Рішення № 271932, 16.11.2006, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.11.06р.

Справа № 25/346-06

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Камас", м. Пологи Запорізької області

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення 127 132,87 грн.

Суддя Чередко А.Є.

Представники:

від позивача: Макотченко Л.М., довіреність б/н від 15.03.06р.

від відповідача: Таран Л.Г., довіреінсть №263 від 01.01.06р.Діденко Р.А., доручення № 496 від 02.03.06р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи з урахуванням індексу інфляції у сумі 105 028,60грн., 3% річних у сумі 6845,16грн. та пені у сумі 15259,11грн., а всього 127 132,87грн., визнавши при цьому поважним пропуск строку позовної давності.

Позовні вимоги обгрунтовані посиланням на невиконання відповідачем своїх грошових зобов’язань по оплаті виконаних робот, передбачених протоколом про наміри № 030617/1 від 17.06.2003р. та ст.ст. 526, 625 ЦК України.

Відповідач позовні вимоги не визнав з тих підстав, що позивачем пред’явлено позов за межами строку позовної давності, який відповідач просить суд застосувати; згідно з ст.. 695 ЦК України протокол про наміри не є попереднім договором, тому не породжує правових наслідків; сторонами не узгоджена ціна робот, передбачених протоколом про наміри; акт виконаних робот від 04.09.2003р. не підписаний відповідачем, тому не є доказом виконання робот; протокол про наміри укладений зі сторони відповідача не уповноваженою особою.

У судовому засіданні по справі оголошувалась перерва з 17.10.2006р. по 02.11.2006р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.06.2003р. між ДП „Придніпровська залізниця” в особі начальника Пологівського вагонного депо Масича П.І., діючого на підставі довіреності № 186 від 03.01.2003р. та ТОВ „Камас” був укладений протокол про наміри № 030617/1, згідно з п.1.1. якого, сторони укладають між собою угоду про спільну діяльність, направлену на виконання комплексу заходів по організації високоякісного очищення від залишків вантажу котлів залізничних цистерн та підготовки їх під деповський та капітальний ремонт (очищення) шляхом впровадження ефективних технологій, до моменту укладення договору про надання послуг по підготовки цистерн в деповський та капітальний ремонт між сторонами.

Згідно з п. 8.5. протоколу про наміри він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту укладення договору, але не пізніше 15.07.2003р. Однак відповідний договір між сторонами укладений не був, а відповідач 18.07.2003р. та 02.09.2003р. звертався до позивача з листами № 223 та № 286 про пролонгацію дії протоколу про наміри до 10.08.2003р. та до 01.10.2003р.

Відповідно до п. 2.1. протоколу про наміри, позивач за свій рахунок із використанням ефективних технологій на власному обладнанні здійснює очищення власності Укрзалізниці, згідно з технічними умовами відповідача.

За п. 3.1. протоколу про наміри, ціна за одиницю очищення визначається на підставі калькуляції позивача (додаток № 1). Згідно з цією калькуляцією, яка підписана сторонами вартість очищення однієї цистерни становить 210,46грн. з ПДВ.

Як свідчать матеріали справи позивачем на виконання своїх зобов’язань, передбачених протоколом про наміри на протязі з червня по грудень 2003р. здійснювалися роботи по очищенню цистерн відповідача.

Так, між сторонами було підписано акти виконаних робіт по очистці цистерн від залишку вантажу і підготовці їх до планового ремонту: № 030715 від 15.07.2003р. на суму 22098,30грн. з ПДВ за період з 17.06.2003р. по 15.07.2003р.; № 030810 від 10.08.2003р. на суму 15363,58грн. з ПДВ за період з 15.07.2003р. по 10.08.2003р.; № 030903 від 03.09.2003р. на суму 15574,04грн. за період з 14.08.2003р. по 03.09.2003р.

