ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" листопада 2012 р. Справа № 5013/554/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -суддіДерепи В.І.,суддів :Грека Б.М., -(доповідача у справі), Палія В.В.розглянувши у відкритому судо-вому засіданні касаційну скаргуДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.08.12у справі№5013/554/11господарського судуКіровоградської областіза позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"доКомунального підприємства "Теплоенергетик"простягнення сумиза участю представників від:позивачаНестерчук А.П. (дов. від 26.12.11)відповідачане з'явилися, були належно повідомлені
В С Т А Н О В И В :
Комунальне підприємство "Теплоенергетик" звернулось до господарського суду Кіровоградської області із заявою про визнання наказу від 06.07.11 у даній справі таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 540 846, 02 грн. -збитків від інфляції, 202 465, 76 -3% річних, 449 551,01 грн. -пені.
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 20.07.12 (суддя -Короченко Л.С.), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.08.12 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Чус О.В., суддів: Павловського П.П., Швець В.В.), задоволено заяву Комунального підприємства "Теплоенергетик", наказ від 06.07.11 по справі № 5013/554/11 визнано таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 540 846, 02 грн. -збитків від інфляції, 202 465, 76 -3% річних, 449 551,01 грн. -пені. Судові акти мотивовані тим, що заборгованість перед позивачем в частині пені, 3% річних та інфляційних витрат в сумі 192 862, 79 грн. списана підприємством на підставі Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", а тому обов'язок боржника щодо сплати грошових коштів за рішенням суду в цій частині, відсутній.
Не погоджуючись із ухвалою та постановою, позивач (стягувач) звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, в задоволенні заяви відмовити, посилаючись на те, що висновок судів про припинення зобов'язання відповідача в цій частині є помилковим.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, Дочірнья компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась в господарський суд Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "Теплоенергетик" про стягнення 7018477,16 грн.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 14.06.11 по даній справі позовні вимоги задоволенні. Стягнуто з Комунального підприємства "Теплоенергетик" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 5825614,37 грн. -основного боргу, 449551,01 грн. -пені, 202465,76 -3% річних, 540846,02 грн. -збитків від інфляції та судові витрати. 06.07.11 на виконання зазначеного рішення був виданий наказ. Постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області Красною А.О. від 28.07.11 відкрито виконавче провадження з виконання цього наказу.
Відповідно до протоколу № 1 засідання комісії КП "Теплоенергетик" від 06.09.11 на підставі п. 2.2. ст. 2 Закону України "Про деякі питання списання заборгованості за спожитий природний газ" та п. 7 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.11, вирішено списати з бухгалтерського обліку кредиторську заборгованість ДК "Газ України" із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій (3% річних та інфляції), які нараховані підприємству на заборгованість за природний газ, спожитий з 01.01.97 по 01.01.11 щодо стягнення яких є рішенням суду за договором № 06/09-1419-ТЕ-18 у сумі 1192862,79 грн., і яка не сплачена станом на 06.09.11.
Задовольняючи заяву та визнаючи наказ таким, що не підлягає виконанню в частині пені, 3% та інфляційних, суди послалися на те, що штрафні та фінансові санкції (три відсотки річних та індекс інфляції) відповідачу нараховані на заборгованість за природний газ спожитий з жовтня 2009 року по квітень 2010 року. Нарахованя на заборгованість проведено за період з жовтня 2010 р. по квітень 2011 р., на підставі зазначеного, дана заборгованість підлягає списанню відповідно до вимог Закону України "Про деякі питання списання заборгованості за спожитий природний газ", а наказ в цій частині -визнанню таким, що не підлягає виконанню. Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такими висновками з огляду на наступне.
Статтею 2 Закону України „Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" встановлено, що підлягає списанню: заборгованість за природний газ (у тому числі реструктуризована) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, у тому числі ліквідованих підприємств, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" та її дочірніх підприємств ДК „Газ України", ДК „Укртрансгаз", ДК „Укргазвидобування", ДАТ „Чорноморнафтогаз", що обліковувалася станом на 01.01.10 і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом; заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 01.01.97 по 01.01.11, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.
На підставі зазначеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що підлягає списанню заборгованість із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, незалежно від того, чи встановлена вона рішенням суду, чи нарахована кредитором; при цьому, списання заборгованості не ставиться в залежність від набрання рішенням суду про стягнення штрафних та фінансових санкцій законної сили до вступу в дію Закону або після; Закон також не вимагає, щоб заборгованість із штрафних та фінансових санкцій обліковувалась в бухгалтерському обліку; необхідним лише є те, щоб ці штрафні та фінансові санкції були нараховані на заборгованість за природний газ спожитий з 01.01.97 по 01.01.11 і не були сплачені станом на 04.06.11.
Незважаючи на те, що правильність суми заборгованості зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, нарахованої боржнику, у випадку судового вирішення спору доводиться кредитором та встановлюється судом, однак розмір такої заборгованості визначається на підставі договорів, укладених між сторонами, відповідно до положень Цивільного та Господарського Кодексів України. Тому твердження заявника, що заборгованість з штрафних санкцій виникла після набрання чинності вказаного вище нормативного акту, є таким, що не відповідає дійсності та суперечить чинному законодавству.
Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.08.12 у справі №5013/554/11 залишити без змін.
Головуючий - суддя В. Дерепа
Судді Б. Грек
В. Палій
Судове рішення № 27202342, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 01.11.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 5013/554/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: