Рішення № 27203319, 30.10.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.10.12р. Справа № 8/5005/7613/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКРО", (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич", (с. Виводово, Томаківський район, Дніпропетровська область)

про стягнення заборгованості за договором поставки № 01022012/3 від 01.02.2012р. у розмірі 55 710,00 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Гузенко Р.І. - представник (дов. б/№ від 02.10.12р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕКРО" (далі-позивач) звернулось до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки № 01022012/3 від 01.02.2012р. у розмірі 55 710,00 грн.

Сума позову складається з суми основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 01022012/3 від 01.02.2012р., в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Відповідач двічі у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що також підтверджується поштовими повідомленнями, які повернулись до господарського суду та знаходяться в матеріалах справи.

За таких обставин господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався з 18.09.12р. на 23.10.12р.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.12р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕКРО", як постачальник, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Славутич", як покупець, було укладено договір поставки № 01022012/3, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується постачати (передавати) товар у власність покупця, для використання його на розсуд останнього, а покупець зобов'язується приймати вказаний товар та сплачувати за нього на умовах даного договору.

Згідно п. 2.1. договору поставки, предметом поставки за даним договором є наступний товар: премікси кормових добавок, вітамінно-мінеральні суміші, білково-вітамінно-мінеральні добавки, пробіотичні добавки та інші препарати, в тому числі ветеринарні, що використовуються тваринництві та птахівництві.

Відповідно до п. 3.1. договору поставки, товар поставляється покупцю окремими партіями, протягом терміну дії даного договору, на підставі отриманих від покупця письмових заявок.

Заявки покупця повинні містити бажаний асортимент, кількість товару, умови поставки, умови оплати, підпис повноважного представника покупця та відтиск печатки покупця, у випадку терміновості в постачанні заявки можуть бути подані в усній формі, оскільки у будь - якому разі факт постачання товару підтверджується відповідними накладними.

Заявки передаються постачальнику через електронні засоби зв'язку, по факсу, поштою, або через представника покупця заявки вважаються прийнятими до виконання, якщо покупцю повертаються через електронні засоби зв'язку, по факсу, поштою, або через представника постачальника копії заявок підписаних повноважним представником постачальника з відтиском печатки постачальника, або якщо постачальник фактично приступив до виконання заявки.

Згідно п. 3.2. договору поставки, кожна партія товару вказується у відповідних видаткових накладних постачальника в яких зазначається: найменування товару, асортимент, одиниця виміру кількості товару, загальна кількість товару, вартість за одиницю товару та загальна вартість товару. Сторони погодили, що всі видаткові накладні, оформленні між сторонами протягом чинності положень цього договору. являються його невід'ємною частиною.

Сторони погодили, що питання щодо строків та суми оплати, подання претензій щодо якості та кількості і т. п. , щодо всіх видаткових накладних, оформлених між сторонами протягом чинності положень цього договору, регулюються виключно положеннями цього договору.

Партія товару, що узгоджена сторонами до постачання, повинна бути поставлена в термін 15 (п'ятнадцять) календарних днів з моменту отримання та прийняття до виконання відповідної Заявки Покупця (п. 3.3. договору поставки).

Перехід права власності відбувається в момент поставки відповідної партії товару, що оформляється відповідними накладними. Датою поставки рахується дата належним чином оформлених відповідних накладних (п. 3.5. договору поставки).

Відповідно до п. 4.1. договору поставки, покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, зазначеною у відповідних видаткових накладних та рахунках - фактурах постачальника на кожну партію товару. Загальна сума договору складається з вартості всього товару, поставленого Постачальником за період дії цього Договору, що підтверджено належним чином оформленими накладними.

Пунктом 4.3. договору поставки встановлено, що покупець здійснює оплату за товар на умовах відстрочки платежу у наступному порядку: 100% вартості кожної партії товару в строк не пізніше 14 (чотирнадцяти) календарних днів від дати поставки, в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2012 року. У випадку, якщо жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за один місяць до його закінчення, то даний договір вважається пролонгованим на строк до 31 грудня 2013 року (п.п. 7.1, 7.2 договору поставки).

Позивач зазначає, що згідно видаткової накладної № ТК-0000341 (а.с. 9) поставка здійснена 23.02.2012р. Оплата за весь поставлений товар на користь відповідача повинна була бути здійснена до 09.03.2012 року.

Позивач стверджує, що за період з 23.02.12р. по 23.08.12р. від відповідача на користь позивача в рахунок погашення боргу не здійснено жодного платежу.

24 травня 2012 року позивач направив на адресу відповідача лист-вимогу № 24/05-1, в якій вимагає сплатити борг у сумі 55 710,00 грн. за отриманий товар відповідно до видаткової накладної від 23.02.12р., у строк протягом семи днів з моменту пред'явлення даної вимоги.

Вказані вимоги були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки № 01022012/3 від 01.02.12р. станом на 23.08.12р. становить у розмірі 55 710,00 грн., що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 12.09.2012р., який підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств (а.с. 19).

На підставі викладеного позивач просить суд згідно договору стягнути з відповідача основний борг у сумі 55 710,00 грн.

Доказів виконання по оплаті за договором поставки № 01022012/3 від 01.02.12р. у сумі 55 710,00 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення суми боргу за поставлений товар у сумі 55 710,00 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позовних вимог у повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. 49, ст. 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛАВУТИЧ" (53552, Дніпропетровська область, Томаківський район, с. Виводово, вул. Н. Кулик, 47; р/р 26007011796602 в філії Запорізьке РУАТ "Банк Фінанси та Кредит", МФО 313731, ідентифікаційний код 30847304) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКРО" (поштова адреса: 04070, м. Київ, вул. Хорива, 33, оф. 33; місцезнаходження: 04073, м. Київ, вул. Фрунзе, 126/2; р/р 26007000016975 в ПАТ "Укрсоубанк", МФО 300023, код ЄДРПОУ 25409463) - 55 710 (п'ятдесят п'ять сімсот десять) грн. 00 коп. основного боргу, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя І.Ю. Дубінін Повне рішення складено 29.10.12р.