Ухвала суду № 27158429, 29.10.2012, Печерський районний суд міста Києва

Печерський районний суд міста Києва

Справа № 6-1609/12

У Х В А Л А

29 жовтня 2012 року суддя Печерського районного суду м. Києва, Кирилюк І.В. розглянувши заяву ОСОБА_2 про повернення судового збору, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою, в якій просить постановити ухвалу про повернення помилково сплаченого судового збору в розмірі 495,97 грн., згідно квитанції від 12.07.2012 року № 3715/0174-3.

Розглянувши заяву ОСОБА_2, суд встановив наступне.

Як вбачається із вказаної заяви, ОСОБА_2 було сплачено грошові кошти в розмірі 495 грн. 97 коп. в рахунок оплати судового збору за подачу позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та КП Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна про визнання майна спільною сумісною власністю, визнання Ѕ частки майна особистою власністю та визнання частково недійсним договору дарування, проте така позовна заява не подавалась.

Разом з тим, з системного аналізу наданих заявником матеріалів слідує, що така справа в провадженні Печерського районного суду м. Києва не перебувала.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); закриття провадження у справі.

Згідно п. 8 ст. 8 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Оскільки дані правовідносини законом не врегульовані, суд вважає за можливе застосувати аналогію закону.

Так, враховуючи, що позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 треті особи - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та КП Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна про визнання майна спільною сумісною власністю, визнання Ѕ частки майна особистою власністю та визнання частково недійсним договору дарування, судом не розглядалась, то в такому випадку сума судового збору підлягає поверненню.

Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_2 про повернення судового збору є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 8, 210, 293 Цивільний процесуальний кодексу України, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_2 про повернення судового збору - задовольнити.

Повернути ОСОБА_2 сплачену нею, згідно квитанції від 12.07.2012 року № 3715/0174-3, суму судового збору у розмірі 495 грн. 97 коп. за реквізитами: одержувач: УДКСУ у Печерському районі м. Києва; код 38004897, банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок № 31214206700007, призначення платежу 220 30 001; 050, Судовий збір за позовом ОСОБА_2, Печерський районний суд м. Києва.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяКирилюк І.В.