.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23 серпня 2012 року розгляд справи за зустрічним позовом відкладено до 03 вересня 2012 року у зв'язку з неявкою представника відповідача.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 03 вересня 2012 року у зв'язку із знаходженням судді Фурсової С.М. у відпустці, справу № 5006/46/9пн/2012 передано на розгляд судді Сажневої М.В.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03 вересня 2012 року розгляд справи за зустрічним позовом відкладено до 03 жовтня 2012 року у зв'язку з неявкою представника відповідача.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 24 вересня 2012 року у зв'язку з виходом з відпустки судді Фурсової С.М., справу № 5006/46/9пн/2012 передано на розгляд судді Фурсової С.М.

Так, відповідно до приписів пункту 3.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», перебіг строку вирішення спору почато заново.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03 жовтня 2012 року розгляд справи за зустрічним позовом відкладено до 15 жовтня 2012 року у зв'язку з неявкою представника відповідача.

15 жовтня 2012 року в судовому засіданні оголошено перерву до 23 жовтня 2012 року.

Представник позивача Васильченко Л.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним у позові та додаткових письмових поясненнях.

Представник відповідача Дятловська М.В. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних, надала пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши уповноважених представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши надані суду докази в порядку статті 43 ГПК України, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, яки є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд -

В С Т А Н О В И В :

Частиною першою статті 67 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (частина друга статті 67 ГК України).

Згідно зі статтями 11, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пункту сьомого статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Сторони вільні в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимоги ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Так, 01 червня 2003 року між відкритим акціонерним товариством «Донецькобленерго» (далі - позивач або постачальник) та Державним підприємством «Макіїввугілля» (далі - відповідач або споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 42/74 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник електричної енергії постачає енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до нього, що є невід'ємними частинами.

26 квітня 2011 року у відповідності до положень Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 № 514-VI було здійснено реорганізацію організаційно-правової форми відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» на публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго».

30 березня 2012 року державним реєстратором виконавчого комітету Горлівської міської ради Донецької області був зареєстрований у новій редакції статут публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», у відповідності до якого відбулась зміна найменування юридичної особи - публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго» на публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго».

Відповідно до пункту 9.4 Договору, договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 05 червня 2004 року. Договір може бути продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору за згодою сторін буде укладена відповідна додаткова угода.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що у спірний період сторони перебували у договірних відносинах.

Статтею 1 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що електрична енергія є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.

Згідно статті 26 Закону України «Про електроенергетику» та пункту 1.3 Правил користування електричною енергією (далі - Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Споживач зобов'язаний виконувати умови договору, Правил користування електричною енергією, інших нормативно-правових актів та технічних документів, а у разі їх порушення несе відповідальність згідно з законодавством України. Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом другим статті 275 ГК України та пунктом 5.1 Правил передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Відповідно до діючого законодавства тарифи на електричну енергію для споживачів встановлюються Постановами Національної комісії з регулювання електроенергетики України.

На підставі вказаних нормативно-правових актів та технічних документів споживання споживачем електричної енергії можливе лише через прилади обліку (системи обліку: трансформатори струму, лічильники та інше) електричної енергії, які захищено відповідними пристроями та пломбами постачальника та Держспоживстандарту. Порушення цього правила та обов'язку з боку споживача, дії або його бездіяльність - є протиправною поведінкою (правопорушенням).

Постачання електроенергії відбувається на об'єкт, вказаний в Додатку № 3 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», який розташований за адресою: Донецька область, місто Макіївка, вулиця Ярошенко.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконував свої обов'язки щодо постачання електричної енергії відповідачу.

Пунктом 2 Договору сторони визначили, що під час виконання умов Договору, а також вирішення питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.

Згідно з підпунктами 15 та 16 пункту 8.1 Правил, постачальник електричної енергії має право контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів, а також складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушенням вимог законодавства України в електроенергетиці.

17 серпня 2009 року уповноваженими представниками позивача було проведено технічну перевірку приладів обліку електроенергії Державного підприємства «Макіїввугілля» ВП «Шахта імені В.М. Бажанова» за адресою: Донецька область, місто Макіївка, вулиця Ярошенко, за результатами якої зафіксовано факт порушення пункту 7.6 Правил, що полягає у самовільному підключенні до електричної мережі РП-5 РУ-0,4 кВ (після відключення на підставі відповідного наряду від 25 червня 2009 року), що не є власністю споживача. Підключення здійснено шляхом включення вхідного рубильника (а.с. 56).

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що у разі виявлення однією із сторін договору порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представника обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акта.

