Постанова № 271449, 20.11.2006, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 320

ПОСТАНОВА

Іменем України

20.11.2006

Справа №2-24/17253-2006

Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі

судді Господарського суду Автономної Республіки Крим Колосової Г.Г.,

секретаря судового засідання Капустіної І.М., розглянувши за участю представників:

від позивача – Щедрін А.П., представник, довіреність від 06.10.2006р.; Віденко В.Д., представник, довіреність від 06.10.2006р.;

від відповідача – Патраш В.І., головний державний податковий інспектор юридичного відділу, довіреність №2207/9 від 23.08.2006р.

у відкритому судовому засіданні справу

за адміністративним позовом – Дочірнього підприємства (ДП) фірми “CC Food Produkte”, м. Алушта

До відповідача - Державної податкової інспекції у м. Алушта (ДПІ), м. Сімферополь

Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Обставини справи:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до ДПІ у м. Алушті про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0006072301/0 від 21.08.2006р. про донарахування 14500,50грн. податку на додану вартість, у тому числі 9667 грн. - основний платіж та 4833,50грн.- штрафних санкцій за порушення п.п. 7.4.1 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року №168/97-ВР.

У судове засідання позивач надав пояснення у справі, а також надав уточнення позовних вимог, згідно з яким просить прохальну частину позову викласти в наступній редакції: скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Алушта від 21.08.2006р. №0006072301/0 на суму 14500,50грн.

Відповідач позовні вимоги не визнає та просить у позові відмовити за мотивами, викладеними у запереченні на позов та у судових засіданнях. У судове засідання 20.11.2006р. відповідач надав пояснення до заперечення на позов.

Згідно з п. 6 ч. 3 розділу V11 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991р. (1798-12), вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до внесених змін до Кодексу Адміністративного судочинства України (від 08.09.2005р. № 2875-ІУ) повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу здійснюється судом тільки за вимогою особи, яка бере участь у справі, або за ініціативою суду.

Вказаних вимог від сторін не надходило.

Суд вважає можливим проведення судового процесу без здійснення фіксування судового процесу технічними засобами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд, -

встановив:

Дочірнє підприємство фірма “CC Food Produkte” зареєстровано як суб’єкт підприємницької діяльності - юридична особа виконавчим комітетом Алуштинської міської ради народних депутатів, свідоцтво про державну реєстрацію № 04055736Ю0010458 від 05.12.2003р.

Позивач взятий на податковий облік 03.02.2004р. за № 20 ДПІ у м. Алушті та є платником податку на додану вартість.

З 14.08.2006р. по 18.08.2006р. ДПІ у м. Алушті проведена позапланова виїзна додаткова документальна перевірка ДП фірми “CC Food Produkte” дотримання вимог податкового та валютного законодавства з питання взаємовідносин з Приватним підприємством “Ескорт” за період з 01.01.2005р по 30.09.2005р.

За результатами перевірки складений акт № 1212/23/32651743 від 18.08.2006г., на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення форми “Р” № 0006072301/0 від 21.08.2006р., яким ДП фірмі “CC Food Produkte” донараховано 14500,50 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 9667 грн. і штрафні санкції в сумі 4833,50 грн.

Позивач просить скасувати вказане податкове повідомлення-рішення, оскільки вважає, що чинним законодавством не передбачений обов`язок Покупця проводити додаткову перевірку реєстраційних документів Продавця за умовами, що ним надані відповідні документ, що оформлені належним чином, які підтверджують його правовий стан як суб'єкта підприємницької діяльності.

На думку позивача, податкова накладна, яка виписана ПП “Ескорт”, помилково виключена відповідачем з податкового кредиту.

Вимоги позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено перевіркою, позивач придбав у Приватного підприємства “Ескорт” товар – молоко сухе за накладною № 5881 від 15.09.2005р. на суму 58000,19 грн., у тому числі ПДВ 9666,67 грн. та отримав у Продавця податкову накладну № 512 від 15.09.2005р., у якій вказана сума ПДВ – 9666,70 грн. (а.с. 30, 31).

