Рішення № 271967, 15.11.2006, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.11.06р.

Справа № 7/357-06

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат", смт. Просяна Покровського району Дніпропетровської області

До Закритого акціонерного товариства "Акціонерне товариство Дніпро Каолін", смт. Просяна Покровського району Дніпропетровської області

Про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення 1 381 750, 59 грн.

Суддя Коваль Л.А.

Представники:

від позивача: представник Скрипник О.А., дов. № б/н від 24.10.2006 р.

представник Копилова А.Ю., дов. № б/н від 07.02.2006 р.

від відповідача: представник Іващенко В.В., дов. № б/н від 20.10.2006 р.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат" (смт. Просяна Покровського району Дніпропетровської області) з урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог, що надійшли до господарського суду 02.11.2006р. та 15.11.2006р., просить:

зобов’язати Закрите акціонерне товариство "Акціонерне товариство Дніпро Каолін" (смт. Просяна Покровського району Дніпропетровської області) повернути позивачу наступне майно, що належить позивачу на праві власності, а саме: приміщення складу кислот інвентарний № 385, приміщення складу реагентів (бокс 7) інвентарний № 404, силосний склад каоліну з пакувальним відділенням інвентарний № 388 та силосний склад каоліну інвентарний № 870, приміщення боксів стоянки автомобілів інвентарний № 473, приміщення складу зберігання реагентів інвентарний № 392, приміщення зарядної станції інвентарний № 396;

стягнути з відповідача неустойку у розмірі 374 520, 00 грн. за користування майном за час прострочення (липень 2006 року –15 календарних днів листопада 2006 року) та збитки (упущену вигоду) в розмірі 1 007 230, 59 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не звільнив орендовані приміщення після закінчення строку дії договорів оренди.

Позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом арешту майна, що належить позивачу на праві власності та знаходиться у незаконному володінні та користуванні відповідача, а саме: приміщення складу кислот інвентарний № 385, приміщення складу реагентів (бокс 7) інвентарний № 404, силосний склад каоліну з пакувальним відділенням інвентарний № 388 та силосний склад каоліну інвентарний № 870, приміщення боксів стоянки автомобілів інвентарний № 473, приміщення складу зберігання реагентів інвентарний № 392, приміщення зарядної станції інвентарний № 396.

Відповідач проти позову заперечує. Відповідач вважає, що термін дії договорів оренди 25.06.2006р. та 01.07.2006р. не закінчився, оскільки відповідач направляв позивачу пропозицію про продовження договору, на яку в установлений строк відповіді не отримав. Відповідач розцінює мовчання позивача, як згоду на продовження договорів оренди. Відповідач оплатив орендну плату за липень 2006 року. Відповідач вважає, що оскільки він частково передав позивачу приміщення складу реагентів інвентарний № 404, а саме: бокси №№ 3 та 4, щодо оренди яких укладено договір № 38/12юр, неправомірно заявляти про стягнення неустойки, розрахованої від обумовленого договором розміру орендної плати, в зв’язку з неповерненням одного із боксів –боксу № 7. Відповідач посилається на повернення із оренди інших об’єктів, що не враховано позивачем при розрахунку неустойки. Відповідач заперечує проти вимоги про стягнення збитків, вважає, що позивач не міг в силу технічних обставин (висота силосного складу 36 м, позивач не має конвеєру для завантаження складу) самостійно використовувати орендоване майно, а тому отримати дохід від його використання. Також, орендоване майно знаходиться на земельній ділянці, що перебуває в користуванні відповідача. Відповідач зазначає, що керівниками позивача та відповідача 10.10.2006р. проведена зустріч, на якій врегульовані спірні питання.

