Постанова № 27133063, 31.10.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

30.10.2012 р. справа №5006/35/68/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівРадіонової О.О. Зубченко І.В., Марченко О.А.секретаря Федорової Ю.І.від позивача:Климчук Т.В., представник за дов. від 03.01.12р. № 8від відповідача:не з»явився розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуВідкритого акціонерного товариства «Донбасканалбуд»м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької областівід25.09.2012 рокуу справі№5006/35/68/2012 (суддя Мальцев М.Ю.)за позовомКомунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа»м.Донецькдо відповідача Відкритого акціонерного товариства «Донбасканалбуд»м.Донецькпро стягнення заборгованості у розмірі 36613,23грн., пені у розмірі 2039,79грн., 3% річних у розмірі 472,73грн., інфляційні у розмірі 247,78грн.ВСТАНОВИВ:

11.07.2012 року Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа»м.Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Донбасканалбуд»м.Донецьк стягнення заборгованості у розмірі 36613,23грн., пені у розмірі 2039,79грн., 3% річних у розмірі 472,73грн., інфляційних у розмірі 247,78грн. (а.с.2-5).

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.09.2012р. позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа»були задоволені. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Донбасканалбуд»на користь позивача основний борг у розмірі 36613,23грн., пеню у розмірі 2039,79грн., інфляційні у розмірі 247,78грн., 3% річних у розмірі 472,73грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1609,50грн. (а.с.79-81).

Судове рішення мотивоване тим, що позивачем належним чином виконані умови договору №73367 від 01.08.2005р. в частині поставки теплової енергії, натомість зі сторони відповідача умови договору не виконані в повному обсязі, що є підставою для стягнення заборгованості, пені, 3% річних та індексу інфляції.

Відповідач, Відкрите акціонерне товариство «Донбасканалбуд»м.Донецьк звернувся із апеляційною скаргою, в якій зазначив, що з прийнятим рішенням не згоден з огляду на те, що рішення є необґрунтованим та таким, що прийнято передчасно без належного дослідження та вивчення усіх доказів по справі, просив скасувати рішення господарського суду Донецької області від 25.09.2012р. та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі (а.с. 86-87).

Зокрема, в апеляційній скарзі заявник посилається на те, що сторони склали відповідний акт від 05.11.2009р., яким відповідач повідомив позивача про зменшення опалювальної площі до 198,8 кв.м., у зв»язку з встановленням на третьому поверсі автономного котлу, який опалює площу 241,7мІ. Однак, як зазначає, апелянт ніяких змін до договору не вносилось.

В апеляційній скарзі скаржник також посилається на те, що позивачем невірно визначений період нарахування пені, а саме: позивач почав розрахунок пені з жовтня 2011р., а не з квітня 2012р., оскільки вимога щодо погашення боргу була направлена відповідачу тільки у квітні 2012р., отже, період нарахування пені повинен бути розпочатий лише з квітня 2012р.

30.10.2012 року на адресу Донецького апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу від 29.10.12р. б/н, в якому позивач просить залишити без змін рішення господарського суду, а апеляційну скаргу без задоволення (а.с.95-97).

Апелянт у судове засідання не з»явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив, не скористався наданим йому правом на участь у суді апеляційної інстанції.

У судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін рішення господарського суду, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв»язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 5 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визначається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Заслухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України та повинно бути залишено без змін, з огляду на таке.

Так, судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа»є юридичною особою (ідентифікаційний код 33257089), що підтверджено довідкою із ЄДРПОУ та свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 12-13).

Відповідач -Відкрите акціонерне товариство «Донбасканалбуд»є юридичною особою (ідентифікаційний код 01416240), що підтверджено довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.61-64).

Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2005р. між Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа»(за договором -Підприємство, далі - позивач) та Відкритим акціонерним товариством «Донбасканалбуд»(за договором -Абонент, далі - відповідач) було укладено договір про відпуск теплової енергії №73367 (а.с. 9).

За цим договором Підприємство зобов»язується поставляти теплову енергію до елеваторного вузла, зазначеного власником будівлі, а саме: 83000, м. Донецьк. пл.Конституції,3 (п.1.1 договору).

