Справа № 1-210/12
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12.06.2012 р. м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Дмитрук Н.Ю.,
при секретарі Мельниченко Т.С., Діденко А.А.,
з участю прокурора Куц О.О.,
захисника -адвоката ОСОБА_1,
представника потерпілого -адвоката ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. народження, уродженця с. Нянівка, Малинського району, Житомирської області, українця, громадянина України, освіта середня технічна, одруженого, не працює, пенсіонер, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_3, 03.10.2011, близько 12 години 03 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ-2101», д.н.з. НОМЕР_1, рухався по проїзній частині вул. Заболотного, зі сторони Одеської площі у напрямку Дніпровського шосе в м. Києві, в третій смузі для руху, при наявності чотирьох смуг в попутному напрямку.
Рухаючись у вказаному напрямку, він наближався до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого навпроти будинку № 150, по вул. Заболотного, позначеного попереджувальним дорожнім знаком 1.32 - «пішохідний перехід», встановленим по ходу його руху, інформаційними дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 - «пішохідний перехід»і дорожньою розміткою 1.14.1 - «зебра», перед яким праворуч від нього в першій та другій смугах зупинились та попускали пішохода інші транспортні засоби.
В цей час по зазначеному нерегульованому пішохідному переході, справа наліво відносно руху вищевказаного автомобіля «ВАЗ-2101», д.н.з. НОМЕР_1, рухався пішохід ОСОБА_4 Використовуваний ним нерегульований пішохідний перехід - це ділянка проїзної частини, призначена для забезпечення безпечного руху пішоходів через дорогу. На цих ділянках пішоходи мають перевагу перед автотранспортом і не повинні враховувати негативні фактори, а також можливість порушення Правил дорожнього руху водіями транспортних засобів та іншими учасниками дорожнього руху.
Під час руху ОСОБА_3 допустив порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 підпункту «б», 12.3, 18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху.
Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху з боку водія ОСОБА_3 виявились в тім, що він, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ-2101», д.н.з. НОМЕР_1, проявив неуважність до дорожньої обстановки і її змін, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебував пішохід ОСОБА_4, не урахував дорожню обстановку, яка виражалась у наявності попереджувального дорожнього знаку 1.32 - «пішохідний перехід», встановленого по ходу його руху, інформаційних дорожніх знаків 5.35.1, 5.35.2 -«пішохідний перехід»і дорожньої розмітки 1.14.1 - «зебра», які інформували його про наявність цього переходу, та автотранспорту, що рухаючись праворуч від нього в першій та другій смугах зупинились перед пішохідним переходом та попускали пішохода, таким чином інформуючи його про небезпеку на пішохідному переході. ОСОБА_3 не переконався у відсутності пішохода на пішохідному переході, не зменшив швидкість керованого ним автомобіля і не зупинився перед пішохідним переходом. При виникненні небезпеки для руху, чим для нього являвся пішохід ОСОБА_4, якого він об'єктивно спроможний був виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості керованого ним автомобіля аж до його зупинки, або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, а продовжував рух далі, в наслідок чого навпроти будинку № 150 по вул. Заболотного в м. Києві вчинив наїзд на нього.
У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_4 спричинені тілесні ушкодження, від яких він помер в Київський міський клінічній лікарні № 17 о 18 годині 10 хвилин 03.10.2011.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 141/3158 від 14.10.2011 відносно ОСОБА_4, у останнього виявлено тілесні ушкодження у вигляді: відкритого перелому кісток основи та склепіння черепа при наявності крововиливу в м'які тканини правої половини волосистої частини голови, синця по колу правого ока, субдуральної гематоми справа, окутуючого субарахноїдального крововиливу, вторинних крововиливів у стволовий відділ мозку, садна волосистих частин голови і правої гомілки, крововиливу в м'які тканини по зовнішній повезерховості лівого стегна і гомілки та по передзовнішньою поверхнею правої гомілки і, які в своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя. Смерть ОСОБА_4 настала від відкритої черепно-мозкової травми з переломами кісток черепа, крововиливу під оболонки і в речовину головного мозку.
Порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 .підпункт «б», 12.3, 18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху з боку водія ОСОБА_3 знаходяться в причинному зв'язку з винекненням даної дорожньо-транспортної пригоди і її наслідками.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визнав повністю та показав, що він рухався зі швидкістю 50-55 км/год. по вул. Заболотного у 3-й полосі, до пішохідного переходу, праворуч була машина вантажівка яка рухалась у 2-й смузі, вона пригальмувала та він теж. Коли побачив, що вантажівка майже заїжджає на пішохідний перехід він відпустив гальма та із-за неї показалась голова людини що бігла із великою швидкістю, тоді він прийняв праворуч та відбувся наїзд з людиною. Після чого, вискочив з машини підбіг до потерпілого, почав викликати швидку, підкладав йому щось під голову. Зазначив, що винен у ДТП, оскільки повинен був все врахувати. Потерпілій ОСОБА_5 відшкодував шкоду в повному обсязі. Позов потерпілого ОСОБА_6 визнав частково в сумі 30 тисяч гривень, посилаючись на тяжке матеріальне становище.
Крім повного визнання вини підсудним ОСОБА_3, його вина у вчиненому злочині підтверджується наступними доказами, зібраними в ході досудового слідства та дослідженими і пере провіреними в ході судового слідства.
Показами потерпілого ОСОБА_6, який вході судового слідства показав, що безпосереднім свідком ДТП не був. Йому зателефонувала сестра десь біля 4-ої години вечора сказала, що батько в лікарні, потрапив у ДТП, як він зрозумів з її слів, то йому буде краще. Після закінчення робочого дня, коли їхав у лікарню, вона подзвонила сказала, що батько помер. В якій лікарні лежав батько не пам'ятає. З ним підсудний на зв'язок не виходив, десь через місяць вийшов до дружини батька і вирішував питання з ними. Крім того зазначив, що була назначена зустріч сина з дружиною батька, дружина зібрала родичів, був він та сестра. На зустрічі він хотів почути відповідь чому так довго виходили на зв'язок, вирішувалось питання моральної компенсації. Спілкування з сином йому не сподобалось, сума в 5 тис. доларів США, яка була запропонована його не задовольнила, після чого він вирішив все робити через суд. В ході судового слідства, просив заявлений ним цивільний позов залишити без розгляду.
Показами потерпілої ОСОБА_5, яка вході судового слідства показала, що безпосереднім свідком ДТП не була. 03.10 це був понеділок, десь о 12 год. 36 хв. подзвонив лікар швидкої, сказав, що везуть у 17 лікарню у дуже важкому стані, не знають чи довезуть. Вона подзвонила дочці ОСОБА_14 Коли приїхала до лікарні, там вже була дочка. Чекали до 18 години. В лікарні також бачила ОСОБА_6 з мамою. Крім того, зазначила, що спілкувалась зі всіма родичами чоловіка, а з сином чоловіка ОСОБА_6 практично не бачились, знала як його справи, а останні два роки ОСОБА_6 почав спілкуватись з чоловіком частіше. Дійсно в них була зустріч з сином підсудного на якій, їм відшкодували 40 тисяч гривень, що було прийнято та погоджено. На зустрічі ні якої агресії з боку сім'ї підсудного не вбачала, ніякого негативу, просто щире бажання допомогти. Витрати на похорони оплачувала вона, бюджет формувала вона, це були її особисті кошти. Те що просила придбати у дочки чоловіка ОСОБА_14 то ці гроші вона її відшкодувала. ОСОБА_6 оскільки мав машину він завозив на похорони сестру і маму, і воду мінеральну завозив до кафе, матеріально він не допомагав. Дочки відмовились від позовів, головне було щоб покрити витрати на похорон, поминки та пам'ятник, що було і відшкодовано, тому претензій матеріального та морального характеру до підсудного не має.
Показами свідка ОСОБА_8, який в ході судового слідства показав, що того дня, виїхав з роботи з с. Новосілки на машині «МАН». Рухався у напрямку «Пирогово»по вул. Заболотного, рухався у 2-й полосі. Помітив пішохода, почав пригальмовувати. З правої сторони машина легкова у 1-й смузі вже стала, а він майже зупинився. Пішохід почав бігти і от сталася аварія, чув писк, не встиг подивитись, тому він бачив вже наслідки. Зупинився, підійшов на місці ДТП, там вже була міліція.