В судовому засіданні оголошувалися перерви з 24.10.2006р. на 02.11.2006р., з 02.11.2006р. на 08.11.2006р., з 08.11.2006р. на 15.11.2006р.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до договорів оренди майна № 37/12юр, № 38/12юр, № 39/12юр від 01.07.2005р. Відкрите акціонерне товариство "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат" (смт. Просяна Покровського району Дніпропетровської області) передало в оренду Закритому акціонерному товариству "Акціонерне товариство Дніпро Каолін" (смт. Просяна Покровського району Дніпропетровської області) нерухоме майно: приміщення складу кислот інвентарний № 385 (договір № 37/12юр), приміщення складу реагентів (бокси 3, 4, 7) інвентарний № 404 (договір № 38/12юр), силосний склад каоліну з пакувальним відділенням інвентарний № 388 та силосний склад каоліну інвентарний № 870 (договір № 39/12юр). Передача майна в оренду підтверджується актами приймання-передачі.

Договори укладено терміном на один місяць.

Додатковими угодами №№ 1-10 до названих договорів строк дії договорів продовжувався; згідно додаткових угод № 10 до цих договорів строк дії договорів продовжено до 25.06.2006р.

Відповідно до договорів оренди майна № 44/12юр, № 45/12юр, № 46/12юр від 01.09.2005р. Відкрите акціонерне товариство "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат" передало в оренду Закритому акціонерному товариству "Акціонерне товариство Дніпро Каолін" нерухоме майно: приміщення боксів стоянки автомобілів інвентарний № 473 (договір № 44/12юр), приміщення складу зберігання реагентів інвентарний № 392 (договір № 45/12юр), приміщення зарядної станції інвентарний № 396 (договір № 46/12юр). Передача майна в оренду підтверджується актами приймання-передачі.

Договори укладено терміном на один місяць.

Додатковими угодами №№ 1-8 до названих договорів строк дії договорів продовжувався; згідно додаткових угод № 8 до цих договорів строк дії договорів продовжено до 01.07.2006р.

Позивач набув право власності на передане в оренду майно при перетворенні Державного підприємства Просянський гірничо-збагачувальний комбінат у Відкрите акціонерне товариство "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат" в зв’язку з приватизацією, про що Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області позивачу видане підтвердження права власності на будівлі, передані до статутного фонду, від 26.09.2003р. № 12/7-4976.

14.07.2006р., вих. № 14/07/1юр, позивач повідомив відповідача про те, що дія договорів оренди продовжуватися не буде та заявив вимогу про повернення орендованих приміщень.

Позивач посилається на ті обставини, що в зв’язку з закінченням строку дії договорів оренди орендовані приміщення відповідачем не повернуті позивачу, що і є причиною спору.

Відповідно до ч.1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (ст. 764 ЦК України).

Про наміри припинити договірні відносини позивач попередив відповідача у встановлений законом строк. Отже, договори оренди припинили дію в зв’язку з закінченням строку, на який вони були укладені.

Відповідно до ч.1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

На час звернення з позовом до суду майно, про спонукання до повернення якого заявлено позов, відповідач позивачу не повернув.

З огляду на викладене, є правомірними та підлягають задоволенню вимоги позивача зобов’язати відповідача повернути позивачу наступне майно: приміщення складу кислот інв. № 385, силосний склад каоліну з пакувальним відділенням інв. № 388, силосний склад каоліну інв. № 870, приміщення складу зберігання реагентів інв. № 392.

На час вирішення спору в суді за актом приймання-передачі від 29.09.2006р. відповідач повернув позивачу приміщення зарядної станції інвентарний № 396, за актом приймання-передачі від 07.11.2006р. - приміщення боксів стоянки автомобілів інвентарний № 473. 14.11.2006р. відповідач повернув позивачу приміщення складу реагентів (бокс 7) інвентарний № 404. Обставини отримання названого майна з оренди в судовому засіданні підтверджує позивач.

Отже, в частині позовних вимог зобов’язати відповідача повернути позивачу приміщення зарядної станції інвентарний № 396, приміщення боксів стоянки автомобілів інвентарний № 473, приміщення складу реагентів (бокс 7) інвентарний № 404 провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України в зв’язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Умовами договорів встановлено обов’язок орендаря після закінчення терміну оренди повернути орендодавцю майно, що орендується, протягом трьох днів.

Оскільки орендоване майно у встановлений договорами строк не повернено, розмір неустойки становить:

договір № 37/12юр (приміщення складу кислот інвентарний № 385) –орендна плата 10 000, 00 грн. х 2 х 4,5 (липень - 15 днів листопада 2006р.) = 90 000, 00 грн.

договір № 38/12юр (приміщення складу реагентів (бокс 7) інвентарний № 404) –орендна плата 4 200, 00 грн. х 2 х 4 (липень –жовтень 2006 року) = 33 600, 00 грн. + 3 920, 00 грн. (за 14 днів листопада 2006р.) = 37 520, 00 грн.

договір № 39/12юр (силосний склад каоліну з пакувальним відділенням інвентарний № 388 та силосний склад каоліну інвентарний № 870) –орендна плата 20 000, 00 грн. х 2 х 4, 5 (липень - 15 днів листопада 2006р.) = 180 000, 00 грн.

договір № 44/12юр (приміщення боксів стоянки автомобілів інвентарний № 473) –орендна плата 2 000, 00 грн. х 2 х 3 (серпень –жовтень 2006 року) = 12 000, 00 грн. + 3 612, 90 грн. (за липень з 04.07.2006р.) = 15 612, 90 грн. За листопад 2006 року вимога не заявлялася.

договір № 45/12юр (приміщення складу зберігання реагентів інвентарний № 392) –орендна плата 4 000, 00 грн. х 2 х 3,5 (серпень - 15 днів листопада 2006р.) = 28 000, 00 грн. + 7 225, 81 грн. (за липень з 04.07.2006р.) = 35 225, 81 грн.

договір № 46/12юр (приміщення зарядної станції інвентарний № 396) - орендна плата 2 500, 00 грн. х 2 х 1 (серпень 2006 року) = 5 000, 00 грн. + 4 516, 13 грн. (за липень з 04.07.2006р.) + 4 666, 66грн. (вересень 2006 року по 29.09.2006р.) = 14 182, 79 грн.

Всього: 372 541, 50 грн.

Позовні вимоги про стягнення неустойки підлягають задоволенню в сумі 372 541, 50 грн.

В решті вимог щодо стягнення неустойки позов задоволенню не підлягає, оскільки при розрахунку неустойки позивачем не враховані строки повернення майна, обумовлені договорами, та не враховані строки повернення майна з оренди.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення збитків (упущеної вигоди) в розмірі 1 007 230, 59 грн. з огляду на наступне.

В обґрунтування збитків позивач посилається на укладення ним договорів на поставку продукції 07.02.2006р., 30.06.2006р., 14.06.2006р., які в липні, серпні та вересні 2006р. не виконані в зв’язку з неповерненням відповідачем майна з оренди. Розмір збитків –це різниця між договірною вартістю продукції за названі місяці та собівартістю продукції.

Суд не вбачає причинного зв’язку між неотриманими позивачем доходами та неповерненням відповідачем з оренди майна. Позивач уклав договори на поставку продукції до закінчення строку дії договорів та навіть до повідомлення відповідача про припинення договірних відносин. 15.06.2006р. позивачу було відомо про наміри відповідача продовжити договірні відносини. За таких обставин, позивач мав враховувати ризик неповернення орендованого майна своєчасно. В оренді у відповідача перебували склади, а не виробничі приміщення. Технічна неможливість виготовлення продукції та поставки її контрагентам (поставка здійснюється самовивозом) без використання складів позивачем також не доведена. Позивач не вжив жодних заходів для зменшення збитків. За умови своєчасного повернення орендованого майна неможливо дійти однозначних висновків про те, що продукція була б виготовлена та поставлена контрагентам.

