Рішення № 27136681, 27.08.2012, Розівський районний суд Запорізької області

2-115/11

2/823/5/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.08.2012 смт. Розівка

Розівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кущ Т.М.,

при секретарі судового засідання Літвіновій Т.А.,

за участі: позивачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2, представника позивачів ОСОБА_3, представників відповідачів ОСОБА_4 і ОСОБА_5, третьої особи ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Розівського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»(далі ВАТ НАСК «Оранта»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Нива»(далі ТОВ «Нова Нива»), третя особа без самостійних вимог ОСОБА_6, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, -

В С Т А Н О В И В :

На підставі частини 3 статті 209 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) в судовому засіданні 27 серпня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У травні 2011 року з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2 до відповідачів юридичної особи ВАТ НАСК «Оранта»та юридичної особи ТОВ «Нова Нива», третьої особи ОСОБА_6 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 15 липня 2010 року о 12 годині 30 хвилин ОСОБА_6, керуючи автомобілем НОМЕР_1, який належить ТОВ «Нова Нива», рухаючись по вул. Технічна в с. Новокраснівка Володарського району Донецької області, на перехресті нерівнозначних доріг з вул. Дзержинського, за наявності дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу»та 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», виїхав на головну дорогу вул. Дзержинського, де скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1. Внаслідок зіткнення пасажир автомобіля АVEO»ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження, а вказаний автомобіль отримав технічні пошкодження.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, уточнивши позовні вимоги під час розгляду справи в суді, прохали стягнути з відповідача ВАТ НАСК «Оранта»майнову шкоду на користь ОСОБА_1 в розмірі 34548 грн. 68 коп., моральну шкоду на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в розмірі по 2550 грн. кожному з них, з відповідача ТОВ «Нова Нива»майнову шкоду на користь ОСОБА_1 в розмірі 7332 грн., моральну шкоду на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в розмірі по 2450 грн. кожному з них, а також стягнути суму понесених судових витрат.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримали заявлені вимоги по тих підставах, які ними були вказані в заяві, надали відповідні пояснення.

Представник позивачів ОСОБА_3 в судовому засіданні доводи позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вважав обґрунтованими та доведеними, підтримав предявлені позовні вимоги, надавши відповідні пояснення.

В судовому засіданні представники відповідачів ВАТ НАСК «Оранта»ОСОБА_4 та ТОВ «Нова Нива»ОСОБА_5 позов не визнали, посилаючись на те, що вина працівника ТОВ «Нова Нива»ОСОБА_6 в скоєнні ДТП належними доказами не доведена, а тому у позивачів взагалі відсутні правові підстави вимагати відшкодування майнової та моральної шкоди з відповідачів.

Разом з тим, в судових дебатах представник відповідача ВАТ НАСК «Оранта»ОСОБА_4 зазначила, що після оголошення в судовому засіданні висновку експерта № 2158 від 26 липня 2012 року, яким фактично встановлена вина водія ОСОБА_6, страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодує позивачу ОСОБА_1 майнову шкоду, а саме, вартість відновлювального ремонту згідно висновку автотоварознавчого дослідження №АР6173ВН-12.08/5 від 12 серпня 2010 року в розмірі 23573 грн. 23 коп., вартість надання однієї послуги, повязаної із евакуацією транспортного засобу, витрати на лікування ОСОБА_2 та повязані з її лікуванням медичні послуги, а також моральну шкоду, завдану ОСОБА_2 внаслідок ДТП.

Третя особа ОСОБА_6 вважав позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 таким, що не підлягає задоволенню, оскільки він діяв у відповідності із вимогами Правил дорожнього руху України, його не було притягнуто до адміністративної відповідальності, у звязку з чим його вина в скоєнні ДТП належними доказами не доведена.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до положень статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником транспортного засобу АVEO», державний реєстраційний номер АР 6173ВН, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

15 липня 2010 року за участю вищезазначеного транспортного засобу та автомобілю НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_7, сталась дорожньо-транспортна пригода, а саме, ОСОБА_6, керуючи автомобілем НОМЕР_1, який належить ТОВ «Нова Нива», рухаючись по вул. Технічна в с. Новокраснівка Володарського району Донецької області, на перехресті нерівнозначних доріг з вул. Дзержинського, за наявності дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу»та 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», виїхав на головну дорогу вул. Дзержинського, де скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1. Внаслідок зіткнення пасажир автомобіля АVEO» ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження, а вказаний автомобіль отримав технічні пошкодження.

