Постанова № 271361, 21.11.2006, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 318

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.11.2006

Справа №2-19/10024-2006А

За позовом – ВАТ по газопостачанню та газифікації «Кримгаз», м.Сімферополь АР Крим

До відповідача – Державна податкова інспекція у м.Ялта, м.Ялта АР Крим

3-я особа – Республіканський комітет по земельних ресурсах, м.Сімферополь АР Крим

3-я особа – Ялтинське міське управління по земельних ресурсах, м.Ялта АР Крим

Про скасування податкового повідомлення-рішення

Суддя Мокрушин В.І.

Секретар Сидельова І.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Куліченко В.М., представник, довіреність № 4963 від 29.12.2005 року

Від відповідача – не з'явився

Від третьої особи – Нечипоренко А.В., представник, довіреність № 849/10-29 від 21.11.2006 року

Від третьої особи – не з'явився

Суть спору:

Позивач звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом про відміну податкового повідомлення-рішення відповідача № 0004942301/0 від 24.10.2005 року. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач не змінював цільове призначення земельної ділянки, а тому дії відповідача по донарахуванню податкового зобов’язання та штрафних санкцій не відповідають діючому законодавству.

Відповідач надав відзив на позов, позовних вимог не визнав, просив у задоволенні позову відмовити.

3-я особа – Республіканський комітет по земельних ресурсах АР Крим надав пояснення, відповідно до яких земельні ділянки позивача віднесені до земель технічної інфраструктури.

Справа слухалася у відповідності до положень Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями).

Представники сторін відмовилися від послуг перекладача.

Відповідно до ст.9, 10 Конституції України, ст.9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 року № 802), ст.3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 року № 1771), ст.10 Закону України «Про судоустрій» (від 07.02.2002 року № 3018), ст.18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 року № 8312), ст.10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 року № 350), ст.15 Кодексу адміністративного судочинства України та клопотанням представників сторін вони давали пояснення по справі на російській мові.

Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями), п.2-1 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Відповідно до ст.130 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) перед початком слухання справи представникам сторін була вручена пам’ятка про права та обов’язки сторін.

Розглянув матеріали справи, суд –

В С Т А Н О В И В :

ВАТ «Кримгаз» зареєстроване у якості юридичної особи виконавич комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, про що свідчить довідка про включенняпідприємства до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.15).

Позивач є платником податку на землю.

У позивача у постійному користуванні є земельні ділянки, що підтверджується державними актами № 001953 II-КМ від 28.10.1996 року та № 001566 II-КМ від 04.02.1997 року (а.с.10-13). Вказані факти не оспорювалися сторонами у процесі провадження по справі.

Відповідачем була проведена комплексна планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства філії Ялтинського управління по експлуатації газового господарства ВАТ «Кримгаз» за період з 01.07.2004 року по 30.06.2005 року, про що складений акт (а.с.26-29).

Відповідно до вказаного акту, на думку відповідача, встановлено порушення позивачем ст.7, 23 Закону України «Про плату за землю» (від 19.09.1996 року № 378 із змінами та доповненнями).

На підставі вказаного акту відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0004942301/0 від 24.10.2005 року, відповідно до якого позивачу донараховано податкове зобов'язання на суму 15771,0 грн., а саме: за основним платежом 10514,0 грн. та штрафними санкціями 5257,0 грн. (а.с.8).

Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення у апеляційному порядку, апеляційна скарга відповідачем залишена без задоволення.

Згідно із ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідно до п.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача – орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до п.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарський справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п.2 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини (ратифікована Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Попередні положення, однак, ніяким чином не обмежують право держави запроваджувати такі закони, які, на її думку, необхідні для здійснення контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків або інших зборів чи штрафів.

Статтею 7 Закону України «Про плату за землю» (від 19.09.1996 року № 378 із змінами та доповненнями) встановлені ставки земельного податку.

Відповідно до ст.23 Закону України «Про плату за землю» (від 19.09.1996 року № 378 із змінами та доповненнями) грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах.

Згідно із п.1.1 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (від 21.12.2000 року № 2181 із змінами та доповненнями) платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Згідно із п.1.1 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (від 21.12.2000 року № 2181 із змінами та доповненнями) податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Постановою Кабінету міністрів України від 23.03.1995 року № 213 затверджено Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів.

Порядок грошової оцінки земель, який діяв на момент перевірки, встановлений Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 46/131/63/34 від 15.04.1997 року та зареєстрований у Міністерстві юстиції Украині за № 511/2315 від 29.10.1997 року.

Відповідно до пояснень Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим від 21.11.2006 року № 3911/10-17 позивач обліковується як підприємство інших галузей промисловості, землі, які віднесено до користування позивача віднесені до земель технічної інфраструктури.

Таким чином, у відповідача не було підстав при розрахунку податку на землю вважати землі, які знаходяться у користуванні позивача, землями промисловості.

Відповідач, як суб’єкт владних повноважень, повинний доказати правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності, оскільки він заперечує проти адміністративного позову, також не надав суду жодного з доказів, які свідчили про його правомірні дії.

З урахуванням викладеного суд задовольняє позовні вимоги.

На підставі викладеного та керуючись ст.17, 18, 70, 76, 86, 162 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями), суд

П О С Т А Н О В И В :

· Адміністративний позов задовольнити.

· Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Ялта (98600, м.Ялта, вул.Віасил'єва, 16, відомостей про р/р не має) від 24.10.2005 року № 0004942301/0.

· Повернути ВАТ «Кримгаз» (95001, м.Сімферополь, вул.Учіліщная, 42А, код ЄДРПОУ 03348117, р/р 2600731502001 у КРФ АКБ УСБ, МФО 324010) з державного бюджету (р/р 31111095500002 у банку одержувача Управління Держказначейства в АР Крим, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м.Сімферополя, ЄДРПОУ 22301854) 81,6 грн. зайво сплаченого державного мита.

· Постанову направити сторонам замовленою кореспонденцією.

Постанова може бути оскаржена у апеляційному порядку відповідно до ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова проголошена у судовому засіданні 21.11.2006 року у 11 год. 30 хв.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Мокрушин В.І.