Постанова № 27133135, 23.10.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2012 р. Справа № 5004/1421/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Гулова А.Г.

суддя Маціщук А.В. ,

суддя Петухов М.Г.

при секретарі Басюку Р.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Теперика О.В. - представника за довіреністю від 15.11.2011р.

від відповідача: Возніка О.М. - директора,

Щербюка О.Ю. - представника за довіреністю №04/09-12 від 04.09.2012р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Іванішина Леонтія Володимировича, с.Липини Луцького району Волинської області

на рішення господарського суду Волинської області

від 26.09.11 р. у справі № 5004/1421/11 (суддя Дем"як В.М.)

за позовом Іванішина Леонтія Володимировича, с.Липини Луцького району Волинської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Столяр", м.Луцьк

про виплату частки в статутному капіталі

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 26.09.2011р. у справі №5004/1421/11 позов Іванішина Леонтія Володимировича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Столяр" про виплату частки в статутному капіталі задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 78120 грн. частки у статутному капіталі, 781,20грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В позові в сумі 824100 грн. відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Мотивуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, зокрема, наступне:

- рішення суду винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з"ясуванням обставин, що мають значення для справи;

- суд взяв до уваги звіт аудиторської фірми станом на 01.07.2008р., головну книгу товариства за 2008 рік на суму 260,4 тис. грн., однак судом не було вжито заходів для встановлення дійсної вартості активів ТОВ "Столяр", тому не можна погодитись, що позивачем не надано доказів на підтвердження права виплати йому частки у статутному капіталі товариства в сумі 821880 грн.;

- висновок економічного виду досліджень №10 від 20.07.2009р., зроблений аудиторською фірмою "Віталіна-аудит", являється некоректним та необ"єктивним, не відображає реальної ринкової вартості майна, а лише констатує балансову вартість цього майна з врахуванням амортизаційних відрахувань;

- позивачем заявлялось клопотання про призначення судової експертизи для встановлення вартості активів відповідача, однак суд залишив поза увагою вказане клопотання;

- відповідач в мережі Інтернет розмістив оголошення про реалізацію майна товариства, де вказана ринкова вартість нерухомого майна, а саме: приміщення складу за адресою: м.Луцьк, пров.Комунальний, 4, в розмірі 960000 дол.США.

Відповідач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, вважаючи рішення господарського суду Волинської області від 26.09.2011р. законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Столяр" відповідно до Статуту ( нова редакція із змінами та доповненнями), зареєстрованого 07.08.2007р. державним реєстратором виконавчого комітету Луцької міської ради, є підприємницьким товариством, створене у відповідності із Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України зборами учасників з метою отримання прибутку (т.1, а.с.5- 11, 44-57).

У матеріалах справи міститься заява учасника товариства Ощепкова Г.М., в якій він просить вивести його зі складу учасників (засновників) ТОВ "Столяр", а також, свою частку в розмірі 60% в статутному фонді ТОВ "Столяр" передати на користь Голєва М.К. - 30% та Іванішину Л.В. - 30% (а.с. 53, т.3).

Згідно п.1.8 Статуту учасниками товариства є: Голєв Микола Кузьмич та Іванішин Леонтій Володимирович.

Частки учасників в процентному відношенні становлять:

Голєв Микола Кузьмич - 70% статутного капіталу, розмір частки в грошовому еквіваленті - 5180,00 грн.; Іванишин Леонтій Володимирович - 30% статутного капіталу, розмір частки в грошовому еквіваленті - 2220,00 грн. Всього статутний капітал - 7400,00 грн. (п.4.4. Статуту).

Нотаріально посвідченою заявою від 18.06.2008р. учасник товариства Іванішин Л.В. повідомив про свій вихід зі складу учасників ТОВ "Столяр" та просив виплатити йому 30% належної йому частки в статутному капіталі товариства (т.1, а.с.12). Вказана заява була надіслана до товариства 27.06.2008 року, що підтверджується поштовим відправленням (т.1, а.с.43).

23.07.2008 року на зборах учасників товариства, оформлених протоколом №4, розглянуто заяву Іванішина Л.В. про вихід його з учасників товариства, та виключено зі складу учасників, у зв'язку з виходом останньому вирішено виплатити вартість частини майна товариства, пропорційну його частці в статутному капіталі та частину прибутку, одержану товариством у 2008 році до виходу з товариства, вартість майна та розмір частини прибутку товариства, належні до виплати обчислити на дату подання заяви про вихід з товариства, тобто станом на 27.06.2008 року, виплату провести після затвердження звіту за рік і в строк до 12 місяців з дня виходу (т.1, а.с.58).

27.07.2009р. Іванішин Л.В. направив ТОВ "Столяр" вимогу про виплату частки в статутному капіталі товариства, що становить 30%, в грошовому еквіваленті - 2220,00 грн. та вартість частини майна в грошовій або натуральній формі, пропорційно частці у статутному капіталі товариства (т.1, а.с.19).

У відповіді №30 від 06.08.2009р. на вказаний лист відповідач просив повідомити банківські реквізити для здійснення перерахунку коштів (т.1, а.с.20).

Як вказує позивач, листом від 01.09.2009р. він повідомив банківські реквізити рахунку, на який необхідно перерахувати кошти, однак відповідач розрахунків не провів.

За вказаних обставин, 21.10.2009р. Іванішин Леонтій Володимирович звернувся до господарського суду Волинської області з позовом про виплату Товариством з обмеженою відповідальністю "Столяр" належної позивачу частки в статутному капіталі товариства в розмірі 902220 грн. (т.1, а.с.2-4).

Позов мотивовано тим, що 18.06.2008 року позивачем була подана заява про вихід зі складу учасників товариства, в якій він просив виплатити належну частку у статутному капіталі ТОВ "Столяр", яка складає 30% від загального статутного капіталу, та виплатити вартість частини майна в грошовій або натуральній формі, пропорційну частці у статутному капіталі. Розмір частки в статутному капіталі позивач підтверджує рішенням господарського суду Волинської області від 23.09.2008р. у справі №06/14-76, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.11.2008р. Позивач вважає, що вартість майнових активів товариства станом на день звернення до суду становить 3000000 грн., отже розмір його частки складає 900000 грн. Крім того, поверненню підлягає внесений ним грошовий вклад при формуванні статутного фонду у розмірі 2220 грн.

Відповідач у відзиві №42 від 09.12.2009р. на позовну заяву позовні вимоги визнав частково в сумі 78100 грн., на обґрунтування вказаної суми надав висновок №10 від 20.07.2009р. спеціаліста економічного виду досліджень аудиторської фірми "Віталіна-аудит", звіт №63/2 про проведення незалежної оцінки вартості будівлі лісоцеха, звіт №63/3 про проведення незалежної оцінки вартості будівлі сушилки, звіт №63/1 про проведення незалежної оцінки вартості частини приміщення головного корпусу, головну книгу товариства за 2008р, аудиторський висновок приватної аудиторської фірми "Капітал-ауди" про фінансову звітність товариства за 2008 рік, копію фінансового звіту станом на 01.07.2008р., копію фінансового звіту товариства станом на 18.06.2008р.

Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Волинської області від 26.09.2011р. позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 78120 грн. частки у статутному капіталі, 781,20грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в позові в сумі 824100 грн. відмовлено (т.3, а.с.18-24).

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні, з огляду на таке.

Частиною 2 ст. 148 ЦК України встановлено, що учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом (абз.4 ч. 2 ст. 148 ЦК України).

Згідно п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства , господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до Цивільного кодексу України та Закону України "Про господарські товариства", учасник вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід із складу учасників не пов'язується із рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства.

Статтею 54 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент подання позивачем заяви про вихід з учасників товариства - 27.06.2008р.) при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Згідно п.3.5 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007р. №04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" відповідно до статті 54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі та частину прибутку, одержаного товариством у відповідному році до виходу учасника. При цьому вартість майна та розмір частини прибутку товариства, належні до виплати учаснику, який виходить, повинні обчислюватись на дату волевиявлення учасника вийти з товариства, тобто на дату подання учасником заяви про вихід з товариства.

Разом з тим, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). (п. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Враховуючи викладене, необхідно визначити вартість майна товариства, а також грошовий еквівалент частки позивача у статутному капіталі товариства, яка підлягає виплаті.

Відповідно до частини першої статті 190 ЦК України майном, зокрема, вважаються майнові права та обов'язки.

Статтею 139 ГК України визначено, що майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.

Мотивуючи оскаржене рішення, суд першої інстанції, зокрема, правильно зазначає, що "Майно підприємства обліковується на його балансі, де відображається вартість активів підприємства та джерел їх формування. Тому в основу розрахунку вартості частини майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить з товариства, за загальним правилом, повинна братись балансова вартість майна товариства. Активи (майно і в тому числі майнові вимоги) товариства відображаються у статтях активу балансу за кодами 010, 020, 030, 035, 040, 045, 050, 060, 100, 110, 120, 130, 140, 150, 160, 170, 180, 190, 200, 210, 230, 240, 250. Зобов'язання товариства та забезпечення майбутніх витрат і платежів товариства визначаються у статтях пасиву балансу за кодами 400, 410, 420, 440, 450, 460, 470, 500, 510, 520, 530, 540, 550, 560, 570, 580, 590, 600, 610."

Проте, як вбачається з оскарженого рішення, суд першої інстанції для визначення вартості майна ТОВ "Столяр" використав аудиторський висновок про фінансову звітність ТзОВ "Столяр" від 29.11.2010р., складений Приватною аудиторською фірмою "Капітал-Аудит" (т.2, а.с.120-124), фінансовий звіт ТОВ "Столяр" станом на 01.07.2008р. (т.2, а.с.125), головну книгу товариства за 2008р., висновок спеціаліста економічного виду досліджень №10 аудиторської фірми "Віталіна-аудит" від 20.07.2009р., однак визначив частку Іванішина Л.В. в статутному капіталі товариства в сумі 78120,00 грн., обрахувавши 30% від власного капіталу товариства за станом на 01.07.2008р., який характеризується такими показниками: статутний капітал товариства - 7,4 тис.грн. (рядок Балансу 300); резервний капітал-16,8 тис. грн. (рядок Балансу 340); нерозподілений прибуток -236.2 тис.грн. (рядок Балансу 350), всього - 260,4 тис. грн. Тобто, взято показники статей першого розділу пасиву Балансу.

Згідно ч.2 п. 30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства, яку має отримати учасник при виході із ТОВ господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства.

Пунктом 5.8 Статуту передбачено, що при виході учасника з товариства йому виплачується грошовими коштами вартість частини майна товариства, пропорційно його частці в статутному капіталі. Виплата здійснюється після затвердження річного звіту, протягом 12 місяців з дня виходу.

Отже, Статутом ТОВ "Столяр" не передбачено, що у разі виходу з товариства, учаснику виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді за його балансовою вартістю.

Як передбачено ч.3 п. 30 вказаної вище постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13, у випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.

У рекомендаціях президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007р. №04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" зазначено, що будь-який учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків, виходячи з дійсної (ринкової) вартості майна товариства. Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку передбачено можливість переоцінки балансової вартості для таких категорій активів товариства як основні засоби (пункт 16 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 N 92), нематеріальні активи (пункт 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99 N 242), довгострокові і поточні біологічні активи (пункти відповідно 16.1 та 22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 №87). Враховуючи наведене, господарським судом може бути задоволено клопотання учасника, який вийшов (був виключений) з товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, про здійснення експертної оцінки дійсної (ринкової) вартості основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових або поточних біологічних активів для обчислення вартості частини майна, належної до сплати такому учаснику (абз.4, 5 п.3.7 рекомендацій).

Для визначення вартості майна ТОВ "Столяр" станом на дату виходу позивача з числа учасників товариства - 27.06.2008р., ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.12.2011р. призначено у справі судову експертизу (економічну та будівельно-технічну), проведення якої доручено Волинському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експерта будівельно-технічної експертизи поставлено питання, яка ринкова вартість всього наявного у відповідача - ТОВ "Столяр" (м.Луцьк, пров.Комунальний, 4) нерухомого майна, станом на 27.06.2008р.; на вирішення експерта економічної експертизи поставлено наступні питання: яка вартість частини активів ТОВ "Столяр" станом на 27.06.2008р. та яка 30% вартість частки активів ТОВ "Столяр", що визначена в порядку, встановленому законодавством, станом на 27.06.2008р., що підлягає виплаті учаснику ТОВ "Столяр" Іванишину Л.В.; яка вартість частини майна ТОВ "Столяр" (з врахуванням висновку будівельно-технічної експертизи щодо ринкової вартості нерухомого майна) пропорційна частці позивача (Іванишина Л.В.) у розмірі 30% станом на 27.06.2009р., що підлягає виплаті.

24.09.2012р. на адресу суду від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лише висновок судової будівельно-технічної експертизи №7010 від 07.08.2012р. (т.3, а.с.68-95). Експертною установою зазначено, що судова економічна експертиза проведена не була, у зв"язку з неоплатою її вартості позивачем.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №7010 від 07.08.2012р. ринкова вартість всього наявного у відповідача нерухомого майна, станом на 27.06.2008р., становить 392000,00 грн.

Вартість майна товариства, яка враховується у визначенні частки, вартість якої належить до сплати учаснику, що вибув, визначається як сумарна вартість активів товариства за вирахуванням його зобов"язань.

Таким чином, враховуючи висновок судової експертизи, яким встановлено дійсну вартість основних засобів в сумі 392,0 тис. грн., фінансовий звіт ТОВ "Столяр" станом по 01.07.2008р. (т.2, а.с.125), аудиторський висновок про фінансову звітність ТОВ "Столяр" від 29.11.2011р., складений приватною аудиторською фірмою "Капітал-Аудит" (т.2, а.с. 122-124), показники головної книги товариства за 2008 рік (т.2, а.с. 47-121) судом встановлено, що вартість чистих активів товариства (вартість майна товариства) станом на 01.07.2008р. (найближча дата до 27.06.2008р.) становить: 392,0 + 551,6 + 0 - 0 - 0 - 343,6 = 600,0 тис. грн., де:

392,00 тис.грн. - дійсна вартість необоротних активів згідно висновку судової експертизи;

551,6 тис.грн. - оборотні активи (рядок 260 Балансу);

0 - витрати майбутніх періодів (рядок 270 Балансу);

0 - забезпечення наступних витрат і платежів (рядок 430 Балансу);

0 - довгострокові зобов"язання (рядок 480 Балансу);

343,6 тис.грн. - поточні зобов"язання (рядок 620 Балансу).

Відповідно до Статуту ТОВ "Столяр" частка позивача в статутному фонді на час виходу з товариства становила 30%.

Таким чином, вартість частини майна товариства, пропорційна частці позивача у статутному капіталі товариства становить 180000,00 грн. (600000,00 грн. х 30%).

З огляду на вищенаведене, вартість частини майна відповідача, яка підлягає виплаті позивачу відповідно до ч. 2 ст. 148 ЦК України становить 180000,00 грн.

Щодо вимог позивача про повернення йому внеску до статутного капіталу товариства в розмірі 2220 грн., слід вказати таке.

Як зазначалося вище, частку в розмірі 30% згідно нотаріально посвідченої заяви від 09.04.2003р. позивачу відступив учасник товариства Ощенков Г.М. (на цьому наполягає і сам позивач, надавши суду вказану заяву). Відповідно, до статуту товариства внесено зміни, як вбачається із затвердженого 02.08.2007р. учасниками ТОВ "Столяр" статуту (у новій редакції із змінами та доповненнями, зареєстрованими 07.08.2007р., 27.08.2008р.).

Таким чином, сума 2200,00грн. - це розмір частки учасника товариства Іванішина Л.В. у статутному капіталі цього товариства у грошовому еквіваленті , що становить 30% статутного капіталу, та підтверджує правовий статус учасника товариства, відповідно, надає йому можливість скористатися усіма передбаченими законодавством правами учасника товариства з обмеженою відповідальністю.

Відтак, суд першої інстанції правомірно відмовив у позові в цій частині.

Враховуючи викладене, керуючись п.3 ч.1 ст.104 ГПК України, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 26.09.2011р. слід змінити, стягнувши з відповідача на користь позивача 180000 грн. 00 коп. частки у статутному капіталі, а в решті позову - відмовити.

Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Іванішина Леонтія Володимировича, с.Липини Луцького району Волинської області задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 26.09.2011р. у справі №5004/1421/11 змінити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Столяр" (юридична адреса: 43000, м.Луцьк, пров.Комунальний, 4,, фактична адреса: 43000, м.Луцьк, вул.Бойка, 1, код ЄДРПОУ 30659117) на користь Іванішина Леонтія Володимировича (45601, Волинська область, Луцький район, с.Липини, вул.Шевченка, 16, ідент. номер 2229604218) 180000 грн. 00 коп. частки у статутному капіталі, 1800 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 47 грн. 08 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 900 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги, 343 грн. 31 коп. витрат по оплаті вартості експертизи.

В решті позову відмовити.

3. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Волинської області.

4. Справу №5004/1421/11 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Віддрук. прим.:

1 - до справи,

2,3 - сторонам,

4 - в наряд.