Вирок № 27154468, 17.09.2012, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 1-151/12

Провадження № 1/2601/1606/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.09.2012 р. м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Дмитрук Н.Ю.,

при секретарі Діденко А.А., Мельниченко Т.С., Дмитрієвої Т.Б., Денисюк І.І.

з участю прокурора Куца О.О., Вдовиченко О.С., Онікієнко К.Г.,

захисника -адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, працюючого директором у ТОВ «Скоробей», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 364, ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 365 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Наказом ГУ МВС України в м. Києві № 74 о/с від 23.01.2008 року ОСОБА_2 призначено на посаду оперуповноваженого сектору розшуку злочинців і зниклих громадян ВКР Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві.

Згідно ст. 1 Закону України "Про міліцію", міліція в Україні це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і ободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства та держави від протиправних посягань. Як працівник міліції, що має спеціальне звання "лейтенант міліції", ОСОБА_2 згідно ст. 2 Закону України "Про міліцію" забезпечує особисту безпеку громадян, здійснює захист їх прав і свобод, законних інтересів; запобігає правопорушенням та вживає заходів до їх припинення; охороняє і забезпечує громадський порядок, виявляє та розкриває злочини.

При виконанні покладених завдань ОСОБА_2, відповідно до ст. 10 Закону України "Про міліцію", зобов'язаний забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок, виявляти, запобігати, припиняти та розкривати злочини, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством, приймати і реєструвати заяви й повідомлення про злочини та адміністративні правопорушення, своєчасно приймати по них рішення.

Згідно функціональних обов'язків затверджених 01.01.08 начальником Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві, ОСОБА_2 зобов'язаний забезпечувати у межах наданої компетенції застосування чинного законодавства, щодо правоохоронної діяльності на території, яка обслуговується підрозділом, здійснювати відповідні заходи спрямовані на їх ефективне використання, відпрацьовувати організаційні та практичні заходи щодо запобігання та виявлення злочинної діяльності, забезпечувати виявлення і документування відповідних видів злочинної діяльності.

ОСОБА_2, являючись працівником правоохоронного органу, представником влади та службовою особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вчинив вимагання, зловживання владою, перевищення влади та службове підроблення, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам держави і громадянина, за наступних обставин.

Так, 01.05.08 в обідній час, співробітниками ВКР Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_5 і ОСОБА_6 по вул. Васильківській, 53 в м. Києві виявлено та доставлено до Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві громадянку ОСОБА_7 за підозрою у вчиненні нею правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом наркотичних засобів. Цього ж дня, після проведення поверхневого огляду ОСОБА_7 і складення протоколу виявлення, огляду і вилучення у неї медичного шприца із рідиною коричневого кольору, а також відібрання пояснення з приводу вчиненого, заступником начальника ВКР Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_8, подальше вирішення матеріалу, в тому числі затримання ОСОБА_7 в порядку ст. 263 ч. 3 КУпАП, було доручено ОСОБА_2 Проте останній, зловживаючи владою, діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, в порушення вимог п. 3 Інструкції "Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються" оголошеної наказом МВС України № 400 від 14.04.04, вищевказані матеріали до журналу реєстрації заяв та повідомлень про злочини, що вчинені або готуються (далі - ЖРЗПЗ) не зареєстрував та ОСОБА_7 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 44 КУпАП, не затримав, а відпустив, при цьому діючи умисно поставив їй незаконну вимогу, поєднану з погрозою застосування фізичного насильства і вбивства, щодо передачі йому грошової винагороди у розмірі 3000 доларів США за не реєстрацію матеріалів та не притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 309 КК України.

Своїми умисними діями, які проявились у підриві авторитету міліції як правоохоронного органу України, ОСОБА_2 заподіяв істотну шкоду державним інтересам.

Під час судового слідства підсудний ОСОБА_2 свою вину не визнав. По суті пред'явленого обвинувачення пояснив, що 09.06.2008 він був на робочому місці в Голосіївському РУГУ МВС України. Приблизно о 15 год. він вийшов на відпрацювання по території. Проходячи біля будинку 19 по вул. Голосіївській він побачив підозрілу дівчину, на вигляд таку, що вживає наркотики. Це здалося з професійного погляду, вона нервово себе поводила, в неї був пустий погляд та інше. Він підійшов до неї, представився працівником міліції попросив, щоб вона показала документи. При собі в неї документів не було, а тому він запросив її пройти до райвідділу для встановлення особи. Він завів її через центральний вхід до робочого кабінету № 512, запитав її прізвище, вона назвалась ОСОБА_7, також було встановлено, що вона вживає наркотики та неодноразово судима. В кабінеті сидів заступник начальника карного розшуку ОСОБА_8, якому він пояснив, що привів ОСОБА_7 для проведення поверхневого огляду, а сам пішов на перший поверх райвідділу, де запросив двох понятих. Понятих він взяв на першому поверсі райвідділу, чоловіка на прізвище ОСОБА_9 та дівчину на прізвище ОСОБА_23. В кабінеті при понятих був проведений поверхневий огляд ОСОБА_7, де в кармані кофти був знайдений та вилучений шприц з «ширкою». ОСОБА_8 склав протокол проведення поверхневого огляду, він написав рапорт власноручно, поняті підписали протокол, він відібрав у них пояснення, після чого передав ОСОБА_7 інспектору по камері, згідно інструкції. ОСОБА_5 відбирав покази у ОСОБА_7, а він у понятих. ОСОБА_8 записав дані понятих, а він взяв поняту ОСОБА_23 відібрав у неї пояснення в іншому кабінеті, він її опитав та записав її пояснення. За вказівкою ОСОБА_8 він написав аналогічні пояснення від імені ОСОБА_9 і ОСОБА_8 дав ОСОБА_9 їх підписати. Дані для пояснення ОСОБА_9 йому дав ОСОБА_8. Коли він опитував ОСОБА_23, дані іншого понятого йому дав ОСОБА_8 і сказав написати аналогічні покази ОСОБА_23 від імені ОСОБА_9. За винагороду в розмірі 3000 мови не було.

Проте перед закінченням судового слідства підсудний вину визнав повністю та пояснив, що підтверджує обставини викладені у обвинувальному висновку. Давав неправдиві покази про непричетність до злочинів з метою уникнення кримінальної відповідальності, це була його позиція захисту. Зазначив, що розкаюється у вчиненому, просив суд суворо не карати.

Дослідивши докази, зібрані по справі, суд вважає повністю доведеною винуватість підсудного ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, що підтверджується наступним.

Показами свідка ОСОБА_6, який будучи допитаним у судовому засіданні, пояснив, що на початку травня 2008 року він працював на посаді помічника оперуповноваженого ВКР Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві. Він спільно з оперуповноваженим ОСОБА_5 рухались на службовому автомобілі по вул. Васильківській, в м. Києві із сторони ВДНГ у напрямку перехрестя з вул. Ломоносова на тротуарі вони помітили дівчину, яка поводила себе підозріло. Вони підійшли до неї, представилися працівниками міліції, запитали чи є в неї заборонені речі та попросили пред'явити документи, документів вона з собою не мала, тому вони повезли її у райвідділ для встановлення її особи. Затриманих до райвідділу заводять через центральний вхід, так як він був за кермом, він заїхав у двір райвідділу та завів затриману до райвідділу через вхід з двору. Дівчину, яка назвалась ОСОБА_7 він провів на 5-й поверх в кабінет ОСОБА_5 і пішов по своїх справах. Тоді вони затримали трьох осіб. ОСОБА_7 їхала в машині сама, він її супроводив на 5-й поверх райвідділу, завів до кабінету де був ОСОБА_5, що було далі він не знає.

Показами свідка ОСОБА_10, який будучи допитаний у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_2 проходив за направленням стаціонарне обстеження у лікарні. Він був лікарем. ОСОБА_2 поступив 02.07.2007 року, а 05.07.2007 року виписаний із встановленим діагнозом, що захворювання не виявлено при проведенні медичного обстеження. Він поступив за направленням, було проведено обстеження, зроблені необхідні аналізи. Брались аналізи сечі, бралась біохімія, був клінічний нагляд за хворим. Звичайний біохімічний аналіз крові може показати порушення якихось показників, а це свідчить, що хвора печінка, відповідно, на неї йшов якийсь токсичний чи хімічний вплив. Підсудному встановили діагноз і на запит РУГУ була дана відповідь, що наркотичної залежності не виявлено. При обстеженні із психологом не спілкуються, є аналізи та клінічний нагляд за хворим. 3-4 дні достатньо щоб встановити діагноз. Взагалі усі особи, що підозрюються у споживанні наркотичних засобів поступають за направленням, але людина і сама може звернутися і пройти обстеження. Якщо встановлюється діагноз "наркоманія", вони пропонують лікування. Вони не мають право казати хто проходить обстеження, якщо цікаво, то не один ОСОБА_2 із співробітників міліції його проходив. Він не пам'ятає чи приходили співробітники міліції, коли він проходив обстеження. Ніякого тиску на нього не було.

Показами свідка ОСОБА_9, який будучи допитаний у судовому засіданні повністю підтвердив оголошені покази надані ним під час досудового слідства, а саме: що протягом 2007 року його сестра ОСОБА_11, 1960 р.н., неодноразово зверталася до дільничного інспектора міліції та Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві з письмовими та усними заявами про вчинення ним хуліганських дій та систематичній появі вдома у нетверезому стані. У зв'язку з цим дільничний інспектор міліції кілька разів доставляв його до Голосіївського районного суду м. Києва для розгляду адміністративного матеріалу за вищевказаними фактами. В черговий раз, приблизно у січні-лютому 2008 року, суддя Голосіївського районного суду м. Києва призначив йому покарання у вигляді проходження відмічання в райуправлінні міліції на протязі 1 року. У зв'язку з цим рішенням він кожного тижня у четвер відвідував кабінет № 500 Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві, де відмічався у інспектора карного розшуку. Інколи він не мав можливості прибути до міліції саме у четвер, тому з'являвся до інспектора у інший день тижня до четверга та просив відмітитись наперед. У святковий день 01 травня 2008 року він, приблизно в обідній час, в черговий раз прибув на вул. Голосіївську, 15 в м. Києві до Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві для того, щоб відмітитись у інспектора або відпроситись на інший день. Поспілкувавшись з інспектором він направився додому. Проходячи по коридору 5 поверху до сходів йому назустріч йшов молодий хлопець віком до 30 років. Останній підійшов впритул, представився працівником міліції і попросив пройти разом із ним для того, щоб підписати якісь документи. Усвідомлюючи свою залежність від працівників міліції він не зміг відмовитися і пішов слідом за хлопцем. Разом вони увійшли до одного із кабінетів на 5 поверсі, який розташований зліва в кінці коридору, але не самий останній. Коли вони зайшли до цього приміщення, то там вже знаходились двоє працівників міліції в цивільній одежі, ще один чоловік якого він не знає та дві раніше невідомі йому молоді дівчини. Один із присутніх працівників міліції повідомив, що він запрошений у якості понятого під час проведення огляду однієї із цих дівчат, їх зовнішнього вигляду чи особливих прикмети він не запам'ятав. В подальшому той хлопець, який завів його до кабінету, підійшов до однієї з дівчат, яка здається була одягнута в куртку, та попросив її підвестися на ноги. В цей час він не спостерігав за діями, які робив вказаний міліціонер. Через кілька секунд той сказав йому та іншій дівчині, щоб вони звернули увагу на те, що у обшукуваної дівчини виявлено медичний шприц із рідиною темного кольору. Він подивився йому в руку і дійсно побачив медичний шприц. Звідки саме працівник міліцій дістав шприц - він не бачив. Прізвище та ім'я дівчини, яку оглядали йому не відомі. Відразу ж після цього інший працівник міліції присутній в кабінеті, який сидів за столом, почав складати якийсь документ. За кілька хвилин зазначений працівник міліції покликав його до столу та надав для прочитання якийсь документ на 1 аркуші. Не читаючи цього документу він підписав його і запитав чи може йти. Йому відповіли, що він вільний після чого він вийшов на коридор і пішов по своїм справам. Підпис у цьому документі він ставив першим, інших у ньому на той час не було. (т. 1 а.с. 234-237). Додав, що навіть якщо день відмітки припадав на вихідний 01 травня, він був зобов'язаний прийти на відмітку у четвер.

Показами свідка ОСОБА_12, який будучи допитаним у судовому засіданні показав, що ОСОБА_2 проходив службу на посаді оперуповноваженого карного розшуку, за час служби зарекомендував себе посередньо, були зауваження по дисципліні. Також у 2006 році чи 2007 приходив лист із внутрішньої безпеки, що ОСОБА_2 може вживати наркотичні речовини. Після отримання листа, його зареєстрували по канцелярії, він викликав співробітника і запропонував пройти обстеження. ОСОБА_2 нормально відреагував на цю пропозицію. Було підписано направлення на обстеження. Звідти прийшла відповідь, що ОСОБА_2 здоровий. Він написав у ВВБ, що він здоровий. Раз на рік проходиться профогляд. Він не пам'ятає, щоб ОСОБА_2 проходив профогляд до цього листа, він був направлений на обстеження, тому що не проходив профогляд в березні чи травні як усі. Він його викликав та зобов'язав пройти профогляд, але він його не проходив. Він не знає якими вимогами ВВБ та МВС керується при направленні листа, він знає, що якщо співробітник вживає наркотичні речовини, він не може за своїми моральними якостями бути співробітником міліції. Якщо надходить інформація від лікарів після огляду, він повинен направити щоб заклад дав медичне заключення. В тому ж році начальник ВБНОНу та ще 3 співробітника направлялись на огляд. ОСОБА_2 він не бив, не примушував йти на огляд. Він пропонував ОСОБА_2 написати заяву за власним бажанням, так як він не пройшов профогляд. У зв'язку із тим, що були порушення дисципліни він викликав ОСОБА_2 та запропонував звільнитися за власним бажанням. До листа це не має ніякого значення.

Показами свідка ОСОБА_13, який будучи допитаним у судовому засіданні, показав, що надійшла заява і проводилась перевірка фактів вимагання у громадянки ОСОБА_7 грошової винагороди за непритягнення її до кримінальної відповідальності ОСОБА_2, який вилучав наркотичний засіб. Оскільки гроші вона не передала, ОСОБА_2 матеріали попередні сфальсифікував і затримав громадянку ОСОБА_7. Ним опитувався ОСОБА_2, у поясненнях він підтверджував факт фальсифікації матеріалів, як помсту за те, що вона не хотіла з ним співробітничати. ОСОБА_7 робила аудіозапис розмови розмов із ОСОБА_2. ОСОБА_2 у поясненнях заперечував факт вимагання хабара. Заходів фізичного і психічного тиску на нього не було. ОСОБА_2 склав матеріали щодо вилучення наркотичного засобу, наркотичний засіб не направлявся, а через місяць взяв ці матеріали і вніс дані, що ніби вилучено через місяць. Особисто він опитував ОСОБА_2 1 раз, він самостійно залишав приміщення, будь-яких скарг він не заявляв щодо тиску, лише на досудовому слідстві, вважає, що це його позиція захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності. Він не може давати кваліфікацію дій ОСОБА_2, це робили слідчі. Його точка зору на кваліфікацію не впливає. Вони не проводять службові розслідування і не приймають рішення про звільнення. Їхнє завдання збір матеріалів, що вказують на правопорушення і для прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України направляють до прокуратури. На скільки йому відомо ОСОБА_7 пояснювала, що був диктофон, чи були записи йому невідомо. Під час перевірки заяви ОСОБА_7 йому невідомо було що ОСОБА_2 направлений на обстеження. Враховуючи те, що свідок не пам'ятав події 2008 року судом за згодою всіх учасників процесу було оголошено в порядку, передбаченому ст. 306 КПК України, його покази, надані ним в ході досудового слідства, які він повністю підтримав, а саме, що в органах внутрішній справ він працює з 1993 року, в СВБ ГУБОЗ МВС України з 2003 року, а на посаді заступника начальника ВВБ у м. Києві СВБ ГУБОЗ МВС України, з вересня 2008 року. В коло його службових обов'язків на нині займаній посаді входить організація оперативно-службової діяльності відділу. 05.06.08 до ВВБ у м. Києві звернулася громадянка ОСОБА_7 із заявою про вчинення відносно неї протиправних дій оперуповноваженим ВКР Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_2, який погрожуючи розправою та позбавленням волі вимагає передачі йому 3000 доларів США за не притягнення до кримінальної відповідальності за скоєння правопорушення пов'язаного із незаконним обігом наркотичних засобів. Розгляд вказаної заяви було доручено ст. о/у в ОВС ВВБ у м. Києві СВБ ГУБОЗ МВС України майору міліції ОСОБА_14 та співробітнику відділу ОСОБА_15 На скільки йому відомо, на вимогу ОСОБА_2 09.06.08 ОСОБА_7 прибула до приміщення Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві, де він її незаконно, на підставі підроблених документів, затримав та помістив до кімнати затриманих райуправління міліції. 10.06.08 до ВВБ у м. Києві було викликано ОСОБА_2, опитування якого проводив особисто він. Відібрання пояснення у ОСОБА_2 проводилось у службовому кабінеті відділу № 5. Перед початком опитування він роз'яснив ОСОБА_2 положення ст. 63 Конституції України про що останнім вчинено відповідний підпис у поясненні. ОСОБА_2 погодився надати пояснення і викладав їх добровільно без жодного примусу з його боку чи зі сторони інших співробітників відділу. ОСОБА_2 відповідав по суті поставлених запитань, а він друкував сказане ним на комп'ютері. По закінченні опитування він роздрукував пояснення та надав його для ознайомлення ОСОБА_2 Останній ознайомився з документом та власноручно підписав його на кожній сторінці. Паралельно з опитуванням ОСОБА_2, ст. о/у в ОВС ВВБ у м. Києві ОСОБА_14 відбирав пояснення у заступника начальника ВКР Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_8 За результатами опитування останнього у нього виникла необхідність відібрати додаткове пояснення у ОСОБА_2, у якому, при можливості, усунути наявні у їх свідченнях протиріччя. Додаткове пояснення ОСОБА_2 надавав також добровільно, після повторного роз'яснення положень ст. 63 Конституції України. Вважає, що ОСОБА_2, надаючи неправдиві показання стосовно обставин його опитування в ВВБ у м. Києві, нібито застосування стосовно нього психологічного насильства, намагається уникнути кримінальної відповідальності за скоєні злочини. Він категорично заявив, що ОСОБА_2 надавав йому пояснення абсолютно добровільно, без жодного примусу.(т. 1 а.с. 228-230).

Показами свідка ОСОБА_14, який будучи допитаним у судовому засіданні повністю підтримав покази надані ним на досудовому слідстві, а саме, що у 2007 році в працівників СВБ була наявна оперативна інформація, джерело йому не відомо, щодо вживання ОСОБА_2 наркотиків та підтримання не ділових стосунків ОСОБА_2 з особами, які вживають наркотичні засоби та можливо їх розповсюджують. З цього приводу, начальнику Голосіївського райуправління міліції було направлено листа про вжиття заходів та реагування. В подальшому, керівництвом райуправління, ким саме йому не відомо ОСОБА_2 було направлено на обстеження до клініки «Соціотерапія», де надана інформація нібито не підтвердилась, про що скоріш за все було направлено відповідь до СВБ. Також, показав, що під час проведення перевірки СВБ з приводу незаконних дій ОСОБА_2 відносно ОСОБА_7, пояснення у ОСОБА_2 відбирались ними, тобто працівниками СВБ, які ОСОБА_2, як він вже не одноразово вказував, надав добровільно, жодного примусу на нього не здійснювалось. ОСОБА_2 все розповів як було, навіть розповів про обставини, які не були відомі їм, та які ними просто не могли бути здобуті при проведенні перевірочних дій. ОСОБА_2 повторним поміщенням його до «Соціотерапії»ніхто не погрожував, застосування фізичної сили або будь-яких інших не законних дій стосовно нього також не було. (т. 7 а.с. 33-35). Додав, що він не опитував ОСОБА_2 з приводу протиправних дій щодо ОСОБА_7, це робив ОСОБА_13, на скільки він пам'ятає. Він вилучав матеріал, що знаходився у черговій частині. Він складав протокол огляду і вилучення у присутності понятих. Він не пам'ятає, але припускає, що заяву ОСОБА_7 приймав ОСОБА_15. Він вилучав диктофон, але не пам'ятає чи у неї. Потім ОСОБА_7 сказала, що ОСОБА_2 забрав диктофон у такому-то кабінеті. Записи він не слухав. Він склав протокол вилучення, там була помилка в чому саме він не пам'ятає, він виправив. Там якісь документи були без дати, чи з датою. Виправлення він робив у черговому кабінеті. Він не знає чому поняті не розписалися у протоколі - може при понятих, може і не при них робив виправлення, Бровко - черговий весь час там був. Виправлення він робив, бо була якась помилка. Він знав, що є такий працівник - ОСОБА_2, він не раз казав, що у нього не було неприязних стосунків до нього. До того як вилучались документи він його не викликав, матеріалів ніяких не було.

Показами свідка ОСОБА_17, який будучи допитаним у судовому засіданні повністю підтримав оголошені надані ним покази на досудовому слідстві, а саме, що в четвер 01.05.08 на протязі дня він перебував на робочому місці, яке знаходиться в каб. № 512 по вул. Голосіївській, 15 в м. Києві. Приблизно в обідній час до кабінету увійшов о/у ВКР Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_5 і завів дівчину, як в подальшому йому стало відомо ОСОБА_7 При цьому ОСОБА_5 доповів, що він спільно з помічником оперуповноваженого ОСОБА_6 щойно затримали на вул. Васильківській ОСОБА_7 в ході поверхневого огляду якої виявили медичний шприц із рідиною темного кольору, схожою на наркотичну речовину. На його запитання до ОСОБА_7 про правдивість цих слів остання відповіла, що дійсно має при собі шприц із «ширкою», який придбала для власного вживання. Через деякий час до кабінету увійшов о/у ВКР Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_2, робоче місце якого також знаходиться у каб. № 512. Він попросив ОСОБА_2 запросити до кабінету двох цивільних осіб для участі в якості понятих під час вилучення у ОСОБА_7 шприца з наркотичною речовиною. Спочатку ОСОБА_2 завів до кабінету чоловіка, а через деякий час дівчину повідомивши, що саме вони будуть понятими. Після цього він склав протокол виявлення, огляду та вилучення у ОСОБА_7 медичного шприца ємністю 2 мл. з рідиною коричневого кольору в кількості 2 мл., при цьому власноручно записав дату його складення, а саме «01.05.2008». В присутності понятих ОСОБА_7 підтвердила, що вилучений у неї шприц придбала у невідомої особи для власного вживання. Ознайомившись з протоколом поняті підписали його і покинули приміщення його службового кабінету. Відразу ж після складення протоколу він надав вказівку ОСОБА_5 опитати ОСОБА_7, а ОСОБА_2 скласти рапорт про її затримання, який зареєструвати до ЖРЗПЗ Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві. Крім того, ОСОБА_2 повинен був затримати ОСОБА_7 в порядку ст. 44 КУпАП та скласти протокол про адміністративне правопорушення після чого помістивши її до камери затриманих райуправління міліції, передати документи до ВБНОН Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві для прийняття рішення згідно чинного законодавства. Після складення протоколу він пішов додому, оскільки 01.05.08 був святковим днем. В подальшому він не цікавився у ОСОБА_2 з приводу затримання ОСОБА_7 та передачі матеріалів відносно неї до ВБНОН, оскільки вважав, що ОСОБА_2 належно виконав покладене на нього завдання. В період часу з 01.05.08 до 09.06.08 ОСОБА_2 нічого не розповідав йому про те, що ОСОБА_7 01.05.08 не затримав, а матеріали до ЖРЗПЗ не зареєстрував. В райуправлінні міліції чи за його мажами він ОСОБА_7, у вказаний проміжок часу, не бачив. В п'ятницю 09.06.08 він знаходився на своєму робочому місці, коли до кабінету увійшов ОСОБА_2 і завів ОСОБА_7 При цьому ОСОБА_2 сказав, що хоче наодинці поспілкуватися з ОСОБА_7 і тому вийшов, щоб не заважати. Через деякий час він повернувся до кабінету, де ОСОБА_2 показав йому диктофон сріблястого кольору і повідомив, що щойно вилучив його у ОСОБА_18 Він нічого не розпитував у ОСОБА_2 чи ОСОБА_7 з цього приводу, оскільки планував виїзд за межі райуправління міліції з метою затримання осіб кавказької національності, які скоюють, розбійні напади на території Голосіївського району м. Києва. Невдовзі він поїхав на вказані заходи спільно з о/у. ВКР Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_19 До приміщення райуправління міліції він повернувся приблизно о 18 год. В своєму службовому кабінеті він застав ОСОБА_2, який повідомив, що знову вилучив у ОСОБА_7 шприц із наркотичною речовиною та зареєстрував матеріал по вказаному факту, а ОСОБА_7 затримав в порядку ст. 44 КУпАП. Про подробиці затримання ОСОБА_7 він не розпитував, оскільки був зайнятий своїми службовими справами. До райуправління він повернувся із затриманими особами кавказької національності, яких потрібно було невідкладно опитувати. (т. 1 а.с. 219-223).

