Рішення № 27207572, 24.10.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/87/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.12 Справа № 5009/3366/12

м. Запоріжжя 24.10.2012 р. за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргідроенерго», (07300, м. Вишгород, Київська область)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Марвелл-Буд», (69013, м. Запоріжжя, вул. Горького, буд. 1, оф. 610)

про стягнення 3 516 004,18 грн. основного боргу за договором підряду № 12 від 14.05.2009 р., 260 241,95 грн. пені, 149 984,07 грн. 3 % річних та 38 676,03 грн. втрат від інфляції грошових коштів

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача -Гренчук Г.В., довіреність № 5/7 від 10.01.2012 р.;

від відповідача -не з'явився;

04.09.2012 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Публічне акціонерне товариство «Укргідроенерго», м. Вишгород Київської області (ПАТ «Укргідроенерго») з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Марвелл-Буд», м. Запоріжжя (ТОВ «Марвелл-Буд») про стягнення 3 516 004,18 грн. основного боргу за договором підряду № 12 від 14.05.2009 р., 260 241,95 грн. пені, 149 984,07 грн. 3 % річних та 38 676,03 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.09.2012 р. порушено провадження у справі № 5009/3366/12, справі № 5009/3366/12 присвоєно номер провадження справи 4/87/12, судове засідання призначено на 27.09.2012 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.

У зв'язку із неявкою в судове засідання відповідача розгляд справи, на підстав ст. 77 ГПК України, відкладався до 24.10.2012 р.

В судовому засіданні 24.10.2012 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представників позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Відповідач в жодне судове засідання не з'явився, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалами суду від 04.09.2012 р. про порушення провадження у справі № 5009/3366/12 та від 27.09.2012 р. про відкладення розгляду справи № 5009/3366/12 документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд жодного разу не попереджав.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до відомостей Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 14768336 станом на 27.09.2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Марвелл-Буд»(код ЄДРПОУ 33402709) значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за адресою: 69013, м. Запоріжжя, вул. Горького, буд. 1, оф. 610.