Показами свідка ОСОБА_9, яка в ході судового слідства показала, що є дружиною підсудного та в той день була свідком даної пригоди, оскільки була пасажиркою в автомобілі чоловіка. Так, 03.10.2011 зібрались їхати на дачу. Доїхали до переходу на Заболотного. Всі машини зупинились. Почала рухатись машина у 3-му ряду. Вона сиділа на задньому сидінні з правої сторони. Стали рухатись машини, фура була вже на переході, раптово вибігає чоловік, її чоловік повернув ліворуч, а пішохід впав на капот, чоловік різко загальмував. Просила пробачення у родини загиблого.
Показами свідка ОСОБА_10, яка в ході судового слідства показала, що вона працює в інституті молекулярної біології та генетики, який розміщено по вул. Заболотного 150. Так, того дня вона підійшла до телефону та у вікно побачила як на переході лежав чоловік на капоті машини, яка зупинялась. Як чоловік йшов вона не бачила, бачила як чоловік вже лежав. Після до нього підійшли люди та водій «жигулі».
Показами свідка ОСОБА_11, яка в ході судового слідства показала, що вона працює в інституті молекулярної біології та генетики. Так, 3 жовтня прийшла на роботу. Десь до обіду почула тупий глухий звук. Пішла до іншого кабінету, побачила лежить людина за пішохідним переходом, потім стояли червоні жигулі, за ними стояла вантажівка. Чоловік лежав головою до бордюру, а ногами до нашого інституту. Безпосереднім свідком ДТП не була, бачила вже наслідки.
Показами свідка ОСОБА_12, який в ході досудового слідства показав, що 03.10.2011 приблизно о 12 години він, згідно подорожнього листа, керував службовим автомобілем «Фредлайнер», д.н.з. НОМЕР_2, з напівпричепом американського виробництва, та рухався по проїзній частині вул. Заболотного, зі сторони Одеської площі у напрямку Столичного шосе. Під час руху він наближався до нерегульованого пішохідного переходу, який розташовано напроти буд. № 150, по вул. Заболотного в м. Києві. В той час був світлий час доби, видимість дороги перед та оглядовість по обидві сторони була хорошою.
Рухаючись у вказаному напрямку та під'їжджаючи до пішохідного переходу, керований ним автомобіль рухався в другій смузі. В цей час попереду нього ухався, якийсь легковий автомобіль, невеликих розмірів. Ще попереду даного автомобіля рухався вантажний автомобіль менший розмірів ніж його типу «МАН». Чи був транспорт в першій смузі, а також в третій та четвертій, він не звернув вагу. Під час руху та наближенні до вказаного пішохідного переходу, він помітив, як автомобіль типу «МАН», що рухався попереду став пригальмовувати та зупинятись. Відповідно за ним став пригальмовувати та зупинятись легковий автомобіль, що рухався позаду нього, а також і він. Одночасно з цим він побачив чоловіка-пішохода, який знаходився з правої сторони дороги на тротуарі та вже впав на пішохідний перехід. Чи зупинився в цей час транспорт в першій смузі він не звернув уваги. Чоловік вступив на пішохідний перехід та рухався в межах дорожньої розмітки «зебра»в темпі спокійної ходи. Коли чоловік рухався ще в першій смузі він побачив як автомобіль типу «МАН», що рухався попереду нього зупинився перед пішохідним переходом, за ним в другій смузі зупинився легковий автомобіль, а потім і він. Пішохід перейшов першу смугу та став рухатись в другій. Під час його руху по другій смузі він його не бачив, так як автомобіль типу «МАН»обмежував йому видимість на нього. Через декілька секунд після того, як пішохід вступив в другу смугу, він почув ліворуч від себе звук гальмування та одночасно з цим побачив як автомобіль «ВАЗ», червоного кольору, рухаючись в загальмованому положенні, з третьої на четверту смугу здійснює наїзд на даного пішохода, який в той час вже знаходився в районі дорожньої розмітки між третьою та четвертою смугами.
Наїзд відбувся на пішохідному переході в межах дорожньої розмітки «зебра»(а.с. 85-87, том 1).
Крім того, винуватість підсудного підтверджується наступними доказами.
Протоколом відтворення обстановки та обставин ДТП зі свідком ОСОБА_13 від 15.11.2011, схемою та фототаблицею до нього, згідно якого ОСОБА_13, підтвердив свої покази дані під час допиту і показав відомий йому механізм виникнення і розвитку даної дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 116-124, том 1).
Протоколом відтворення обстановки та обставин ДТП зі свідком ОСОБА_12 від 15.11.2011, схемою та фототаблицею до нього, згідно якого ОСОБА_12, підтвердив свої покази дані під час допиту і показав відомий йому механізм виникнення і розвитку даної дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 125-132, том 1).
Протоколом відтворення обстановки та обставин ДТП з водієм ОСОБА_3 від 15.11.2011, схемою та фототаблицею до нього, згідно якого ОСОБА_3, підтвердив свої покази дані під час допиту і показав механізм виникнення і розвитку даної дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 133-143, том 1).
Протоколом відтворення обстановки та обставин ДТП зі свідком ОСОБА_9 від 15.11.2011, схемою та фототаблицею до нього, згідно якого ОСОБА_9, підтвердила свої покази дані під час допиту і показала відомий їй механізм виникнення і розвитку даної дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 144-151, том 1).
Висновком судово-медичної експертизи № 141/3158 від 14.10.2011 відносно ОСОБА_4, згідно якої слідує:
1. При судово-медичному дослідженні трупу ОСОБА_4, у останнього виявлено тілесні ушкодження у вигляді: відкритого перелому кісток основи та склепіння черепа при наявності крововиливу в м'які тканини правої половини волосистої частини голови, синця по колу правого ока, субдуральної гематоми справа, окутуючого субарахноїдального крововиливу, вторинних крововиливів у стволовий відділ мозку, садна волосистих частин голови і правої гомілки, крововиливу в м'які тканини по зовнішній поверховості лівого стегна і гомілки та по передзовнішньою поверхнею правої гомілки і, які в своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя. Смерть ОСОБА_4 настала від відкритої черепно-мозкової травми з переломами кісток черепа, крововиливу під оболонки і в речовину головного мозку.
2. Смерть ОСОБА_4 настала від відкритої черепно-мозкової травми з переломами кісток черепа, крововиливу під оболонки і в речовину головного мозку.
3. Між заподіяними тілесними ушкодженнями і настанням смерті потерпілого присутній прямий причинний зв'язок.
Всі ушкодження виникли від дії тупих предметів в результаті зіткнення автомобіля і пішохода і могли утворитись в строк і при обставинах, згідно матеріалів справи.
В момент первинного контакту потерпілий був у вертикальному чи близькому до нього положенні і був повернутий до транспортного засобу лівою частиною тіла.
В крові трупу ОСОБА_4 спирти не виявлено (а.с. 186-194, том 1).
Висновком судової автотехнічної експертизи № 583/ат від 22.11.2011 по дослідженню механізму виникнення дорожньо-транспортної пригоди, згідно якої, слідує:
Швидкість руху автомобіля «ВАЗ-2101»д.н.з. НОМЕР_1 погашена під час руху в загальмованому стані становила 52.0 км/год.
Покази водія ОСОБА_3, дані ним під час проведення відтворення обстановки та обставин події, в частині вказаних ним параметрів руху автомобіля ВАЗ-2101»д.н.з. НОМЕР_1 та в частині параметрів зближення автомобіля з пішоходом, з технічної точки зору, є неспроможними.
Перевірити покази свідка ОСОБА_9, дані нею під час проведення створення обстановки та обставин події, на технічну спроможність не представляється можливим, по причинам вказаним в дослідницькій частині даного висновку.
В показах свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_12, в тому об'ємі, в якому вони дані для дослідження, експертом не виявлено технічних невідповідностей.
3.Оцінка дій пішохода не пов'язана з використанням спеціальних знань експерта-автотехніка. Дане питання може бути вирішене органами досудового слідства (судом) самостійно за допомогою розділу 4 ПДР України.
Варіант 1: (згідно показів свідка ОСОБА_3)
В ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-нспортною пригодою, водій автомобіля «ВАЗ-2101»д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 повинен був керуватися вимогами пункту 12.3 ПДР України.
В ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-нспортною пригодою, водій автомобіля «ВАЗ-2101»д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода шляхом виконання вимог пункту 12.3 ПДР України.
3. В ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, в діях водія автомобіля «ВАЗ-2101»д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3, з технічної точки зору, експертом вбачаються невідповідності вимогам пункту 12.3 ПДР України.
Варіант 2: (згідно показів свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_12.)
1. В ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля «ВАЗ-2101»д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 повинен був керуватися вимогами пункту 18.4 ПДР України.
В ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля «ВАЗ-2101»д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода шляхом виконання вимог пункту 18.4 ПДР України.
В ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, в діях водія автомобіля «ВАЗ-2101»д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3, з технічної точки зору, експертом вбачаються невідповідності вимогам пункту 18.4 ПДР України (а.с. 203-216, том 1).
Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 03.10.2011, схемою та фототаблицею до нього, в яких зафіксовано елементи дороги в місці пригоди, кінцеве розташування автомобіля, виявлена слідова інформація та інше (а.с. 14-25, том 1).
Протоколом додаткового огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 14.10.2011, схемою та фототаблицею до нього, всяких зафіксовано елементи дроги у місці пригоди (а.с. 162-170, том 1).
протоколом огляду транспортного засобу - автомобіля «ВАЗ-2101», д.н.з. НОМЕР_1 та фототаблицею до нього від 15.11.2011, в якому зафіксовано наявні пошкодження на автомобілі на момент проведення його огляду (а.с. 171-180, том 1).
Речовим доказом - автомобілем «ВАЗ-2101», д.н.з. НОМЕР_1, який передано на зберігання ОСОБА_3 (а.с. 181-182, том 1).
На підставі викладеного суд надходить до висновку про те, що дії підсудного за ст. 286 ч. 2 КК України кваліфіковано правильно, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
При обранні міри покарання підсудному суд враховує наступні обставини справи: ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину; особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, не працює, одружений, пенсіонер, стан здоров'я - має хворобу серця (т. 1 а.с. 62), його вік.
Обставиною, що пом'якшує покарання винного у відповідності зі ст. 66 КК України, суд визнає визнання вини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування шкоди потерпілій ОСОБА_5
Обставин, що обтяжують покарання винного згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
На підставі викладеного, враховуючи також те, що даний злочин вчинений з необережності, суд надходить до висновку про те, що перевиховання та виправлення винного можливо без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання в межах санкції ст. 286 ч. 2 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, та із застосуванням правил ст. 75 КК України -звільненням від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
На погляд суду, саме таке покарання, тобто не пов'язане з реальним позбавленням волі, та з позбавлення права керувати транспортними засобами буде сприяти виправленню підсудного та забезпечить поновлення порушених прав потерпілого в частині відшкодування йому заподіяної злочином шкоди.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 до ОСОБА_3, МТСБУ, ПрАТ «Міська страхова компанія», ПрАТ «Українська пожежно -страхова компанія», залишити без розгляду у зв'язку з клопотання самого потерпілого.
Відповідно до вимог ст. 93 КПК України необхідно стягнути з ОСОБА_3 судові витрати по справі -вартість проведеної авто-технічної експертизи.
Згідно ст. 93-1 КПК України з підсудного необхідно стягнути на користь Головного управління охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської Ради ( Київської міської державної адміністрації ) вартість лікування потерпілого ОСОБА_4 у Київській міській клінічній лікарні № 17 в сумі 292 грн. 35 коп.
Долю речового доказу слід вирішити у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,-
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, та призначити йому покарання -3 (три) роки позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами терміном на 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 обов'язки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3, МТСБУ, ПрАТ «Міська страхова компанія», ПрАТ «Українська пожежно -страхова компанія», залишити без розгляду.
Стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь Науково -дослідного експертно -криміналістичного центру при ГУ МВС України у м. Києві понесені судові витрати по справі -вартість проведеної авто-технічної експертизи в розмірі 675 (шістсот сімдесят п'ять) гривень 36 коп. (отримувач платежу -НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, ГУДКУ у Київській області р/р 31253272210699 код ЗКПО 25575285, МФО 821018 (призначення платежу: 11511 послуги експерта).
Стягнути з ОСОБА_3 вартість лікування потерпілого ОСОБА_4 в сумі 292 грн. 35 коп. у Київській міській клінічній лікарні № 17 на користь Головного управління охорони здоров'я Київської міської клінічної лікарні №17, на р/р 35423005001329 в ГУДСК У в м. Києві, код банк 820019, ЕДРПОУ 03319759.
Речовий доказ по справі -автомобіль марки «ВАЗ-2101»
д.н.з. НОМЕР_1, який переданий на зберігання ОСОБА_3 - повернути йому же, - за належністю.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.
Суддя Н.Ю. Дмитрук
Судове рішення № 27140675, Голосіївський районний суд міста Києва було прийнято 12.06.2012. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1-210/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: