Вирок № 27174188, 25.06.2012, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/710/22/11

Рядок статзвіту

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2012 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого-судді Уліганинця П.І.

при секретарях Шубець В.М.

ОСОБА_1

за участю державних

обвинувачів Данканича В.В.

ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3

представника потерпілої ОСОБА_4

захисника підсудного ОСОБА_5

підсудного ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Свалява кримінальну справу про обвинувачення, -

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, 68 Свалявського району, Закарпатської області, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, неодруженого, має на утиманні 2 (двох) неповнолітніх дітей, раніше несудимого згідно ст.89 КК України,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_6, 23 травня 2010 року, близько 22 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, керуючи мікроавтобусом Форд-транзит, д.н.з. НОМЕР_1, по вул.Миру в с.Дусино, Свалявського району рухаючись в напрямку с.Керецьки, не забезпечив безпеку дорожнього руху під час виконання лівого повороту неподалік будинку №50, порушив вимоги п.п. 1.3; 1.4; 1.5; 1.10; 2.3 б; 2.9 а; 2.10 а; в; 12.1; 12.3 ПДР України, відповідно до яких ... для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобовязаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; забороняється керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп"яніння; у разі причетності до ДТП водій зобовязаний негайно зупинити транспортний засіб і залишитися на місці пригоди та не переміщати транспорний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, а у разі виникнення небезпеки для руху водій повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу внаслідок чого, допустив наїзд правою боковою частиною на пішохода ОСОБА_3, яка рухалася по правій обочині в попутному напрямку. В результаті даного наїзду потерпіла отримала тілесні ушкодження, частина яких згідно Наказу МОЗ України №6 від 17.01.1995 року Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень п.2.2.2 відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, а частина інших згідно висновку судово-медичної експертизи № 68 від 16.04.2010 року та Наказу МОЗ України №6 від 17.01.1995 року Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень п.2.1.3 кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечними для життя з втратою будь-якого органу відповідно.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 свою вину у вчиненому та інкримінованому йому злочині визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що 23 травня 2010 року, близько 22 год. 30 хв., рухаючись в напрямку до с.Росош, Свалявського району у с.Дусино, під час маневру обїзду пішоходів (жінку та чоловіка), що рухалися в попутному напрямку здійснив наїзд на жінку. Зупинившись та вийшовши з мікроавтобуса підйшов до жінки, яка лежала в кюветі і намагався допомогти їй підвестися з землі. Згодом на місце події прибули працівники міліції та карета швидкої, яка доставила потерпілу до лікарні. Зазначив, що того дня вживав алкогольні напої

Окрім повного визнання підсудним своєї вини, така повністю доведена дослідженими у судовому засіданні доказами у їх сукупності, зокрема:

показаннями допитаної в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_7 про те, що 23 травня 2010 року біля 22.30 год. у с.Дусино на неї здійснив наїзд мікроавтобус Форд-Транзіт під керуванням підсудного ОСОБА_6. Від сильного удару її відкинуло в кювет. Водій мікроавтобуса підійшов до неї, представився, спробував допомогти їй підвестися з землі, візуально було видно, що він перебував устані алкогольного спяніння. Каретою швидкої допомоги її було доставлено в Свалявську ЦРЛ, де вона проходила стаціонарне лікування в тавматологічному відділенні і 08.06.2010 року їй було видалено селезінку;

показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_8, які є аналогічними показанням потерпілої ОСОБА_3;

показаннями допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_9 (лікаря-травматолога Свалявської ЦРЛ) та ОСОБА_10 (лікаря-хірурга Свалявської ЦРЛ) про те, що 23.05.2010 року в приймальне відділення було доставлено потерпілу з численними травмами отриманими внаслідок ДТП. Потерпілій було проведено необхідне лікування, а 08.06.2010 року у звязку із погіршенням стану здоровя їй було видалено селезінку;

Дослідженими та оголошеними у судовому засіданні письмовими доказами, зокрема:

даними протоколу відтворення обстановки та обставин події з схемою до нього де зазначено обставини скоєння підсудним ОСОБА_6 злочину (т.1 а.с. 55-58);

даними висновку експерта №1236/202 від 17.06.2010 року про те, що до ДТП системи рульового керування, гальмівної системи та системи освітлення автомобіля відповідали вимогам на експлуатацію і знаходились у справному стані (т.1 а.с.47-51);

даними висновку есперта №1237/203 від 18.06.2010 року згідно з яким причиною даної ДТП з технічної точки зору стали дії водія автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_6, який з моменту виникнення йому небезпеки для руху не вжив заходів до своєчасного гальмування (т.1 а.с. 64-68);

даними висновку експерта №120 від 09.06.2010 року про те, що отримані потерпілою легкі тілесні ушкодження та тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості могли утворитися в результаті ДТП, що мала місце 23.05.2010 року (т.1 а.с. 72-77);

даними висновку експерта №128 від 29.06.2010 року про те, що тяжкі тілесні ушкодження (розрив селезінки, підкапсулярний крововилив селезінки) могли бути заподіяні потерпілій при ДТП 23.05.2010 року (т.1 а.с.81-86);

згідно даними висновку судово-медичної комісійної експертизи №56 від 26.07.2010 року підтвердженими у судовому засіданні експертами ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 про те, що отримана потерпілою травма у виді розриву селезінки відноситься до тяжких тілесних ушкоджень і ймовірність походження її від ДТП не спростовується (т.1 а.с.95-102).

Вислухавши пояснення підсудного, потерпілу, свідків, дослідивши матеріали кримінальної справи, доводи обвинувачення та захисту, суд дійшов висновку, що дії підсудного ОСОБА_6 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України як порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило тяжке тілесне ушкодження.

Згідно ст.12 КК України вчинений підсудним ОСОБА_6 за ч.2 ст.286 КК України злочин є тяжким злочином.

Вина підсудного у вчиненому повністю доведена.

Призначаючи вид і міру покарання підсудному ОСОБА_6, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особи винуватого, помякшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Обставинами, що помякшують покарання підсудному ОСОБА_6 суд визнає щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, позитивну характеристику по місцю проживання та наявність на утриманні 2 (двох) неповнолітніх дітей (т.2 а.с.172-173).

Обставиною, що обтяжує покарання підсудному є вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що виправлення і перевиховання підсудного можливе без ізоляції його від суспільства, із застосуванням положень ст.ст. 75, 76 КК України. Водночас, враховуючи тяжкість наслідків, що настала від злочину та небезпечність підсудного як водія під час керування транспортного засобу останньому слід призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Заявлений по справі цивільний позов про стягнення 89 436,55 (вісімдесят девять тисяч чотириста тридцять шість грн. 55 коп.), з яких: 29 500 (двадцять девять тисяч пятсот) грн. - шкоди повязаної з втратою здоровя; 34 936,55 (тридцять чотири тисячі девятсот тридцять шість грн. 55 коп.) - матеріальної шкоди та 25 000 (двадять пять тисяч) грн. - моральної шкоди підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

За правилами ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

За ст. 22 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Згідно полісу №ВС/5796860 від 23.07.2009 року цивільно-правова відповідальність підсудного застрахована (т.1 а.с. 123).

За правовим змістом згаданої норми закону вимога про стягнення з підсудного на користь потерпілої 29 500 (двадцять девять тисяч тисяч пятсот) грн. страхових виплат до задоволення не підлягає, оскільки такі повинен здійснювати страховик.

В судовому засіданні належними доказами встановлено, що підсудним відшкодовано потерпілій матеріальну шкоду, повязану з лікуванням в розмірі 2 000 (дві тисячі) грн. (т.2 а.с. 155).

Положення ст.1197 ЦК України передбачають визначення ступеня втрати професійної працездатності особи медико-соціальною експертизою, згідно з яким визначається розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоровя заробітку (доходу).

Згідно з статтею 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оскільки у матеріалах справи висновок МСЕК відсутній, а також відсутні належні та допустимі докази щодо направлення медичним закладом ОСОБА_3 на санітарно-курортне лікування та необхідності стороннього догляду, належним чином не підтверджені витрати на правову допомогу, товарні чеки та накладні, що стосуються витрат потерпілої на придбання лікарських засобів не в повному обсязі відповідають медикаментам призначеним Свалявською ЦРЛ на її лікування, вимога про стягнення матеріальної шкоди до задоволення не підлягає.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно пункту 9 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику в заявах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди №4 від 31.03.1995 р. суд визначає розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнала потерпіла ОСОБА_7, характеру немайнових витрат та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

На підставі наведеного, враховуючи обставини справи, доводи викладені потерпілою та її представником в обгрунтування розміру заподіяної шкоди, з огляду на матеріальне становище підсудного з урахуванням страждань потерпілої, змушених змін у її житті та порушенням нормального способу життя, а також з урахуванням обставин, встановлених при розгляді кримінальної справи зокрема, враховуючи необережну форму вини підсудного, відшкодування ним потерпілій матеріальних збитків, а також те, що потерпілою не доведено, що ступінь вимушеності змін у її житті у зв'язку з діями підсудного та інших чинників моральної шкоди є адекватним заявленій сумі і враховуючи, що моральну шкоду заподіяно в узагальненому вигляді моральних страждань, суд вважає необхідним стягнути такий в розмірі 3 000 (три тисячі) грн..

Речові докази, а саме:

автомобіль НОМЕР_3, який видано підсудному ОСОБА_6 під розписку слід такому і залишити (т.1 а.с. 24-26);

Судові витрати в розмірі 2 311,03 (дві тисячі триста одинадцять грн. 03 коп.) гривень підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_6 на користь НДКЦ при ГУ МВС України у Закарпатській області, банк одержувача УДК в Закарпатській області, р/р 31256272210434, МФО 812016, ЄДРПОУ 25575144 (т.1 а.с.46, 63).

Запобіжний захід щодо підсудного ОСОБА_6 у вигляді підписки про невиїзд до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і в межах санкції зазначеної норми закону призначити 3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_6 від відбування покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обовязки, а саме: не виїжджати за межі України без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути із засудженого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, 68, Свалявського району на користь ОСОБА_3, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_4 3 000 (три тисячі) гривень моральної шкоди.

Речові докази, а саме:

- автомобіль НОМЕР_3, який видано засудженому ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканцю с.М.Мартинка, 68, Свалявського району залишити такому;

Стягнути з засудженого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, 68, Свалявського району судові витрати в розмірі 2 311,03 (дві тисячі триста одинадцять грн. 03 коп.) гривень гривень на користь НДКЦ при ГУ МВС України у Закарпатській області, банк одержувача УДК в Закарпатській області, р/р 31256272210434, МФО 812016, ЄДРПОУ 25575144.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_6 у вигляді підписки про невиїзд до набрання вироком законної сили залишити без змін.

На вирок можна подати апеляційну скаргу, апеляційне подання до апеляційного суду Закарпатської області протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення через Свалявський районний суд.

ГОЛОВУЮЧИЙ: П. І. Уліганинець