Постанова № 27201601, 29.10.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 жовтня 2012 року 11:00 № 2а-9416/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Савченко А.І., при секретарі Литовці Ю.Є., розглянувши у письмовому проваджені адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби доТовариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Інвест»про стягнення заборгованості у розмірі 20 308,00 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби (далі по тексту - позивач, ДПІ у Оболонському районі м. Києва) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Інвест»(далі по тексту -відповідач, ТОВ «Фаворит Інвест») та, з урахуванням уточнень позовних вимог від 21 вересня 2012 року, просила стягнути податкову заборгованість перед бюджетом зі сплати штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20 308,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2012 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2012 року справу призначено до судового розгляду на 6 вересня 2012 року.

У судовому засіданні 6 вересня 2012 року судом оголошено перерву до 20 вересня 2012 року у зв'язку з витребуванням у позивача додаткових документів.

Судове засідання, призначене на 20 вересня 2012 року, судом відкладалось на 27 вересня 2012 року.

У судовому засіданні 27 вересня 2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення судового розгляду справи був повідомленний належним чином.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 27 вересня 2012 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

24 жовтня 2012 року представником позивача через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва подано додаткові докази у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фаворит Інвест»зареєстроване Оболонською районною в м. Києві державною адміністрацією 20 червня 2007 року та перебуває на обліку в ДПІ у Оболонському районі м. Києва.

Як зазначає позивач у своєму позові, за наслідками проведення працівниками Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції перевірки відповідача за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, ведення касових операцій складено акт №0295/26/54/23/35200139 від 25.02.2011р., в якому зафіксовано порушення суб'єктом господарювання пункту 3.5. Положення проведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України №637 від 15.12.2004р. (далі по тексту -Положення №637).

Виявлення зазначеного порушення стало підставою для винесення позивачем 18.03.2011р. податкового повідомлення -рішення форми «С»про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002652305 на суму 20308,00 грн.

Також, працівниками позивача 22 квітня 2011 року проведено фактичну перевірку відповідача за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, ведення касових операцій та складено акт від 22.04.2011р. № б/н.

В ході проведення названої перевірки, контролюючим органом виявлено порушення пункту 2.6. розділу 2 Положення №637 та абзацу 3 статті 1 указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», що стало підставою для винесення податкового повідомлення -рішення форми «С»про застосування штрафних (фінансових) санкцій №003752305 від 04.05.2011р. на суму 820,00 грн.

Феодосійською міжрайонною податковою інспекцією Автономної Республіки Крим 29.12.2010р. також проведено фактичну перевірку відповідача за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги) вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, ведення касових операцій, за результатами якої складено акт №0001/26/54/23/35200139.

У зв'язку з виявленням під час перевірки порушення вимог пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. №265/95-ВР (далі по тексту -Закон України від 06.07.1995р. №265/95-ВР), відповідно до пункту 6 статті 17 вказаного Закону позивачем 14.01.2011р. винесено податкове повідомлення -рішення форми «С»про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000012305 на суму 85,00 грн.

Аналогічну перевірку відповідача проведено співробітниками ДПА у Закарпатській області, за результатами якої складено акт №0732/26/54/23/35200139 від 22.09.2011р. та виявлено порушення суб'єктом господарювання пункту 13 статті 3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України та статті 33 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР 10.10.2011р. податковим органом прийнято податкове повідомлення -рішення форми «С»про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0006182305 у розмірі 950,00 грн.

Окрім того, 15.04.2011р. ДПІ у м. Червонограді Львівської області проведено перевірку відповідача за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, ведення касових операцій та складено акт №0416/26/54/23/35200139.

За наслідками проведеної перевірки виявлено порушення вимог пункту 9 статті 3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР, що стало підставою для прийняття 26.04.2011р. податкового повідомлення -рішення форми «С»про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003542305 у сумі 680,00 грн.

У зв'язку з тим, що суб'єктом господарювання у строки, визначені податковим законодавством, зазначені суми штрафних (фінансових) санкцій сплачені не були, позивач звернення до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої останнім зменшено розмір податкової заборгованості, що заявлена до стягнення до 20 308,00 грн., визначених у податковому повідомленні -рішенні №0002652305 від 18.03.2011р., у зв'язку зі сплатою відповідачем у добровільному порядку решти сум такої заборгованості.

Отже, основним нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникли між сторонами, а саме, відносини у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства на час виникнення спірних правовідносин є Податковий кодекс України, який набрав законної сили з 01.01.2011р.

Відповідно до положень пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України за органами державної податкової служби закріплено такі права, як здійснювати контроль за додержанням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків) та порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а також застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Окрім того, відповідно до визначення, закріпленого в підпункті 14.1.137. пункту 14.1. статті 14 та згідно з пунктом 41.5. статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення, якими є державні органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України, є виключно органи державної податкової служби, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Під грошовим зобов'язанням платника податків Податковий кодекс України визначає суму коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Аналізуючи наведені приписи податкового законодавства, суд приходить до висновку, що штрафні (фінансові) санкції, застосовані до відповідача податковим органом за порушення положень Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР є грошовим зобов'язанням, визначеним контролюючим органом у податковому повідомленні - рішенні.

Положеннями статті 56 Податкового кодексу України закріплено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 названої правової норми визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, не погоджуючись з податковим повідомленням -рішенням від 18.03.2011р. № 0002652305, ТОВ «Фаворит Інвест»звернулось до суду з позовом про його скасування, за наслідками розгляду якого постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2011р. №2а-6273/11/2670, яка ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2012р. залишена без змін, у задоволенні позову відмовлено.

Відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Отже, з огляду на наведене, сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні -рішенні від 18.03.2011р. №0002652305 з 16.01.2012р. є податковим боргом у розумінні приписів Податкового кодексу України.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України).

У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги (пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України).

На підтвердження дотримання наведених положень податкового законодавства, ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС надано копію податкової вимоги №2934 від 19.10.2011р.на загальну суму 22233,00 грн., отриману ТОВ «Фаворит Інвест»06.01.2012р., що підтверджується відповідним повідомленням про вручення рекомендованого листа.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем дотримано вимоги пунктів 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, якими встановлено, що стягнення коштів платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та виключно за рішенням суду.

Покликання відповідача на оскарження ним у касаційному порядку рішень місцевого та апеляційного судів у справі щодо правомірності податкового повідомлення -рішення, в якому визначена сума, що є предметом стягнення у даній справі, суд до уваги не приймає, оскільки такі дії з боку платника податків не звільняють його від обов'язку щодо погашення суми узгодженого грошового зобов'язання.

З частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Інвест»(04211, м. Київ, вул. Лайоша Гавро, 7, кв. 32, код ЄДРПОУ 35200139) суму податкової заборгованості у розмірі 20 308 (двадцять тисяч триста вісім) грн. 00 коп. на р/р 31113104700006, код платежу 21080900, одержувач УДКСУ у Оболонському районі м. Києва, код 38002491, банк одержувача ГУДКСУ у м. Києві, МФО 820019).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.І. Савченко