Постановою судді Розівського районного суду Запорізької області від 03 березня 2011 року справу про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Згідно висновку експерта № 2158 від 26 липня 2012 року встановлено, що в даній дорожній обстановці фактичні дії водія ОСОБА_6 не відповідали вимогам дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» та п.16.11 Правил дорожнього руху України (далі ПДР), та відповідно знаходились у причинному звязку з пригодою, яка сталася. В діях водія ОСОБА_1 невідповідностей вимогам ПДР, які б знаходились у причинному звязку з пригодою, яка сталася, не вбачається.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що у вищевказаній дорожньо-транспортній пригоді винним є водій ОСОБА_6, який керував автомобілем НОМЕР_1.

Посилання відповідачів на те, що водій ОСОБА_6 не є винним у ДТП, на переконання суду, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Транспортний засіб «КАМАЗ-55111»державний реєстраційний номер НОМЕР_4. належить на праві власності ТОВ «Нова Нива».

ОСОБА_6 працює водієм ТОВ «Нова Нива»та вчинив ДТП під час виконання своїх професійних обовязків.

01 серпня 2009 року між ВАТ НАСК «Оранта»та ТОВ «Нова Нива»було укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/8478272 1-го типу, який оформлено полісом та застраховано цивільно-правову відповідальність водіїв під час експлуатації автомобіля НОМЕР_3.

Згідно звіту про оцінку транспортного засобу №0156 від 06 серпня 2010 року сума матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу ROLET-АVEO», державний реєстраційний номер АР 6173ВН, складає 37567 грн. 63 коп., в тому числі вартість відновлювального ремонту склала 34236 грн. 56 коп., втрата товарної вартості транспортного засобу склала 3331 грн. 07 коп..

Вартість вищевказаного автотоварознавчого дослідження становить 748 грн. 20 коп..

Відповідачі, заперечуючи проти позову в частині визначення суми матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу АVEO», послались на висновки автотоварознавчого дослідження №АР6173ВН-12.08/5 від 12 серпня 2010 року, відповідно до яких сума матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу -АVEO», державний реєстраційний номер АР 6173ВН, складає 23573 грн. 23 коп.. Порівнюючи висновки дослідження №АР6173ВН-12.08/5 від 12 серпня 2010 року з висновками за звітом про оцінку транспортного засобу №0156 від 06 серпня 2010 року судом встановлено, що вартість ремонтно-відновлювальних робіт є меншою на 1882 грн. 80 коп., вартість необхідних для ремонту матеріалів є меншою на 1396 грн. 84 коп., а вартість складових, що підлягають заміні під час ремонту є більшою на 13969 грн. 97 коп.. При цьому, в судовому засіданні представник відповідача ВАТ НАСК «Оранта», посилаючись на правильність висновків саме дослідження №АР6173ВН-12.08/5 від 12 серпня 2010 року, не обґрунтував зменшення вартості складових, що підлягають заміні під час ремонту. Рішення автотоварознавчої секції методичної і науково-консультативної ради Міністерства юстиції України від 10-12 жовтня 2001 року з приводу використання в автотоварознавчих дослідженнях і складанні кошторисів відновлювального ремонту та заподіяної матеріальної шкоди певних програмних продуктів має рекомендаційний характер. Разом з тим, програмний продукт ver DAT II Російська версія», за допомогою якого у звіті №0156 від 06 серпня 2010 року визначена вартість відновлювального ремонту транспортного засобу, не заборонений в Україні для використання при автотоварознавчих дослідженнях.

З матеріалів справи вбачається, що звіт про оцінку транспортного засобу №0156 від 06 серпня 2010 року і дослідження №АР6173ВН-12.08/5 від 12 серпня 2010 року проведені за заявою позивача ОСОБА_1.

Оспорюючи в судовому засіданні суму відновлювального ремонту автомобіля, відповідачі не порушили питання про проведення незалежної судово-товарознавчої експертизи, а тому суд, з врахуванням вищевикладеного, бере до уваги звіт про оцінку транспортного засобу №0156 від 06 серпня 2010 року.

З матеріалів справи та пояснень позивача ОСОБА_1 встановлено, що фактично вартість відновлювального ремонту транспортного засобу склала 32726 грн.. Зазначена вартість іншими особами, які брали участь у справі, не оспорювалась.