Вказаний товар був оплачений готівкою.

Сума податку на додану вартість у розмірі 9666,70 грн. по податковій накладній від 15.09.2005р. включена до податкового кредиту позивача і відображена у податкових деклараціях з ПДВ.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168\97-ВР від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями (Закон № 168) податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва і основних фондів або нематеріальних активів, які підлягають амортизації.

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України № 168 не дозволяється включення в податковий кредит будь-яких витрат по сплаті податку, які не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийому робіт (послуг) або банківським документом, який підтверджує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, заздалегідь включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими вказаними документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену документами.

Згідно зі змістом п.п. 7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону № 168 податкова накладна надається покупцю платником податку, тобто, головною вимогою, що пред'являється до податкової накладної, є реєстрація продавця як платника податку.

Крім того, відповідно до п.п.7.2.4. п. 7.2 ст.7 Закону № 168 право на нарахування податку і складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ в порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Відповідно до п.2.4. «Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку» № 88 від 24.05.1995р., а також ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» № 996 -Х1У від 16.07.1999р., первинні документи повинні підтверджувати здійснення фінансово-господарських операцій і повинні мати обов'язкові реквізити «посада, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл і здійснення господарських операцій».

Також пунктами 2, 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПАУ № 65 від 30.05.1997р., зареєстрованого в Мінюсті України 23.06.1997р. під № 233\2037 із змінами і доповненнями, внесеними наказом ДПА України № 311 від 02.08.2001р., встановлено, що Податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Всі складені екземпляри податкових накладних підписуються особою, уповноваженою платником податків здійснювати продаж товарів (робіт, послуг). У відповідності з п. 5 абз.1 даного Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у п. 2 Порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, з акту №1212/23/32651743 від 18.08.2006р., на запит Державної податкової інспекції у м. Алушта АР Крим, ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська повідомила, що ПП „Ескорт” було ліквідовано за рішенням господарського суду Дніпропетровської області та знято з обліку в ДПІ в Кіровському районі м. Дніпропетровська. Документів про продаж товару надано не було, податкові зобов’язання по даних операціях підтверджені не були, суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних, отриманим від ПП „Ескорт”, були включені до складу податкового кредиту ДП фірмою “CC Food Produkte” в вересні 2005р. (а.с. 23, 24).

Крім того, в листі Вищого Арбітражного суду України від 30.12.1999р. № 01-8\6129 ( із змінами і доповненнями) визначено, що включення в податковий кредит яких-небудь витрат, пов'язаних із сплатою податку на додану вартість, підтверджених податковою накладною, заповненою незареєстрованою в податковому органі особою, може бути підставою для притягнення платника податку до встановленої законодавством відповідальності, зокрема для застосування санкцій, нарахованих на суму податкового кредиту, передбачених п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Таким чином, якщо податкові накладні видані не платником ПДВ, то вони не можуть породжувати у покупця продукції право на податковий кредит і можуть спричинити за собою застосування штрафних санкцій, передбачених цим Законом.

Крім того, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Тому доводи позивача, відносно того, що чинним законодавством не передбачений обов`язок Покупця проводити додаткову перевірку реєстраційних документів Продавця за умовами, що ним надані відповідні документ, не можуть бути взяті судом до уваги.

За таких обставин позовні вимоги не підлягають задоволенню, у позові відмовлено.

Посилання позивача на те, що перевірка здійснена незаконно, тому акт перевірки не може бути підставою для винесення рішення, судом до уваги не приймаються.

Суд вважає, що працівники органу державної податкової служби діяли на підставах, передбачених законодавством та у межах наданих їм повноважень, що підтверджено матеріалами справи.

Судові витрати, підлягають віднесенню на позивача на підставі ст. 94 КАС України.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Постанова складена у повному обсязі 23 листопада 2006 року.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. ч. 1 ст. 94,98,160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

У позові відмовити.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного господарського суду.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Колосова Г.Г.