Абонент зобов»язується прийняти та здійснити оплату за використану теплову енергію (п.1.2 договору).

Теплова енергія, яка постачається за договором, використовується Абонентом виключно для теплопостачання приміщень, згідно дислокації (п.1.3 договору).

Облік відпущеної теплової енергії здійснюється по приладам обліку, встановлених на тепловому вводі Абонентом (п.2.2 договору).

При відсутності приладів обліку або при виході їх з ладу, оплата здійснюється згідно затвердженим тарифам (п.2.3 Договору).

Пунктом 2.6 договору сторони визначили об»єми теплоспоживання Абонента: загальна площа 767,7кв.м.

Розділом 3 договору сторони визначили порядок і умови оплати.

Абонент здійснює оплату за теплопостачання приміщень, які належать йому на праві власності, знаходяться у нього у оперативному управлінні, або орендовані їм приміщення (п.3.1)

Згідно п.3.2 Договору, поставка теплової енергії здійснюється Абоненту за умовою 100% передплати або оплати не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, згідно встановленим тарифам.

Згідно п.3.5 договору тариф на момент підписання договору складає: а) за 1 кв. м. опалювальної площі -3,68грн. в місяць з ПДВ (в опалювальний сезон). В залежності від цін на енергоносії, встановлені КМУ, іншими органами влади або постачальниками енергоносіїв, тариф може змінюватися у більш або меншу сторону без узгодження з Абонентом.

Пеня у розмірі 0,75% за кожний день прострочки від суми боргу, але не більш подвійної облікової ставки, встановленої НБУ, нараховується Підприємством на протязі 1 року з моменту звернення з вимогою, претензією, позовом (п.4.4).

Договір вважається укладений з 01.08.2005р. і діє в частині поставки теплової енергії до 31.07.2010р. Якщо від сторін за місяць до закінчення строку дії договору не поступить заяв про розірвання даного договору, він вважається продовженим на наступний строк, а в частині здійснення розрахунків за теплову енергію -до їх повного виконання (п.7.1 договору).

З технічного паспорту на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок №3 по пл.Конституції,3 у м.Донецьку, виготовленим Бюро технічної інвентаризації м.Донецька, вбачається, що власником площі 767,70мІ є Відкрите акціонерне товариство «Донбасканалбуд»(а.с.14).

Колегією суддів встановлено, що відповідач листом №144 від 29.09.2009р. повідомив позивача про встановлення системи автономного опалення на третьому поверсі (площею 241,7мІ) за адресою: пл.Конституції,3, у зв»язку з чим просив останнього з 22.09.2009р. здійснювати нарахування за опалення виходячи із розрахунку площі 198,8мІ (а.с.42).

05.11.2009р. представниками сторін був складений Акт, з якого вбачається, що на третьому поверсі (площею 241,7мІ) за адресою: пл.Конституції,3 встановлений автономний котел, який опалює площу 241,7мІ. Залишок приміщення загальною площею 198,8мІ опалюється від підприємством ККП «Донецькміськтепломережа». Зазначений Акт підписаний головою правління ВАТ «Донбасканалбуд»Н.Д.Ляшко, прорабом ВАТ «Донбасканалбуд»С.Ю.Путиловим та Майстром котельної В.І.Ликовим (а.с.43).

З матеріалів справи вбачається, що в межах позовних вимог позивачем заявлено про виконання умов договору №73367 від 01.08.2005р. в період квітень 2011р. та з жовтня 2011р. по квітень 2012р., у вигляді подачі теплової енергії на суму 36613грн.23коп.

Факт подачі теплової енергії підтверджується рахунками №73367, які є актами сдачі - прийому послуг від 21.04.2011р. на суму 2203,34грн., від 20.10.2011р. на суму 3338,99грн., від 21.11.2011р. на суму 5657,69грн., від 20.11.2012р. на суму 5657,69грн., від 20.02.2012р. на суму 5657,69грн., від 20.03.2012р. на суму 5657,69грн., від 18.04.2012р. на суму 2782,45грн., всього на суму 36613,23грн. (а.с.23-29). Вказані рахунки були направлені на адресу відповідача, що підтверджено фіскальними чеками, які наявні у матеріалах справи (а.с.34-36, 70-71)

Крім того, у матеріалах справи наявні акти про включення опалення житлових будинків та відключення від опалення, зокрема приміщення відповідача тощо (а.с.30-33).