Згідно пункту 6.41 Правил, у разі виявлення під час контрольного обліку або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень ПКЕЕ або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформлюється двосторонній акт порушень.

Відповідно до підпункту 27 пункту 10.2 Правил, споживач зобов'язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальної організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних мереж споживача.

На підставі пунктів 6.38, 6.40, 6.41 Правил, виявлене порушення було зафіксовано в Акті про порушення Правил користування електричною енергією (далі - Акт) № 034897 від 17 серпня 2009 року.

У розділі Акта «за участю споживача» зазначено, що перевірка проходила за участю заступник директора, який відмовився назвати своє прізвище та підписати зазначений Акт.

Крім того, у розділі «підпис представників постачальника електричної енергії», Акт підписаний трьома уповноваженими представниками позивача, повноваження яких підтверджені матеріалами справи. Таким чином, Акт підписаний трьома повноважними представниками позивача, містить всі необхідні вихідні та достатні дані для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії, тобто суми завданих споживачем збитків, і іншого відповідачем не доведено.

Факт споживання електроенергії ані під час складання спірного Акта, ані в ході розгляду спору в порядку статті 33 ГПК України не спростовано, жодного зауваження до Акта під час перевірки та після її закінчення не надано.

Тому, заперечення відповідача з приводу складання Акту з порушенням ПКЕЕ, є необґрунтованими та не приймаються судом до уваги.

Згідно із абзацами 13, 41, 42 пункту 1.2 Правил, межа експлуатаційної відповідальності - точка розділу електричної мережі за ознакою договірних зобов'язань з експлуатації тих чи інших її ділянок або елементів, встановлюються за згодою сторін. За відсутності такої згоди межа експлуатаційної відповідальності збігається з межею балансової належності.

Межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між споживачем (субспоживачем) і електропередавальною організацією за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок фіксуються в актів розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін (пункт 2.1 Правил).

З матеріалів справи випливає, що об'єкт відповідача, на якому виявлено порушення Правил, за вищевказаною адресою приєднано до РУ 0,4кВ РП-5, про що зазначено в Акті та відповідає Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін № 311 від 03 липня 2003 року. Наведене дає можливість визначити, що саме на об'єкті споживача було проведене технічну перевірку.

Пункт 6.40 Правил передбачає, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656 (далі - Методика).

Таким чином, дії уповноважених осіб позивача відповідають положенням пункту 6.41 Правил.

Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за п'ять робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії (абзац третій пункту 6.42 Правил).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач отримав копію Акту, був своєчасно та належний чином повідомлений про день, місце та час засідання комісії з розгляду Акту, яке відбудеться 09 лютого 2012 року, про що свідчить відповідний лист (а.с. 58). Факт отримання листа та копії Акту підтверджується відміткою відповідача від 02 лютого 2012 року, зробленою представником відповідача на цьому листі.

Правилами передбачено, що рішення комісії оформлюється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоком споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має оплатити розрахункові документи за недораховану електричну енергію протягом тридцяти календарних днів від дня отримання рахунку.

Згідно з пунктом 6.43 Правил, кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачам на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Відповідно до абзацу першого пункту 6.42 Правил, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

09 лютого 2012 року відбулось засідання комісії з розгляду вищевказаного Акту, та протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією та визначення обсягу недоврахованої електричної енергії, прийнято рішення комісії, що обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил за період з 26 червня 2009 року по 17 серпня 2009 року складає 17 483 кВт/год на загальну суму 12 264,67 гривень. Оскільки споживач не скористувався своїм правом бути присутнім на засіданні комісії, тому Акт було розглянуто комісією за відсутністю представника споживача.

Засідання комісії було оформлено протоколом № 81 від 09 лютого 2012 року (а.с. 59).

Копія протоколу, розрахунок та рахунок за використану електричну енергію від 09 лютого 2012 року було відправлено на адресу відповідача та отримані ним, про що свідчить наявні в матеріалах справи копії документів (повідомлення про поштове вручення, опис у цінний лист, поштова квитанція) (а.с. 60-61).

Згідно пояснень представника позивача та доданого до справи розрахунку спірної суми, вартість недооблікованої електроенергії здійснена у відповідності до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.

Пунктом 1.2 Методики передбачено, що методика визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією застосовується енергопостачальником при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Відповідно до Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2006 № 122 (далі по тексту - Порядок), визначається розмір збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок недоотримання коштів за електричну енергію, викрадену споживачем шляхом її самовільного використання без застосування приладів обліку (якщо таке застосування обов'язкове) або у разі умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб, а також проводиться відшкодування завданих енергопостачальнику збитків. Дія цього Порядку поширюється на всіх споживачів електричної енергії - суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб, що використовують електричну енергію для власних потреб.

