Рішення № 27204173, 02.11.2012, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 812/4647/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2012 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді:Наумової І.Й.,

при секретареві:Кунець В.В.

розглядаючи в судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізького державного підприємства «Радіоприлад»про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаними позовними вимогами.

В судовому засіданні, в обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 працювала на Запорізькому державному підприємстві Радіоприлад. Відповідач з січня 2007 року по травень 2011 року нараховував їй, але не виплачував заробітну плату. 31.03.2011 р. вона звільнився із займаної посади за власним бажанням, у звязку з порушенням адміністрацією підприємства чинного законодавства про працю. При звільненні відповідач не провів повний розрахунок та не виплатив заробітну плату. 27.06.2012 рр. винесено судовий наказ, яким стягнуто заборгованість по заробітній платі на користь позивача. В звязку з вищевказаним, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з квітня 2011 р. по день постановлення рішення суду по даній справі в розмірі 20298 грн. 02 коп.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснивши, що позивачем не вірно зроблений розрахунок середнього заробітку, оскільки сума порахована без урахуванням 4-денного робочого тижня, за яким працювала позивач. Представник відповідача зазначила, що з урахування вищевказаної обставини розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивача становить 12366,66 грн. Також представник відповідача зазначила, що вимоги про стягнення даної суми є не спів мірними та істотними в зрівняні із залишком заборгованості із заробітної плати. В звязку з чим, представник позивача просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача погодився з сумою середнього заробітку, яка була розрахована представником відповідача.

Вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що позивач працювала на Запорізькому державному підприємстві Радіоприлад. 31.03.2011 р. вона звільнилась із займаної посади за власним бажанням, у звязку з порушенням адміністрацією підприємства чинного законодавства про працю. Дані обставини підтверджуються ксерокопією трудової книжки.

При звільненні позивача відповідач не провів повний розрахунок, що підтверджується судовим наказом Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27.06.2012 р., яким стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі у сумі 2589 грн.

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням фізичної особи, поданою згідно вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Крім того, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, проводиться в день звільнення. Дана норма вищевказаного Кодексу поширюється і на виплату вихідної допомоги.

Згідно ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника належних звільненому працівнику сум у строки зазначені у ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Представник відповідача в своїх запереченнях послався, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.07.2009 р. порушено провадження у справі про банкрутство ЗДП «Радоприлад»та введено в дію мораторій на задоволення вимог кредиторів.

В правовій позиції Верховного суду України, викладеній в рішення від 17.10.2012 р. по справі №6-121-цс12, зазначено, «…За положеннями ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів.

У трудових правовідносинах такі поняття як зобовязання, неустойка чи інша санкція за невиконання зобовязання не застосовуються. Такі терміни використовуються в низці статей Цивільного та Господарського кодексів України.

Статті 116, 117 КЗпП України структурно віднесені до розд. VII «Оплата праці»указаного Кодексу. За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобовязання. Це компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.

Ураховуючи викладене, касаційний суд помилково погодився з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин положень ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме щодо поширення дії мораторію на задоволення вимог колишніх працівників про виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.»

Враховуючи, що представник позивача погодився з контррозрахунком суми середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні, суд приймає його до уваги та вважає правильним.

Таким чином з відповідача підлягають стягненню на користь позивача середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати при звільненні в розмірі 12366,66 грн.

Згідно Закону України „Про судовий збір, від сплати судового збору звільняються: позивачі за позовами про стягнення заробітної плати й за іншими вимогами, що випливають з трудових правовідносин.

Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення,

звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 116, 117 КЗпП України, а також ст.ст. 11, 60, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Запорізького державного підприємства Радіоприлад (р/р 260034023 в Запорізькому ОДАППБ „Аваль, МФО 313827, ОКПО 14313317) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 12366,66 грн. (дванадцять тисяч триста шістдесят шість гривень 66 коп.).

Стягнути з Запорізького державного підприємства Радіоприладсудовий збір на користь держави в розмірі 214 грн. 60 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: І.Й. Наумова