Оголошеними за згодою всіх учасників процесу в порядку,передбаченому ст. 306 КПК України показами свідка ОСОБА_5, який в ході досудового слідства пояснив, що 01.05.08 приблизно в обідній час, він, спільно з помічником о/у ВКР Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_6 та власним агентом від якого отримує оперативну інформацію про злочини що готуються, рухались на службовому автомобілі ВАЗ 2109 по вул. Васильківській в м. Києві, зі сторони ВДНГ у напрямку перехрестя з вул. Ломоносова. Проїжджаючи по вказаній ділянці проїжджої частини, справа на тротуарі вони помітили дівчину, яка йшла до легкового автомобіля марки ВАЗ 2106. По характеру одежі вона здалася підозрілою і тому вони вирішили перевірити у цієї дівчини документи, що посвідчують особу для чого зупинилися біля бордюру, вийшли з салону службового автомобіля, підійшли до неї, представилися працівниками міліції, поцікавилися її місцем проживанням та наявністю документів. Він не пам'ятає, що саме відповіла дівчина стосовно причин перебування у тому місці, однак документів вона при собі не мала. Він запитав у дівчини, якою виявилась ОСОБА_7, чи має вона при собі предмети обмежені чи заборонені у обігу. ОСОБА_7 добровільно дістала з правої кишені куртки медичний шприц з рідиною коричневого кольору і сказала, що має при собі «ширку», яку носить і зберігає для власного вживання. Не проводячи особистого огляду ОСОБА_7, ним та ОСОБА_6 було прийнято рішення доставити зазначену дівчину до Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві для встановлення її особи та документування правопорушення у сфері незаконного обігу наркотичних речовин. На пропозицію прослідувати спільно з ними, дівчина погодилася та сіла на заднє сидіння ВАЗ 2109. За кермо службового автомобіля сів ОСОБА_6, а його агент на переднє сидіння. Водночас він сів на переднє сидіння ВАЗ 2106 у салоні якого знаходились 3 молодих хлопці, один із них представився ОСОБА_6, цивільним чоловіком ОСОБА_7 З метою перевірки осіб вказаних хлопців та їх можливу причетність до скоєння злочинів, він запропонував їм прослідувати до Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві для здійснення перевірочних дій. Вони погодились, після чого всі разом поїхали на вул. Голосіївську, 15 в м. Києві. В цей час ОСОБА_6 також рушив слідом за ними. По прибуттю на місце він супроводив вказаних 3 хлопців на 5 поверх адміністративної будівлі райуправління міліції, де завів до свого службового кабінету № 515. В той час нікого з колег по кабінету на місці не було. Він запропонував вказаним хлопцям, по черзі, викласти на стіл вміст своїх кишень, з метою перевірки наявності у них заборонених предметів чи речовин. Хлопці виконали його прохання. Жодних заборонених речей вони при собі не мали. В цей час до кабінету увійшов ОСОБА_6 та повідомив, що привів ОСОБА_7 Він попросив ОСОБА_6 побути у кабінеті та, з метою уникнення контакту дівчини і її знайомих, відвів ОСОБА_7 до кабінету № 512 заступника начальника відділу ОСОБА_8 Останній саме був на місці і він доповів йому про доставлення ОСОБА_7, яка має при собі і добровільно видає медичний шприц із наркотичною речовиною «ширкою». ОСОБА_8 почав спілкуватися з ОСОБА_7 стосовно причин її доставлення та місця придбання наркотичної речовини, а він тим часом повернувся до свого кабінету. Відпустивши ОСОБА_6, він перевірив вказаних 3 хлопців по базі «Армор»і встановив, що вони не перебувають у розшуку. Вивівши усіх трьох на коридор він повідомив даним хлопцям, що вони вільні. Один із них, на ім'я ОСОБА_6, попросив залишитись та дочекатись рішення прийнятого відносно його співмешканки ОСОБА_7 ОСОБА_6 очікував на коридорі 5 поверху адмінбудівлі райуправління. Водночас він відразу ж повернувся до кабінету ОСОБА_8, де крім нього, на той час, вже був о/у ВКР Голосіївського РУГУ ОСОБА_8 надав йому вказівку опитати ОСОБА_7 з приводу обставин незаконного придбання, носіння і зберігання нею медичного шприца з рідиною коричневого кольору. Водночас ОСОБА_8, у його присутності, доручив ОСОБА_2 скласти рапорт про затримання ОСОБА_7, зареєструвати його до ЖРЗПЗ Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві, затримати її в порядку ст. 44 КУпАП та передати матеріали до ВБНОН Голосіївського РУ для прийняття подальшого рішення згідно чинного законодавства. Виконуючи вказівку керівника, він відібрав у ОСОБА_7 пояснення по суті вищевикладених обставин. Остання пояснила, що придбала наркотичну речовину, здається у м. Боярка, для власного вживання, однак була затримана працівниками міліції по вул. Васильківській в м. Києві. Зазначене пояснення ОСОБА_7 він передав ОСОБА_2, який повинен був займатися подальшим його спрямуванням до ВБНОН. Після цього він покинув приміщення райуправління міліції та поїхав додому, оскільки 01.05.08 був вихідним днем. Після цього він ОСОБА_7 чи її знайомих 3 хлопців більше не бачив і жодним чином із ними не спілкувався. (т. 1 а.с. 212-215).

Оголошеними за згодою всіх учасників процесу в порядку,передбаченому ст. 306 КПК України показами свідка ОСОБА_20, який в ході досудового слідства пояснив, що в органах внутрішній справ він працює з 1991 року. На посаді заступника начальника Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві перебуває з травня 2008 року. В коло його службових обов'язків на займаній посаді входить: організація роботи дільничних інспекторів міліції. Порядок реєстрації рапортів працівників органів внутрішніх справ про безпосереднє виявлення ними правопорушення, що містить ознаки злочину, визначено Інструкцією «Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються»оголошеною наказом МВС України № 400 від 14.04.2004 року. Співробітник міліції, який виявив правопорушення, що містить ознаки злочину зобов'язаний скласти про це рапорт на ім'я начальника райуправління. До рапорту додаються матеріали, які підтверджують дані викладені у ньому, наприклад: протокол огляду місця події, пояснення, тощо. Рапорт, разом з відповідними матеріалами надається цим співробітником ОВС до чергової частини райуправління міліції, де оперативний черговий реєструє його до журналу обліку заяв та повідомлень про злочини, що вчинені або готуються і поставляє штам про реєстрацію на рапорті. Зазначений рапорт з матеріалами залишаються в черговій частині для підготовки оперативного зведення та визначення начальником або його заступниками безпосередньо виконавця адмінматеріалу. У випадку затримання оперуповноваженим ОВС особи у якої вилучено речовину схожу на наркотичну, складається протокол огляду виявлення і вилучення, відбирається пояснення, а також, як правило, опитуються поняті, які приймали участь під час огляду. Потім оперуповноваженим складається постанова за справою про адміністративне правопорушення, яку в подальшому має підписувати начальник райуправління міліції або його заступник, протокол про адміністративне правопорушення та протокол про адміністративне затримання особи у порядку ст. 263 КУпАП. Затримана особа поміщається до камери затриманих чергової частини райуправління міліції на 3 год. для складення адміністративного протоколу, а якщо необхідно встановлення особи правопорушника та з'ясування обставин придбання наркотичного засобу - на 3 доби, про що повідомляється прокурор. Уважно оглянувши копію адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_7 зареєстрованого до ЖРЗПЗ Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві 09.06.08 за № 6435 він показав, що виконавця по ньому визначав він, як заступник начальника райуправління міліції, 09.06.08 знаходячись в черговій частині. Уважно оглянувши копію рапорту о/у ВКР Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_2 про затримання 09.06.08 ОСОБА_7 по вул. Голосіївській, 19 в м. Києві у якої вилучено медичний шприц з рідиною темно-коричневого кольору, він показав, що у його лівому верхньому куті міститься виконана ним резолюція: «т. ОСОБА_21»та власноручно вчинені підпис і дата «09.06.08», які означають, що розгляд зазначеного матеріалу доручено начальнику ВБНОН райуправління міліції ОСОБА_21 Зазначену резолюцію він вчинив, напевно, ввечері 09.06.08 в приміщенні чергової частини. Уважно оглянувши копію постанови від 09.06.08 за справою про адміністративне правопорушення ОСОБА_7, передбачене ст. 44 КУпАП, він показав, що вона підписана особисто ним також, напевно, ввечері 09.06.08 в черговій частині, тоді ж коли й накладено резолюцію на рапорті. Він не повинен був і не перевіряв достовірність відомостей викладених о/у ВКР Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_2 в рапорті та постанові за справою про адміністративне правопорушення ОСОБА_7, оскільки ОСОБА_2 являється службовою особою котра має право на складення таких документів та згідно чинного законодавства несе персональну відповідальність за достовірність даних викладених у складених ним процесуальних документах. Крім того, на момент візування ним зазначеного адмінматеріалу в черговій частині райуправління, ОСОБА_7 вже була поміщена до камери затриманих чергової частини на підставі складеного та підписаного оперуповноваженим ВКР ОСОБА_2 протоколу про адміністративне затримання, який він візувати не повинен. Відповідальність за законність затримання ОСОБА_7, наявність достатніх підстав для цього, у даному випадку несе особисто ОСОБА_2.(т. 1 а.с. 224-227).

Показами свідка ОСОБА_22, який будучи допитаним у судовому засіданні показав, що був понятим при огляді та вилученні: рапорту, складеного о/у ВКР Голосіївського РУ по затриманню гр.-ки ОСОБА_7 зареєстрованого 09.06.2008 року в ЖРПЗ № 6435; протоколу виявлення, огляду і вилучення (без дати складання) у гр.-ки ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_8 медичного шприца ємкістю 2 мл з рідиною коричневого кольору в кількості 2 шт. вказаний протокол складений заст. нач. ВКР Голосіївського РУ ОСОБА_8; пояснень прийнятих о/у ВКР Голосіївського РУ ОСОБА_5 від гр.-ки ОСОБА_7 з виправленням у даті прийняття навісці затримання; протоколу допиту свідка (без дати складання) ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_9, складеного о/у ВКР Голосіївського РУ ОСОБА_2; протоколу допиту свідка (без дати складання) ОСОБА_23, ІНФОРМАЦІЯ_10, складеного о/у ВКР ОСОБА_2; довідки складеної о/у ВКР Голосіївського РУ ОСОБА_2 про те, що речовий доказ знаходиться в кабінеті № 515 Голосіївського РУ; матеріалів складених о/у ВКР Голосіївського РУ ОСОБА_2 по ст. 44 КУпАП відносно ОСОБА_7 на 10 арк.. Його біля райуправління попросили бути понятим, він із товаришем приходили щоб взяти довідку для страхової компанії. Його запросив міліціонер. Він не дивився адмінматеріали, а розписався у протоколі. Виправлення було, коли він дивився у друге протокол огляду та вилучення у суді. Коли він підписував протокол, то цього виправлення не було. Закреслень не було 10.06.2008 року. Коли йому надавали для огляду даний протокол огляду та вилучення у судовому засіданні було виправлення. Даний протокол він прочитав та підписав.

Показами свідка ОСОБА_24, яка будучи допитана у судовому засіданні показала, що з внутрішньої безпеки надійшов матеріал щодо незаконних дій ОСОБА_2. Вона проводила перевірку, за результатами якої було порушено кримінальну справу. Вона зачитувала ОСОБА_2 матеріали, що надійшли з внутрішньої безпеки, з якими він погоджувався. Вона ознайомлювала його з положеннями ст. 63 Конституції України, опитувала. Він читав пояснення. Оскільки свідок погано пам'ятала обставини справи за згодою всіх учасників процесу в порядку,передбаченому ст. 306 КПК України були оголошені її покази, які вона повністю підтримала, а саме те, що в органах прокуратури вона працює з 2003 року. У період з 2003 року по 2009 рік вона працювала на посаді помічника прокурора Голосіївського району м. Києва. До кола її функціональних обов'язків на цій посаді входило здійснення нагляду за законністю дій і рішень співробітників міліції. У зв'язку з цим, нею проводилися перевірки відмовних матеріалів по заявам зареєстрованим до ЖРЗПЗ Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві, в порядку ст. 225 КПК України вивчались кримінальні справи розслідувані слідчими СВ Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві, розглядались скарги громадян на дії працівників міліції, у зв'язку з цим проводились перевірочні заходи. Так, 02.07.08 до прокуратури Голосіївського району м. Києва з прокуратури м. Києва супровідним листом № 04/3-385вих-08 від 01.07.08 надійшли матеріали перевірки проведеної співробітниками 10-го ВВБ (у м. Києві) СВБ ГУБОЗ МВС України за заявою (зверненням) ОСОБА_7 на неправомірні дії оперуповноваженого відділу карного розшуку Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_2. Проведення зазначеної перевірки та прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України стосовно ОСОБА_2, керівництвом прокуратури району було доручено їй. Вказані матеріали містили достатні дані для порушення відносно ОСОБА_2 кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого ст. 366 ч. 1 КК України. Зокрема останній у своїх поясненнях наданих виконуючому обов'язки заступника начальника 10-го ВВБ (у м. Києві) СВБ ГУБОЗ МВС України ОСОБА_13 повністю визнавав факт підроблення ним процесуальних документів пов'язаних із документуванням протиправної діяльності ОСОБА_7 Разом з тим, вона вирішила провести повторне опитування ОСОБА_2 з метою пересвідчитися у правдивості цих пояснень та уточнення його позиції відносно вказаних подій. У зв'язку з цим, через керівництво ВКР Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві вона викликала ОСОБА_2 на 10.07.08 для надання пояснення. На вказану дату і час ОСОБА_2 прибув до її службового кабінету № 2 по вул. Горького, 39 в м. Києві. На початку спілкування вона повідомила ОСОБА_2, що проводить перевірку за заявою ОСОБА_7 стосовно його неправомірних дій та запропонувала надати пояснення по суті взаємовідносин з цією особою. Перед цим вона роз'яснила ОСОБА_2 положення ст. 63 Конституції України. Під час опитування ОСОБА_2 вона використовувала його пояснення надані співробітникам відділу внутрішньої безпеки, а саме: оголошувала їх по частинам та з'ясовувала у ОСОБА_2 чи є вони правдивими. Таким чином, ОСОБА_2 у повному обсязі підтвердив правдивість своїх пояснень наданих ним місяць перед цим у 10-му відділі ВБ (у м. Києві) СВБ ГУБОЗ МВС України. Зі слів ОСОБА_2 вона, за допомогою комп'ютера, надрукувала пояснення, яке роздрукувала та надала йому для прочитання. ОСОБА_2 уважно перечитав документ, підтвердив правильність викладення у ньому даних з його слів та власноручно підписав на кожній сторінці. При цьому він не висловлював жодних зауважень стосовно змісту пояснення та не просив внести до нього виправлення чи уточнення. На момент опитування у прокуратурі району ОСОБА_2 чітко усвідомлював, що надає пояснення по суті взаємовідносин з ОСОБА_7 (т. 4 а.с. 17-19).

