ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
24.10.12 р. Справа № 5006/12/51пд/2012
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Колесник Р.М., при секретарі Дороховій Т.Ю., розглянувши матеріали справи
за позовною заявою: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь
до відповідача: Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь
про зобов'язання Управління міського майна Маріупольської міської ради виконати п.5.3 договору №34-0 від 17.07.2001р. та виставляти рахунки по орендній платі та послугам
Представники сторін:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Маріуполь, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь про визнання Наказу №92а від 01.03.2012р. незаконним та про зобов'язання Управління міського майна Маріупольської міської ради виконати приписи п.5.3 договору №34-0 від 17.07.2001р. - виставити рахунки по орендній платі та комунальним послугам.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не виконуються умови п. 5.3. договору №34-0 від 17.07.2001р., на те, що наказом №92а від 01.03.2012р. незаконно припинено нарахування орендної плати позивачу.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.04.2012р. по справі 5006/12/51пд/2012 було припинено провадження по справі.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.06.2012р. ухвалу від 24.04.2012р. було скасовано частково, а справу передано до господарського суду Донецької області на новий розгляд в частині зобов'язання Управління міського майна Маріупольської міської ради виконати п. 5.3. договору №34-0 від 17.07.2001р. та виставити рахунки по орендній платі та послугам.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу суду було призначено автоматичний розподіл справи №5006/12/51пд. Справу було передано на розгляд судді Колесника Р.М.
Ухвалою від 25.06.2012р. суд прийняв справу до свого провадження.
Позивач жодного разу під час нового розгляду справи не з'явився в судове засідання. Водночас, ним подано клопотання про відкладання розгляду справи, яке розглянуто судом та відхилене, в зв'язку з не обґрунтованістю та безпідставністю.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, що вбачається з наданих ним пояснень на позовну заяву від 24.04.2012р., відповідно до яких зазначено, що 11.07.2011р. останнім був направлений лист №05-4/1804 від 11.07.2011р. на адресу позивача, яким повідомлялось про закінчення терміну дії договору та наміру відмови від продовження договору. У з в'язку з відсутністю асигнувань з місцевого бюджету на відправку пошти заказаною кореспонденцією з повідомленням, даний лист направлений простою поштою та на теперішній час лист та відповіді на нього назад на адресу управління не повертались. Листом від 01.03.2012р. №05-4/0584 відповідач повідомив позивача про необхідність звільнити приміщення у 10-дений строк, у зв'язку з припиненням дії договору та свідоцтва на право довгострокової оренди. Даний лист, як зазначає відповідач отримано 06.03.2012р. особисто позивачем. Зазначає, що наказом начальника управління міського майна Маріупольської міської ради №92-а від 01.03.2012р. припинено нарахування позивачу орендної плати та послуг.
Розгляд справи на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України продовжувався. Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався. Розгляд справи зупинявся та поновлювався на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, вислухавши представника відповідача, суд
ВСТАНОВИВ:
17.07.01р. Управлінням міського майна Маріупольської міської ради (надалі орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі орендар) укладено договір №34-о на довгострокову оренду нежитлового приміщення (будівництва), що знаходиться в комунальній власності міста.
Відповідно до п.1.1 Договору, на підставі заяви та за наявності свідоцтва на право довгострокової оренди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення (будівництва), розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 8,00 кв.м. відповідно до технічного паспорту міського БТІ для використання з метою: аптечний кіоск.
Вступ орендаря у тимчасове платне володіння і використання приміщенням настає на підставі договору та свідоцтва на право довгострокової оренди нежитлових приміщень (будівель) міської комунальної власності з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі вказаного нежитлового приміщення (п. 2.1. договору).
17.07.2001р. відповідачем було видано позивачу свідоцтво на право довгострокової оренди.
В матеріалах справи наявний акт приймання-передачі нежилого помешкання в АДРЕСА_1 №2278 від 17.07.2001р.
В редакції додаткової угоди від 01.08.2009р. п.5.2. договору передбачено, що за зазначене в п.1.1. договору приміщення орендар з 01.08.2009р. оплачує орендну плату за перший місяць у розмірі: 141, 48 гривень з розрахунку 7,86 гривень за 1 кв.м. і перераховує її на розрахунковий рахунок отримувача не пізніше 30 числа поточного місяця, з урахуванням індексу інфляції. Реквізити одержувача: Місцевий бюджет Жовтневого району, код ЄДРПОУ 34686694, р / р 33213871700052. Банк одержувача ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код платежу 22080401.
П.5.3. договору (в редакції додаткової угоди від 01.08.2009р. до договору) передбачено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оплата проводиться щомісячно, не пізніше останнього дня поточного місяця орендар зобов'язаний отримати рахунок в бухгалтерії управління міського майна. Рахунки на оплату видаються орендарю з 11 по 19 число кожного місяця.
Як вбачається із п. 8.1. договору Цей договір діє з моменту придбання свідоцтва на право довгострокової оренди нежитлового приміщення (будівлі) міської комунальної власності, набирає чинності з 20.07.2001р. та діє десять років, тобто до 20.07.2011р.