Від підписання акту виконаних робот № 060727 від 27.07.2006р. на суму 27359,28грн. за період з 04.09.2003р. по 31.12.2003р. відповідач відмовився. Між тим, факт виконання позивачем передбачених протоколом про наміри робот на цю суму підтверджується актами про очищення з/д цистерн під залишків вантажів та підготовки їх до планового ремонту для ВДЧ-4 від 04.09.2003р., 05.09.2003р., 07.09.2003р., 16.10.2003р., 17.10.2003р., 27.10.2003р., 28.10.2003р., 29.10.2003р., 30.10.2003р., 31.10.2003р., 01.11.2003р., 07.11.2003р., 08.11.2003р., 11.11.2003р., 13.11.2003р., 14.11.2003р., 16.11.2003р., 18.11.2003р., 19.11.2003р., 21.11.2003р., 24.11.2003р., 25.11.2003р., 26.11.2003р., 27.11.2003р., 10.12.2003р., 11.12.2003р., 14.12.2003р., 16.12.2003р., 17.12.2003р., 24.12.2003р., 25.12.2003р., 26.12.2003р., які підписані сторонами.

Відповідно до п. 3.2. протоколу про наміри, відповідач сплачує позивачу вартість виконаних робот на суму згідно акту виконаних робот на протязі 20 банківських днів.

У зв’язку із не оплатою позивач у березні 2006р. звертався до відповідача з претензією про оплату робот у урахуванням індексу інфляції, 3% річних та пені, що підтверджується поштовим чеком та описом від 15.03.2006р., однак позитивної відповіді не отримав.

На час розгляду справи доказів, оплати виконаних позивачем робот по очищенню з/д цистерн відповідачем не надано.

Згідно з ст. 4 ЦК УРСР, який був чинний на час виконання позивачем робот на користь відповідача, цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки.

Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають, зокрема з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок інших дій громадян і організацій; внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання цивільно-правових наслідків.

За свої змістом та з огляду на ст. 332 ЦК УРСР протокол про наміри № 030617/1 від 17.06.2003р., який укладено між сторонами має ознаки договору підряду. У будь-якому випадку укладення між сторонами цього протоколу є підставою для виникнення між сторонами відповідних цивільно-правових зобов’язань, а сам протокол є угодою в розумінні ст. 41 ЦК УРСР.

При цьому посилання відповідача на п. 4 ст. 695 ЦК України, суд вважає безпідставним оскільки ЦК України набув чинності 01.01.2004р., тобто після укладення між сторонами протоколу про наміру та виконання робот за ним та в силу ст. 5 ЦК України не регулює спірні правовідносини щодо укладення протоколу про наміри.

Отже, з дій сторін щодо виконання позивачем робіт на користь відповідача та їх прийняття останнім випливає обов’язок відповідача оплатити виконані роботи (ст. 345 ЦК УРСР).

Згідно з ст. 526 ЦК України, норми якого слід застосовувати до прав та обов’язків сторін в силу п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, відповідач зобов’язаний був виконати умови протоколу про наміру та сплатити позивачу вартість виконаних останнім робот по очищенню з/д цистерн у 20 денний строк з дати підписання актів виконаних робот, тобто по акту № 030715 від 15.07.2003р. на суму 22098,30грн. з ПДВ до 13.08.2003р., а по акту № 030810 від 10.08.2003р. на суму 15363,58грн. з ПДВ до 05.09.2003р.

Позивачем пред’явлено позов до господарського суду 14.09.2006р., що підтверджується поштовим штампом на конверті, в якому була направлена дана позовна заява, отже за межами трирічного строку позовної давності, яка встановлена ст. 257 ЦК України, норми якого щодо позовної давності слід застосовувати до даного позову в силу п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

За п.п. 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи заявлення відповідачем про застосування строку позовної давності, суд вважає за необхідне його застосувати до вимог позивача про стягнення заборгованості по акту № 030715 від 15.07.2003р. на суму 22098,30грн. з ПДВ та по акту № 030810 від 10.08.2003р. на суму 15363,58грн. з ПДВ, а також в силу ст. 266 ЦК України і до додаткових вимог по сплаті інфляційних втрат, 3% та пені на відповідну заборгованість.

З огляду на наведені позивачем обставини не вбачає суд і поважних причин пропуску позивачем строку позовної давності, оскільки претензійний порядок врегулювання спору у даному випадку не є обов’язковим, а надані позивачем докази підтверджують наявність переговорів з відповідачем щодо сплати заборгованості лише у серпні 2006р., тобто наприкінці строку позовної давності. Між тим, позивачем не надано доказів, які перешкоджали звернутися за захистом порушеного права протягом 2003-2006рр.