Оголошеними за згодою всіх учасників процесу в порядку,передбаченому ст. 306 КПК України показами потерпілої ОСОБА_7, яка під час досудового слідства пояснила, що 01.05.08 приблизно в обідній час вона, спільно зі своїм знайомим ОСОБА_25 та двома хлопцями: одного із них звуть ОСОБА_32, на автомобілі останнього марки ВАЗ 2106 з Севастопольської площі в м. Києві поїхали на вул. Васильківську в м. Києві для того, щоб придбати для неї наркотичний засіб. Місце, де вона повинна була купити наркотик їй було відомо від когось із знайомих. Коли вони прибули на місце і ОСОБА_32 припаркував автомобіль біля тротуару, то вона вийшла з нього і пішла в під'їзд. Зазначений будинок розташований на вул. Васильківській неподалік «Експоцентру України». Придбавши в квартирі, у раніше незнайомої жінки, два медичні шприци із наркотичною речовиною об'ємом 2 см. куб. і 8 см. куб. вона направилася з квартири на вулицю, а потім до автомобіля, де її очікували хлопці. В момент, коли вона майже дійшла до автомобіля ОСОБА_32, то помітила, що зі сторони вул. Ломоносова до неї через газони, біжать двоє молодих хлопців. Один із них був нижчого зросту з волоссям світлого кольору, а інший вищого росту з волоссям темного кольору. Підбігши впритул вказані хлопці заламали їй руки за спину, притисли обличчям до задньої правої двері автомобіля ВАЗ 2106. В цей момент до них під'їхав автомобіль марки ВАЗ 2109 з цивільними державними номерними знаками, її відразу ж вищевказані двоє невідомих посадили на заднє сидіння «дев'ятки», за кермом якої сидів водій. Поруч з нею сів один із них, той що нижчого зросту та почав вимагати видати йому наявні наркотичні речовини. Вона дістала з-за поясу своїх джинсів шприц у якому знаходилося 2 см. куб. наркотичної речовини і передала нижчому за зростом хлопцю. Під час вилучення опію поняті не були присутні та протоколу огляду і вилучення не складалося. В цей час вищий хлопець сів до салону автомобіля ОСОБА_32, де також перебував ОСОБА_25 і інший хлопець та всі разом вони поїхали до Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві на вул. Голосіївську, 15. Відразу ж після цього вона, спільно із хлопцем нижчого зросту та водієм, на автомобілі марки ВАЗ 2109 під'їхали до перехрестя вул. Васильківської і Ломоносова в м. Києві. По дорозі зазначений хлопець завів її руки за спину та застібнув їх наручниками. Коли вони зупинилися біля вищезазначеного перехрестя, то хлопець нижчого зросту і водій вийшли з автомобіля і залишили її в салоні одну. Вони разом підійшли до кіоску, придбали пляшку мінеральної води та повернулися до автомобіля. Тим часом вона дістала з-за поясу інший шприц в якому знаходилося 8 куб.см. опію та випила його. Водій і хлопець нижчого росту повернувшись до автомобіля з пляшкою мінеральної води, відібрали з вилученого у неї шприца 1 см. куб. опію в інший шприц, а до залишку додали води так, що знову стало 2 куб. см. рідини. Інший шприц із 1 куб.см. чистого опію вони забрали і подальша його доля їй не відома. Після цього, сівши до салону автомобіля, хлопець нижчого зросту почав вимагати у неї показати місце придбання наркотику, однак вона відмовилася розповідати йому цю інформацію. Приблизно о 15 год. вони приїхали до Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві, де хлопець вищого зросту, не знімаючи наручників завів її до одного із кабінетів на 5 поверсі. В цьому кабінеті знаходився один із працівників міліції на ім'я ОСОБА_5 в цивільній одежі. Останній віком біля 30-35 років з коротким світлим волоссям. Посадивши її на крісло хлопець вищого зросту зняв наручники і вийшов з кабінету. Протягом приблизно 5-10 хвилин вона знаходилася в кабінеті удвох з ОСОБА_5, який розпитував її про причини і обставини затримання. Після цього до кабінету увійшов наглядно знайомий їй до того оперуповноважений ВКР Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_2, який сказав, що буде займатися питанням оформлення відносно неї документів по факту виявлення наркотичної речовини. ОСОБА_2 кричав, що надовго посадить її до в'язниці або взагалі втопить у річці. Потім він сказав, що буде опитувати її по факту вищевказаних подій та став вимагати надання пояснень таких як він скаже, в іншому випадку погрожував фізичною розправою. Вона погодилась надавати пояснення, однак в обмін на це попросила ОСОБА_2 відпустити ОСОБА_25, ОСОБА_32 і третього знайомого хлопця, так-як вони не причетні до вказаної події. ОСОБА_2 погодився зробити це і через деякий час завів до кабінету ОСОБА_25 Останній повідомив їй, що інших двох хлопців працівники міліції відпустили. Після цього до кабінету увійшов один із працівників міліції, який брав участь у її затриманні і написав пояснення від її імені. Відомості, які містило зазначене пояснення не в повній мірі відповідають дійсності, а саме: наркотики вона придбавала не в м. Боярка, а на вул. Васильківській у м. Києві. Разом з тим, працівнику міліції, який писав пояснення вона повідомила, що придбавала їх в м. Боярка. Після складення пояснення вона прочитала та підписала його. Зазначене пояснення було датоване 01.05.08, тобто днем його фактичного відібрання. На момент підписання пояснення воно не містило жодних виправлень дати чи змісту. В подальшому, хтось із працівників міліції повернув їй вилучений перед цим шприц із 2 см. куб. опію ацетильованого та повідомив, що невдовзі буде проведено його офіційне вилучення в присутності понятих. Невдовзі ОСОБА_2 завів до кабінету дівчину та чоловіка і повідомив, що знайшов понятих. Потім ОСОБА_2 вилучив з кишені її куртки, вже у присутності понятих, той самий медичний шприц об'ємом 2 см. куб. з опієм. ОСОБА_5 при цьому складав протокол виявлення, огляду та вилучення. По закінченні написання протоколу його прочитали та підписали поняті та вона. Працівник міліції на ім'я ОСОБА_5, то заходив до кабінету, то виходив із нього, однак особисто з нею майже не працював. Після написання пояснення міліціонер, який опитував його також пішов. В кабінеті залишилися вона, ОСОБА_25 і ОСОБА_2 Тоді останній сказав, що може відпустити її та не притягувати до кримінальної відповідальності за причетність до незаконного обігу наркотиків у випадку, якщо вона передасть йому за це грошові кошти в сумі 3000 доларів США або буде інформувати про заможних наркоманів, яких він зможе затримувати та вимагати грошові кошти за не притягнення до відповідальності. Саме таким чином вона повинна була відкупитися у ОСОБА_2 від відповідальності за вчинене. При вищевказаній розмові був присутнім ОСОБА_25, який зможе підтвердити її показання. Крім того, зі слів останнього їй відомо, що ОСОБА_2 також пропонував ОСОБА_25 передати йому 3000 доларів США за її звільнення з міліції та не притягнення до відповідальності. Перебуваючи у шоковому стані від того що сталося, усвідомлюючи наявність у неї двох попередніх судимостей за вчинення аналогічних протиправних дій, перебуваючи під дією випитого опію та бажаючи покинути приміщення міліції вона погодилася на пропозицію ОСОБА_2 Останній, в присутності ОСОБА_25 дістав з кобури пістолет, який був дуже схожий на справжній, приставив їй до голови в районі скроні та почав кричати нецензурними словами, що якщо вона його обмане, то він її вб'є. Вона поклялася, що дотримаюся своєї обіцянки стосовно передачі грошей або інформації. Тоді ОСОБА_2 повідомив їй номер свого мобільного телефону № НОМЕР_1 та записав номер її телефону № НОМЕР_2. За наданим номером вона повинна була повідомити ОСОБА_2 про готовність передачі грошей або інформації, яка його цікавила. Після цього ОСОБА_2 надав їй для підписання підписку про невиїзд і спільно з ОСОБА_25 відпустив. 01.05.08 жодних інших документів, крім пояснення, протоколу вилучення та підписки про невиїзд вона не підписувала. Наступного дня, тобто 02.05.08 зранку їй на мобільний телефон подзвонив ОСОБА_2 та погрожуючи позбавленням волі і фізичною розправою продовжив вимагати передачі йому 3000 доларів США або інформації про заможних наркозалежних осіб. Вона відповіла, що на даний час не має можливості заплатити та не володіє інформацією щодо грошовитих наркоманів. ОСОБА_2 ще кілька разів телефонував їй цього дня та висловлював погрози. В подальшому, ввечері 03.05.08 ОСОБА_2 знову зателефонував та запитав коли будуть гроші. Вона відповіла, що за такий короткий проміжок часу не змогла знайти кошти. У свою чергу ОСОБА_2 підганяв її зі строками проведення розрахунку. На протязі наступного тижня ОСОБА_2 систематично телефонував їй з цього приводу та погрожував фізичною розправою і позбавленням волі. Приблизно через два тижні після 01.05.08 їй на мобільний телефон знову подзвонив ОСОБА_2 та призначив зустріч на вул. Голосіївській біля приміщення Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві. На зустріч з ОСОБА_2 вона прибула приблизно в обідній час спільно з ОСОБА_25, оскільки дуже боялася погроз цього працівника міліції. В ході спілкування з ОСОБА_2, останній в категоричній формі продовжив вимагати передачі у найкоротші строки грошових коштів за не притягнення до кримінальної відповідальності або надання вищевказаної інформації. Вона повідомила, що на той час не володіла ні тим ні іншим та попросила не позбавляти волі, щоб дати можливість знайти кошти. Протягом наступних 3-х тижнів ОСОБА_2 продовжував систематично телефонувати їй, однак вона слухавку не піднімала або відключала телефон. Усвідомлюючи факт вчинення ОСОБА_2 відносно неї протиправних дій, 05.06.08 вона вирішила звернутися із відповідною заявою до ВВБ у м. Києві СВБ ГУБОЗ МВС України. Цього ж дня співробітники зазначеної служби прийняли у неї відповідну заяву, яка повністю відповідає дійсності. В п'ятницю 06.06.08, в першій половині дня вона зателефонувала ОСОБА_2, який відразу ж призначив їй зустріч на вул. Великій Васильківській в м. Києві поруч з відділенням «Ощадбанку», що неподалік Володимирського ринку. В ході зустрічі і спілкування ОСОБА_2 повідомив, що більше не може очікувати винагороди і мусить давати рух матеріалам відносно неї від 01.05.08. В свою чергу вона пообіцяла ОСОБА_2 найближчі кілька днів дістати гроші та розрахуватися. Крім того, в ході спілкування ОСОБА_2 запропонував їй схиляти заможних осіб до вживання наркотику «метадону». З постачальником цього препарату ОСОБА_2 обіцяв познайомити її особисто. При цьому він сказав, що в разі, якщо вона не передасть йому 07.06.08 раніше обумовлену суму коштів, то він позбавить її волі. Наступного дня, тобто в суботу 07.06.08 зранку вона подзвонила ОСОБА_2 і повідомила про те, що поки не знайшла коштів. Той почав кричати і погрожувати. Невдовзі він сам зателефонував їй та повідомив, що дає ще 2 дні, після чого надасть рух матеріалам від 01.05.08. ОСОБА_2 продовжив телефонувати їй 07 та 08.06.08, однак вона слухавки не піднімала, а потім взагалі відключила телефон. Увімкнувши телефон вранці 09.06.08 вона побачила, що ОСОБА_2 неодноразово телефонував у той час, коли апарат не працював. Через кілька хвилин він знову почав дзвонити, вона взяла слухавку і сказала, що не бажає говорити. ОСОБА_2 продовжував дзвонити і в один з разів, коли вона підняла слухавку повідомив, що вони повинні з ним зустрітися того ж дня біля 15-16 год. поруч із кафе «Баракуда», що на Голосіївській площі. Дану розмову вона записала на власний диктофон марки «Олімпус». Про зазначену зустріч вона відразу ж проінформувала співробітників ВВБ у м. Києві СВБ ГУБОЗ МВС України. Перед виїздом на зустріч з ОСОБА_2 співробітник ВВБ у м. Києві ОСОБА_15, у одному із службових кабінетів цього відділу, провела її особистий огляд. Перед зустріччю з ОСОБА_2 у неї при собі був лише власний диктофон, пачка цигарок та запальничка. Коли у призначений час вона, спільно з співробітниками ВВБ у м. Києві прибула на обумовлене місце, то їй зателефонував ОСОБА_2 та наказав йти у напрямку приміщення Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві. Подальшу розмову, яка мала місце між нею і ОСОБА_2 вона записувала на диктофон марки «Олімпус». Зустрілись вони на відстані приблизно 50-70 м. від райуправління. ОСОБА_2 прийшов один. Відразу ж після зустрічі вона повідомила ОСОБА_2 що грошей не принесла, оскільки не змогла їх позичити. Тоді він продовжив погрожувати їй фізичною розправою за невиконання домовленості, щодо передачі грошей та кримінальною відповідальністю за ст. 309 КК України. Водночас він наполіг, щоб вона спільно із ним пройшла до приміщення Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві, що й зробила, оскільки реально сприймала погрози ОСОБА_2 Останній завів її до того ж самого кабінету на 5 поверсі, в котрому вона перебувала 01.05.08. Знаходячись у цьому кабінеті ОСОБА_2 продовжив кричати на неї, погрожувати і висловлюватись нецензурною лайкою. В цей момент до кабінету увійшов ОСОБА_5 та за кілька хвилин вийшов і вона залишилася наодинці з ОСОБА_2, який поставив вимогу викласти вміст кишень на стіл. Після того як вона виконала вказівку ОСОБА_2, той почав проводити її особистий огляд, а саме обмацувати кишені та одежу. Таким чином, він виявив через передню кишеню її джинсів в нижній білизні замаскований диктофон і змусив викласти його на стіл. Коли ОСОБА_2 увімкнув функцію відтворення на диктофоні, то почув запис їх попередніх розмов. Відразу ж після цього він вибіг на коридор і покликав ОСОБА_5. Коли той прийшов, то вони спільно почали міркувати яким чином знищити запис, говорячи поміж собою про те, що невдовзі можуть з'явитися співробітники ВВБ у м. Києві. Знищити звукозапис їм вдалося лише приблизно через 1 год. під'єднавши диктофон до комп'ютера. Відразу ж після цього ОСОБА_2 вирішив притягти її до кримінальної відповідальності на підставі документів складених 01.05.08 за допомогою підкинутого наркотичного засобу, який їй не належить. Після цього ОСОБА_2, у її присутності, написав рапорт, два протоколи допиту свідків та ще якісь документи. Жодних документів наданих їй цього дня ОСОБА_2 вона не підписала. По закінченню складення документів ОСОБА_2 особисто відвів її до камери затриманих на 1 поверсі. Це було вже приблизно о 18 год. По дорозі він заводив її до різних кабінетів на 5 поверсі та, тримаючи за комірець і сіпаючи, кричав, що вона агент «007», яка привела за собою співробітників ВВБ в м. Києві. В камері для затриманих вона пробула майже добу, до вечора 10.06.08, коли її звільнили співробітники ВВБ в м. Києві (т. 1 а.с. 189-196).

Оголошеними за згодою всіх учасників процесу в порядку,передбаченому ст. 306 КПК України показами свідка ОСОБА_25, який під час досудового слідства пояснив, що в четвер 01.05.08 він, спільно з ОСОБА_7, та ще двома хлопцями одного з яких звати ОСОБА_32, на автомобілі останнього марки ВАЗ 2106 поїхали з Севастопольської площі в м, Києві на вул. Васильківську в м. Києві. На вул. Васильківську вони поїхали на прохання ОСОБА_7 з метою придбання останньою для власного вживання наркотичної речовини опію ацетильованого («ширки»). За вказівкою ОСОБА_7 вони прибули до одного з будинків на вул. Васильківській в м. Києві, який розташований неподалік ВДНГ, з правої сторони по напрямку руху до перехрестя з вул. Ломоносова. Припаркувавшись біля тротуару ОСОБА_7 вийшла з автомобіля та пішла у двір будинку. Поки ОСОБА_7 була відсутня на протязі приблизно 15 хв., то він помітив, що на відстані біля 100 м. від їх автомобіля, на стоянці знаходиться ВАЗ 2109 з цивільними державними номерними знаками. Коли ОСОБА_7 вийшла з двору будинку та направилася до автомобіля, з «дев'ятки»вистрибнуло двоє молодих хлопців у цивільній одежі, які стрімко побігли до ОСОБА_7. Заламавши ОСОБА_7 руки за спину вони поклали її обличчям на задню частину ВАЗ 2106. В цей час він, ОСОБА_32 та третій хлопець знаходилися у салоні автівки, тому добре бачили все, що відбувалося. Відразу ж після цього один із вищевказаних хлопців, який був нижчого зросту повів ОСОБА_7 до ВАЗ 2109, яка вже зупинилася позаду ВАЗ 2106 та посадив її на заднє сидіння. Інший хлопець, який був вищого зросту підсів до нього на заднє сидіння «шістки», назвався працівником міліції та наказав їхати до Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві на вул. Голосіївську, 15. Коли вони прибули до Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві, то автомобіля ВАЗ 2109 там не було. Працівник міліції високого зросту завів їх трьох до одного із кабінетів на п'ятому поверсі приміщення райуправління міліції. На той момент у тому кабінеті більше нікого не було. В цьому кабінеті вони просиділи приблизно 1 год. Потім працівник міліції, який доставив їх, попросив його вийти на коридор та продовжив спілкуватися наодинці з ОСОБА_32 і його другом. Їх спілкування продовжувалося приблизно 30 хв. і весь цей час він стояв на коридорі та чув як з одного із кабінетів розташованого через 2-3 від нього, але з іншої сторони коридору, долунав голос ОСОБА_7 Також він бачив як туди заходив і виходив працівник міліції, як йому пізніше стало відомо, на прізвище ОСОБА_2 Коли працівник міліції вищого зросту вивів ОСОБА_32 і його друга з кабінету, то сказав, що вони можуть бути вільні і запросив його зайти. Після цього вказаний працівник міліції почав розпитувати його про ОСОБА_7, їх взаємовідносини, тривалість вживання нею наркотиків та місця їх придбання. Приблизно через 10 хв. до цього кабінету увійшов ОСОБА_2, якого він запитав, що буде із ОСОБА_7 Тоді ОСОБА_2 сказав йому, що з ним можна вирішити питання про не притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності за злочин пов'язаний із незаконним обігом наркотиків, якщо передати особисто йому грошові кошти в сумі 3000 доларів США. Він відповів, що буде шукати можливість знайти такі гроші. Через деякий час ОСОБА_2 завів ОСОБА_7 до кабінету у якому знаходився він. Після цього, у його присутньої, ОСОБА_2 повторив для ОСОБА_7 вимогу про передачу йому грошових коштів в сумі 3000 доларів США або систематичне інформування про заможних наркозалежних осіб, в обмін на не притягнення її до кримінальної відповідальності за ст. 309 КК України. ОСОБА_7 погодилась заплатити ОСОБА_2 гроші або надавати цікавлячу його інформацію в обмін на звільнення з міліції. Тоді ОСОБА_2 дістав з кобури пістолет, приставив його до голови ОСОБА_7 та сказав, що покалічить її після чого посадить до тюрми у випадку, якщо вона не виконає своєї обіцянки. Після цього ОСОБА_2 вивів його та ОСОБА_7 на коридор та сказав, щоб вони йшли і швидше шукали кошти для розрахунку із ним. Протягом травня 2008 року ОСОБА_2 систематично телефонував ОСОБА_7 на мобільний телефон та погрожував фізичною розправою і притягненням до кримінальної відповідальності у випадку ненадання обумовленої суми коштів. Приблизно з 10 по 14 травня 2008 року спільно із ОСОБА_7 він їздив на зустріч з ОСОБА_2 , яка відбулася неподалік приміщення Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві. ОСОБА_2 спілкувався віч-на-віч із ОСОБА_7, однак він стояв неподалік і чув деякі фрази з їх розмови, а саме: ОСОБА_2 казав ОСОБА_26, що не може більше чекати грошей і вимагав негайно йому їх передати або надати інформацію про наркоманів на яких можна заробити і таким чином зменшити частку своєї вини. В свою чергу ОСОБА_7 просила дещо відстрочити сплату грошей і не позбавляти її волі. Після вищевказаної зустрічі ОСОБА_7 в паніці просила його терміново знайти кошти для розрахунку з ОСОБА_2 інакше той притягне її до кримінальної відповідальності. Будучи у відчаї від погроз і залякувань ОСОБА_2, ОСОБА_7 05.06.08 звернулася із відповідною заявою, щодо протиправних дій цього працівника Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві до ВВБ у м. Києві СВБ ГУБОЗ МВС України ( т. 1 а.с. 207-211).

