Рішення № 27208271, 23.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-9/11845-2012 23.10.12За позовом Виробничо-торговельної фірми «ВЕЛАМ»товариство з обмеженою відповідальністю

До Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКСІКА»

Про стягнення 135 515, 94 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники:

від позивача Ластовина В.Я. (дов. вих. № А-01-241 від 19.10.2012р.)

від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 23.10.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Виробничо-торговельна фірма «ВЕЛАМ»товариство з обмеженою відповідальністю (далі по тексту - позивач) звернулася до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКСІКА»(далі по тексту - відповідач) про стягнення 135 515, 86 грн. основної заборгованості за Договором поставки № 11040 від 12.01.2011р., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки № 11040 від 12.01.2011р. в частині оплати за поставлений позивачем товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5011-9/11845-2012, розгляд справи призначено на 23.10.2012 року.

22.10.2012 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем подано додаткові матеріали по справі на виконання ухвали про порушення провадження по справі.

22.10.2012 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником позивача в порядку ст. 22 ГПК України подано заяву про зменшення позовних вимог, у відповідності до якого позивач просить суд стягнути з відповідача 104 346, 30 грн. основної заборгованості, яка приймається судом до розгляду та позовні вимоги розглядаються з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

22.10.2012 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем подано клопотання, в якому просить суд відкласти розгляд справи, у зв'язку з неможливістю забезпечення участі представника, через його перебування у службовому відрядженні.

23.10.2012 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем подано додаткові матеріали по справі, а саме: копії банківських витягів про зарахування коштів.

В судове засідання 23.10.2012 року відповідач не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 30.08.2012 року не виконав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представником позивача надано усні пояснення та заперечення проти задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

У пункті 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року N 18 зазначено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню з огляду на те, що відповідач як юридична особа не був позбавлений права на направлення іншого представника в судове засідання, ухвала про порушення провадження у справі була завчасно отримана відповідачем 04.09.2012р., а доказів на доведення твердження про неможливість заміни представника відповідачем не надано.

Представником позивача надано додаткові матеріали, оригінали документів для огляду в судовому засіданні, підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

12 січня 2011 року між Виробничо-торговельною фірмою «ВЕЛАМ»товариство з обмеженою відповідальністю (далі по тексту -Позивач, Постачальник за Договором) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКСІКА»(далі по тексту -Відповідач, Покупець за Договором) укладено Договір поставки № 11040 (далі по тексту - Договір).

У відповідності до умов Договору (п. 1.1.), на умовах даного договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця продукцію, полотно неткане синтетичне (ПНС) (надалі іменується "продукція"), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію в кількості, асортименті згідно поданій заявці.

Відповідно до п. 2.2 поставка товарів оформляється документами, передбаченими чинним законодавством (накладна на відвантаження товару, товарно-транспортна накладна, рахунок-фактура на оплату товару, податкову накладну).

Розділом 3 Договору Сторони передбачили ціну та суму договору, ціна кожної товарної одиниці (метр квадратний матеріалу) зазначається в накладній на випуск товару, рахунку-фактурі та передбачає звичайне виконання, упаковку, маркування та включає ПДВ (п. 3.1.).

Ціна товару може бути змінена в односторонньому порядку Постачальником до повного виконання покупцем зобов'язань по Договору (п. 3.2 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору покупець здійснює оплату товару у гривнах через установи банку на вказаний у рахунку-фактурі поточний рахунок Постачальника не пізніше 5-ти банківських днів.

Підставою для оплати за товар є рахунок-фактура Постачальника, яка передається Покупцю разом з накладною на товар (п. 4.2 Договору).

У відповідності до п. 7.1 Договору, цей Договір вступає в силу з 12.01.2011 року та діє до 31.12.2012 року.

Як на те посилається Позивач у позовній заяві на виконання умов Договору, ним було поставлено Відповідачу товар на суму 160 715,40 грн., що підтверджується видатковими накладними № 0013014 від 17.11.2011 року та № 0013550 від 30.11.2011 року.