Як встановлено колегією суддів, позивач звернувся до відповідача з вимогою №1137-сб від 28.12.2011р., в якій пропонував останньому підписати акт взаємних розрахунків та сплатити рахунки за поставлену теплову енергію за квітень 2011р., жовтень 2011р., листопад 2011р., грудень 2011р.(а.с.41).

26.04.2012р. позивач звернувся до відповідача з претензією-вимогою №574-сб, в якій просив останнього перерахувати борг за надані послуги по теплопостачанню у розмірі 36613,32грн.(а.с.37).

Відповідач листом №113 від 10.07.2012р. повідомив позивача про те, що борг за послуги по теплопостачанню у розмірі 36613,23грн. буде погашений, однак зазначену суму не сплатив (а. с.49).

Позивач наполягає на тому, що у зв»язку з невиконанням своїх обов»язків по сплаті спожитої теплової енергії за відповідачем утворилась заборгованість за квітень 2011 року та жовтень 2011року - квітень 2012 року у розмірі 36613,23грн.

За таких обставин позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача про стягнення боргу за спожиту теплову енергію у розмірі 36613,23грн. Крім того, позивач наполягає на стягненні пені у розмірі 2039,79грн., 3% річних у розмірі 472,73грн. та інфляційних у розмірі 247,78грн.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішення питання щодо стягнення заборгованості за договором на відпуск теплової енергії.

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про теплопостачання" від 02.06.2005р. № 2633-1У ( далі -Закон № 2633).

Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання, регулювання відносин, пов'язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищенням енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання визначає Закон України "Про теплопостачання".

Статтею 1 Закону України № 2633 визначено поняття теплової енергії - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Відповідно до п.2 ст.275 Господарського кодексу України, ст.1, п.4 ст.19 Закону України «Про теплопостачання»споживання теплової енергії допускається тільки на підставі договору, укладеного між Теплопостачальною організацією та Споживачем.

Згідно зі ст. 19 Закону України № 2633 споживач зобов'язаний щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Основним обов'язком споживача теплової енергії, відповідно до ст. 24 зазначеного Закону, визначено додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про теплопостачання" та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлення тарифів на теплову енергію належить виключно до повноважень органів місцевого самоврядування. Органами місцевого самоврядування є сільські, селищні, міські ради, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Тарифи на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та надання послуг з централізованого опалення, які застосовує відповідач, є регульованими, застосування та затвердження яких регулюється державою та органами місцевого самоврядування. Тому тариф на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та надання послуг з централізованого опалення в договорі не може встановлюватись за домовленістю сторін та бути іншим, ніж той, який встановлено у вищевказаному порядку уповноваженими органами.

Рішенням Донецької міської рад №28/4 від 20.02.2009р. «Про корегування тарифів на послуги з теплопостачання і гарячого водопостачання, які надаються ККП «Донецькміськтепломережа»бюджетним організаціям та іншим споживачам»затверджені тарифи на опалення для усіх споживачів (крім населення) у розмірі 14,36грн. за 1 кв.м без ПДВ; при наявності приладів обліку споживання теплової енергії - 494,2 за 1 Гкал без ПДВ та гаряче водопостачання за 1 куб.м.- 28,39грн. без ПДВ.(а.с.21)

З 03.10.2011р. наказом Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа»№562 «Про порядок застосування тарифів на послуги опалення і гарячого водопостачання»застосовується тариф на опалення для усіх споживачів (крім населення) у розмірі 28,46грн. за 1 кв.м. з ПДВ, при наявності приладів обліку споживання теплової енергії - 916,43 за 1 Гкал з ПДВ, та гаряче водопостачання за 1 куб.м. -52,49грн. з ПДВ (а.с.22).

