Рішення № 27185086, 24.10.2012, Галицький районний суд м. Львова

Справа №1304/7517/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

24 жовтня 2012 року

Галицький районний суд м.Львова в складі: головуючого-судді Курильця А.Р., при секретарі Дулебку Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом приватного підприємства «Софіябудінвест»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права власності,

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство «Софіябудінвест»звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання права власності на будинок, в тому числі на 7 нежитлових приміщень, 38 квартир та стягнення коштів.

В обґрунтування заявленого позову позивач покликається на те, що за договором № 16 від 07.12.2005р. ним та відповідачами спільно був збудований багатоквартирний житловий будинок в м.Львові на вул.Бучми, 22. Даний будинок у встановленому законодавством порядку був зданий в експлуатацію. Договором № 16 від 07.12.2005р. визначено порядок розподілу житлових і нежитлових площ в збудованому будинку, відповідно до якого відповідачам мали б належати 2% загальної житлової площі будинку, а позивачу будинок в цілому та всі інші житлові і нежитлові приміщення та про такий розподіл приміщень в будинку після його здачі в експлуатацію між сторонами мала бути укладена додаткова угода. Однак, відповідачі на пропозицію позивача про укладення додаткової угоди щодо розподілу приміщень в будинку відповідно до умов договору № 16 від 07.12.2005р. відмовились від підписання такої додаткової угоди і заперечили визначений договором № 16 від 07.12.2005р. порядок розподілу житлових і нежитлових площ в будинку між позивачем і відповідачами, зазначивши, що такий розподіл має здійснюватись з врахуванням вкладу відповідачів в будівництво будинку: двох земельних ділянок площами 0,0222 га та 0,0530 га. У зв»язку з відмовою відповідачів від підписання додаткової угоди про розподіл між позивачем і відповідачами житлових і нежитлових приміщень в будинку позивач не може оформити право власності на належні йому будинок в цілому та відповідні житлові і нежитлові приміщення. Також у своїй позовній заяві позивач просить стягнути з відповідачів в його користь 132 672 гривні грошової компенсації за перевищення загальної площі квартири № 26, що за умовами договору № 16 від 07.12.2005р. має бути передана відповідачам у власність, від 29,1 кв.м., на які припадає належні відповідачам 2% загальної житлової площі будинку. Представником позивача була подана заява про уточнення позовних вимог, в якій з врахуванням вимог за позовною заявою про визнання за відповідачами права власності на квартиру № 26 в будинку на вул.Бучми, 22 просили визнати права спільної сумісної власності (без визначення часток) на зазначену квартиру.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала повністю та надала пояснення, аналогічні обґрунтуванню позовної заяви.

Відповідачі в судове засідання не з»явилися, хоча про місце, дату і час судового розгляду були належним чином повідомлені, а тому згідно з ст.ст.169, 224 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу заочно, у відсутності відповідачів, на підставі наявних у справі доказів та з врахуванням того, що представник позивача не заперечив проти такого вирішення справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов ПП «Софіябудінвест»слід задоволити частково з наступних підстав.

Як вбачається з договору № 16 від 07.12.2005р., укладеного між позивачем (Інвестор) з однієї сторони та відповідачами (Замовники) з другої сторони за цим договором Інвестор зобов»язався за власні кошти організувати та профінансувати будівництво будинку по вул.Бучми, 6-22 в м.Львові (Об»єкт), а Замовники передати Інвестору житлові та нежитлові приміщення в Об»єкті у кількості, визначеній в Договорі.

Відповідно до п.6.1.2 договору № 16 від 07.12.2005р. позивач як Інвестор зобов»язався профінансувати усі витрати, необхідні для будівництва Об»єкту, зокрема за власні кошти розробити проектно-кошторисну документацію, оплатити будівельні роботи із підготовки та будівництва Об»єкту. За умовами п.п. 6.3.2, 6.3.3 договору № 16 від 07.12.2005р. відповідачі як Замовники зобов»язались на вимогу Інвестора у розумні строки передати Інвестору будівельний майданчик (земельну ділянку пл.0,0752 га), отримати дозвіл Львівської міської ради на будівництво Об»єкту, виступити замовниками-забудовниками Об»єкту, погодити проектно-кошторисну документацію на Об»єкт у відповідних службах та установах, отримати дозвіл на виконання будівельних робіт із будівництва Об»єкту в інспекції Держархбудконтролю, здати Об»єкт спільно із Інвестором Державній приймальній комісії.

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 274 від 11.05.2007р. відповідачам був наданий дозвіл на проектування багатоквартирного житлового будинку зі стоянками автомобілів на вул.Бучми, 6, 22 зі знесенням існуючого житлового будинку на вул.Бучми, 22. Також відповідно до умов п.6.3.2 договору № 16 від 07.12.2005р. відповідачами були передані позивачу під забудову дві земельні ділянки: площею 0,0222 га на вул.Бучми, 6 та площею 0,0530 га на вул.Бучми, 22, які належать відповідачам, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 566183 від 24.01.2006р. і серії ЯД № 501107 від 20.02.2007р.

Як встановлено судом, на виконання своїх зобов»язань за договором № 16 від 07.12.2005р. відповідачами були отримані в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області дозволи № 171/08ж від 16.04.2008р., № 171/08 від 28.08.2009р., №171/08 від 31.12.2009р. на виконання будівельних робіт на будівництво багатоквартирного житлового будинку на вул.Бучми, 6, 22 в м.Львові зі знесенням існуючого житлового будинку.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач належно виконав свої зобов»язання за договором № 16 від 07.12.2005р. щодо організації та фінансування будівництва багатоквартирного житлового будинку на вул.Бучми, 6, 22, уклавши договори, за якими була виконана робоча документація для будівництва, здійснювалось ведення авторського та технічного нагляду за будівництвом, були виконані підрядні роботи по будівництву будинку, зовнішньому і внутрішньому оздобленню житлового будинку, виготовленню металопластикових виробів і їх встановленню, влаштуванні гідроізоляції покриття даху з утепленням, здійснювались поставка і монтаж системи димовидалення повітря-газ »у спірному будинку, монтаж внутрішніх мереж електропостачання будинку, монтажні роботи вентиляційних каналіва природної витяжки в будинку, роботи по влаштуванню балконних перил, огородженні парапету покрівлі, металевих сходів та перил сходової клітки, газифікації спірного житлового будинку.

Внаслідок виконання сторонами своїх зобовязань за договором № 16 від 07.12.2005р. станом на січень 2012р. був збудований багатокартирний житловий будинок на вул.Бучми, 6, 22, в подальшому нумерація якого була змінена при проведенні технічної інвентаризації на № 22.

Як вбачається з технічного паспорта на житловий будинок літ.А-9 за адресою м.Львів, вул.Бучми, 22, складеного 23.01.2012р. обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»загальна площа спірного будинку 3 508,3 кв.м. і такий будинок складається з квартир кількістю 38, службового приміщення площею 22,3 кв.м, 6 офісних приміщень площами 24,2 кв.м, 84,1 кв.м, 90,9 кв.м, 26,6 кв.м, 78,0 кв.м, 33,8 кв.м. та інших нежитлових приміщень загального користування.

Ч.1 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»від 17.02.2011р. передбачено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Згідно з положеннями ч.5 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»від 17.02.2011р. датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

На підставі декларації про готовність об»єкта до експлуатації, зареєстрованої 23.04.2012р. інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області за № ЛВ 14312062110 судом встановлено, що закінчений будівництвом об»єкт багатоквартирний житловий будинок на вул.Бучми, 6, 22 в м.Львові, який відноситься до ІІІ категорії складності, був у встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»від 17.02.2011р. прийнятий в експлуатацію 23.04.2012р. В декларації про готовність об»єкта до експлуатації, зареєстрованої 23.04.2012р. вказана загальна площа спірного будинку 3 508,3 кв.м, кількість поверхів 10, кількість квартир 38 загальною площею 2 787,1 кв.м, житловою площею 1 454,7 кв.м, загальна площа вбудовано-прибудованих приміщень 337,6 кв.м.

Відповідно до умов п.3.2 договору № 16 від 07.12.2005р. після здачі Об»єкту в експлуатацію власником Об»єкту в цілому та визначених Договором житлових та нежитлових площ є Інвестор, а Замовники залишаються власниками 2% загальної площі Об»єкту.

П.4.2 договору № 16 від 07.12.2005р. визначено, що остаточне визначення кількості, площі, номерів та адрес квартир, що залишаться у Замовників, сторони здійснюють після здачі в експлуатацію Об»єкту шляхом укладення додаткової угоди до Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, після здачі в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку на вул.Бучми, 22 позивач направив відповідачам 14.05.2012р. лист, в якому запропонував укласти додаткову угоду № 1 до договору № 16 від 07.12.2005р. про розподіл між позивачем та відповідачами житлових і нежитлових площ в будинку на вул.Бучми, 22 відповідно до умов п.п. 3.2, 4 договору № 16 від 07.12.2005р. В такому листі від 14.05.2012р. та додатковій угоді № 1 до договору № 16 від 07.12.2005р., підписаній позивачем, позивач запропонував виділити відповідачам у власність квартиру № 26 загальною площею 59,5 кв.м., житловою площею 32,6 кв.м, із сплатою 133 128 гривень грошової компенсації за перевищення площі квартири № 26 (59,5 кв.м) над площею 29,2 кв.м, що припадає на належні відповідачам 2% загальної житлової площі в будинку.

Відповідачами у відповідь на лист позивача від 14.05.2012р. листом від 23.05.2012р. було повідомлено про відмову від підписання направленої позивачем додаткової угоди № 1 до договору № 16 від 07.12.2005р. та зазначено про необхідність здійснення розподілу приміщень в будинку № 22 на вул.Бучми з врахуванням вкладу сторін договору № 16 від 07.12.2005р. в будівництво будинку, зокрема, вкладу відповідачів: двох земельних ділянок, переданих позивачу під забудову, відповідно до чого відповідачі вказали, що їм окрім квартири № 26 площею 59,5 кв.м. мали б належати ще інші квартири без сплати грошової компенсації.

Ч.ч. 1, 2 ст.328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з положеннями ч.ч.1, 2 ст.331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

З огляду на встановлені судом обставини щодо будівництва сторонами спільно на підставі договору № 16 від 07.12.2005р. багатоквартирного житлового будинку на вул.Бучми, 22 в м.Львові, за наявності при цьому дозволів виконавчого комітету Львівської міської ради та інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області й на належних відповідачам на праві власності земельних ділянках, а також прийняття такого будинку в експлуатацію у встановленому чинним законодавством порядку, суд дійшов висновку, що право власності на багатоквартирний житловий будинок на вул.Бучми, 22 в м.Львові набуте правомірно, а тому у зв»язку із відмовою відповідачів від розподілу між ними і позивачем житлових та нежитлових приміщень в зазначеному будинку відповідно до умов договору № 16 від 07.12.2005р. для оформлення права власності кожного з них, право власності на спірний будинок та окремі приміщення в ньому може бути визнане в судовому порядку за позивачем і відповідачами з врахуванням визначеного ними в договорі № 16 від 07.12.2005р. порядку розподілу житлових і нежитлових площ будинку.

Беручи до уваги, що за умовами п.п. 3.2, 4.1, 4.2 договору № 16 від 07.12.2005р. після здачі спірного будинку в експлуатацію, відповідачами набувається у власність (без визначення їх часток) 2% загальної житлової площі, а право власності на весь будинок та всі інші житлові і нежитлові приміщення набувається позивачем, суд дійшов висновку, що за відповідачами має бути визнане право власності на квартиру площею, яка припадає на 2% загальної житлової площі будинку, а за позивачем на весь будинок, в тому числі окремі нежитлові приміщення та всі інші квартири.

При цьому, зважаючи на те, що загальна площа квартир за даними декларації про готовність об»єкта до експлуатації від 23.04.2012р. становить 2787,1 кв.м, судом встановлено, що на належні відповідачам 2% загальної житлової площі будинку припадає 55,75 кв.м. У зв»язку із зазначеним суд не погоджується з доводами позивача про те, що 2% загальної житлової площі мають вираховуватись з житлової площі квартир 1454,7м.кв і становлять 29,1 кв.м, оскільки умовами договору № 16 від 07.12.2005р. чітко визначено, що відповідачам належать 2% від загальної житлової площі будинку, а не від житлової площі квартир.

З листа-відповіді відповідачів від 14.05.2012р. судом встановлено, що відповідачами була частково прийнята пропозиція позивача про розподіл житлових і нежитлових приміщень будинку № 22 на вул.Бучми в м.Львові, а саме в частині виділення відповідачам у спільну власність квартири № 26 площею 59,5 кв.м. Щодо зазначеної в такому листі-відповіді від 14.05.2012р. пропозиції відповідачів про розподіл між ними і позивачем приміщень в будинку на вул.Бучми, 22 в м.Львові з врахуванням дійсної вартості земельних ділянок по вул.Бучми, 6 площею 0,0222 га та по вул.Бучми, 22 площею 0,0530 га як вкладу відповідачів в будівництво спірного будинку, суд дійшов висновку, що такий запропонований відповідачами порядок розподілу не відповідає погодженим сторонами умовам договору № 16 від 07.12.2005р. щодо порядку розподілу між позивачем і відповідачами приміщень в збудованому ними спірному будинку та суперечить вимогам ст.ст. 626, 629 ЦК України

Так, ст.626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до положень ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на такі встановлені судом обставини та беручи до уваги, що загальна площа квартири № 26 (59,5 кв.м) в будинку на вул.Бучми, 22 найбільш відповідає площі 55,75 кв.м, на які за умовами договору № 16 від 07.12.2005р. припадає належні відповідачам 2% загальної житлової площі будинку, суд вважає, що за відповідачами слід визнати право спільної сумісної власності на квартиру № 26 загальною площею 59,5 кв.м в будинку на вул.Бучми, 22, оскільки в договорі № 16 від 07.12.2005р. частки відповідачів в їх праві власності не визначені, а за позивачем право власності на будинок на вул.Бучми, 22 в цілому і всі інші нежитлові приміщення, що є самостійними об»єктами права власності та квартири.

Згідно з ч.4 ст.355 ЦК України спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Ч.1 ст.368 ЦК України визначено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідачів в користь позивача 132 672 гривень грошової компенсації за перевищення загальної площі квартири № 26 59,5 кв.м над площею 29,1 кв.м, що припадає на 2% загальної житлової площі будинку, належної відповідачам за умовами договору № 16 від 07.12.2005р., суд дійшов висновку, що в цій частині позов не підлягає задоволенню, оскільки договором № 16 від 07.12.2005р. не передбачено сплати такої грошової компенсації за перевищення площі належної відповідачам квартири на площею, що припадає на 2% загальної житлової площі будинку. При цьому, як встановлено судом на належні відповідачам 2% загальної житлової площі будинку припадає 55,75 кв.м, а не 29,1 кв.м як стверджує позивач і такій площі найбільш відповідає площа квартири № 26 - 59,5 кв.м.

З врахуванням зазначених обставин, суд дійшов висновку, що позов ПП «Софіябудінвест»в частині стягнення з відповідачів 132 672 гривень грошової компенсації є безпідставним і не підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами ст.88 ЦПК України понесені позивачем судові витрати суд присуджує з відповідачів.

Керуючись ст.ст.4,10,60,88,212,215 ЦПК України, ст.ст.331,392 ЦК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Визнати за приватним підприємством «Софіябудінвест»(ідентифікаційний номер 32940187) право власності на багатоквартирний житловий будинок під літ.А-9 площею 3 508,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Бучми, 22, в тому числі:

службове приміщення, позначене на плані «ІV»площею 22,3 кв.м

приміщення офісу площею 24,2 кв.м, позначені на плані «1/20,3», «2/1,7», «3/2,2»

приміщення офісу площею 84,1 кв.м, позначені на плані «4/80,3», «5/2,0», «6/1,8»

приміщення офісу площею 90,9 кв.м , позначені на плані «7/9,2», «8/78,3», «9/1,5», «10/1,9»

приміщення офісу площею 26,6 кв.м, позначені на плані «11/24,5», «12/1,1», «13/1,0»

приміщення офісу площею 78,0 кв.м., позначені на плані «14/17,0», «15/3,4», «16/2,5», «17/55,1»

приміщення офісу площею 33,8 кв.м, позначені на плані «18/23,4», «19/2,0», «20/1,9», «21/6,5»

квартиру № 1 площею 134,9 кв.мАДРЕСА_1 площею 103,8 кв.мАДРЕСА_2 площею 80,3 кв.мАДРЕСА_3 площею 39,2 кв.мАДРЕСА_4 площею 37,3 кв.мАДРЕСА_5 площею 59,5 кв.мАДРЕСА_6 площею 102,1 кв.мАДРЕСА_7 площею 80,1 кв.мАДРЕСА_8 площею 39,2 кв.мАДРЕСА_9 площею 37,3 кв.мАДРЕСА_10 площею 60,0 кв.мАДРЕСА_11 площею 102,1 кв.мАДРЕСА_12 площею 80,3 кв.мАДРЕСА_13 площею 39,2 кв.мАДРЕСА_14 площею 37,5 кв.мАДРЕСА_15 площею 59,6 кв.мАДРЕСА_16 площею 101,9 кв.мАДРЕСА_17 площею 80,0 кв.мАДРЕСА_18 площею 39,3 кв.мАДРЕСА_19 площею 37,4 кв.мАДРЕСА_20 площею 60,1 кв.мАДРЕСА_21 площею 101,5 кв.мАДРЕСА_22 площею 79,8 кв.мАДРЕСА_23 площею 39,6 кв.мАДРЕСА_24 площею 37,9 кв.м, квартиру № 27 площею 101,4 кв.мАДРЕСА_25 площею 80,1 кв.мАДРЕСА_26 площею 39,9 кв.мАДРЕСА_27 площею 37,5 кв.мАДРЕСА_28 площею 60,1 кв.мАДРЕСА_29 площею 101,7 кв.мАДРЕСА_30 площею 78,6 кв.мАДРЕСА_31 площею 164,1 кв.мАДРЕСА_32 площею 112,2 кв.мАДРЕСА_33 площею 101,7 кв.мАДРЕСА_34 площею 79,6 кв.мАДРЕСА_35 площею 100,8 кв.м.

Визнати за ОСОБА_1 і ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на квартиру № 26 площею 59,5 кв.м, що знаходиться в багатоквартирному житловому будинку на вул.Бучми, 22 в м.Львові.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно в користь приватного підприємства «Софіябудінвест»3219 гривень судового збору.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10-ти днів після його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

ГоловуючийА.Р.Курилець