Рішення № 27207985, 30.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-5/13164-2012 30.10.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтер С»

до Приватного підприємства «Данілов і Ко»

про стягнення 25 522,58 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: Радюк Д.А. за довіреністю № 16 від 20.01.2012 р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альтер С»(далі -позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Данілов і Ко» (далі -відповідач) про стягнення 25 522,58 грн. Також позивач просить суд судові витрати по розгляду даної справи покласти на відповідача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного між сторонами договору поставки позивач поставив відповідачу товар, який останнім в порушення взятих на себе зобов'язань не був оплачений, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем. Враховуючи зазначене, позивач вирішив звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.09.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-5/13164-2012, розгляд справи призначено на 16.10.2012 р.

В судовому засіданні 16.10.2012 р. представником позивача позов підтримано в повному обсязі, надано додаткові документи на виконання вимог ухвали суду.

Представник відповідача в судове засідання 16.10.2012 р. не з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 5011-5/13164-2012 від 27.09.2012 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань не подав і не надіслав.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.10.2012 р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 30.10.2012 р.

22.10.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва позивачем подано додаткові пояснення у справі, відповідно до яких останній позов підтримує в повному обсязі.

В судовому засіданні 30.10.2012 р. представником позивача позов підтримано в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 30.10.2012 р. не з'явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 30.10.2012 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2011 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (замовник) було укладено Договір постачання № АС-0988, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставляти і передавати на умовах даного Договору продукцію (надалі-Товар) у власність замовника, а замовник зобов'язується приймати товар у власність і оплачувати його на умовах даного Договору.

Згідно з п. п. 2.1., 3.1., 3.4. асортимент та кількість товару у кожній конкретній партії погоджується сторонами у замовленні згідно з розділом 4 цього Договору. Ціна товару дорівнює ціні, що встановлена офіційним прайс-листом постачальника, який діє на час прийняття заявки від покупця. Загальна вартість даного Договору визначається вартістю товару, поставленого протягом дії цього Договору.

Покупець зобов'язується оплачувати кожну конкретну партію товару в строк, що не перевищує 35 календарних днів з моменту виконання постачальником зобов'язання з поставки відповідної партії товару згідно пункту 4.6. даного Договору. Якщо останній день строку оплати приходиться на вихідний або святковий день, то оплата поставленої партії товару здійснюється в наступний робочий день за вихідним або святковим днем (пункт 7.2.).

Відповідно до п. 11.1. Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє протягом одного року.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 25 522,58 грн. на підставі видаткових накладних від 15.12.2011 р. № 00022707 на суму 1 827,38 грн., від 28.03.2012 р. № 00006480 на суму 838,76 грн., № 00006481 на суму 381,14 грн., № 00006482 на суму 357,70 грн., № 00006483 на суму 504,00 грн., від 13.04.2012 р. № 00008056 на суму 910,18 грн., № 00008057 на суму 685,49 грн., № 00008058 на суму 238,70 грн., № 00008059 на суму 763,16 грн., № 00008063 на суму 785,98 грн., № 00008067 на суму 1 392,29 грн., № 00008069 на суму 201,65 грн., від 18.04.2012 р. № 00008350 на суму 1 267,01 грн., від 19.04.2012 р. № 00008509 на суму 354,43 грн., № 00008511 на суму 215,22 грн., № 00008512 на суму 331,43 грн., від 22.05.2012 р. № 00011469 на суму 1 542,92 грн., № 00011470 на суму 298,36 грн., № 00011471 на суму 2 120,69 грн., від 19.06.2012 р. № 00014522 на суму 1 317,43 грн., № 00014523 на суму 1 425,70 грн., від 20.06.2012 р. № 00014643 на суму 304,72 грн., № 00014644 на суму 411,11 грн., № 00014645 на суму 521,95 грн., від 11.07.2012 р. № 00016433 на суму 4 303,03 грн., № 00016434 на суму 284,24 грн., № 00016483 на суму 321,59 грн., від 24.07.2012 р. № 00017977 на суму 1 616,32 грн.

У зазначених накладних є підпис представника відповідача, вони всі скріплені його печаткою.

При цьому, з наданих доказів та пояснень позивача вбачається, що поставка продукції відбувалась саме на виконання зобов'язань за зазначеним Договором, інші договірні відносини між сторонами відсутні.

Також, як стверджує позивач та чого не спростовано відповідачем, останній не здійснив розрахунку за отриманий товар.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, Додатком № 1 до Договору сторони визначили строк оплати -30 календарних днів.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки відповідач прийняв замовлений ним товар, однак в обумовлені строки не сплатив позивачеві їх вартості, відповідний борг має бути стягнутий з нього в судовому порядку.

Щодо ненадання позивачем суду довіреностей на отримання матеріальних цінностей, на які є посилання у спірних накладних, суд зазначає наступне.

Так, довіреність не відноситься до розрахункових, платіжних і інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п. 5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

В силу листа Міністерства фінансів України № 31-04200-30/23-7454/6784 від 29.08.2005 р. довіреність на отримання цінностей, яка відповідно до пункту 8 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996 р., видається на строк не більше 10 днів і є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. Тобто довіреність не являється документом, що підтверджує факт господарської операції по передачі товару.

Відпуск матеріальних цінностей без довіреності є порушенням ведення бухгалтерського обліку і тягне за собою відповідальність, передбачену Кодексом України про адміністративні правопорушення, але не являється запереченням факту передачі (поставки) товарів (відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, постанова від 25.02.2010 р. у справі № 28/199).

Разом з тим, відповідачем будь-яких заперечень щодо неотримання спірного товару взагалі та відсутності в бухгалтерському обліку підприємства зазначеної заборгованості не надано.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності основного боргу.

З урахуванням зазначеного, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Данілов і Ко»(03113, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 68/1, офіс 62, код ЄДРПОУ 34532920) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтер С»(04201, місто Київ, вулиця Кондратюка, будинок 1, код ЄДРПОУ 34045180) 25 522 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот двадцять дві) грн. 58 коп. основного боргу та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.11.2012 р.

Суддя В.С. Ломака