Оголошеними за згодою всіх учасників процесу в порядку,передбаченому ст. 306 КПК України показами свідка ОСОБА_15, яка під час досудового слідства пояснила, що в органах внутрішній справ вона працює з 2001 року, в СВБ ГУБОЗ МВС України з 2005 року, а на займаній посаді оперуповноваженого в ОВС ВВБ у м. Києві СВБ ГУБОЗ МВС України - з вересня 2008 року. 05.06.08 до ВВБ у м. Києві звернулася громадянка ОСОБА_7 із заявою про вчинення відносно неї протиправних дій оперуповноваженим ВКР Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_2, який погрожуючи розправою та позбавленням волі вимагає передачі йому 3000 доларів США за не притягнення до кримінальної відповідальності за скоєння правопорушення пов'язаного із незаконним обігом наркотичних засобів. Розгляд вказаної заяви керівництвом відділу було доручено ст. о/у в ОВС ВВБ у м. Києві СВБ ГУБОЗ МВС України майору міліції ОСОБА_14 та їй. 09.06.08 ОСОБА_2 у телефонному режимі призначив зустріч ОСОБА_7 поблизу приміщення Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві на вул. Голосіївській. Про вказану зустріч ОСОБА_7 повідомила ВВБ у м. Києві. Перед виїздом на зустріч з ОСОБА_2 вона, в службовому кабінеті № 1 ВВБ у м. Києві, провела детальний особистий огляд ОСОБА_7 При собі остання мала: власний диктофон марки «Олімпус», мобільний телефон «Моторола»і запальничку. Будь-яких наркотичних речовин, чи медичних шприців або пігулок у ОСОБА_7 не було. До моменту зустрічі вона постійно знаходилась поруч з ОСОБА_7, не відходячи від неї, а сам момент зустрічі з ОСОБА_2 контролювала візуально. У ОСОБА_7 не було жодної можливості отримати якимось чином наркотичні засоби. Вона постійно знаходилась біля ОСОБА_7 ще й тому, що та являється наркозалежною особою. Саме тому під час проведення огляду ОСОБА_7, вона звернула особливу увагу на можливу наявність у неї наркотичних речовин. Разом з тим, наркотичних речовин при ОСОБА_7 виявлено не було. До моменту зустрічі з ОСОБА_2, до ОСОБА_7 ніхто з сторонніх осіб не підходив. Після того, як до неї через деякий час підійшов ОСОБА_2, то повів її до приміщення Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві. Від місця зустрічі до будівлі райуправління приблизно 400 м. Під час проходження вказаної відстані ОСОБА_2 і ОСОБА_7, сторонні особи не них не підходили (т. 1 а.с. 231-233).

Оголошеними за згодою всіх учасників процесу в порядку,передбаченому ст. 306 КПК України показами свідка ОСОБА_27, який під час досудового слідства пояснив, що в травні 2008 року його сестра ОСОБА_7 розповіла йому про те, що співробітник Голосіївського РУТУ МВС України в м. Києві ОСОБА_2 вимагає від неї передачі в якості хабара грошових коштів в сумі 3000 доларів США за не притягнення до кримінальної відповідальності у зв'язку з вчиненням нею дій пов'язаних з незаконним обігом наркотиків. У зв'язку з цим сестра на початку червня 2008 року звернулася з відповідною заявою до СВБ ТУБОЗ МВС України. Протягом кінця червня - початку липня 2008 року до будинку у якому він мешкає систематично під'їжджав автомобіль марки ВАЗ-2109 сіро-синього кольору з особами, які представлялися працівниками міліції та цікавляться у його сусідів і знайомих чи дійсно тут проживає ОСОБА_7 16.07.08 приблизно о 16 год., коли він перебував вдома, йому на мобільний телефон подзвонила сестра та попросила вийти їй назустріч до входу в під'їзд, щоб супроводити додому, оскільки вона боїться можливої зустрічі з ОСОБА_2 та його товаришами. Коли він на ліфті спускався з 8 поверху на 1, то почув крик сестри, яка кликала на допомогу. Вибігши з ліфта в під'їзд 1 поверху він побачив ОСОБА_7, яка трималася руками за своє горло та двох чоловіків, котрі стояли поруч з нею. Коли він запитав у присутніх, що відбувається, то чоловіки сказали, що є дільничними інспекторами міліції. У відповідь він крикнув, що знає свого дільничного у обличчя, після чого вони вибігли з під'їзду і втекли. 22.07.08 приблизно о 20 год. він спільно зі своїм знайомим на легковому автомобілі останнього прибув до приймальника-розподільника ГУ МВС України в м. Києві розташованого по вул. Ремонтній, для того, щоб забрати звідти свою сестру, яка повинна була звільнитися біля 21 год. Приблизно о 20 год. неподалік приміщення приймальника-розподільника зупинилися два легкові автомобілі: марки ВАЗ 2109 (сіро-синього кольору) та ВАЗ 2106, остання з міліцейськими номерами. За пару хвилин до виходу ОСОБА_7, ВАЗ 2106 рушив з місця та потроху почав наближатися до входу в приймальник-розподільник. Однак, як тільки ОСОБА_7 вийшла з дверей, він разом своїм товаришем забрав її до салону їхнього автомобіля. В цей час повз них проїхала зазначена ВАЗ 2106 та її пасажири переконалися, що він забрав ОСОБА_7. Відразу ж після цього вони швидко поїхали з того місця. Враховуючи викладене, він переконаний у тому, що всі вищезазначені події є пов'язаними між собою та направлені на залякування його сестри ОСОБА_7 у зв'язку із подачею нею заяви до СВБ ГУБОЗ МВС України про протиправні дії відносно неї з боку співробітника Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_2

Оголошеними за згодою всіх учасників процесу в порядку,передбаченому ст. 306 КПК України показами свідка ОСОБА_28, яка під час досудового слідства пояснила, що в двадцятих числах липня 2008 року, точної дати не пам'ятає, в робочий день, приблизно о 19 год. на її домашній телефон подзвонив невідомий хлопець, який сказав дослівно «Пускай твой сын сидит тихо и не высовывается, по хорошему». 3 приводу отримання такого дзвінка вона сина нічого не запитувала, оскільки добре розуміла про що саме йде мова. Разом з тим, вона повідомила сину про цей дзвінок і він відповів, що напевне телефонували співробітники Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві. Через 3-5 днів, також в робочий день, приблизно о 19 год. знову задзвонив домашній телефон. Вона підняла трубку і почула як той самий чоловічий голос, що й нещодавно сказав їй: «Если твой сын подпишет в прокуратуре еще хотя бы один документ - готовь гроб». Він говорив дуже швидко і після своєї репліки відразу ж поклав слухавку телефону, вона навіть не встигла його нічого запитати. В кінці липня - на початку серпні вона стала помічати як у дворі їхнього будинку, на відстані біля 10 метрів від входу у під'їзд, регулярно стоїть легковий автомобіль марки ВАЗ 2109 сіро-синього кольору із водієм та пасажиром. 06.08.08 в кінці дня, коли вона поверталася з роботи, то біля входу в під'їзд зустріла сусідку на ім'я ОСОБА_33, котра мешкає на 1 поверсі. Остання запитала її чи все нормально з її сином. Коли вона відповіла, що все гаразд, то ОСОБА_33 розповіла їй, що вдень до неї підходив співробітник міліції у формі лейтенанта, який представлявся помічником дільничного інспектора міліції і детально розпитував про її сина ОСОБА_14, зокрема: як давно вона його бачила, де він знаходиться зараз. Зазначений співробітник міліції піднімався до квартири. В подальшому він навіть біля 40 хвилин сидів із ОСОБА_33 на лавці біля під'їзду і чекав на появу ОСОБА_14, при цьому розповідав, що її син зв'язався з якоюсь дівчиною, неправильно себе повів, унаслідок чого має постраждати, а разом із ним і вона. З урахуванням вищевикладеного вважає, що всі вищевказані погрози адресовані сину та їй пов'язані із наданням ОСОБА_25 показань в якості свідка по кримінальній справі відносно ОСОБА_2, яка розслідується прокуратурою Голосіївського району м. Києва. Водночас, просила вжити заходів направлених на припинення залякування її з боку невідомих осіб та охорони життя і здоров'я її сина ОСОБА_25, оскільки вищевказані погрози їй здаються абсолютно реальними.

Допитана у судовому засіданні експерт ОСОБА_30, пояснила, що висновок додаткової комісійної судово-почеркознавчої експертизи № 10124/10128/11-11 від 23.09.2011 року вона підтримує в повному обсязі. Повідомила, що клопотання про надання додаткових зразків підпису ОСОБА_23 було порушено експертами, які проводили попередню експертизу. Такі зразки надані не були, тому повторне клопотання призвело до затягування часу проведення експертизи. На її думку додаткового варіанту підписів ОСОБА_23 у вільних зразках не існує. Можливо ці дослідувані підписи були виконані ОСОБА_23 з використанням якогось варіанту підпису, який вона не виконувала раніше або ж ці підписи виконані не ОСОБА_23, а іншою особою, а експериментальні зразки ОСОБА_23 виконувала з наслідуванням досліджуваних підписів. Комісія, що проводила дану експертизу складалась з двох осіб, окремої думки не було. Питання про виконання рукописних записів ОСОБА_2 вирішено в категоричній позитивній формі, оскільки ці записи містять достатній для індифікації обсяг матеріалу. В підписах виконавця виконаних з наслідуванням підпису іншої особи проявляються мало ознак виконавця який намагається відтворити чужий підпис. Тому таких ознак не достатньо для ідентифікації особи наслідувача. Підписи від імені ОСОБА_23 в документах які досліджувались співпадають з експериментальними зразками її підписів, але відрізняються від її вільних зразків. Для того, щоб об'єктивно оцінити встановлені ознаки необхідно співставити за транскрипцією та за часом не пов'язані зі справою зразки підписів. Питання про виконання не пов'язаних з справою зразків підписів ОСОБА_2 чи іншою особою не вирішувалось, оскільки не було вирішено питання про їх справжність в категоричній. Підписи від імені ОСОБА_9 виконані не ОСОБА_9, а іншою особою і для вирішення цього питання в розпорядженні експертів була достатня кількість порівняльного матеріалу, що дозволило оцінити суттєві та стійки ознаки почерку. Для проведення експертизи були надані матеріали кримінальної справи, обставини справи їй в цілому відомі, але лише в частині, що стосується проведення експертизи.

