Постанова № 27201766, 09.10.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 жовтня 2012 року 09:00 № 2а-12560/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.

розглянувши у письмовому проваджені адміністративну справу

за позовомКиївського міського центру зайнятостідо ОСОБА_1простягнення коштів у розмірі 2 573,94 грн.

встановив:

Позивач, Київський міський центр зайнятості, звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відповідача, ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманих коштів, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1 в сумі 2 573, 94 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що за Відповідачем обліковується заборгованість перед Київським міським центром зайнятості у розмірі 2 573,94 грн., яку відповідач в добровільному порядку не погоджується сплачувати.

Відповідач позов не визнав, в своїх запереченнях зазначив, що пишучи заяву до Солом'янського районного центру зайнятості був впевнений, що свідоцтво про реєстрацію, його як фізичної особи-підприємця скасовано, згідно рішення № 24/914 від 14.12.2004 року Господарського суду м. Києва, за позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва.

Керуючись ч. 6 ст. 128 КАС України суд розглянув справу у письмовому провадженні.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Закон України «Про зайнятість населення»визначає правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальної гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю.

Статтею 18 Закону України «Про зайнятість населення»встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Діяльність державної служби зайнятості фінансується за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, передбачених на ці цілі.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття»- функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття покладаються на міські, районні центри зайнятості, в обов'язки яких входить контроль за правильністю нарахування, своєчасності сплати нарахування та витрат за страхуванням на випадок безробіття.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєструвався 21.11.2011 року в Солом'янському районному центрі зайнятості Київського міського центру зайнятості як такий, що шукає роботу.

Наказом Солом'янського районного центру зайнятості № НТ 111128 від 28.11.2011 року Відповідачу був наданий статус безробітного та призначена виплата допомоги по безробіттю з 28.11.2011 року.

16.05.2012 року Солом'янським районним центром зайнятості була отримана довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у якій міститься останній запис від 03.01.2011 року за № 3 про взяття на облік ОСОБА_1 як суб'єкта підприємницької діяльності.

Таким чином, ОСОБА_1 під час отримання статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю був зареєстрований як фізична особа -підприємець

Законом України «Про зайнятість населення» зазначено, що зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі. В Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах і які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю.

Відповідно до Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу та безробітні, знімаються з обліку з дня працевлаштування, в тому числі на сезонні або загальнодержавні оплачувані громадські роботи, державної реєстрації фізичної особи -підприємця, укладення цивільно-правового договору, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг.

Положеннями Закону України «Про зайнятість населення»передбачено, що лише незайняті громадяни мають право на виплату у встановленому порядку допомоги по безробіттю.

Згідно ч. 2-3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплат їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, всупереч чинному законодавству та з порушенням вищезазначених вимог ОСОБА_1 під час перебування на обліку та отримання допомоги по безробіттю, одночасно був зареєстрований як фізична особа -підприємець.

Солом'янський районний центр зайнятості направив відповідачу 17.05.2012 року повідомлення № 2805 від 16.05.2012 року, про добровільне повернення коштів у розмірі 2 573,94 грн. на протязі 15 календарних днів після отримання повідомлення. Повідомлення він отримав власноручно 24.05.2012 року, проте кошти на даний час повернуто не було.

Рішення про повернення не законно отриманих коштів відповідач не оскаржував, а сума яка підлягає поверненню відповідачем несплачена і на момент розгляду даної справи становить 2 573,94 грн.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування України на випадок безробіття»спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а твердження відповідача викладенні в письмових запереченнях помилковими та законодавчо не обґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно ч. 3 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців відсутній запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1.

Відповідач в підтвердження своєї позиції посилається на рішення Господарського суду м. Києва, яким було скасовано реєстрацію відповідача, як суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи та на лист Солом'янської районної в місті Києві Державної адміністрації № 176/04/1 від 16.02.2005 року як на підтвердження тому, що державним реєстратором внесено запис до Єдиного державного реєстру про припинення підприємницької діяльності, як фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

Проте, суд звертає увагу відповідача на те, що згідно даного листа державний реєстратор повідомив відповідача лише про те, що 16.05.2005 року було внесено запис до Єдиного державного реєстру № 20730280000001857 саме щодо рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2004 року № 24/914 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та зазначив, що для вчинення подальших дій з приводу проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, останньому необхідно у відповідності з вимогами ч. 5 с. 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» подати державному реєстратору пакет документів, передбачених вказаним Законом, а тому відповідач помилково вважав, що державним реєстратором вчинено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України у справах, в яких Позивачем є суб'єкт владних повноважень, а Відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені Позивачем, з Відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

постановив:

Позов Київського міського центру зайнятості задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київського міського центру зайнятості (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 47-б, код 03491091) кошти у розмірі 2 573 (дві тисячі п'ятсот сімдесят три грн.) 94 коп.

Постанова набирає законної сили у відповідності з нормами ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко