Рішення № 27140075, 27.02.2012, Голосіївський районний суд міста Києва

№ 2-863/12

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2012 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Пасинок В.С.,

при секретарі Мушта І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк»звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 25.03.2008 року відповідач ОСОБА_1 отримав у кредит грошову суму 12000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідно до умов Договору, Договір складається із Заяви позичальника, умов надання банківських послуг та правил користування платіжною карткою, якими відповідач був ознайомлений особисто при укладанні договору.

На порушення умов договору та діючого законодавства, відповідач не виконує належним чином зобов'язань перед позивачем, в результаті чого за кредитним договором відповідач має заборгованість станом на 31.08.2011 року у розмірі складає 24892,48 гривні.

Позивач змушений, за викладених обстави, звертатись до суду з позовом та просить стягнути на його користь зазначену суму заборгованості.

Представник позивача повністю підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити їх повністю з підстав, зазначених у позовній заяві та просив у своїй заяві провести заочний розгляд справи без його присутності.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про день, час, місце розгляду даної справи, у судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, тому суд, враховуючи вимоги ст.ст.169, 224, 225 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

Відповідно до вимог частини 4 статті 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, дослідивши письмові докази та заяву представника позивача в їх, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 25.03.2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір про відкриття картрахунку і обслуговування платіжної картки, відповідно до якого ОСОБА_1 року отримав кредит у розмірі 12000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с. 7 -11).

З умовами укладеного Договору відповідач ознайомлений особисто.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку, відповідач станом на 31.08.2011 року, має заборгованість перед позивачем у розмірі 24892,48 гривні (а.с.4-6), тобто неналежним чином виконує взяті на себе зобов'язання за Кредитним Договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч.2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Відповідно з розрахунком наданим до позовної заяви, загальна заборгованість по Кредитному договору складає 24892,48 гривень, яка підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається Позивач, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а вимоги ґрунтуються на вимогах закону, суд прийшов до висновку, що вони підлягають задоволенню.

На підставі ст. 88 ЦК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, понесені при зверненні до суду.

Керуючись ст. ст. 57-60, 213-215, 218, 224, 225, 226 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК суд -

в и р і ш и в:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає: АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_2, виданий Московським РУ ГУ МВС України в м. Києві 16.04.1997р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) заборгованість в сумі 24892,48 гривні та судові витрати у розмірі 368,92 гривні.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Голосіївський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя