Рішення № 27142045, 17.07.2012, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2601/11093/12

Провадження по справі № 2/2601/3288/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2012 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді Антонової Н.В., при секретарі Мішкіній А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Київської філії "Сіті" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

в с т а н о в и в :

Позивач Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Київської філії "Сіті" звернулось з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу мотивуючи позовні вимоги наступним.

26.02.2009 року між ВАТ "Українська страхова компанія "Гарант-Авто", правонаступником якого є ПАТ "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" та ОСОБА_3 був укладений договір добровільного страхування транспортного засобу, відповідно до якого позивач зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли виникнути у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля НОМЕР_1.

19 березня 2009 року в м. києві по вул. Кіквідзе відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля та автомобіля "Газ" д.н.з. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 26 листопада 2009 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення , передбаченого ст. 124 КУпАП.

Вартість відновлювального ремонту, у зв'язку з пошкодженням застрахованого автомобіля склала 29 000 гривень 78 копійок відповідно до акту виконаних робіт №1983 від 26.06.2009 року.

Позивачем було виконано умови договору та сплачена сума страхового відшкодування, разом з тим, набуто право стягнення в порядку регресу суми збитків в винної в ДТП особи.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні, відповідно до викладеного в позові.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував в повному обсязі посилаючись на те, що провадження у справі про адміністративне правопорушення було закрито у зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Також позивач і раніше звертався з даним позовом до Голосіївського районного суду, проте, в судові засідання не з'являвся, тому провадження у справах були залишені без розгляду. Крім того, просив врахувати строк позовної давності, встановлений в три роки, та пропущений, оскільки останній повинен обчислюватись з моменту настання дорожньо-транспортної пригоди, тобто з 19 березня 2009 року.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що 26.02.2009 року між ВАТ "Українська страхова компанія "Гарант-Авто", правонаступником якого є ПАТ "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" та ОСОБА_3 був укладений договір добровільного страхування транспортного засобу, відповідно до якого позивач зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли виникнути у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля НОМЕР_1 (а.с. 4).

19 березня 2009 року в м. Києві по вул. Кіквідзе відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля та автомобіля "Газ" д.н.з. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 26 листопада 2009 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та у зв'язку з тим, що строк накладення адміністративного стягнення сплив, справу було закрито (а.с.8).

Вартість відновлювального ремонту, у зв'язку з пошкодженням застрахованого автомобіля склала 29 000 гривень 78 копійок відповідно до акту виконаних робіт №1983 від 26.06.2009 року (а.с. 36).

Позивачем було виконано умови договору та сплачена сума страхового відшкодування, що підтверджується платіжними дорученнями на а.с. 13-14, разом з тим, набуто право стягнення в порядку регресу суми збитків в винної в ДТП особи.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно з ст.1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотньої вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Посилання позивача на те, що справа про адміністративне правопорушення була закрита за спливом строку для притягнення до адміністративної відповідальності, не можуть бути взяті до уваги судом в силу ч. 4 ст. 61 ЦПК України, відповідно до якої, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно - правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності, то суд зазначає наступне.

Як визначено у ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Як визначено у ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 260 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.

Згідно ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 254 ЦК України, строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Оскільки, як визначено у ст. 993 ЦК України право вимоги за договором майнового страхування переходить до страховика після виплати страхового відшкодування, то перебіг строку позовної давності починається з наступного дня після виплати.

Аналізуючи викладене, перебіг строку позовної давності почався з 10 липня 2009 року та закінчився 10 липня 2012 року.

Позивач звернувся з позовною заявою до суду 14.05.2012 року, що підтверджується штампом на позові (а. с. 1).

За таких обставин, позивачем не пропущено строк на звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Отже, заява відповідача про застосування строку позовної давності є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, обставини, викладені в позовній заяві, знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, а тому, оцінюючи зібрані у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки на момент розгляду справи суду не надано даних про відшкодування позивачу з боку відповідача збитків, понесених в зв'язку зі сплатою страхового відшкодування.

На підставі ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне покласти на відповідача обов'язок по відшкодуванню судових витрат у справі.

Керуючись ст.ст. 16, 27 ЗУ "Про страхування" ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 10, 60, 61, 88, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Київської філії "Сіті" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Київської філії "Сіті" адреса: м. Київ, вул. Златоустівська 35, п/р 2650071258826 в АТ "Райффайзен банк Аваль" м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 24580961 суму боргу в розмірі 29 000 (двадцять дев'ять тисяч) гривень 78 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Київської філії "Сіті" адреса: м. Київ, вул. Златоустівська 35, п/р 2650071258826 в АТ "Райффайзен банк Аваль" м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 24580961 суму сплаченого судового збору у розмірі 290 (двісті дев'яносто) гривень 01 копійка.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а сторонами, які не були присутні при проголошенні рішення суду - протягом десяти днів з дня отримання його копії до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя: Антонова Н. В.