Рішення № 27158853, 22.10.2012, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 1522/14527/12

Провадження номер 2/1522/9097/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2012 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Соболевій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ОСОБА_1 Зал-огли до ТОВ «СОК «Магнолія», треті особи: ОСОБА_2, Відділ державних реєстраторів виконавчого комітету Одеської міської ради, про визнання незаконним рішення загальних зборів ТОВ «СОК «Магнолія»від 25.04.2012 р. та про поновлення на роботі, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 ОСОБА_1 Зал-огли звернувся до суду з позовом до відповідача ТОВ «Санаторно-оздоровчий комплекс «Магнолія»(далі за текстом «ТОВ «СОК «Магнолія»), в якому остаточно уточнивши позовні вимоги просить: визнати рішення загальних зборів учасників ТОВ «СОК «Магнолія»про його звільнення з посади директора незаконним; поновити ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ «СОК «Магнолія»; скасувати відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, щодо звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ «СОК «Магнолія».

На обґрунтування уточненого позову наводить наступне.

Позивач вважає своє звільнення незаконним та безпідставним, оскільки перелік підстав звільнення працівника власником або уповноваженим ним органом наведений у ст. 40 КзпП України, які у даному випадку відсутні, відповідачем порушено ст. 49-2 КзпП України, а саме - позивача не було повідомлено про його звільнення за 2 місяця; з наказом про звільнення з роботи позивача не ознайомлено та його копія йому не видавалася, також відповідача не повернув йому трудову книжку. Отже, позивач зазначає, що відповідач звільнив позивача без наявності законних підстав та з порушенням процедури його звільнення.

У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав заявлений позов.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав повністю. При цьому пояснив наступне.

ТОВ СОКМагнолія є господарським товариством, створеним на підставі майна вкладників. Засновниками ТОВ СОК Магнолія є ПІІ ТОВ Аверс та ОСОБА_1 ПІІ ТОВ Аверс є власником частки у статутному капіталі ТОВ СОК Магнолія у розмірі 70%, ОСОБА_1 володіє часткою у розмірі 30 %.

Через проведення неефективної управлінської діяльності, що призвело до неотримання прибутків підприємством, загальними зборами ТОВ СОК Магнолія було прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ СОК Магнолія, та призначення на цю посаду ОСОБА_2, що підтверджено протоколом загальних зборів ТОВ СОК Магнолія від 25.04.2012 № 25-04/12.

Загальні збори ТОВ СОК Магнолія відбулися у встановленому порядку, про час та місце проведення зборів учасники були повідомлені завчасно належним чином, кворум на зборах склав 70 % голосів, що дало можливість для проведення зборів учасників та прийняття відповідних рішень.

Відповідач вважає, що посилання позивача на порушення норм трудового права при його звільненні не є підставними, оскільки в даному випадку мала місце реалізація учасниками ТОВ «СОК «Магнолія»корпоративних прав на участь в управлінні товариством шляхом прийняття рішень про звільнення ОСОБА_1 з посади директора.

Треті особи в судове засідання не зявились, надали до суду заяви, у яких просили справу розглядати за їх відсутності.

Суд, оцінюючи відповідно до ст. 212 ЦПК України, всебічно, повно, обєктивно та безпосередньо досліджені наявні у справі докази, вважає, що у судовому засіданні на підставі належних, допустимих, достовірних, взаємоповязаних між собою у сукупності доказів, встановлені наступні факти та обставини.

ТОВ СОКМагнолія є господарським товариством, створеним на підставі майна вкладників. Засновниками ТОВ СОК Магнолія є ПІІ ТОВ Аверс та ОСОБА_1 ПІІ ТОВ Аверс є власником частки у статутному капіталі ТОВ СОК Магнолія у розмірі 70%, ОСОБА_1 володіє часткою у розмірі 30 %.

25.04.2012 р. відбулися загальні збори учасників ТОВ СОК Магнолія, на яких було прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ СОК Магнолія та призначено на цю посаду ОСОБА_2 На зборах були присутні учасники, які у сукупності володіють 70 % голосів, у звязку з чим збори було визнано правомірними. Про час та місце проведення зборів усіх учасників було завчасно повідомлено. Рішення, прийняті на загальних зборах, були оформлені протоколом № 25-04/12 від 25.04.2012.

Відповідно до Постанови №13 Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»при вирішенні питання про те, чи є спір, що виник між господарським товариством та посадовими особами товариства, які входять до складу виконавчого органу товариства або наглядової ради товариства, трудовим чи корпоративним, судам необхідно керуватися положеннями глави XV Кодексу законів про працю України (далі КЗпП).

Відповідно до статті 3 КЗпП України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Згідно з частиною четвертою статті 65 ГК у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), у якому визначаються строк найму, права, обовязки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. За частиною шостою статті 65 ГК керівника підприємства може бути звільнено з посади достроково на підставах, передбачених договором (контрактом), відповідно до закону.