Таким чином у задоволенні позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи з урахуванням індексу інфляції у сумі 44533,40грн., 3% річних у сумі 3360,48грн. та пені у сумі 7110,27грн. слід відмовити.

Разом з тим, з огляду на вищенаведене та приписи ст. 214 ЦК УРСР та ст. 625 ЦК України позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з урахуванням індексу інфляції у сумі 20806,92грн. за актом виконаних робот № 030903 від 03.09.2003р. за період з 14.08.2003р. по 03.09.2003р. та у сумі 34418,63грн. за актами про очищення з/д цистерн під залишків вантажів та підготовки їх до планового ремонту для ВДЧ-4 від 04.09.2003р., 05.09.2003р., 07.09.2003р., 16.10.2003р., 17.10.2003р., 27.10.2003р., 28.10.2003р., 29.10.2003р., 30.10.2003р., 31.10.2003р., 01.11.2003р., 07.11.2003р., 08.11.2003р., 11.11.2003р., 13.11.2003р., 14.11.2003р., 16.11.2003р., 18.11.2003р., 19.11.2003р., 21.11.2003р., 24.11.2003р., 25.11.2003р., 26.11.2003р., 27.11.2003р., 10.12.2003р., 11.12.2003р., 14.12.2003р., 16.12.2003р., 17.12.2003р., 24.12.2003р., 25.12.2003р., 26.12.2003р. за період з 04.09.2003р. по 31.12.2003р., які підтверджують факт виконання робот позивачем та стягнення 3% річних за вищенаведеними актами у сумі 3 484,68грн. за період з 02.10.2003р. по 31.08.2006р. підлягають задоволенню.

Позивачем, також на підставі п. 4.9. протоколу про наміри нарахована пеня на суму заборгованості за вищенаведеними актами, розмір якої з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ за період з 31.08.2005р. по 31.08.2006р. становить 8148,84грн., яка в силу ст.ст. 258, 549, 611 ЦК України підлягає стягненню з позивача.

При частковому задоволенні позовних вимог, суд також враховує, що протокол про наміри підписаний зі сторони відповідача начальником Пологівського вагонного депо Масича П.І., діючого на підставі довіреності № 186 від 03.01.2003р., яка надає право останньому на укладення угод на промивку та пропарку цистерн. До того-ж, згідно з ст. 63 ЦК УРСР, угода, укладена від імені другої особи особою, не уповноваженою на укладення угоди або з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку представляють, лише в разі дальшого схвалення угоди цією особою.

Наступне схвалення угоди особою, яку представляють, робить угоду дійсною з моменту її укладення.

Відповідачем виконувалися роботи по очищенню з/д цистерн відповідача, а останнім підписувалися відповідні акти, що свідчить про прийняття робіт та фактичне схвалення угоди відповідачем. Не надано відповідачем і доказів визнання недійсним протоколу про наміри № 030617/1 від 17.06.2003р.

Спростовується матеріалами справи, зокрема додатком № 1 до протоколу про наміри і твердження відповідача про не узгодження сторонами ціни робот. Акту ж від 04.09.2003р. про виконання робот між сторонами взагалі не укладалося.

Тому, з підстав вищенаведеного, суд вважає відповідні заперечення відповідача безпідставними.

Судові витрати сплачені позивачем за розгляд справи слід розподілити між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 4, 41, 63, 14, 332 ЦК УРСР, ст.ст. 5, 15, 16, 257, 258, 266, 267, 526, 549, 611, 625 ЦК України, ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Стягнути з Державного підприємства „Придніпровська залізниця” (м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108, ЄДРПОУ 01073828) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Камас” (м. Пологи Запорізької області, вул. Східна, 10/25, п/р 2600730251 в Пологівському відділенні № 3006 „Ощадбанку України”, МФО 3373146, ЄДРПОУ 31329470) заборгованість з урахуванням індексу інфляції у сумі 55225,55грн., 3% річних у сумі 3 484,68грн., пеню у сумі 8148,84грн. та судові витрати по сплаті держмита у сумі 668,59грн. і інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу у сумі 59,00грн., видати наказ.

В решті позовних вимог - відмовити.

Суддя

А.Є. Чередко

Рішення підписано 24.11.06р.