Рішення № 27202050, 04.11.2012, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 422/417/2012

Справа №2/422/1462/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2012 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Шавули В.С.

при секретарі Кравцову С.С.

за участю представника позивача Івоніна М.Л.,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»11 січня 2012 року звернулось до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що 27 грудня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк») та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 390, відповідно до умови якого Банк надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 70 000,00 доларів США, з розрахунку 12,5% річних на весь час фактичного користування кредитом на строк до 26 грудня 2021 року.

27 липня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк») та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 445/ФКВ-07, відповідно з умовами якого Банк надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 69 157,00 доларів США з розрахунку 13,2 % річних на весь час фактичного користування кредитом на строк до 26 липня 2014 року.

Позивач зазначив, що в порушення взятих на себе зобов'язань ОСОБА_3 не виконує умови Кредитного договору щодо своєчасного повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами процентів у порядку і на умовах встановлених кредитним договором.

Позивач зазначив, що станом на 10 листопада 2011 року відповідач має заборгованість за кредитним договором № 390 становить 662 281,52 грн., яка складається:

- заборгованість по тілу кредиту -471 747,80 грн.;

- заборгованість по відсоткам -133 019,59 грн.;

- комісія за ведення кредиту -17 514,13 грн.

Станом на 10 листопада 2011 року відповідач має заборгованість по Кредитному договору № 445/ФКВ-07 становить 542 894,46 грн., яка складається:

- заборгованість по тілу кредиту -413 940,55 грн.;

- заборгованість по відсоткам -128 953,91 грн.;

- комісія за ведення кредиту -0,00 грн.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просив суд стягнути із позичальника ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № 445/ФКВ-07 від 27 липня 2007 року та № 390 від 27 грудня 2006 року в сумі 1 165 175,98 грн. та судові витрати по справі.

В судовому засідання представник позивача за довіреністю -Івонін М.Л. підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач -ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку. Причини неявки у судове засідання не повідомив, письмових заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Представник відповідача за довіреністю -ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав.

Вступну та резолютивну частини рішення проголошено у судовому засіданні 28 березня 2012 року, повний текст рішення складено 02 квітня 2012 року.

За ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених позовних ними вимог та на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.59 ЦПК України, обставини справи, які законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу.

Підставою звернення позивача до суду є захист права сторони за майновим правовідношенням, що виникло в силу укладеного кредитного договору, на вимогу повернення грошових коштів у зв'язку із порушенням його виконання.

Суд, з'ясувавши обставини справи, перевіривши їх наданими доказами, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст.14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Поряд із засобами заохочення, виконання цивільних обов'язків забезпечується відповідальністю, яка встановлена договором або актом цивільного законодавства. Будь-яка особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Згідно ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому, якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, в одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

В ході судового розгляду справи встановлено, що 27 грудня 2006 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено Кредитний договір № 390, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 70 000,00 доларів США, з кінцевою датою повернення кредиту 26 грудня 2021 року та сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12,50 % річних (а.с. 8-13,21).

Зі своєї сторони позивач умови Кредитного договору виконав, кредит відповідачу надав у повному розмірі, що підтверджується Заявою про видачу готівки № 1 від 27 грудня 2006 року (а.с. 24).

Згідно додаткового договору до Кредитного договору № 390 від 27 грудня 2006 року сторони погодили щомісяця 10 числа списання коштів на сплату тіла кредиту та відсотків зі свого рахунку № НОМЕР_1 (дол..), № НОМЕР_2 (грн) (а.с. 20).

27 липня 2007 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено Кредитний договір № 445/ФКВ-07, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти в сумі 69 157,00 доларів США, зі сплатою відсотків в розмірі 13,20 % річних та кінцевою датою повернення кредиту 26 липня 2014 року (а.с. 14-19,23).

Зі своєї сторони позивач умови Кредитного договору виконав, кредит відповідачу надав у повному розмірі, що підтверджується Заявою про видачу готівки № 2 від 27 липня 2007 року (а.с. 25).

Згідно додаткового договору № 445/1 до Кредитного договору № 445/ФКВ-07 від 27 липня 2007 року сторони погодили щомісяця 20 числа списання коштів на сплату тіла кредиту та відсотків зі свого рахунку № НОМЕР_1 (дол..), № НОМЕР_2 (грн) (а.с. 22).

У відповідності до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.

Відповідно до вимог статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Станом на 10 листопада 2011 року відповідач має заборгованість за кредитним договором № 390 становить 662 281,52 грн., яка складається: заборгованість по тілу кредиту - 471 747,80 грн.; заборгованість по відсоткам -133 019,59 грн.; комісія за ведення кредиту -17 514,13 грн. (а.с. 26).

Також станом на 10 листопада 2011 року відповідач має заборгованість по Кредитному договору № 445/ФКВ-07 становить 542 894,46 грн., яка складається: заборгованість по тілу кредиту -413 940,55 грн.; заборгованість по відсоткам -128 953,91 грн.;комісія за ведення кредиту - 0,00 грн. (а.с. 27).

Відповідно до частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, аналізуючи в сукупності наявні по справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованим, в повному обсязі доведеними з його боку та підлягають задоволенню, внаслідок чого слід стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 1 165 175,98 грн.

Крім того згідно статті 88 ЦПК України, оскільки позивачем при подачі позову були сплачені судові витрати, і його вимоги задоволені, з відповідача належить стягнути на користь позивача державне мито розмірі 2 823,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526, 527, 530, 610, 611, 625, 1054 ЦК України, ст.ст.10, 11, 15, 57-60, 88, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 390 від 27 грудня 2006 року всього у розмірі 662 281 грн. (шістсот двадцять дві тисячі двісті вісімдесят одна гривня 00 копійок), з якої заборгованість по кредиту -59 111,08 доларів США, що у еквіваленті за курсом НБУ складає 471 747 грн. 80 коп., заборгованість по сплаті відсотків -16 667,66 доларів США, що у еквіваленті за курсом НБУ складає 133 019 грн. 59 коп., комісія - 17 514 грн. 13 коп. та кредитним договором № 445/ФКВ-07 від 27 липня 2007 року всього у розмірі 542 894 грн. 46 коп. (п'ятсот сорок дві тисячі вісімсот дев'яносто чотири тисячі 46 коп.), де 51 867,70 доларів США, що у еквіваленті за курсом НБУ складає 413 940 грн. 55 коп. -заборгованість по кредиту; 16 158,22 доларів США, що у еквіваленті за курсом НБУ складає 128 953 грн. 91 коп. -заборгованість по відсоткам.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судовий збір у розмірі 2 823,00 грн. (Дві тисячі вісімсот двадцять три гривні 00 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо скаргу про апеляційне оскарження не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В. С. Шавула