Допитана у судовому засіданні експерт ОСОБА_31 пояснила, що висновок додаткової комісійної судово-почеркознавчої експертизи № 2616/10-11 від 06.05.2010 року вона підтримує в повному обсязі. Всі матеріали, що надавались на дослідження записані у вступній частині висновку, а саме: протокол огляду і вилучення у ОСОБА_7 медичного шприца, пояснення ОСОБА_7, протокол допиту свідка ОСОБА_23, протокол КИ № 047337 від 09.06.2008 про адміністративне правопорушення ОСОБА_7 (дод. 1), протокол КИ № 047337 від 09.06.2008 про адміністративне правопорушення ОСОБА_7 (дод. 2), а також надані для порівняльного дослідження зразки почерку і підпису ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_23 у кожному випадку методика почеркознавчого дослідження передбачає встановлення певних умов виконання чи підробка чи наслідування, вони мають свої певні ознаки. Наприклад, згідно п. 1 висновку щодо виконання підпису від імені ОСОБА_9 у протоколі виявлення огляду і вилучення у ОСОБА_7 медичного шприца, підробки як такої не було. Був підпис виконаний своїм почерком, це не ОСОБА_9 підпис. Його підпис виконала інша особа шляхом наслідування. Проявився почерк іншої особи. У цьому випадку неможливо встановити чий це підпис оскільки не було встановлено сукупності суттєвих збіжностей або стійких розбіжностей почеркових ознак, достатньої для позитивного або негативного висновку про тотожність. Це конструктивно простий підпис з наслідуванням підпису ОСОБА_9, його будова проста. Був відносно малий обсяг матеріалу, тому не виявились ознаки виконавця. У п. 2 висновку було встановлено, що підписи від імені ОСОБА_9 виконані ОСОБА_2, оскільки були ознаки, що характерні почерку ОСОБА_2. На дослідження були надані його зразки почерку, і вільні, і умовно-вільні. Їй відомо, що була попередня експертиза. Оскільки у них була додаткова експертиза, то не було необхідності вивчати попередню.

Допитана у судовому засіданні експерт ОСОБА_16 пояснила, що висновок додаткової комісійної судово-почеркознавчої експертизи № 2616/10-11 від 06.05.2010 року вона підтримує в повному обсязі. Наданих на дослідження матеріалів було достатньо для того щоб зробити висновок про підробку. Були надані документи, зразки. Дана експертиза була додаткова. Питань не виникало. Оскільки експертиза складна вони консультувались. На даному етапі проведення в них з'явились зразки підпису ОСОБА_23. У них не виникало питань. Щодо п. 1 висновку, то підпис виконаний не ОСОБА_9 особа імітувала шляхом наслідування підпис подібно до підпису ОСОБА_9. Встановити ким виконаний підпис не виявилось можливим, оскільки не проявились ознаки виконавця. У порівнянні даного підпису із підписом ОСОБА_9 встановлено, що підпис виконаний не ним, оскільки у ОСОБА_9 інші ознаки підпису. У п. 2,5,6 зазначено, що підписи виконані ОСОБА_2. Зазначила, що на словах важко пояснити як робляться висновки. Були надані відповідні документи та зразки. Людина, коли відбираюсь зразки підпису може боятись, нервувати. Їм були надані 10 відмовних матеріалів, де були вільні зразки почерку та підпису ОСОБА_2 і там проявились ознаки та його розчерк. Цих вільних зразків не було у експерта, що проводив попередню експертизу. Тільки на підставі умовно-вільних зразків почерку та підпису сказали б, що неможливо встановити підпис. У попереднього експерта не було цих матеріалів, як порівняльних матеріалів.

Крім вказаних вище показів потерпілої, свідків, експертів, вина підсудного ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинах при обставинах, викладених в обвинувальному висновку додатково підтверджується дослідженими і пере провіреними доказами:

- протоколом очної ставки між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_7 в ході якої остання повністю підтвердила свої показання та вказала на ОСОБА_2 як на особу, яка 01.05.08 відпустила її з райуправління міліції, вимагала передачі грошових коштів в сумі 3000 доларів США за не притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 309 КК України та 09.06.08 незаконно затримала і безпідставно помістила її до кімнати затриманих чергової частини Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві (т. 2 а.с. 24-29);

- протоколом очної ставки між підозрюваним ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_25 в ході якої останній повністю підтвердив свої показання та вказав на ОСОБА_2 як на працівника міліції, який 01.05.08 відпустив ОСОБА_7 разом ним з Голосіївського райуправління у обмін на передачу йому 3000 доларів США винагороди. При цьому ОСОБА_2 у його присутності погрожував ОСОБА_7 зброєю на випадок не виконання взятих на себе зобов'язань по передачі грошей (т. 1 а.с. 30-33);

- протоколом очної ставки між підозрюваним ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_8, в ході якої останній повністю підтвердив свої показання і зазначив, що протокол виявлення, огляду і вилучення у ОСОБА_7 медичного шприца з рідиною коричневого кольору він складав 01.05.08 та цього ж дня доручав ОСОБА_2 вирішення матеріалу по цьому факту, а саме: складення рапорту, реєстрацію його до ЖРЗПЗ та затримання ОСОБА_7 в порядку ст. 263 ч. 3 КУпАП за вчинення правопорушення передбаченого ст. 44 КУпАП. Пізніше, 09.06.08 він бачив як ОСОБА_2 доставляв ОСОБА_7 до райуправління та працював з нею у своєму кабінеті(т. 2 а.с. 37-40);

- протоколом очної ставки між обвинуваченим ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_13, в ході якої останній повністю підтвердив свої показання і зазначив, що категорично заперечує більшу частину наданих у його присутності показань ОСОБА_2 Він також заявив, що під час проведення первинного опитування ОСОБА_2 та відібрання у нього додаткового пояснення, ні він ні будь-хто інший у його присутності на обвинуваченого психологічного тиску не чинив. ОСОБА_2 добровільно надавав пояснення по суті взаємовідносин із ОСОБА_7, які він документально закріпив. Крім того, якщо проаналізувати надруковані ним 10.06.08 пояснення, то можна зробити висновок, що на момент опитування ОСОБА_2, йому не було відомо значну кількість тих фактів, які знайшли своє підтвердження у подальшому. 10.06.08 у своєму поясненні ОСОБА_2 виклав такі дані, про які йому відомо не могло бути, тому він їх зі своєї ініціативи до пояснення внести не міг. Крім того, після того як ОСОБА_2 покинув приміщення ВВБ у м. Києві він, наскільки йому відомо, з відповідними заявами про вчинення на нього тиску під час надання пояснення, ні до його керівництва, ні до керівництва райуправлінням міліції чи ГУ МВС України в м. Києві не звертався, а це спростовує показання ОСОБА_2 про вчинення на нього тиску з боку співробітників ВВБ у м. Києві (т. 2 а.с. 41-44);

- протоколом очної ставки між обвинуваченим ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_24, в ході якої остання повністю підтвердила надані нею показання (т. 4 а.с. 20-24);

- протоколом виїмки в КМНКЛ «Соціотерапія», згідно якого у приміщенні установи було вилучено медичну документацію стосовно проходження обстеження ОСОБА_2, у період часу з 02.07.07 по 05.07.07, на предмет виявлення наркотичних захворювань (т. 7 а.с. 39-40);

- протоколом огляду роздруківки телефонних дзвінків абонента НОМЕР_1, який у період з 01.05.08 по 10.06.08 перебував у користуванні ОСОБА_2, всього на 34 аркушах, отриманої від ТОВ «Астеліт»(Лайф). За вказаний період часу по даному номеру зафіксовано 1577 телефонних дзвінків (вхідних, вихідних) та текстових повідомлень (вхідних, вихідних). З них 27 з'єднань із абонентом № НОМЕР_2, який перебував у користуванні потерпілої ОСОБА_7: 19 вихідних і 7 вхідних (т. 1 а.с. 183-185);

- протоколом огляду журналів реєстрації заяв та повідомлень про злочини, що вчинені або готуються Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві та книг обліку осіб, які доставлені до кімнат для доставлених чергової частини Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві за 01.05.08 та 09.06.08, згідно яких встановлено, що 01.05.08 матеріали по факту вчинення ОСОБА_7 правопорушення до ЖРЗПЗ не реєструвалися та вона до камери затриманих не поміщалася. Водночас, 09.06.08 рапорт о/у ВКР ОСОБА_2 про те, що «09.06.2008 р., о 15 год. по вул. Васильківській, 53 затримано ОСОБА_7, 1981 р.н., у якої виявлено та вилучено шприц з рідиною темно-коричневого кольору»зареєстровано за № 6435 та ОСОБА_7 о 17 год. 50 хв. поміщено до камери затриманих чергової частини на підставі протоколу № 47337 про адміністративне правопорушення передбачене ст. 44 КУпАП (т. 1 а.с. 140-141);

- протоколом огляду від 10.06.08 цифрового диктофону марки "OLIMPUS" VN-480РС серійний № 636742 VРР, який цього числа було вилучено співробітником ВВБ у м. Києві СВБ ГУБОЗ МВС України в шухляді робочого столу ОСОБА_2, розташованого у кабінеті № 512 Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві по вул. Голосіївській, 15 в м. Києві (т. 1 а.с. 142);

- протоколом огляду від 10.06.08, згідно якого цього числа співробітником ВВБ у м. Києві СВБ ГУБОЗ МВС України в приміщенні чергової частини Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві по вул. Голосіївській, 15 в м. Києві вилучено наступні документи: рапорт, складений ОСОБА_2 і зареєстрований 09.06.08 у ЖРЗПЗ за № 6436; складений ОСОБА_8 протокол виявлення, огляду і вилучення у ОСОБА_7 медичного шприца ємністю 2 мл з рідиною коричневого кольору об'ємом 2 мл; пояснення відібране ОСОБА_5 у ОСОБА_7 з виправленням у даті прийняття і місці затримання; протоколи допиту свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_23 (без дат складення); довідку складену ОСОБА_2 про те, що речовий доказ знаходиться у кабінеті № 515 Голосіївського РУ; адміністративний матеріал складений ОСОБА_2 відносно ОСОБА_7 за ст. 44 КУпАП на 10 аркушах (т. 1 а.с. 67-68);

- висновком судово-почеркознавчої експертизи № 10846 від 24.11.08 року, згідно якого:

1. підписи від імені ОСОБА_2: зліва від запису прізвища "ОСОБА_2" в нижній частині рапорту, зареєстрованого 09.06.2008 р. в ЖРЗПЗ Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві за № 6435; зліва від запису прізвища "ОСОБА_2" на зворотній стороні протоколу допиту свідка ОСОБА_9 (без дати); зліва від запису прізвища "ОСОБА_2" на зворотній стороні протоколу допиту свідка ОСОБА_23 (без дати); в графі "Підпис посадової особи, яка склала протокол" на зворотній стороні протоколу КИ № 047337 від 09 червня 2008 р. про адміністративне правопорушення ОСОБА_7, в графі «Підпис посадової особи»на зворотній стороні протоколу КИ № 047337 від 09.06.2008 р. про адміністративне затримання ОСОБА_7, - виконано самим ОСОБА_2;

2. підписи від імені ОСОБА_9: в графах "(підпис свідка)", "З положенням ст. 63 Конституції України ознайомлений" та нижче запису "По суті заданих мені питань можу пояснити наступне, що я" на лицевій стороні та справа від запису "мною прочитано" на зворотній стороні протоколу допиту свідка ОСОБА_9 (без дати); в графі "2. ОСОБА_9, адреса АДРЕСА_1, підпис _____» та графі: «Підписи понятих 2.____», на зворотній стороні протоколу КИ № 047337 від 09 червня 2008 р. про адміністративне правопорушення ОСОБА_7, графі: «Підписи понятих 2.___», на зворотній стороні протоколу КИ № 047337 від 09 червня 2008 р. про адміністративне затримання ОСОБА_7 - виконано не ОСОБА_9. Ці підписи виконано ОСОБА_2 з наслідуванням підпису ОСОБА_9;

3. рукописні записи в рапорті зареєстрованому 09.06.2008 р. в ЖРЗПЗ Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві за № 6435; рукописні записи на лицевій та зворотній стороні в протоколі допиту свідка ОСОБА_9 (без дати); рукописні записи в графах постанови за справою про адміністративне правопорушення ОСОБА_7 від 09.06.2008 р.; рукописні записи на лицевій та зворотній стороні в графах протоколу КИ № 047337 від 09 червня 2008 р. про адміністративне правопорушення ОСОБА_7 та рукописні записи на лицевій та зворотній стороні в графах протоколу КИ № 047337 від 09.06.2008 р. про адміністративне затримання ОСОБА_7, - виконані ОСОБА_2.