За правилами ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Положеннями Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 01 липня 2004 року №1961-ІV (далі Закон №1961-ІV) визначено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Страховий поліс єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладання такого договору.

Згідно статті 6 Закону №1961-ІV страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Згідно до положень ст.22.1 Закону №1961-ІV при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Підстави для відмови у здійсненні страхового відшкодування визначені статтею 37 Закону №1961-ІV, відповідно до якої, зокрема, неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоровю або життю потерпілого, з моменту скоєння ДТП.

Судом встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася 15 липня 2010 року.

16 травня 2011 року позивачі звернулися до суду з позовною заявою про відшкодування майнової та моральної шкоди до відповідачів ВАТ НАСК «Оранта», ТОВ «Нова Нива», третя особа ОСОБА_6, додавши перелік документів на підтвердження позовних вимог.

Суд дійшов висновку про те, що з відповідача ВАТ НАСК «Оранта»підлягає відшкодуванню розмір заподіяної у результаті дорожньо-транспортної пригоди шкоди відповідно до ліміту відповідальності, а саме, за шкоду, заподіяну майну в межах 35000 грн., за шкоду, заподіяну життю і здоровю в межах 51000 грн..

Так, з відповідача ВАТ НАСК «Оранта»підлягає відшкодуванню заподіяна у результаті ДТП шкода в розмірі 33742 грн. 48 коп., виходячи з розрахунку:

32726 грн. (фактична вартість відновлювального ремонту) + 450 грн. (послуги з евакуації транспортного засобу від 15 липня 2010 року) + 216 грн. 48 коп. (витрати на медикаменти для ОСОБА_2В.) + 350 грн. (медичні послуги для ОСОБА_2В.) = 33742 грн. 48 коп..

Позовні вимоги до відповідача ВАТ НАСК «Оранта»в частині стягнення вартості автотоварознавчого дослідження в сумі 748 грн. 20 коп., а також сплачених грошових коштів в сумі 58 грн. за виготовлення фотографій в якості додатку до автотоварознавчого дослідження задоволенню не підлягають, оскільки не є шкодою, заподіяною у результаті ДТП.

Виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, судом позов ОСОБА_1 і ОСОБА_2 розглянуто в межах заявлених вимог, а тому питання про стягнення вартості автотоварознавчого дослідження та сплачених грошових коштів за виготовлення фотографій з іншого відповідача ТОВ «Нова Нива»не розглядалось через відсутність такої вимоги.

Відповідно до п.32.7 ч.1 ст.32 Закону №1961-ІV шкода, повязана із втратою товарного вигляду страховою компанією не відшкодовується, а підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача ТОВ «Нова Нива»в сумі 3331 грн. 07 коп..

З відповідача ТОВ «Нова Нива»також підлягають стягненню грошові кошти в сумі 4000 грн. 93 коп., виходячи з розрахунку:

1080 грн. (послуги з евакуації транспортного засобу від 22 липня 2010 року та 24 серпня 2010 року) + 2808 грн. 43 коп. (транспортні витрати, понесені ОСОБА_1М.) + 112 грн. 50 коп. (витрати, повязані з копіюванням документів) = 4000 грн. 93 коп..

Згідно з п.22.3 ст.22 Закону №1961-ІV потерпілому відшкодовується моральна шкода, передбачена пп. 1, 2 ч. 2 ст.23 ЦК України. Така шкода відшкодовується в установленому судом розмірі відповідно до вимог ст.23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у п. 9.3 ст.9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пп. 3, 4 ч. 2 ст.23 ЦК України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Отже за змістом указаної правової норми, яка є спеціальною та, в зв'язку з цим, пріоритетною перед загальною нормою при застосуванні до спірних правовідносин, страховик відшкодовує потерпілому моральну шкоду, передбачену пп. 1, 2 ч. 2 ст.23 ЦК України, а саме, якщо моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

За змістом роз'яснень, наданих у п.5 постанови Пленуму Верховного ОСОБА_4 України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Слід зазначити, що положення ст.1172 ЦК України стосуються відшкодування як майнової, так і моральної шкоди.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачі в обґрунтування своїх вимог про стягнення з ВАТ НАСК «Оранта» і ТОВ «Нова Нива»коштів на відшкодування моральної шкоди послалися на ст.1167 ЦК України та в позовній заяві зазначили, що завдана ОСОБА_2 моральна шкода полягає: в болю, оскільки під час ДТП вона травмувалася; лікування було тривалим; змінився звичний спосіб її життя, загубилися звичні відносини з рідними та друзями, а завдана ОСОБА_1 моральна шкода полягає: у переживаннях та душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з травмуванням його дочки, а також пошкодженням його автомобіля, неможливістю його експлуатувати та неотриманням пропозиції від ОСОБА_6 щодо відшкодування заподіяної йому шкоди; змінився звичний спосіб його життя, загубилися звичні відносини з рідними та друзями.

З матеріалів справи вбачається, що під час ДТП позивач ОСОБА_2 травмувалася, у звязку з чим в період з 16 по 27 липня 2010 року перебувала у медичній установі на стаціонарному лікуванні з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку. Зазначене, на переконання суду, обєктивно свідчить про те, що ОСОБА_2 через отримання під час ДТП тілесних ушкоджень зазнала фізичного болю та страждань. Разом з тим, її лікування було не досить тривалим, продовження лікування амбулаторно належними доказами не підтверджено. Позивач не довела факту суттєвої зміни звичного способу свого життя, загублення звичних відносини з рідними та друзями, а тому, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважає за необхідне задовольнити частково вимогу про відшкодування моральної шкоди в сумі 2550 грн., яка підлягає стягненню з ВАТ НАСК «Оранта».

З матеріалів справи вбачається, що під час ДТП автомобіль, належний позивачу ОСОБА_1, був пошкоджений, у звязку з чим знаходився на ремонті до 30 серпня 2010 року, тобто позивач півтора місяці не міг експлуатувати автомобіль. Зазначене, на переконання суду, обєктивно свідчить про те, що ОСОБА_1 зазнав переживань та душевних страждань через пошкодження автомобіля та неможливістю його експлуатувати. Разом з тим, ремонт автомобіля був відносно нетривалим. Неотриманням ОСОБА_1 пропозиції від ОСОБА_6 щодо відшкодування заподіяної йому шкоди через протиправну поведінку не можна вважати підставою для задоволення вимоги про відшкодування моральної шкоди з відповідачів. Позивач ОСОБА_1 також не довів факту суттєвої зміни звичного способу свого життя, загублення звичних відносини з рідними та друзями, а тому, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважає за необхідне задовольнити частково вимогу про відшкодування моральної шкоди в сумі 1500 грн., яка підлягає стягненню з ТОВ «Нова Нива».

Враховуючи те, що позов ОСОБА_1 і ОСОБА_2 задоволено частково, суд, згідно положень ст.88 ЦПК України, присуджує позивачу ОСОБА_1 судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме, з ВАТ НАСК «Оранта»в сумі 2834 грн. 30 коп. і з ТОВ «Нова Нива»в сумі 513 грн. 56 коп., входячи з розрахунку:

А) щодо вимог майнового характеру за вимогами до ВАТ НАСК «Оранта»:

33742 грн. 48 коп. (розмір задоволених позовних вимог) * (421 грн. 22 коп. (сума сплаченого судового збору) + 2377 грн. 46 коп. (сума витрат, повязаних з проведенням судової експертизи)) / 34548 грн. 68 коп. (розмір заявлених позовних вимог) = 2733 грн. 37 коп.;

Б) щодо вимог немайнового характеру за вимогами до ВАТ НАСК «Оранта»:

2550 грн. (розмір задоволених позовних вимог) * 8 грн. 50 коп. (сума сплаченого судового збору) / 5100 грн. (заявлений розмір моральної шкоди) = 4 грн. 25 коп.;

В) щодо вимог майнового характеру за вимогами до ТОВ «Нова Нива»:

- 7332 грн. (розмір позовних вимог) * 421 грн. 22 коп. (сума сплаченого судового збору) / 41880 грн. 68 коп. (розмір заявлених позовних вимог до ВАТ НАСК «Оранта»і ТОВ «Нова Нива») = 73 грн. 74 коп.;

- 2377 грн. 46 коп. (сума витрат, повязаних з проведенням судової експертизи) * 73 грн. 74 коп. (сума судового збору, яка підлягає стягненню) / 421 грн. 22 коп. (сума сплаченого судового збору) = 416 грн. 21 коп.;

