Рішення № 27190560, 08.10.2012, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

8

Справа № 0417/2-14/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2012 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючої судді: Слюсар Л.П.

при секретарі : Михайловій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/3 частку спадкового майна за кожним з позивачів в порядку спадкування за законом та поділ спадкового майна,-

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2008 року позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/3 частку спадкового майна за кожним з позивачів в порядку спадкування за законом та поділ спадкового майна, посилаючись на те, що їх батько ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року. Після його смерті відкрилася спадщина за його місцем проживання в Індустріальному районі м. Дніпропетровська. Після його смерті право на спадкування отримали три спадкоємці першої черги вони - позивачі по справі, як його доньки та відповідачка у справі - його дружина, ОСОБА_5, яка змінила прізвище на ОСОБА_5 після реєстрації шлюбу 28.07.2007 року з ОСОБА_6. Всі спадкоємці прийняли спадщину шляхом подання про це заяви в передбачений ст.1270 ЦК України шестимісячний строк з часу відкриття спадщини до Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори. До спадкового майна ввійшло наступне майно: 1/2 частина квартири АДРЕСА_1; квартира АДРЕСА_2; гаражний бокс з погребом АДРЕСА_3. Дніпропетровську; ? частка вартості сіней літ. "а2-1", веранди літ. "а3- 1" та гаражу літ. "Д" в 39/100 частках домоволодіння АДРЕСА_4, які складаються з коридора 2-2, житлових кімнат 2-3, 2- 4 в житловому будинку літ. "А-1", частини погребу під прибудовою літ. "А'-І", коридора 2-1 в прибудові літ. "А'-І", сіней літ. "а2-1", веранди літ. "а3- 1" та гаражу літ. "Д", право власності на які оформлено на ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 06.06.1996 року, виданого Сьомою дніпропетровською державною нотаріальною конторою, зареєстрованого в реєстрі за №6-1093, рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28.04.2005 року, договору поділу нерухомого майна, встановлення порядку володіння спільною власністю та ідеальних часток, посвідченого Сьомою дніпропетровською державною нотаріальною конторою , зареєстрованого в реєстрі за №5-4715; коштів на банківських вкладах в АКБ "Приватбанк", які були відкриті їх батьком.

Право на спадщину в розмірі 1/3 частки кожному з спадкоємців від ? частки квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2 всі спадкоємці оформили, отримавши 16 жовтня 2006 року в Шостій дніпропетровській державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом.

Право на спадщину на гаражний бокс з погребом АДРЕСА_5, на 1/2 частку вартості сіней літ. "а2-1", веранди літ. "а3-1" та гаражу літ. "Д" в 39/100 частках домоволодіння АДРЕСА_4 та на кошти, які знаходяться на банківських вкладах нотаріальна контора не видала, тому вони вимушені звернутися для вирішення цього питання в судовому порядку з наступних підстав:

Членом гаражного кооперативу "Північний" був їх дідусь ОСОБА_7

на підставі рішення виконкому Індустріальної районної ради народних депутатів м. дніпропетровська № 39 від 21.01.1994 року. Будівництво погребу та встановлення металевого гаражного боксу здійснювалось дідусем ОСОБА_7 за власні кошти протягом 1993 року та було закінчене в жовтні 1993 року, про що вказано в п. 2 листа гаражного кооперативу "Північний" № 4 від 14 травня 2008 року.

ІНФОРМАЦІЯ_4 року дідусь помер. Після його смерті їх батько ОСОБА_4, як єдиний спадкоємець першої черги, прийняв спадщину і отримав свідоцтво про право на спадщину за законом від 17 квітня 2001 року, видане Шостою дніпропетровською державною нотаріальною конторою, на квартиру, мотоцикл та грошові внески в ощадному банку. Однак, право на спадщину на гаражний бокс АДРЕСА_6 їх батько не переоформив, в члени кооперативу не приймався, хоча фактично користувався гаражним боксом і як спадкоємець після смерті свого батька мав право власності на гараж. Вони обговорювали з відповідачкою питання про поділ гаражного боксу і вона обіцяла, що вони добровільно поділять і це майно.