4. рукописні записи "С моих слов записано верно, мною прочитано" на зворотній стороні протоколу допиту свідка ОСОБА_9 (без дати), - виконані не ОСОБА_9. Ці рукописні записи виконані ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 137-145).

- висновком додаткової комісійної судово-почеркознавчої експертизи № 2616/10-11 від 06.05.10 року, згідно якого:

1. підписи від імені ОСОБА_9: в графах "(підпис свідка)", "З положенням ст. 63 Конституції України ознайомлений" та нижче запису "По суті заданих мені питань можу пояснити наступне, що я" на лицевій стороні та справа від запису "мною прочитано" на зворотній стороні протоколу допиту свідка ОСОБА_9 (без дати); в графі "2. ОСОБА_9, адреса АДРЕСА_1, підпис _____» та графі: «Підписи понятих 2. ____», на зворотній стороні протоколу КИ № 047337 від 09 червня 2008 р. про адміністративне правопорушення ОСОБА_7, графі: «Підписи понятих 2.___», на зворотній стороні протоколу КИ № 047337 від 09 червня 2008 р. про адміністративне затримання ОСОБА_7 - виконано не ОСОБА_9. Ці підписи виконано ОСОБА_2 з бідуванням підпису ОСОБА_9;

2. рукописні записи "С моих слов записано верно, мною прочитано" на зворотній стороні протоколу допиту свідка ОСОБА_9 (без дати), - виконані не ОСОБА_9. Ці рукописні записи виконані ОСОБА_2 (т. 4 а.с. 69-77).

- висновком судово-технічної експертизи документів № 10847 від 04.12.08 року, згідно якого:

1. у «Протоколі виявлення, огляду і вилучення», що складений ст. лейтенантом міліції ОСОБА_8, у місці розміщення запису дати його складання «09 06»первісно значився запис дати «01 05», який змінений на той, що читається шляхом дописування відповідних елементів цифри «9»до елементів цифри «1»та дописування півовального елементу цифри 6 до елементів цифри «5». Дописані елементи виконані не тією кульковою ручкою, котрою виконаний запис первісної дати «01 05», а іншою кульковою ручкою, паста якої відрізняється за кольором і відтінком;

2. у поясненні від імені гр. ОСОБА_7, яке відібране о/у ВКР Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_5: - у місці розміщення запису дати його складання «09 06»первісно значився запис дати «01 05», який змінений на той, що читається шляхом виконання елементів цифри «9»у місці розташування цифри «1»та дописування відповідних елементів цифри «6»до елементів цифри «5». Дописані елементи виконані не тією кульковою ручкою, котрою виконаний запис первісної дати «01 05», а іншою кульковою ручкою, паста якої відрізняється за кольором і відтінком; - у місці розміщення запису дати «09.06.2008р.»первісно значився запис дати «0....05.2008р.», який змінений на той, що читається шляхом виконання елементів цифри «9»та цифри «1»у місці розташування запису числа дня місяця, дописування відповідних елементів цифри «6»до елементів цифри «5»та обведення елементів цифри «5». Виправлення виконані не тією кульковою ручкою, котрою виконаний запис первісної дати «0....05.2008р.», а іншою кульковою ручкою, паста якої відрізняється за кольором і відтінком. Встановити первісний запис числа, що означає день місяця, в записі дати «0....05.2008р.»не виявилося можливим, у зв'язку з тим, що штрихи первісного запису цієї цифри перекриваються здвоєними штрихами дописаних знаків «1»та «9»; - у місці розміщення запису «Голосіївську»первісно значився запис «Васильківську», котрий був змінений на той запис, що читається, шляхом виконання штрихів запису «Голосі»у місці розміщення літер «Василь». Літери запису «Голосі»виконані не тією кульковою ручкою, котрою виконаний первісний запис «Васильківську», а іншою кульковою ручкою, паста якої відрізняється за кольором і відтінком ; - у місці розміщення запису «Голосіївська 19»первісно значився запис «Васильківська 53», котрий був змінений на той запис, що читається, шляхом виконання штрихів запису «Голосі»у місці розміщення літер «Василь», дописування цифри «1»перед цифрою «5», виконанням цифри «9»у місці розміщення цифри «5»та замальовування цифри «З», розміщеної після цифр «19». Знаки запису «Голосі 19»виконані не тією кульковою ручкою, котрою виконаний первісний запис «Васильківську 53», а іншою кульковою ручкою, паста якої відрізняється за кольором і відтінком (т. 2 а.с. 152-158).

- висновком додаткової комісійної судово-почеркознавчої експертизи № 10124/10128/11-11 від 23.09.11, згідно якого:

1. підписи від імені ОСОБА_9: в графах "(підпис свідка)", "З положенням ст. 63 Конституції України ознайомлений" та нижче запису "По суті заданих мені питань можу пояснити наступне, що я" на лицевій стороні та справа від запису "мною прочитано" на зворотній стороні протоколу допиту свідка ОСОБА_9 (без дати); в графі "2. ОСОБА_9, адреса АДРЕСА_1, підпис _»та графі: «Підписи понятих 2.____», на зворотній стороні протоколу КИ № 047337 від 09 червня 2008 р. про адміністративне правопорушення ОСОБА_7, графі: «Підписи понятих 2. _____», на зворотній стороні протоколу КИ № 047337 від 09 червня 2008 р. про адміністративне затримання ОСОБА_7 - виконано не ОСОБА_9. Встановити чи виконано ці підписи ОСОБА_2 не виявилось можливим;

2. рукописні записи "С моих слов записано верно, мною прочитано" на зворотній стороні протоколу допиту свідка ОСОБА_9 (без дати), - виконані не ОСОБА_9. Ці рукописні записи виконані ОСОБА_2 (т. 7 а.с. 15-25).

- речовими доказами - документами, а саме:

а) рапорт складений ОСОБА_2 і зареєстрований 09.06.08 у ЖРЗПЗ за №6436;

б) протокол допиту свідка ОСОБА_9 (без дати складення);

в) протокол допиту свідка ОСОБА_23 (без дати складення);

г) постанова від 09.06.08 за справою про адміністративне правопорушенню ОСОБА_7;

д) протокол КИ № 047337 від 09.06.08 про адміністративне правопорушення ОСОБА_7;

е) протокол КИ № 047337 від 09.06.08 про адміністративне затримання ОСОБА_7 в порядку ст. 263 ч. 3 КУпАП за вчинення

правопорушення передбаченого ст. 44 КУпАП (т. 1 а.с. 69, 72, 73, 78-80);

- затвердженим в.о. начальника ГУ МВС України в м. Києві висновком службового розслідування проведеного ВВБ у м. Києві СВБ ГУБОЗ МВС України по заяві громадянки ОСОБА_7 щодо протиправних дій оперуповноваженого сектору розшуку злочинців і зниклих громадян ВКР Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві лейтенанта міліції ОСОБА_2, а також матеріалами службового розслідування (т. 1 а.с. 28-33);

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів за обставин, викладених у обвинувальному висновку доведена повністю.

Дії ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 364 КК України, як зловживання владою, тобто умисне, з корисливих мотивів використання працівником правоохоронного органу влади всупереч інтересам служби, яке заподіяло істотну шкоду державним інтересам; за ч. 2 ст. 189 КК України, як вимагання передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим та вбивства, вчинене службовою особою з використанням свого службового становища; за ч. 1 ст. 365 КК України, як перевищення влади, тобто вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав і заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, кваліфіковані вірно.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, ступінь суспільної небезпеки вчинених підсудним злочинів, обставини вчинення злочину, наслідки від його вчинення, дані про особу підсудного, який раніше до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має постійне місце реєстрації та проживання, за яким характеризується позитивно, за попереднім місцем роботи характеризується посередньо, мав дисциплінарні стягнення, був звільнений з роботи за порушення дисципліни, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працює відсутність обставин, що обтяжують його покарання, обставинами, що пом'якшує покарання суд визнає щире каяття підсудного, його молодий вік, наявність на утриманні двох малолітніх дітей.

На підставі викладеного, суд вважає, що виправлення ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання за ч. 3 ст. 364 КК України в межах санкції статті у виді позбавлення волі; за ч. 2 ст. 189 КК України слід призначити покарання в межах санкції статті у виді позбавлення волі; за ч. 1 ст. 365 КК України необхідно призначити покарання в межах санкції статті у виді позбавлення волі в редакції КК України 2001 року, враховуючи положення ч. 1 ст. 5 КК України, остаточно призначивши покарання за сукупністю злочинів згідно правил ст. 70 КК України за принципом поглинення менш суворого покарання більш суворим із застосуванням ст. 75 КК України та зобов'язати виконувати останнього, обов'язки, викладені в ст. 76 КК України.

У зв'язку із звільненням ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, відповідно до ст. 77 КК України додаткове покарання в межах передбачених санкцією ч. 3 ст. 364 КК України у виді конфіскації майна не застосовувати.

Крім того, суд вважає за необхідне призначити підсудному ОСОБА_2 і додаткове покарання, в межах передбачених санкціями ч. 1 ст. 365, ч. 3 ст. 364 КК України у виді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах та посади, пов'язані з виконанням функцій представника влади.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Долю судових витрат вирішити у відповідності до вимог ст. 93 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 364, ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 365 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 3 ст. 364 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах та посади, пов'язані із виконанням функцій представника влади строком на 3 (три) роки без конфіскації майна;

- за ч. 2 ст. 189 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки;

- за ч. 1 ст. 365 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах та посади, пов'язані із виконанням функцій представника влади, строком на 2 (два) роки (у редакції КК України 2001 року);

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років без конфіскації майна з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах та посади, пов'язані із виконанням функцій представника влади, строком на 3 (три) роки.

Згідно ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання.

Речові докази:

- мобільний телефон марки «Соні Еріксон Т 250і»ІМЕІ НОМЕР_3, із сім картою оператора мобільного зв'язку «Лайф»№ НОМЕР_4 та цифровий диктофон марки «ОлімпусРС серійний № 636742 VРР, - які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів прокуратури Голосіївського району м. Києва, - повернути потерпілій ОСОБА_7 за належністю (т. 2 а.с. 182);

- документи та роздруківку телефонних дзвінків з прив'язкою до місцевості абонента НОМЕР_1 за період часу з 01.05.2008 року по 10.06.2008 року, які зберігаються при матеріалах справи, - залишити зберігати в матеріалах справи.

Стягнути із засудженого судові витрати по справі - вартість проведення судово-почеркознавчої експертизи № 10848 від 24.11.2008 року в розмірі 2585 (дві тисячі п'ятсот вісімдесят п'ять) грн.; судово-технічної експертизи документів № 10847 від 04.12.2008 року в розмірі 1407 (тисяча чотириста сім) грн. 60 коп.; додаткової комісійної судово-почеркознавчої експертизи № 2616/10-11 від 06.05.2010 року в розмірі 2300 (дві тисячі триста) грн., додаткової комісійної судово-почеркознавчої експертизи № 10124/10128/11-11 від 23.09.2011 року в розмірі 3525 (три тисячі п'ятсот двадцять п'ять) грн., всього на загальну суму 9817 (дев'ять тисяч вісімсот сімнадцять) грн. 60 коп. на користь Київського НДІ судових експертиз МЮ України, р/р 35223003002467 в ГУДК у м. Києві, МФО 820019, код 02883096, - за проведення експертиз.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок може бути оскаржений учасниками процесу до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя: Н.Ю.Дмитрук