За твердженням Позивача, Відповідачем коштів за поставлений товар, станом на момент подання заяви та розгляду справи в повному обсязі не оплачено, заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 104346, 30 грн., яку Позивач просить стягнути з Відповідача.

У позовній заяві, з урахуванням клопотання про зменшення позовних вимог Позивач просить суд стягнути з Відповідача 104346, 30 грн. основної заборгованості.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Виробничо-торговельної фірми «ВЕЛАМ»товариство з обмеженою відповідальністю підлягають задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою Договір № 11040 від 12.01.2011р. є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В статті 692 ЦК України зазначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як встановлено судом, Позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов Договору поставлено Відповідачу товар на суму 160715, 40 грн., згідно видаткових накладних № 0013014 від 17.11.2011 року та № 0013550 від 30.11.2011 року., яка скріплена підписами та печатками сторін, додана у копії Позивачем до матеріалів справи, оригінал надано для огляду в судовому засіданні.

Факт отримання товару уповноваженою особою Відповідача також підтверджується наявною в матеріалах справи копією довіреностей № 303 від 17.11.2011 року та № 313 від 30.11.2011 року, виданої Відповідачем уповноваженій особі на отримання від Позивача цінностей.

Позивачем умови Договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов Договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 4.3 договору, відповідач мав провести розрахунки за фактичну кількість поставленої продукції з Позивачем у безготівковій формі в гривнях протягом 12-ти календарних днів після набуття Покупцем права власності на продукцію. Днем оплати вважається день списання банком коштів з поточного рахунку Покупця.

Однак, відповідач свого обов'язку по оплаті поставленого товару у передбачені договором строки не виконав.

28.05.2012 року Позивач звернувся до Відповідача з претензією вих. № А-01.102 від 28.05.2012 року, у якій вимагав оплати коштів у розмірі 149 416,80 грн.

14.06.2012 року від Відповідача на адресу Позивача надійшла відповідь вих. № 1874 на претензію, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕКСІКА»визнало борг перед Позивачем у сумі 149 416, 80 грн. за поставлену продукцію згідно Договору № 1140 від 12.01.2011 року та повідомило, що сума боргу буде сплачена найближчим часом.

Всупереч умовам Договору та наведеним вище нормам права, Відповідач оплату за поставлений товару у розмірі 104346,30 грн. в обумовлені договором строки не здійснив, доказів на підтвердження протилежного Відповідач суду не надав.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Факт наявності боргу у Відповідача перед Позивачем за Договором в сумі 104346,30 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 104346,30 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Виробничо-торговельної фірми «ВЕЛАМ»товариство з обмеженою відповідальністю підлягають задоволенню повністю з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Відповідно до п. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, про повернення позивачу суми сплаченого судового збору у розмірі 623,40 грн., у зв'язку зі зменшенням позивачем розміру позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКСІКА»(юридична адреса: 013124, м. Київ, вул. Г. Наумова, 23-Б, фактична адреса: 03124, м. Київ, бул. І. Лепсе, 8, корп. 48; код ЄДРПОУ 32252472; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Виробничо-торговельної фірми «ВЕЛАМ»товариство з обмеженою відповідальністю (54003, м. Миколаїв, вул. Кірова, 67, а/с 236; код ЄДРПОУ 13842002) 104346 (сто чотири тисячі триста сорок шість) грн. 30 коп. основної заборгованості, 2086 (дві тисячі вісімдесят шість) грн. 93 коп. судового збору.

3. Повернути Виробничо-торговельній фірмі «ВЕЛАМ»товариство з обмеженою відповідальністю (54003, м. Миколаїв, вул. Кірова, 67, а/с 236; код ЄДРПОУ 13842002) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 623 (шістсот двадцять три) грн. 40 коп.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.10.2012 року

Суддя Г.П. Бондаренко