Суд відхиляє доводи позивача щодо продовження договірних відносин після 25.06.2006р. та 01.07.2006р. Наявність звернень відповідача до позивача про продовження договірних відносин не може свідчити про їх продовження за умови заперечень позивача, направлених відповідачу в установлені законом строки. Не може бути підставою для звільнення від сплати неустойки часткове повернення орендованого майна за договором № 38/12юр, оскільки все майно не було повернено, а розмір орендної плати по кожному об’єкту окремо договором не визначений. Проведення наради, оформленої протоколом, не змінює зобов’язань зо договорами та не звільняє від відповідальності за їх невиконання. Перерахована відповідачем орендна плата повернена позивачем як помилковий платіж згідно платіжного доручення № 653 від 20.10.2006р.

Не підлягає задоволенню клопотання позивача вжити заходи забезпечення позову шляхом арешту майна, оскільки згідно приписів ст. 67 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві. Спірне майно належить позивачу. Також, відсутні підстави стверджувати, що невжиття заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 80 (п.1-1 ч.1), 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Зобов’язати Закрите акціонерне товариство „Акціонерне товариство Дніпро Каолін” (53610, Дніпропетровська область, Покровський район, смт. Просяна, ідентифікаційний номер 24228943, р/р 26000132163001 а ЗАТ КБ „ПриватБанк”, МФО 305299) в 5-денний строк після набрання рішенням законної сили, повернути Відкритому акціонерному товариству „Просянський гірничо-збагачувальний комбінат” (53610, Дніпропетровська область, Покровський район, смт. Просяна, вул. Південна, 2, ідентифікаційний номер 00282033, р/р 26007013000118 в ЗАТ „Внешторгбанк” (Україна), МФО 380195) наступне майно: приміщення складу кислот інв. № 385, силосний склад каоліну з пакувальним відділенням інв. № 388, силосний склад каоліну інв. № 870, приміщення складу зберігання реагентів інв. № 392, яке належить Відкритому акціонерному товариству „Просянський гірничо-збагачувальний комбінат” та розташоване за адресою: Дніпропетровська область, Покровський район, смт. Просяна, вул. Південна, 2,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Припинити провадження у справі в частині позовних вимог зобов’язати Закрите акціонерне товариство „Акціонерне товариство Дніпро Каолін” повернути майно: приміщення складу реагентів (бокс 7) інв. № 404, приміщення боксів стоянки автомобілів інв. № 473, приміщення зарядної станції інв № 396.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Акціонерне товариство Дніпро Каолін” (53610, Дніпропетровська область, Покровський район, смт. Просяна, ідентифікаційний номер 24228943, р/р 26000132163001 а ЗАТ КБ „ПриватБанк”, МФО 305299) на користь Відкритого акціонерного товариства „Просянський гірничо-збагачувальний комбінат” (53610, Дніпропетровська область, Покровський район, смт. Просяна, вул. Південна, 2, ідентифікаційний номер 00282033, р/р 26007013000118 в ЗАТ „Внешторгбанк” (Україна), МФО 380195) неустойку в розмірі 372 541 (триста сімдесят дві тисячі п’ятсот сорок одна) грн. 50 коп., витрати на оплату державного мита в сумі 3 810 (три тисячі вісімсот десять) грн. 42 коп., витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 31 (тридцять одна) грн. 81 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог –відмовити.

Повернути Відкритому акціонерному товариству „Просянський гірничо-збагачувальний комбінат” (53610, Дніпропетровська область, Покровський район, смт. Просяна, вул. Південна, 2, ідентифікаційний номер 00282033, р/р 26007013000118 в ЗАТ „Внешторгбанк” (Україна), МФО 380195) зайво сплачене згідно платіжного доручення № 682 від 09.11.2006р., яке знаходиться в матеріалах справи, державне мито в сумі 4 (чотири) грн. 80 коп., про що видати довідку.

Суддя Л.А.Коваль

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 23.11.2006р.