За вищевказаною адресою відповідачу направлялися ухвала господарського суду Запорізької області від 04.09.2012 р. про порушення провадження у справі № 5009/3366/12, яка повернулася на адресу суду підприємством відділення поштового зв'язку з відміткою: «За вказаною адресою такої організації немає», та ухвала господарського суду Запорізької області від 27.09.2012 р. про відкладення розгляду справи № 5009/3366/12, яка станом на час вирішення справи судом на адресу суду підприємством відділення поштового зв'язку не поверталася.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що вся відповідальність за несвоєчасне повідомлення органів реєстрації про зміну місцезнаходження покладається безпосередньо на юридичну особу, суд вважає, що ним вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 5009/3366/12.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, суд визнав за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю представника відповідача.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 11, 509, 526, 530, 599, 625, 628, 629, 632, 837 ЦК України, ст., ст. 173-175, 193 ГК України, приписах Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.2001 р. (Порядок № 1764) і полягають в тому, що 14.05.2009 р. сторонами у справі був укладений договір підряду № 12, за умовами якого відповідач зобов'язався виконати роботи з реконструкції мостового переходу через гідротехнічні споруди Київської ГЕС і Київського шлюзу з її розширенням для збільшення пропускної здатності і підвищення безпеки руху автомобільного транспорту та у встановлений строк здати закінчений будівництвом об'єкт позивачу. Відповідно до умов договору виконання робіт повинно бути закінчено в листопаді 2011 року. Умовами договору передбачений обов'язок позивача перерахувати відповідачу аванс для придбання необхідних матеріалів для виконання робіт за договором. Остаточні розрахунки здійснюються після виконання відповідачем робіт та прийняття їх позивачем. Як зазначає позивач, відповідно до умов договору він перерахував відповідачу кошти в загальній сумі 19 829 973,48 грн. Відповідачем підрядні роботи виконані на загальну суму 16 598 744,40 грн. Таким чином, станом на 01.01.2011 р. заборгованість відповідача перед позивачем (невикористана сума авансу, перерахованого позивачем) становила 3 231 229,08 грн., що сторони підтвердили Актами звірки розрахунків за період з 01.04.2009 р. по 31.12.2010 р. Крім того, в квітні 2011 року сторонами була підписана коригуюча довідка вартості виконаних підрядних робіт та витрат, відповідно до якої заборгованість відповідача перед позивачем збільшилася на 284 775,10 грн. Таким чином, всього заборгованість відповідача перед ПАТ «Укргідроенерго»становить 3 516,004,18 грн. Відповідно до п. 3 Порядку № 1764 цей порядок є обов'язковим для підприємств, установ та організацій усіх форм власності, що здійснюють капітальне будівництво, у разі його фінансування за рахунок державних і змішаних капітальних вкладень. Фінансування робіт за договором № 12 від 14.05.2009 р. здійснюється за рахунок державних коштів, оскільки 100 % акцій ПАТ «Укргідроенерго»належить державі. Отже, для сторін у цій справі положення Порядку № 1764 є обов'язковими. Пунктом 19 Порядку № 1764 встановлено, що підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченню тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику. Так як у 2011 році відповідачем не розпочиналися і не проводилися жодні роботи за договором, то відповідач, згідно п. 19 Порядку № 1764, повинен був перерахувати позивачу суму невикористаного авансу в розмірі 3 516 004,18 грн. У зв'язку із цим, 19.05.2011 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 3-2/3369 з вимогою такого характеру. Відповідачем вказана претензія залишена без відповіді та задоволення. Станом на час проведення судового засідання відповідач не повернув позивачу суму невикористаного авансу в розмірі 3 516 004,18 грн. Відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Крім того, згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи викладене та норми чинного законодавства, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з ТОВ «Марвелл-Буд»3 516 004,18 грн. суми невикористаного авансу за договором підряду № 12 від 14.05.2009 р., 260 241,95 грн. пені, 149 984,07 грн. 3 % річних та 38 676,03 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Правовідносини сторін у справі є господарськими.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Як свідчать матеріали справи, 14.05.2009 р. ВАТ «Укргідроенерго»та ТОВ «Марвелл-Буд»(відповідачем у справі) укладений Договір підряду № 12 «Реконструкція мостового переходу через гідротехнічні споруди Київської ГЕС і Київського шлюзу з її розширенням для збільшення пропускної здатності і підвищення безпеки руху автомобільного транспорту»з відповідними додатками до нього та змінами і доповненнями, внесеними відповідними додатковими угодами, (далі за текстом -Договір).

У відповідності до п. 1.1 Статуту Публічного акціонерного товариства «Укргідроенерго», затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 580 від 02.08.2012 р., Відкрите акціонерне товариство «Укргідроенерго»відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства», на підставі рішення Загальних зборів акціонерів ВАТ «Укргідроенерго»від 09.06.2011 р. № 3 перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Укргідроенерго». ПАТ «Укргідроенерго»(позивач у справі) є правонаступником всіх прав та зобов'язань Відкритого акціонерного товариства «Укргідроенерго».

За умовами Договору відповідач (Підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами та на свій ризик в межах Договірної ціни, що наведена в статті 2, виконати за завданням позивача (Замовника) роботи по об'єкту: Реконструкція мостового переходу через гідротехнічні споруди Київської ГЕС і Київського шлюзу з її розширенням для збільшення пропускної здатності і підвищення безпеки руху автомобільного транспорту (Об'єкт), та у встановлений строк здати закінчений будівництвом об'єкт позивачу, а позивач зобов'язується прийняти і оплатити передбачені замовленням роботи на умовах, передбачених Договором. (п., п. 1.1, 1.2 Договору).

Пунктом 1.3 Договору сторони визначили, що сторони спільного погоджують Календарний план виконання робіт та Графік фінансування робіт, які є невід'ємними частинами Договору.

Відповідно до умов п. 2.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 5 від 21.07.2010 р. до Договору) ціна робіт на весь період будівництва об'єкту визначається за динамічною Договірною ціною, що наведена у Договірній ціні, яка є невід'ємною частиною Договору. Договірна ціна робіт, що доручені для виконання відповідачу, становить: 19 521 192,70 грн., крім того ПДВ -3 904 238,53 грн., всього разом з ПДВ -23 425 431,20 грн.

В статті 4 «Розрахунки і платежі»Договору сторони визначили, що оплата здійснюється позивачем по факту виконання робіт, при надходженні коштів з джерел фінансування на даний об'єкт. Позивач протягом п'яти днів з дати підписання Договору перераховує відповідачу аванс в розмірі 30 % від Договірної ціни для придбання необхідних матеріалів. Погашення авансу здійснюється рівними частинами протягом п'яти місяців. Поточні та остаточний розрахунки за виконані роботи позивач здійснює на підставі актів форми КБ-2в, КБ-3, підписаних уповноваженими представниками сторін. (п., п. 4.1 -4.3 Договору).

Статтею 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст. 854 ЦК України та частинами 5 і 6 ст. 321 ГК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і у погоджений строк або, за згодою замовника, -достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Як встановлено судом в ході судового вирішення спору, на виконання умов п. 4.2 Договору з серпня 2009 року по грудень 2010 року позивачем було перераховано відповідачу грошові кошти в розмірі 19 829 973,48 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученням за цей період. (Оригінали зазначених платіжних доручень досліджувалися судом в ході судового вирішення спору, належним чином посвідчені копії -залучені до матеріалів справи, а.с. 2 -69, том ІІ).

Пунктом 12.3 Договору встановлено, що передача закінчених робіт підрядником і приймання їх Замовником оформлюється актом приймання-передачі.

З матеріалів справи вбачається, що з 19 829 973,48 грн. коштів, які були перераховані позивачем ТОВ «Марвелл-Буд», відповідачем було виконано робіт (тобто освоєно та використано грошових коштів) на суму 16 598 744,40 грн. Зазначене підтверджується належним чином оформленими та підписаними сторонами довідками про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) та актами виконаних робіт (форма КБ-2в) за липень 2009 року -грудень 2010 року. (Оригінали зазначених документів досліджувалися судом в судових засіданнях, належним чином посвідчені копії -залучені до матеріалів справи, а.с. 73 -150, том ІІ; а.с. 1 -165 том ІІІ, а.с. 1 -11, том ІV).

Отже, станом на 01.01.2011 р. заборгованість відповідача перед позивачем (невикористана сума авансу, перерахованого позивачем) становила 3 231 229,08 грн., що сторони підтвердили підписанням Актів звірки взаєморозрахунків за періоди з 01.04.2009 р. по 30.06.2009 р., з 01.07.2009 р. по 30.09.2009 р., з 01.10.2009 р. по 31.12.2009 р. та з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р.

Крім того, в квітні 2011 року сторонами у справі була підписана коригуюча Довідка вартості виконаних підрядних робіт та витрат за квітень 2011 року (форма КБ-3), відповідно до якої заборгованість відповідача перед позивачем збільшилася на 284 775,10 грн. (а.с. 35, том І).

Таким чином, всього заборгованість відповідача перед позивачем, тобто невикористана та неосвоєна ТОВ «Марвелл-Буд»частина перерахованих ПАТ «Укргідроенерго»грошових коштів, становить 3 516,004,18 грн.

Відповідно до ст. 846 ЦК Украйни строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Умовами Договору з урахуванням додаткових угод до нього сторони визначили, що виконання робіт повинно бути закінчено в листопаді 2011 року.

Пунктом 5.4.1 Договору відповідач прийняв на себе зобов'язання виконати у встановлені строки роботи відповідно до проектної та кошторисної документації.

Однак, як встановлено судом, у 2011 році відповідачем не розпочиналися і не проводилися жодні роботи за Договором.

Приписами ч. 2 ст. 849 ЦК України та ч. 2 ст. 320 ГК України встановлено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Право позивача аналогічного змісту передбачено п. 5.1.5 Договору, яким закріплено право Замовника відмовитися від договору підряду і вимагати відшкодування збитків, якщо Підрядник своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений Договором, стає неможливим.