Спори, повязані з оскарженням членами виконавчих органів товариства, а також членами наглядової ради товариства, які уклали з товариствами трудові договори, рішень відповідних органів товариства про звільнення (усунення, відсторонення, відкликання) їх з посади, розглядаються в порядку цивільного судочинства як трудові спори. Судам необхідно звернути увагу на те, що у цьому разі позивач звертається до суду за захистом своїх трудових прав як найманого працівника, а не акціонера (учасника) господарського товариства.

Способом захисту порушених або оспорюваних прав у таких категоріях спорів є позов про поновлення на посаді, зобовязання усунути перешкоди у виконанні посадових обовязків тощо відповідної посадової особи господарського товариства, а не позов про визнання недійсним відповідного рішення загальних зборів акціонерів (учасників) товариства чи наглядової ради товариства.

У порядку цивільного судочинства слід розглядати і спори між учасником (засновником, акціонером) господарського товариства та товариством, що виникають не з корпоративних, а з трудових відносин посадових осіб товариства, якщо однією зі сторін, які беруть участь у справі, є фізична особа.

Отже, позивач, заявивши позовну вимогу про визнання незаконним рішення загальних зборів учасників ТОВ «СОК «Магнолія», обрав не передбачений ст. 16 ЦК України спосіб захисту своїх прав.

Згідно ст.ст.88, 143 ЦК України, установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут, в якому, зокрема вказуються органи управління, їх компетенція, порядок прийняття ними рішення.

Відповідно до п. 9.6 Статуту ТОВ «СОК «Магнолія», виконавчим органом товариства є директор. Директор призначається Загальними зборами учасників. Директор є посадовою особою органу управління. Директор може бути звільнений з посади, що займає, до кінця строку контракту за рішенням Загальних зборів Учасників, а також за підставами, що передбачені в контракті або в чинному законодавстві.

Відповідно до п. 9.3.6. до виключної компетенції загальних зборів учасників відноситься обрання (призначення) та звільнення директора.

Статутом ТОВ СОК «Магнолія»не визначені підстави усунення членів виконавчого органу від виконання своїх обовязків. Таким чином загальним зборам надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

Відповідно до п.9.5 статуту ТОВ СОК «Магнолія», позачергові збори скликаються у будь-якому випадку, якщо цього потребують інтереси ТОВ. Учасники, що володіють у сукупності більш як 20% відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу.

Відповідно до п. 9.4 статуту загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що мають в цілому більше ніж 50 % голосів.

З питання обрання (призначення) та звільнення директора рішення приймається простою більшістю голосів (п.9.3.17 статуту).

Взаємини між сторонами регулюються норами ЦК України, КЗпП України.

Згідно ст. 146 ЦК України, контроль за діяльністю виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю здійснюється у порядку, встановленому статутом та законом.

Згідно ч.3 ст.99 ЦК України, члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обовязків, якщо в установчих документах не визначені підстави усунення членів виконавчого органу від виконання своїх обовязків.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 12.01.2010 №1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг" про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України роз'яснив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним. У звязку з цим «усунення»відповідно до ч. 3 ст. 99 ЦК України є дією уповноваженого органа товариства, спрямованою на унеможливлення здійснювати членом його виконавчого органу в межах корпоративних відносин з товариством повноважень у сфері управлінської діяльності.

За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

Зважаючи на це, зміст положень частини третьої статті 99 Цивільного кодексу треба розуміти як право компетентного (уповноваженого) органу товариства усунути члена виконавчого органу від виконання обов'язків, які він йому визначив, у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав, але за умови, якщо в установчих документах товариства не були зазначені підстави усунення.

Відповідно до п. 17 пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 р. Про практику розгляду судами корпоративних спорів підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Відповідно до п. 18 Пленуму безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у звязку з прямою вказівкою закону є:

прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства);

прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства);

прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у звязку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

25.04.2012 р. відбулися загальні збори учасників ТОВ СОК Магнолія, на яких було прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ СОК Магнолія та призначено на цю посаду ОСОБА_2 На зборах були присутні учасники, які у сукупності володіють 70 % голосів, у звязку з чим збори було визнано правомірними. Про час та місце проведення зборів усіх учасників було завчасно повідомлено.

Доказів оскарження учасниками ТОВ СОК Магнолія у господарському суді рішення загальних зборів учасників суду не надано.

Судом враховується також те, що закон виходить з презумпції легітимності рішень органів управління господарського товариства, тобто відповідні рішення вважаються такими, що відповідають законові, якщо судом не буде встановлене інше.

Отже, суд приходить до висновку, що у звязку з тим, що рішення загальних зборів, на якому прийнято рішення про звільнення позивача з посади директора товариства, є законним та легітимним, посилання позивача на порушення норм трудового права при його звільненні не є підставними, оскільки в даному випадку мала місце реалізація учасниками ТОВ «СОК «Магнолія»корпоративних прав на участь в управлінні товариством шляхом прийняття рішень про звільнення ОСОБА_1 з посди директора з підстав проведення ним неефективної управлінської діяльності.

Крім того, Суд вважає доведеним факт неналежного виконання позивачем ОСОБА_1 своїх посадових обовязків на посаді директора товариства та неефективної управлінської діяльності, що призвело до нанесення суттєвої шкоди підприємству.

На підтвердження порушень чинного законодавства, допущених ОСОБА_1, свідчить Акт від 15.06.2012 року № 3457/22-3/32971681 Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ СОК Магнолія з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2012 р., валютного законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2012 р.

Відповідальними за фінансово-господарську діяльність субєкта господарювання у періоді, за який проводилася перевірки був, зокрема, директор ОСОБА_1 ОСОБА_1 Зал-огли.

Перевіркою встановлені численні порушення Закону України Про оподаткування прибутку підприємств, Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 29.03.2003 р. № 143, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 за №271/7592, Податкового кодексу України; Закону України Про податок на додану вартість, Закону України Про податок з доходів фізичних осіб.

За результатами проведеної перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

податкове повідомлення рішення від 02.07.2012 р. № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб на суму 9950,4 грн, в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1990,08 грн.

податкове повідомлення-рішення від 22.06.2012 р. № 000063 2230/0, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на суму 855547 грн, в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 171 030 грн;

податкове повідомлення-рішення від 22.06.2012 р. № 000061 2230/0, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток на суму 1793393 грн, в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 278 881 грн.

Отже, внаслідок дій позивача підприємству ТОВ СОК Магнолія завдана значна матеріальна шкода майже у півмільйона гривень у вигляді штрафів, які повинно заплатити товариство. Крім того, разом зі штрафами необхідно також оплатити податкові зобовязання до бюджету у сумі майже на три мільйони гривень, що взагалі ставить під сумнів подальше існування підприємства у звязку із загрозою банкрутства.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05.09.2012 р. по справі № 1570/5291/2012 за позовом ДПІ у Приморському районі м. Одеси вирішено стягнути з ТОВ СОК Магнолія суму податкового боргу у розмірі 2 896 546,88 грн.

Суд не приймає доводи позивача щодо того, що при його звільненні учасники загальних зборів ТОВ СОК Магнолія порушили порядок звільнення працівника з посади відповідно до ст. 49-2 КЗпП України, оскільки дана стаття регламентує порядок вивільнення працівників у випадках змін в організації виробництва і праці. Виходячи з аналізу норм трудового законодавства, вивільними працівниками є працівники, що звільнені з підприємств, установ, організацій, якщо їх діяльність припиняється, скорочується чисельність або штат працівників. ОСОБА_1 до такої категорії працівників не відноситься, тому твердження щодо порушення відповідачем ст. 49-2 КЗпП є безпідставними.

Суд не приймає доводи позивача щодо того, що відповідачем порушено ст. 47 КЗпП щодо невидачи копії наказу про звільнення та трудової книжки.

Так, відповідно до ст. 47 КЗпП України, у разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, він зобовязаний у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.

Судом встановлено, що позивач свідомо здійснював дії, спрямовані на неотримання копії наказу про звільнення. Встановлено, що засновником ТОВ СОК Магнолія - ПІІ ТОВ Аверс неодноразово робилися спроби щодо повідомлення ОСОБА_1 про його звільнення та ознайомлення його з відповідними наказами. Однак позивач від імені ТОВ СОК Магнолія незаконно уклав із охоронною організацією договір на охорону територій та приміщень ТОВ СОК Магнолія, яка не допускає на території ТОВ СОК Магнолія ні новопризначеного директора ОСОБА_2, ні власників майна - ТОВ Фейм груп, ДП Транс Океан Тур, ПІІ ТОВ Аверс, та засновників. Судом також не приймаються доводи позивача про неповернення йому трудової книжки відповідачем, оскільки це спростовується фактами, встановленими у судовому засіданні.

Так, відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 р. № 301 Про трудові книжки працівників трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях як документи суворої звітності, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку.

Відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 р. № 301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Отже, судом встановлено, що трудова книжка ОСОБА_1 знаходиться на підприємстві ТОВ «СОК «Магнолія», тобто у нього самого, оскільки передачу справ новому директору він передав, а і на даний час продовжує фактично керувати підприємством.

Враховуючи відсутність підстав про визнання незаконним рішення загальних зборів ТОВ «СОК «Магнолія»в частині щодо звільнення з посади директора ОСОБА_1 вимоги про поновлення позивача на роботі та скасування відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо звільнення позивача з посади директора ТОВ «СОК «Магнолія»задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60,20, 213-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ОСОБА_1 Зал-огли відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя 22.10.2012