Однак, після поділу квартир відповідачка почала їх уникати. Коли 13 квітня 2007 року вони звернулися до голови гаражного кооперативу з заявою про встановлення права співволодіння гаражним боксом, то їм повідомили, що відповідачка ОСОБА_3 в таємниці від них 11 березня 2007 року подала до гаражного кооперативу заяву про прийом її до членів кооперативу та надання їй в користування всього гаражного боксу, як спадкоємиці після смерті свого чоловіка. При цьому вона приховала, що вони також є спадкоємицями разом з нею, копію свідоцтва про право на спадщину від 16.10.2006 року, в якому вказані всі спадкоємці, гаражному кооперативу не надала, тому рішенням правління кооперативу № 4 від 30.03.2007 року вона визначена власником гаражного боксу НОМЕР_1 та прийнята до членів кооперативу. Їх заява була розглянута на правлінні кооперативу 10 травня 2008 року. Рішенням правління дію рішення правління № 4 від 30.03.2007 року в частині прийому ОСОБА_3 в члени кооперативу та виділення їй гаражного боксу НОМЕР_1 призупинено, запропоновано їм вирішити питання мировою угодою або в судовому порядку. Відповідачка не погодилась добровільно вирішувати цей спір, тому вони звернулися суду з вказаним позовом. Кожна з них, як спадкоємиця першої черги за законом після смерті батька, на підставі 5.10 Статуту обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив металевих гаражів "Північний", ч. 4 ст. 21 Закону України "Про кооперацію", ст. ст. 1261, 1267 ЦК України має право на 1/3 частку спадщини, що складається з гаражного боксу АДРЕСА_6, тому за кожною з них повинно бути визнано право власності на 1/3 частку гаражного боксу НОМЕР_1, а всього на 2/3 частки. Вони також бажають, щоб було проведено поділ гаражного боксу. Поділити в натурі на три частки гаражний бокс неможливо. Оскільки рішенням правління відповідачка ОСОБА_3 вже прийнята до членів кооперативу та їй надано в користування гаражний бокс, то вони не заперечують, щоб відповідачці було виділено в натурі весь гаражний бокс з визнанням за нею права власності на весь гаражний бокс, а на їх користь на підставі ст. 364, 1278 ЦК України стягнено з відповідачки грошову компенсацію вартості 2/3 часток гаражного боксу. Даних про вартість гаражного боксу НОМЕР_1 гаражний кооператив не надав, тому вказали орієнтовну вартість гаражного боксу НОМЕР_1 з погребом 15000 грн., отже вартість належних їм 2/3 часток гаражного боксу складає 10000 грн.

Відповідачка ОСОБА_3 набула право власності на 1/4 частку домоволодіння АДРЕСА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 06.06.1996 року, виданого Сьомою дніпропетровською державною нотаріальною конторою, зареєстрованого в реєстрі за № 6-1093. На той час належна їй частка складалась з квартири № 2 в житловому будинку літ "А-1", в яку входили коридор 2-2, житлові кімнати 2-3, 2-4 в житловому будинку літ. "А-1", частина погребу під прибудовою літ. "А'-1", коридора 2-1 в прибудові літ. "А'-І".

Шлюб з батьком відповідачка зареєструвала 22 грудня 2000 року в відділі РАГС Бабушкінського району м. Дніпропетровська, хоча фактично однією сім'єю вони проживали з 1994 року.

Під час шлюбу на спільні кошти батько з відповідачкою самовільно прибудували до частини будинку літ. "А-1", отриманої відповідачкою у спадщину, сіни літ. "а2-1" вартістю 5536 грн., які складаються з кухні 2-7 та санвузла 2-6, веранду літ. "а3- 1" вартістю 2399 грн.. та гараж літ. "Д" вартістю 12314 грн., а всього будівель на суму 20249 грн.

Право власності на вказані будівлі на підставі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня 2005 року визнано за відповідачкою ОСОБА_3, однак 1/2 вартості цих споруд в розмірі 10124,5 грн. на підставі ст. 60,70 СК України належала батькові, як частка майна подружжя, набута в шлюбі, тому на підставі ст. 1226 ЦК України воно є спадковим майном, спадкується на загальних підставах і підлягає поділу між трьома спадкоємцями. Отже їм належить 2/3 частки вартості спадкового майна, що складає 1/3 частку вартості цих будівель в розмірі 6749 грн. 67 коп., яка підлягає стягненню на їх користь з відповідачки. В позові ними вказана інвентаризаційна оцінка сіней літ. "а2-1", веранди літ. "а3- 1" гараж літ. "Д" на підставі даних, вказаних КП "Дніпропетровське міжміське бюро Технічної інвентаризації".

Їм, як спадкоємцям, відповідно до ст. 1228 ЦК України належить право власності 2/3 частки коштів, які знаходяться на депозитних банківських рахунках, відкритих батьком в АКБ "Приватбанк", тому за кожною з них повинно бути визнане право власності на 1/3 частку вкладів.

Просили суд: визнати за ними, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року, на 2/3 частки гаражного боксу НОМЕР_1 з погребом в обслуговуючому кооперативі "Гаражний кооператив металевих гаражів "Північний" за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Осіння, 2-А; провести поділ вказаного спадкового майна, виділити гаражний бокс НОМЕР_1 з погребом в натурі відповідачці ОСОБА_3 та стягнути з неї на користь кожної з них дійсну вартість 1/3 частки гаражного боксу НОМЕР_1 з погребом, розмір якої буде ними визначено після проведення судової будівельно-технічної експертизи; визнати за кожною з нас, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року на 1/6 частку вартості сіней літ. "а2-1", веранди літ. "а3- 1" та гаражу літ. "Д" в 39/100 частках домоволодіння АДРЕСА_4, право власності на які оформлено за ОСОБА_8, стягнувши на користь кожної з них з відповідачки ОСОБА_3 вартість вказаної частки, розмір якої буде нами визначена після проведення судової будівельно-технічної експертизи; визнати за кожною з них ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року на 1/3 частку коштів на депозитних вкладах в АКБ "Приватбанк", відкритих на ім'я батька, номера рахунків та розмір коштів ними буде вказано після отримання даних з банку; стягнути на їх користь з ОСОБА_3 витрати на отримання документів з КП "ДМБТІ" в сумі 42 грн. 19 коп., витрати на сплату судового збору, на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи та на оплату правової допомоги, суми яких будуть нами уточнені в судовому процесі.

08.12.2009 року ОСОБА_3 було подано зустрічну позовну заяву до територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради, Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори, ОСОБА_2, ОСОБА_1, треті особи Гаражний кооператив «Північний», Комунальне підприємство « Дніпропетровське МБТІ» Дніпропетровської обласної ради про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування за законом і визнання права власності не дійсним. Просила суд: встановити факт прийняття ОСОБА_3 спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4, а саме гаражний бокс з погребом АДРЕСА_6; визнати за ОСОБА_3 право власності на гаражний бокс з погребом АДРЕСА_6; визнати право власності на гаражний бокс з погребом АДРЕСА_6 за ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не дійсними.

Справа розглядалася суддею Грищенко В.М. Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 липня 2010 року ( головуючий суддя Грищенко В.М.) по справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу. 01 жовтня 2010 року у зв'язку з несплатою позивачами вартості експертизи справу було повернено без виконання. Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 листопада 2010 року ( головуючий суддя Галічий В.М.) було призначено судову будівельно-технічну експертизу. 22 квітня 2011 року цивільну справу було повернено без виконання, в зв'язку з незабезпеченням доступу до об'єкта дослідження.

Розпорядженням №3 від 25 липня 2011 року про призначення повторного автоматичного розподілу справ у зв'язку із переведенням судді Галічого В.М. на роботу на посаду судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, відповідно до Указу Президента України від 18 липня 2011 року №764/2011 цивільна справа автоматичним розподілом від 25.07.2011 року передана судді Слюсар Л.П.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 червня 2012 року ( головуючий суддя Слюсар Л.П.) по справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу.

23.08.2012 року цивільну справу повернено без виконання в зв'язку з несплатою вартості експертизи позивачами та не забезпечення доступу до об'єкта дослідження.

Отже позивачами на протязі двох років неодноразово заявлялися клопотання щодо проведення судової будівельно-технічної експертизи, щодо визначення вартості спірного майна, однак проведення експертизи ними не оплачувалося, а відповідачка не надавала доступ до об'єкта дослідження.

В судовому засіданні позивачі підтримали позовну заяву та просили суд позов задовольнити. В задоволені зустрічної позовної заяви просили суд відмовити. Вказали про те, що від частини заявлених позовних вимог про визнання за кожною з них ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року на 1/3 частку коштів на депозитних вкладах в АКБ "Приватбанк" вони відмовилися при розгляді справи суддею Грищенко В.М., оскільки коштів на депозитних вкладах після смерті батька не було. Відмова була прийнята судом ( т.1 а.с.5).

Представник відповідачки у судове засідання з'явився. Позовні вимоги не визнав, вказав, що позовні вимоги позивачів необґрунтовані, недоведені та з правової точки зору є не обґрунтовані. При розгляді справи в судовому засіданні представник відповідачки просив суд залишити зустрічну позовну заяву без розгляду, оскільки вона є недоцільною, так, як відповідачки за зустрічним позовом отримали свідоцтва про право на спадщину за законом на 2/3 частини спірного гаражного боксу НОМЕР_1

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 жовтня 2012 року зустрічна позовна заява ОСОБА_3 залишена без розгляду.

Суд, вислухавши пояснення позивачів, представника відповідача, дослідивши докази по справі, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 22 грудня 2000 року, і прізвище дружини після одруження ОСОБА_3 ( т.1 а.с.34). ОСОБА_4 перебував в зареєстрованому першому шлюбі з ОСОБА_9, після одруження «ОСОБА_9 » з 26 червня 1976 року ( т.1 а.с. 136). В шлюбі народилося двоє дітей ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2. Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 1999 року шлюб між ОСОБА_4 і ОСОБА_11 розірвано ( т.1 а.с.232). Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_11 розірвано 02 лютого 1999 року, актовий запис №58 ( т.1 а.с.58). ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року (т.1 а.с.8).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на наступне спадкове майно: 1/2 частина квартири АДРЕСА_1, яка належала йому на підставі договору купівлі - продажу посвідченого 26.07.1995 року Шостою дніпропетровською державно нотаріальною конторою за №4-7818, зареєстрованого 03.01.1996 року КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» в реєстровій книзі № XVІІІ за реєстровим №119, в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно за №15685387 ; квартира АДРЕСА_2, яка належала йому на підставі свідоцтва про праву на спадщину за законом , виданого 17 квітня 2001 року Шостою дніпропетровською державною нотаріальною конторою, зареєстрованому в реєстрі за № 3-2300, зареєстрованого 18.05.2001 року КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» в реєстровій книзі №529п за реєстровим №1772-3, в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно за №15634079 ; гаражний бокс з погребом АДРЕСА_3. Дніпропетровську, зазначений гараж належав ОСОБА_7, померлому ІНФОРМАЦІЯ_4 року, спадкоємцем якого був його син ОСОБА_4 який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав, на підставі свідоцтва про право власності, виданого 25.08.2009 року виконкомом Дніпропетровської міської ради на підставі довідки ОК ГК « Північний» від 27.04.2009 р. №3 та рішення виконкому Дніпропетровської міської ради від 21.10.1999 року за №2091 та рішення виконкому Дніпропетровської міської ради від 21.10.2004 року за №3060, право власності зареєстровано 27.08.2009 року КП « Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно за №28111357 ( т.1 238-244).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до спадкової справи №1029/05, заведеної Шостою дніпропетровською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 року з заявою про прийняття спадщини за заповітом звернулися: дружина - ОСОБА_5, колишня дружина ОСОБА_11, доньки ОСОБА_2, ОСОБА_1 ( т.1а.120-158).

Право на спадщину в розмірі 1/3 частки кожному з спадкоємців від ? частки квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2 всі спадкоємці оформили, отримавши 16 жовтня 2006 року в Шостій дніпропетровській державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом (т.1 а.с.151,152,153,154).

Позивачами заявлені вимоги про визнання за ними права власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 на 2/3 частки гаражного боксу АДРЕСА_6, та проведення поділу вказано спадкового майна, з виділенням відповідачці гаражного боксу НОМЕР_1 з погребом та стягнення з неї на користь позивачів дійсної вартості їх частки.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 20 жовтня 2009 року посвідченого державним нотаріусом Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_13, зареєстрованого в реєстрі за №5-2053 спадкоємцем 1/3 частки майна ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року є його дочка - ОСОБА_2, спадкове майно складається з гаражу, що розташований за адресою: АДРЕСА_6 обслуговуючий кооператив, гараж НОМЕР_1 Разом з цим свідоцтвом видано свідоцтво про право на спадщину на 1/3 частку вказано вище гаражу дочці померлого - ОСОБА_1, а інша 1/3 частка вказаного вище гаражу залишилася відкритою для іншого спадкоємця. Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23.11.2009 року за №24535697 ОСОБА_2 належить на праві власності 1/3 частка гаражу АДРЕСА_6 .

Згідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 20 жовтня 2009 року посвідченого державним нотаріусом Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_13, зареєстрованого в реєстрі за №5-2056 спадкоємцем 1/3 частки майна ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року є його дочка - ОСОБА_1, спадкове майно складається з гаражу, що розташований за адресою: АДРЕСА_6 обслуговуючий кооператив, гараж НОМЕР_1 Разом з цим свідоцтвом видано свідоцтво про право на спадщину на 1/3 частку вказано вище гаражу дочці померлого - ОСОБА_2, а інша 1/3 частка вказаного вище гаражу залишилася відкритою для іншого спадкоємця. Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23.11.2009 року за №24535853 ОСОБА_1 належить на праві власності 1/3 частка гаражу АДРЕСА_6.

Отже, на даний час за позивачами зареєстровано право власності на спадкове майно на 2/3 частки спірного гаражного боксу НОМЕР_1 з погребом в обслуговуючому кооперативі « Гаражний кооператив металевих гаражів « Північний», а за відповідачкою право власності в порядку спадкування за законом не зареєстровано, свідоцтво на право на спадщину за законом після смерті чоловіка на 1/3 частку гаражного боксу НОМЕР_1 з погребом в обслуговуючому кооперативі « Гаражний кооператив металевих гаражів « Північний» відповідачкою не отримано, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачів не підлягають задоволенню, оскільки відсутній предмет спору.

Позивачами заявлені вимоги щодо визнання права власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року на 1/6 частку вартості сіней літ. "а2-1", веранди літ. "а3- 1" та гаражу літ. "Д" в 39/100 частках домоволодіння АДРЕСА_4.

Відповідно до ст.1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня 2005 року визнано за ОСОБА_5 право власності на самочинно збудовані будівлі: сіни « а-2», веранду «а-3» і гараж Д, які розташовані в домоволодінні АДРЕСА_4 ( а.с.86).

Відповідно до договору поділу нерухомого майна, встановлення порядку володіння спільною власністю та ідеальних часток від 18 травня 2006 року посвідченого державним нотаріусом Сьомої дніпропетровської державної нотаріальної контори, зареєстрованої в реєстрі за №5-4715 ОСОБА_5 згідно рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05.07.2004 року, зареєстрованому у Комунальному підприємстві « Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» 05.11.2004 року, номер витягу 5330227, реєстраційний №8275904, номер запису 139, в книзі 324, та згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Сьомою дніпропетровською державною нотаріальною конторою 06.06.1996 року за реєстровим №6-1093, зареєстрованого Дніпропетровським МБТІ 13.12.1996 року за №324-139, належить: у житловому будинку літ.А-1, приміщення: 2-2- коридор; 2-3,2-4- житлові, частини погребу під А-1 у прибудові А-1 приміщення 2-1- коридор, сіни а2-1, веранда а3-1, гараж Д, частина поживної ями №7, всього на суму 32678 грн., що складає 39/100 частин домоволодіння. ( т.1 а.с. 23,88-90). Як вбачається із технічного паспорту на садибний ( індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_4 виготовлений 07.04.2006 року: сіни « а2 -1», веранда «а3-1» збудовані в 1996 році, а гараж Д збудований в 1995 році.

ОСОБА_5 28 липня 2007 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_6, прізвище дружини після одруження ОСОБА_6 ( а.с.91).

Суд критично відноситься до твердження позивачів проте, що їх батько ОСОБА_4 з 1994 року до дня реєстрації шлюбу 22 грудня 2000 року проживав однією сім'єю з ОСОБА_5 та під час шлюбу на спільні кошти з відповідачкою самовільно прибудував до частини будинку літ « А-1» прибудови, оскільки це спростовується матеріалами справи, а саме тим, що шлюб між першою дружиною ( матір'ю позивачів) та ОСОБА_4 розірвано 02 лютого 1999 року, крім того за життя ОСОБА_4 не оскаржувалося право власності на самочинно побудовані споруди в 39/100 частин домоволодіння АДРЕСА_4 та було визнано право власності за ОСОБА_5

Отже, оскільки самочинне будівництво в домоволодінні АДРЕСА_4, збудовано відповідачкою в 1995-1996 роках, а батько позивачів ОСОБА_4 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9, шлюб з якою був розірваний 02.02.1999 року, то відповідно до ст.44 КпШС України «Шлюб вважається припиненим з моменту реєстрації розірвання шлюбу в органах запису актів цивільного стан.», тобто батько позивачів на час будівництва перебував у іншому зареєстрованому шлюбі, тому з огляду на ці обставини не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання за позивачами права власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року на 1/6 частку сіней літ. « а2 -1», веранда «а3-1», гараж Д в 39/100 частках домоволодіння АДРЕСА_4, оскільки дане майно не є спільною сумісною власністю і не входить до складу спадкового майна, а є особистою власністю ОСОБА_3

Виходячи із вищевикладеного суд не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог в частині.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, оскільки позивачам відмовлено в задоволені позовних вимог, то суд не вбачає законних підстав для відшкодування судових витрат по справі.

Керуючись: ст. ст. 364,1226,1228,1258,1261,1267,1269,1278 ЦК України, ст. 3,7, 11,15, 60,61,88, 212 -215 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л.П. Слюсар