Крім того, п. 5.1.6 Договору встановлено, що Замовник має право відмовитися від Договору підряду в будь-який час до закінчення виконання робіт (будівництва об'єкту), оплативши Підряднику виконану частину робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 174 ГК України закріплено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

27.12.2001 р. прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 1764, якою затверджений Порядок державного фінансування капітального будівництва (далі за текстом -Порядок). Зазначений Порядок є спеціальними нормативно-правовим актом у галузі капітального будівництва за державні кошти, що, в тому числі, уточнює та визначає порядок фінансових розрахунків між сторонами договору генерального підряду та покладає на сторони цивільно-правові обов'язки.

Відповідно до п. 3 Порядку цей Порядок є обов'язковим для підприємств, установ та організацій усіх форм власності, що здійснюють капітальне будівництво, у разі його фінансування за рахунок державних і змішаних капітальних вкладень.

Пунктом 19 Порядку встановлено, що замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченню тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.

Фінансування робіт за Договором № 12 від 14.05.2009 р. здійснюється за рахунок державних коштів, оскільки 100 % акцій ПАТ «Укргідроенерго»належить державі, що випливає з 4.2 Статуту Публічного акціонерного товариства «Укргідроенерго», затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 580 від 02.08.2012 р.

Отже, для сторін у цій справі положення Порядку № 1764 є обов'язковими і зобов'язання відповідача повернути позивачу невикористану частину авансу випливає безпосередньо з нормативно-правового акту, що регулює відносини сторін при капітальному будівництві за рахунок державного бюджету.

Так як у 2011 році відповідачем не розпочиналися і не проводилися жодні роботи за Договором, то відповідач, відповідно до п. 19 Порядку, повинен був перерахувати позивачу суму невикористаного авансу в розмірі 3 516 004,18 грн.

Відповідач в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства не повернув позивачу невикористану суму авансу.

У зв'язку із цим, 19.05.2011 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 3-2/3369, в якій ПАТ «Укргідроенерго»зазначило, що Договір підряду № 12 від 14.05.2009 р. втратив для позивача інтерес, оскілки відповідачем суттєво порушені строки виконання робіт за договором, а також звернулося до відповідача з вимогою про повернення невикористаної частини авансу.

У підтвердження направлення ТОВ «Марвелл-Буд»претензії № 3-2/3369 від 19.05.2011 р. позивачем надано суду фіскальний чек від 19.05.2011 р. № 7590 та опис вкладення в цінний лист.

Відповідачем вказана претензія залишена без відповіді та задоволення.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, зобов'язання відповідача повернув позивачу суму невикористаного авансу не припинено.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 68 Конституції України закони України підлягають обов'язковому виконанню на всій території України всіма юридичними та фізичними особами.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Станом на час проведення судового засідання відповідач не повернув позивачу суму невикористаного авансу в розмірі 3 516 004,18 грн.

Враховуючи зазначене, вимога про стягнення з відповідача 3 516 004,18 грн. невикористаного авансу пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума втрат від інфляції грошових коштів за неповернення невикористаної частини авансу в розмірі 3 516 004,18 грн. за період з 01.04.2011 р. по 31.08.2012 р., згідно розрахунку позивача, становить 38 676,05 грн., а 3 % річних за цей же період становлять 149 984,07 грн.

Зазначені розрахунки судом перевірені та встановлено, що розрахунки позивачем виконані не вірно, оскільки позивачем невірно визначений період, з якого повинні нараховуватися втрати від інфляції грошових коштів та річні відсотки.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредит має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд вважає, що позивач має право вимагати стягнення з відповідача втрат від інфляції грошових коштів та річних відсотків, нарахованих на суму неповернутого авансу, з моменту пред'явлення відповідачу вимоги про повернення 3 516 004,18 грн. невикористаного авансу, тобто з моменту отримання відповідачем претензії № 3-2/3369 від 19.05.2011 р.

Відповідно "Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень і поштових переказів", затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 1149 від 12.12.2007 р., та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19.12.2007 р. за № 1383/14650, нормативні строки пересилання рекомендованої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) для місцевої кореспонденції вираховуються за формулою: день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання + 3 дні.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що претензія № 3-2/3369 від 19.05.2011 р. відповідачем отримана 24.05.2011 р.