- 73 грн. 74 коп. + 416 грн. 21 коп. = 489 грн. 95 коп.;

Г) щодо вимог немайнового характеру за вимогами до ТОВ «Нова Нива»:

1500 грн. (розмір задоволених позовних вимог) * 8 грн. 50 коп. (сума сплаченого судового збору) / 5100 грн. (заявлений розмір моральної шкоди) = 2 грн. 60 коп.;

Д) щодо витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи за вимогами до ВАТ НАСК «Оранта»:

- 34548 грн. 68 коп. (розмір заявлених позовних вимог) * 120 грн. (сума оплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи) / 41880 грн. 68 коп. (розмір заявлених позовних вимог до ВАТ НАСК «Оранта»і ТОВ «Нова Нива») = 98 грн. 99 коп.;

- 33742 грн. 48 коп. (розмір задоволених позовних вимог) * 98 грн. 99 коп. (пропорційна частина суми оплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи) / 34548 грн. 68 коп. (розмір заявлених позовних вимог) = 96 грн. 68 коп.;

Е) щодо витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи за вимогами до ТОВ «Нова Нива»:

- 7332 грн. (розмір заявлених позовних вимог) * 120 грн. (сума оплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи) / 41880 грн. 68 коп. (розмір заявлених позовних вимог до ВАТ НАСК «Оранта»і ТОВ «Нова Нива») = 21 грн. 01 коп..

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вважає, що не ґрунтується на вимогах закону вимога позивачів про стягнення з відповідачів грошових коштів в сумі 5000 грн., як витрат, понесених на правову допомогу.

За змістом стст.79,84 ЦПК України до витрат, повязаних з розглядом судової справи, належать, в тому числі, витрати на правову допомогу.

Процесуальне становище особи, яка надає правову допомогу, її права і порядок вступу у процес визначені ст.56 ЦПК України. Зазначені особи відносяться до інших учасників процесу.

Із матеріалів справи вбачається, що при розгляді справи в суді адвокат ОСОБА_3 приймав участь в якості представника позивачів на підставі ордеру та договору про надання юридичної допомоги.

Представник особи, яка бере участь у розгляді справи за дорученням або за договором (ордером), має процесуальний статус саме представника цієї особи, що передбачено стст.26,42 ЦПК України, відноситься до осіб, які приймають участь у розгляді справи, і не може одночасно мати процесуальний статус особи, яка надає правову допомогу. Цивільний процесуальний закон не відносить до судових витрат витрати за послуги представника у суді.

За таких обставин суд у відповідності до вимог стст.79,84,85 ЦПК України дійшов висновку про відсутність підстав для компенсації позивачам витрат на правову допомогу.

На підставі викладеного, керуючись стст.23,1167, 1172, 1194 ЦК України, стст.6,22,32 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», стст.10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2, - задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»(юридична адреса: 01032 м.Київ, вул.Жилянська, 75, ЄДРПОУ 00034186) на користь ОСОБА_1 (проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_5) грошові кошти в сумі 33742 (тридцяти трьох тисяч семисот сорока двох) гривень 48 (сорока восьми) копійок, судові витрати в сумі 2834 (двох тисяч восьмисот тридцяти чотирьох) гривень 30 (тридцяти) копійок, а всього грошових коштів на суму 36576 (тридцять шість тисяч пятсот сімдесят шість) гривень 78 (сімдесят вісім) копійок.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Нива»(юридична адреса: 87022 Донецька область, Володарський район, с.Новокраснівка, вул.Дзержинського, 42, ЄДРПОУ 00694824) на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 7332 (семи тисяч трьохсот тридцяти двох) гривень, відшкодування моральної шкоди в сумі 1500 (однієї тисячі пятисот) гривень, судові витрати в сумі 513 (пятисот тринадцяти) гривень 56 (пятдесяти шести) копійок, а всього грошових коштів на суму 9345 (девять тисяч триста сорок пять) гривень 56 (пятдесят шість) копійок.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»на користь ОСОБА_2 (проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1) відшкодування моральної шкоди в сумі 2550 (двох тисяч пятисот пятдесяти) гривень.

В іншій частині позов ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2, - залишити без задоволення.

Рішення суду відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції Розівський районний суд Запорізької області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-денного строку з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:Т.М.Кущ

27.08.2012