Постанова № 27199018, 10.10.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2012 року 12 год. 00 хв. 2а-4051/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Щавінського В.Р. при секретарі судового засідання Роздобудько Я.В. за участю представника позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Марс Україна»

до Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001941502 від 21.06.2012 р., -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Марс Україна»звернулось до суду з позовом до Броварської ОДПІ Київської області та з урахуванням уточнень до позовних вимог від 10.10.2012 р. просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001941502 від 21.06.2012 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Броварською об’єднаною державною податковою інспекцією Київської області на підставі акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих ТОВ “Марс Україна” в уточнюючих розрахунках податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2011 року №14/15-309/21638055 від 12.03.2012 року винесено податкові повідомлення–рішення №0000061502 від 05.04.2012 р. та №0001941502 від 21.06.2012 р. Вважаючи, що податкові повідомлення–рішення №0000061502 від 05.04.2012 р. та №0001941502 від 21.06.2012 р. суперечать діючому законодавству України, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, подавши до ДПС у Київській області первинну скаргу.

Рішенням від 15 червня 2012 року №1396/10/10-206/258-699 ДПС у Київській області задовольнила первинну скаргу частково скасувала податкові повідомлення - рішення в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 74946,00 грн. та в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 77366,00 грн.

На підставі вказаного рішення відповідач видав податкове повідомлення - рішення №0001941502 від 21 червня 2012 року, згідно якого відповідач зменшив позивачу розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 498991,00 грн.

Позивачем було подано повторну скаргу до Державної податкової служби України, яка своїм рішенням №347/0/61-12/10-2115 від 15 серпня 2012 року залишила податкові повідомлення без змін.

Позивач не погоджується з прийнятим податковими повідомленнями–рішеннями №0000061502 від 05.04.2012 р. та №0001941502 від 21.06.2012 р., вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги підтримав та просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001941502 від 21.06.2012 р., оскільки рішенням від 15.06.2012 р. №1396/10/10-206/258-699 ДПС у Київській області задовольнила первинну скаргу позивача частково та скасувала податкове повідомлення-рішення №0000061502 від 05.04.2012 р. щодо суми завищення від’ємного значення ПДВ в частині застосованих 129832,00 грн. штрафних санкцій, відповідно до п.п.60.1.3 п. 60.1 ст.60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення №0000061502 від 05.04.2012 р. вважається відкликаним.

Відповідач - Броварської ОДПІ Київської області ДПС письмових заперечень проти позову не надав. Свого представника у судові засідання (20.09.2012 р., 10.10.2012 р.) не направив, хоча про дату, час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, ТОВ “Марс Україна було подано до Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2011 р.

Після чого, у січня 2012 р. позивачем було подано до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2011р.

12.03.2012 року Броварською ОДПІ Київської області ДПС проведено камеральну перевірку уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2011 р. ТОВ “Марс Україна”.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, п.4 р.V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. №1492, а саме: податкові накладні, які отримані у періодах, наступних за періодом, в якому їх виписано, включаються до реєстру отриманих податкових накладних та до податкової декларації в тому звітному періоді, на який припадає дата отримання податкової накладної. Перевіркою встановлено завищення значення рядка 10.1 колонка Б в сумі 20339,00 грн., рядка 17 в сумі 20339,00 грн., рядка 19 в сумі 20339,00 грн., рядка 21.1 в сумі 498991,00 грн., рядка 22 в сумі 498991,00 грн., рядка 24 в сумі 498991,00 грн.

За результатами перевірки складено Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 12.03.2012 р. №15/15-309/21638055 та винесено податкове повідомлення-рішення від №0000061502 від 05.04.2012 р., щодо суми завищення від’ємного значення ПДВ в розмірі 498991,00 грн. та застосовано 129832,00 грн. штрафних санкцій.

Вважаючи, що податкові повідомлення–рішення від 5 квітня 2012 року №000061502 суперечать діючому законодавству України, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, подавши до ДПС у Київській області первинну скаргу.

Рішенням від 15 червня 2012 року №1396/10/10-206/258-699 ДПС у Київській області задовольнила первинну скаргу частково: скасувала податкове повідомлення –рішення №0000061502 від 05.04.2012 р. щодо суми завищення від’ємного значення ПДВ в частині застосованих 129832,00 грн. штрафних санкцій.

На підставі вказаного рішення відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення №0001941502 від 21.06.2012 р., згідно якого відповідач зменшив позивачу розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 498991,00 грн.

Позивачем було подано повторну скаргу до Державної податкової служби України, яка своїм рішенням №347/0/61-12/10-2115 від 15 серпня 2012 року залишила податкові повідомлення –рішення без змін.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Не погоджуючись з прийнятими податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Судом встановлено, що в основу податкових повідомлень-рішень відповідача покладено обставини, встановлені під час перевірки, щодо порушення позивачем п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, п.4 р.V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. №1492, а саме: податкові накладні, які отримані у періодах, наступних за періодом, в якому їх виписано, включаються до реєстру отриманих податкових накладних та до податкової декларації в тому звітному періоді, на який припадає дата отримання податкової накладної. Перевіркою встановлено завищення значення рядка 10.1 колонка Б в сумі 20339,00 грн., рядка 17 в сумі 20339,00 грн., рядка 19 в сумі 20339,00 грн., рядка 21.1 в сумі 498991,00 грн., рядка 22 в сумі 498991,00 грн., рядка 24 в сумі 498991,00 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

З 1 січня 2011 року платники податку на додану вартість, об'єкта, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначаються положеннями розділу V Податкового кодексу України.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Податковий кредит–це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пункти 14.1.156, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України)

Згідно з пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Однак, це право платника податків обмежується положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, згідно з якими не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Водночас, згідно з абзацом третім пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. (пункти 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.15. статті 201 Податкового кодексу України зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку.

Із системного аналізу положень пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України вбачається, що податковий кредит є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних. Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послу), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій. Водночас таке право зберігається за платником податків протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Це означає, що позивач діяв правомірно, коли не включав до податкового кредиту не підтверджені податковими накладними суми кредиту, та включив сплачені суми податку лише після отримання податкових накладних в межах 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Позбавлення платника податків права включати сплачені ним у попередніх податкових періодах у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг) суми податку на додану вартість лише тому, що податкові накладні отримано із запізненням, в наступних податкових періодах, означатиме запровадження принципів подвійного оподаткування та протиправної конфіскації майна такого платника податків, що є неприпустимим у правовій державі.

Так у січні 2012 року позивач, виявивши помилки, що містяться у поданих ним податкових деклараціях з ПДВ за минулі періоди, подав до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області уточнюючі розрахунки, якими виправлялись помилки минулих податкових періодів, в т.ч. за березень 2011 року.

Таким чином позивач виконав свій обов'язок, передбачений Податковим кодексом України, а саме пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України.

Відповідно до п 50.1 ст. 50 Податкового Кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, Податковим кодексом України чітко визначено порядок дій, які зобов'язаний здійснити платник податків у разі виявлення помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації.

Саме це і здійснив позивач, а саме виконав обов'язок, передбачений Податковим кодексом України, подавши уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок заберезень 2011р. за вх. №9006981473.

Більше того, Податковий кодекс України не містить будь-яких обмежень для включення сум ПДВ до податкового кредиту за отриманими податковими накладними. Єдиним обмеженням є часове обмеження.

Таким чином, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України є помилковими і безпідставними.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним рішень.

Представником позивача надано обґрунтовані пояснення та докази на їх підтвердження, щодо заявлених позовних вимог.

За таких обставин оспорюване податкове повідомлення-рішення є безпідставним і підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 2146 грн. (платіжне доручення №21 від 20 серпня 2012 року), доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Таким чином, судові витрати у сумі 2146,00 грн. підлягають стягненню з державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби №0001941502 від 21 червня 2012 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Марс Україна" сплачений судовий збір у сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Щавінський В. Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 15 жовтня 2012 року