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є зокрема договори та інші правочини.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визначається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки відповідач свої обов»язки з урахуванням вимог п.3.2 Договору не виконав, судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача заборгованості за теплову енергію у розмірі 36613,23грн. за квітень 2011р. та з жовтня 2011р. по квітень 2012р., розмір якої доведений та підтверджений документально.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача пеню згідно п.4.4 Договору у розмірі 2039,77грн.

Пунктом 4.4 Договору передбачено відповідальність сторін, а саме: пеня у розмірі 0,75% за кожний день прострочки від суми боргу, але не більш подвійної облікової ставки, встановленої НБУ, нараховується Підприємством на протязі 1 року з моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені судом апеляційної інстанції встановлено, що позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 2039,77грн. за період з 11.01.2012р. по 10.07.2012р. обґрунтовані, доведені та правомірно задоволені господарським судом.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора повинен сплатити заборгованість з врахуванням встановленого індексу інфляції, а також трьох процентів річних.

Позивачем нараховані 247,78грн.- індекс інфляції за період прострочення з 11.05.2011р. по 10.07.2012р., а також 472,73грн. -3% річних за період з 11.05.2011р. по 10.07.2012р.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних, судом апеляційної інстанції встановлено, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 472,73грн. та інфляційних у розмірі 247,78грн. за вказаний період є арифметично вірними, доведеними та правомірно задоволені місцевим господарським судом.

Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що позивачем не вірно визначений період нарахування пені, колегією суддів апеляційної інстанції не приймаються з огляду на наступне.

Відповідно до п.4.4 договору, пеня у розмірі 0,75% за кожний день прострочки від суми боргу, але не більш подвійної облікової ставки, встановленої НБУ, нараховується Підприємством на протязі 1 року з моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.

В матеріалах справи наявні докази звернення до відповідача з вимогою 31137-сб від 28.12.2011р. щодо погашення існуючої заборгованості (а.с.69), а відтак позивачем вірно визначений період нарахування пені саме з 11.01.2012р.

Доводи апелянта про те, що площа опалювального об»єкту належним чином не встановлена сторонами, у зв»язку з чим неможливо визначити суму боргу, колегією суддів відхиляються з наступного.

Як вбачається, до матеріалів справи додано копію акту від 05.11.2009р., підписаного уповноваженими представниками обох сторін, в якому зазначено, що приміщення загальною площею 198,8м2 опалюється Комунальним комерційним підприємством "Донецькміськтепломережа" та згідно виставленим рахункам за спожиту теплову енергію від 21.04.2011р., 20.10.2011р., 21.11.2011р., 20.01.2012р., 20.02.2012р., 20.03.2012р., 18.04.2012р. площа опалювального приміщення складає саме 198,8м2, тобто площа об'єкту зменшена, як і узгоджено сторонами Актом від 05.11.2009р. ( а.с.43).

Зазначені дії сторін також підтверджені п.6.6 договору, в якому зазначено, що сторони зобов»язуються повідомляти один одного про зміни об»ємів теплопостачання та про зміни платіжних реквізитів, юридичних адрес, номерів телефонів, у 5-ти денний строк від дня виникнення даних змін рекомендованим листом з повідомленням.

Складанню зазначеного Акту передувало направлення листа відповідача від 29.09.2009р. № 144 позивачу про зміну опалюваної площі.

Враховуючи викладене, твердження заявника апеляційної скарги про прийняття передчасного та необґрунтованого рішення без вивчення та дослідження всіх доказів по справі не знайшло свого підтвердження, в зв»язку з чим Донецький апеляційний господарський суд не вбачає підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Донбасканалбуд» на рішення господарського суду Донецької області від 25.09.2012 року у справі №5006/35/68/2012 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 25.09.2012 року у справі №5006/35/68/2012 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О.Радіонова

Судді І.В.Зубченко

О.А.Марченко

Надр.5 прим:1 -у справу; 1-позивачу; 1 -відповідачу; 1 -ДАГС; 1-ГС Донецької обл.