Пунктом 4 Порядку передбачено, що обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, визначається за величиною розрахункового споживання електричної енергії протягом періоду порушення на підставі акта виявлених порушень, складеного відповідно до методики визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, затвердженої Національною комісією регулювання електроенергетики України.

За приписами пункту 2.1 Методики в редакції, що діяла на момент складення Акту, вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог Правил та в разі виявлення, зокрема, такого порушення Правил як підключення до електричної мережі, що є власністю споживача, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку (підпункт сьомий пункту 2.1 Методики).

Такий розрахунок перевірено господарським судом, за результатами чого суд дійшов висновку про вірне застосування позивачем норм діючого законодавства та здійснення арифметично вірного розрахунку вартості недоврахованої електроенергії споживачем.

Правопорушення в електроенергетиці, відповідно до ст. 27 Закону України «Про електроенергетику», тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Правопорушеннями в електроенергетиці є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; розкомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів; створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду та у виконанні робіт, пов'язаних з обслуговуванням об'єктів електроенергетики; порушення правил охорони електричних мереж; порушення правил користування енергією; насильницькі дії, які перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам об'єктів електроенергетики виконувати свої службові обов'язки; незабезпечення енергією споживачів, що не допускають порушень своїх обов'язків перед енергопостачальниками. Національна комісія регулювання електроенергетики України, державні інспектори з експлуатації електричних станцій і мереж, державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії на підставі акта перевірки, оформленого в установленому порядку, за наявності порушень, передбачених цією статтею, видають у межах своєї компетенції суб'єктам господарської діяльності постанови про накладення штрафів за встановленою формою.

Доказів притягнення відповідача до адміністративної або кримінальної відповідальності за відповідні правопорушення суду не надано.

Обставини самовільного підключення відповідача до електричних мереж позивача зафіксовані в Акті № 034897 від 17 серпня 2009 року, та не спростовані відповідачем в порядку статті 33 ГПК України.

Оскільки протокол засідання комісії з актів про порушення Правил користування електричною енергією та визначення обсягу не облікованої електричної енергії та/або суми спричинених збитків № 81 від 09 лютого 2012 року, не скасований, то він є підставою для нарахування відповідачу вартості недоврахованої електричної енергії.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що на момент розгляду справи рахунок відповідачем несплаченим в зв'язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача вартість донарахованої електроенергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією у розмірі 12 264,67 гривень.

Вищенаведене свідчить про те, що заперечення відповідача є необґрунтованими, недоведеними та спростовуються матеріалами справи, з огляду на це, не приймаються судом до уваги і відхиляються.

Частиною другою статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 712 ЦК України та частини першої статті 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупцю для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з його особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 714 ЦК України та частино першою статті 275 ГК України передбачено, що за договором постачання та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплатити вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною другою статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною третьої статті 147 ГК України передбачено, що збитки, завдані суб'єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особам, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і Законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. За змістом положень вказаних норм, право на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до пунктів 2-4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 4-2, 4-3, 33 ГПК України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободі в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Сукупність наведених обставин і вимог закону, дозволяє суду зробити висновок про те, що позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені та не спростовані відповідачем, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до статті 49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок саме його неправильних дій.

На підставі викладеного, ст. 129 Конституції України, Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17 жовтня 2005 року № 910), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 серпня 1996 року за № 417/1442, ст. ст. 11, 509, 526, 627, 629, 712, 714 ЦК України, ст. ст. 67, 147, 179,193, 265, 275 ГК України, ст. ст. 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Зустрічні позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Д?ТЕК Донецькобленерго» задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Макіїввугілля» (86157, Донецька область, місто Макіївка, площа Радянська, будинок № 2; код ЄДРПОУ - 32442295, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (юридична адреса: 84601, Донецька область, місто Горлівка, проспект Леніна, будинок № 11; код ЄДРПОУ - 00131268, відомості про рахунки в установах банків відсутні) вартість донарахованої електроенергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією у розмірі 12 264,67 гривень, судовий збір у розмірі 1 609,50 гривень, а всього 14 074 (чотирнадцять тисяч сімдесят чотири) гривень 17 копійок.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення суду набирає законної сили через десять днів з дня складення та підписання повного його тексту та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення та підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 23.10.2012 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26.10.2012.

Суддя Фурсова С.М.