Отже, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, у спірних правовідносинах нарахування втрат від інфляції грошових коштів та річних відсотків повинно здійснюватися за період з червня 2011 року по серпень 2012 року.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача втрат від інфляції грошових коштів підлягає задоволенню частково в сумі 27 376,66 грн. і вимога про стягнення з відповідача 3 % річних підлягає задоволенню частково в сумі 132 163,23 грн. В частині стягнення 11 299,39 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 17 820,84 грн. 3 % річних -суд відмовляє в задоволені позовних вимог, з огляду на вище викладене.

Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 260 241,95 грн. пені, нарахування якої позивач мотивує приписами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 260 241,95 грн. пені задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 ЦК України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно вимог та розрахунку позивача, останній просить стягнути з відповідача за неповернення невикористаної суми авансу саме пеню за період з 05.03.2012 р. по 31.08.2012 р. у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неповернутого авансу за кожен день прострочення.

Враховуючи вищенаведені норми законодавства, суд вважає безпідставним нарахування позивачем відповідачу пені, оскільки відповідач не несе перед позивачем грошового зобов'язання, а зобов'язаний повернути позивачу суми невикористаного авансу в силу приписів Порядок державного фінансування капітального будівництва № 1764.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

За таких обставин, суд вважає заявлені позовні вимоги документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню частково в частині стягнення з ТОВ «Марвелл-Буд»на користь ПАТ «Укргідроенерго»3 516 004,18 грн. невикористаного авансу, 27 376,66 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 132 163,23 грн. 3 % річних. В задоволенні решти позовних вимог відмовляється.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, враховуючи міру та ступінь вини кожної із сторін у доведені спору до суду, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачаться з матеріалів справи № 5009/3366/12, ПАТ «Укргідроенерго»(позивачем у справі) заявлено вимогу майнового характеру про стягнення з ТОВ «Марвелл-Буд» 3 516 004,18 грн. невикористаної частини авансу за договором підряду № 12 від 14.05.2009 р., 260 241,95 грн. пені, 149 984,07 грн. 3 % річних та 38 676,03 грн. втрат від інфляції грошових коштів, яка повинна була бути оплачена судовим збором в сумі 64 380,00 грн.

В той же час, платіжним дорученням № 54807677 від 27.08.2012 р. позивачем сплачений судовий збір у розмірі 66 120,00 грн. Таким чином, переплата судового збору становить 1 740,00 грн.

За таких обставин, суд вважає наявними підстави для повернення позивачу з Державного бюджету України згідно ст. 7 Закону України "Про судовий збір" за відповідною ухвалою суду судового збору в сумі 1 740,00 грн., зайво сплаченого платіжним дорученням № 54807677 від 27.08.2012 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. 68 Конституції України, ст., ст. 174, 175, 193, 230, 320, 321 ГК України, ст., ст. 11, 525, 526, 530, 549, 599, 611, 625, 629, 837, 846, 849, 854 ЦК України, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996 р., постановою Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.2001 р. «Про затвердження порядку державного фінансування капітального будівництва»ст., ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Укргідроенерго», м. Вишгород Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Марвелл-Буд», м. Запоріжжя про стягнення 3 516 004,18 грн. невикористаної частини авансу за договором підряду № 12 від 14.05.2009 р., 260 241,95 грн. пені, 149 984,07 грн. 3 % річних та 38 676,03 грн. втрат від інфляції грошових коштів задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Марвелл-Буд», (69013, м. Запоріжжя, вул. Горького, буд. 1, оф. 610, код ЄДРПОУ 33402709) на користь Публічного акціонерного товариства «Укргідроенерго», (07300, м. Вишгород, Київська область, код ЄДРПОУ 20588716) 3 516 004 (три мільйони п'ятсот шістнадцять тисяч чотири) грн. 18 коп. невикористаної частини авансу, 132 163 (сто тридцять дві тисячі сто шістдесят три) грн. 23 коп. 3 % річних, 27 376 (двадцять сім тисяч триста сімдесят шість) грн. 66 коп. втрат від інфляції грошових коштів та 59 681 (п'ятдесят дев'ять тисяч шістсот вісімдесят одну) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "30" жовтня 2012 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.