Як вбачається з позову, позивач обґрунтовує свої позовні вимоги посиланням на той факт, що оскільки відповідачем протягом місяця після спливу строку дії договору не висунуто заперечень проти продовження його дії, договір відповідно до вимог закону та договору є продовженим на той самий строк та на тих самих умовах, які передбачені договором, а, отже, відповідач, безпідставно припинив нараховувати орендну плату та виставляти позивачу рахунки на її оплату.
Відповідно до ст. 764 ЦК України та п.8.5. договору у випадку відсутності заяв однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку, протягом місяця, він вважається продовженим на той самий строк та на тих самих умовах, які передбачені договором.
Як зазначено у письмових поясненнях відповідача, то останнім 11.07.2011р., тобто ще до спливу строку дії договору на адресу позивача було направлено листа №05-4/1804 від 11.07.2011р., яким повідомлялось про закінчення терміну дії договору та про намір відмовитися від продовження договору. Як вже зазначалося, через брак коштів, зазначений лист було направлено без повідомлення про вручення та простою поштою, що свідчить про відсутність доказів фіксування факту надіслання зазначеного листа на адресу позивача, принаймні, такі докази відсутні у матеріалах справи.
Лише листом від 01.03.2012р. №05-4/0584, тобто більше ніж сім місяців після спливу строку дії договору (20.07.2011р.) відповідач повідомив позивача про необхідність звільнити приміщення у 10-дений строк, у зв'язку з припиненням дії договору та свідоцтва на право довгострокової оренди. Даний лист, як зазначає відповідач отримано 06.03.2012р. особисто позивачем.
Окрім іншого, відповідач, вже після 20.07.2011 року продовжив виставляти позивачу рахунки на оплату орендної плати, копії яких містяться в матеріалах справи та виставляв їх майже до березня 2012 року.
Наведене вище, у своїй сукупності дає суду підстави дійти висновку, що відповідач не заперечив проти продовження строку дії договору, у строки та спосіб, визначений законом та договором, а його дії, що вчинялися після спливу строку дії договору (20.07.2011 року), що полягали у виставленні рахунків на оплату та отриманні грошових коштів за користування приміщенням, свідчать про наступне погодження із фактом продовження строку дії договору від 17.01.2001 року на новий термін.
Враховуючи наведене суд вважає, що договір є продовженим на той самий строк, а саме до 20.07.2021р. та на тих самих умовах, які передбачені договором від 17.01.2001 року.
Водночас виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
Відповідно до п. 5.3. договору в редакції додаткової угоди від 01.08.2009 року розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оплата проводиться щомісячно, не пізніше останнього дня поточного місяця орендар зобов'язаний отримати рахунок в бухгалтерії управління міського майна. Рахунки на оплату видаються орендарю з 11 по 19 число кожного місяця.
Обрання позивачем зазначеного способу захисту порушеного права суд розцінює як намагання позивача змусити відповідача виконати обов'язок з виставлення рахунків на оплату орендної плати за договором, що відповідає способу захисту порушеного права, визначеного ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України - примусове виконання обов'язку в натурі.
Водночас, умовами договору не визначено обов'язку відповідача щодо виставлення рахунків, а зі змісту п. 5.3. договору вбачається лише обов'язок позивача отримувати рахунки.
При чому позивачем жодним чином не аргументовано в чому саме полягає порушення його прав чи охоронюваних законом інтересів, не зазначено яким чином впливає ненадання відповідачем рахунків на права користування нежитловим приміщенням, розташованим за адресою АДРЕСА_1.
Судом вбачається, що визначення позивачем такого способу захисту порушеного права обумовлене бажанням позивача встановити наявність у нього права на продовження користування зазначеним нежитловим приміщенням на підставі договору оренди № 34-О від 17.07.2001 року, що не визнається відповідачем.
Тобто, фактично, спір, що виник між сторонами є спором щодо визнання договору оренди № 34-О від 17.07.2001 року продовженим та спору щодо виставлення рахунків фактично між сторонами не має.
Як вбачається зі змісту п. 5.3. договору в ньому не міститься негативних для позивача наслідків, які могли б настати для останнього у разі не надання йому можливості отримати рахунки на оплату.
Пунктом 5.2. договору визначено розмір орендної плати, методику його розрахунку та банківські реквізити за якими має сплачуватися орендна плата, отже ненадання відповідачем рахунків на оплату за п. 5.3. договору жодним чином не впливає на обізнаність позивача з приводу суми та реквізитів для внесення орендної плати, а, отже і не створює перешкод у виконанні позивачем своїх зобов'язань з внесення орендної плати.
Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Наведене зумовлює висновки суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача виставляти рахунки.
Судові витрати покладаються на позивача у повному обсязі, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 69, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
Відмовити у задоволені позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь до відповідача Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь про зобов'язання Управління міського майна Маріупольської міської ради виконати п.5.3 договору №34-0 від 17.07.2001р. та виставляти рахунки по орендній платі та послугам.
У судовому засіданні 24.10.12р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 26.10.2012 року.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Колесник Р.М.
Судове рішення № 27208299, Господарський суд Донецької області було прийнято 24.10.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5006/12/51пд/2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: