Ухвала суду № 2718646, 24.07.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-5545 /07

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2008                                                                                          м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Герафак»

на постановуОдеського апеляційного господарського судувід 28.02.2007р.

у справі№ 15/397-06-10647А господарського суду Одеської області

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Герафак»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одеси

про визнання частково недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Одеської області від 06.12.2006 р. позов задоволено: визнані недійсними податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі від 02.08.2006 р. № 00002113324/0 в частині визначення ТОВ «Герафак» податкового зобов’язання за платежем з податку на прибуток у сумі 7846,90 грн., в тому числі 5231,28 грн. – основний платіж та 2615,62 грн. – штрафні санкції; від 02.08.2006 р. № 00002013324/0 в частині визначення вказаному товариству податкового зобов’язання за платежем з податку з доходів фізичних осіб у сумі 13388,79 грн., в тому числі 4462,93 грн. – основний платіж та 8925,86 грн. – штрафні санкції; від 02.08.2006 р. № 00002213324/0 в частині визначення цьому ж товариству податкового зобов’язання за платежем з податку на додану вартість у сумі 6277,52 грн., в тому числі 4185,02 грн. – основний платіж та 2092,50 грн. – штрафні санкції; від 02.08.2006р. № 00003213324/0 в частині застосування до позивача штрафних санкцій, накладених на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в сумі 446,29 грн.

Висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову обґрунтований тим, що позивач використовував засоби мобільного зв’язку, вартість послуг за надання якого в загальній сумі 20925,14 грн. була віднесена позивачем до валових витрат в ІІІ кв. 2003р. – І кв. 2006р., а загальна сума ПДВ 4185,02 грн. – до складу податкового кредиту за липень 2003 року-березень 2006 року, в процесі здійснення власної господарської діяльності; у контролюючого органу відсутні законні підстави для донарахування податку з доходів фізичних осіб – працівників позивача, яким для виконання трудових обов’язків були видані сім-картки з телефонними номерами та мобільні телефони, на вартість послуг мобільного зв’язку, сплачену позивачем оператору мобільного зв’язку.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.02.2007 р. постанову суду першої інстанції скасовано та в задоволенні позову відмовлено.

Суд визнав правомірним донарахування позивачу податкових зобов’язань з податку на прибуток, податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб та застосування штрафної санкції в оспорюваних сумах у зв’язку з недоведенням позивачем зв’язку між витратами на міжнародний роумінг з господарською діяльністю позивача з огляду на перебування працівників позивача, які користувались послугами мобільного зв’язку, за кордоном за власними потребами, що підтверджено в судовому засіданні представником позивача.

В касаційній скарзі ТОВ «Герафак» просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.02.2007 р. та залишити в силі постанову господарського суду Одеської області від 06.12.2006 р., посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі просить залишити скаргу без задоволення, як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що фактичною підставою для визначення позивачу податкових зобов’язань згідно спірних податкових повідомлень-рішень слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 19.07.2006 р. № 205/13-32.4/13907606/3, про завищення ТОВ «Герафак» в податковому обліку за ІІІ кв. 2003р. – І кв. 2006р. валових витрат на загальну суму 20925,14 грн. за рахунок включення до валових витрат вартості послуг мобільного зв’язку, сплачених оператору мобільного зв’язку СП «Український мобільний зв'язок» за номерами, закріпленими за працівниками підприємства, які перебували за кордоном за власними потребами та користувались вказаними послугами; завищення податкового кредиту за липень 2003 року-березень 2006 року на 4185,02 грн. внаслідок включення сум ПДВ у зв’язку з придбанням послуг мобільного зв’язку, вартість яких не відноситься до валових витрат; не утримання та не перерахування до бюджету прибуткового податку та податку з доходів фізичних осіб із сум, сплачених підприємством за послуги мобільного зв’язку за телефонами, що знаходилися в користуванні його працівників, які є доходом цих працівників / їх додатковим благом / та підлягають оподаткуванню у джерела виплати.

За змістом пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» необхідною умовою для кваліфікації витрат платника податку як валових витрат є зв'язок таких витрат з його власною господарською діяльністю.

Встановлення пунктами 5.3-5.8 цієї статті обмежень щодо включення витрат платника податку до складу валових витрат не означає, що за винятком цих обмежень будь-які витрати платника податку мають характер валових витрат.

Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції, чинній до 31 березня 2005 року, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених / нарахованих / платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням  товарів / робіт, послуг /, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва / обігу / та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

У разі коли платник придбає товари / роботи, послуги /, вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва / обігу / і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв’язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються     / підпункт 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону /.

Згідно підпункту 7.4.1пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції, чинній з 31 березня 2005 року по 16 грудня 2006 року, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку зпридбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту / підпункт 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону /.

З огляду на встановлений в судовому процесі факт перебування працівників позивача за кордоном за власними потребами та відсутність у позивача документів, які б підтверджували користування його працівниками послугами мобільного зв’язку в системі міжнародного роумінгу у зв’язку з виконанням ними обов’язків, що стосуються діяльності позивача, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність передбачених пунктом 5.1, підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» підстав для віднесення позивачем в податковому обліку з податку на прибуток вартості послуг мобільного зв’язку у сумі 20925,14 грн. до валових витрат та з податку на додану вартість витрат по сплаті податку у зв’язку з придбанням цих послуг у сумі 4185,02 грн. до податкового кредиту.

Встановлення факту використання придбаних позивачем послуг мобільного зв’язку на вказану суму у власних цілях дає законні підстави і для збільшення оподатковуваного доходу працівників позивача на цю суму як на суму додаткового блага, оскільки використання працівниками послуг мобільного зв’язку в цілях господарської діяльності позивача в судовому процесі не доведено.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Герафак» залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського судувід 28.02.2007р.– без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий                                                 підпис                                  Усенко Є.А.

Судді                                                             підпис                                    Бившева Л.І.

                                                                       підпис                                    Костенко М.І.

                                                                       підпис                                    Маринчак Н.Є.

                                                                       підпис                                    Шипуліна Т.М.

З оригіналом згідно

Відп. секретар Коваль Є.В.