ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
29.10.12 Справа № 5021/1337/12.
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Сумиоблагротехсервіс», м. Суми
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Сіннівська», с. Сінне, Краснопільського району, Сумської області
про стягнення 197 465,74 грн.
СУДДЯ Моїсеєнко В.М.
За участю представників сторін:
від позивача Коверець І.І., Шаматрін Є.М.
від відповідача директор Мельник І.Ю., Нємцев В.А.
За участю секретаря судового засідання Данілової Т.А.
В судовому засіданні 25.10.2012р. оголошувалася перерва до 11 год.40 хв. 29.10.2012р.
Суть спору: позивач в своїй позовній заяві від 06.09.2012р. просить стягнути з відповідача на свою користь 155040,00 грн. боргу за виконані на умовах договору № 33/5 від 16.07.2009р. роботи по збиранню зернових культур, 28 217,28 грн. інфляційних втрат, 14 208,46 грн. 3% річних, а також стягнути судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
03.10.2012р. до господарського суду Сумської області надійшла заява позивача від 03.10.2012р. про зменшення позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача на свою користь 136 781,55 грн. основного боргу за виконані на умовах договору № 33/5 від 16.07.2009р. роботи по збиранню зернових культур, 24 483,99 грн. інфляційних втрат, 12 868,74 грн. 3% річних, а також судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
10.10.2012р. відповідач подав відзив від 10.10.2012р. на позовну заяву, в якому просить повністю відмовити в задоволенні позовних вимог, не оспорюючи факт та вартість виконаних робіт, відповідач зазначає, що він провів розрахунки з позивачем в сумі 60 000,00 грн., а решту коштів було внесено представником відповідача в касу позивача готівкою, тому станом на 08.09.2009р. відповідач не мав заборгованості перед позивачем по договору № 33/5 від 16.07.2009р.
Крім того, відповідач зазначає, що позивач невірно обрахував збитки по договору, а також про той факт , що відповідач мав здійснити оплату виконаних робіт до 18.08.2009р., тому строк позовної давності для стягнення заборгованості сплив 19.08.2012р., тому слід відмовити в позові в зв'язку із пропуском позивачем встановленого ст.. 257 Цивільного кодексу України строку звернення до суду.
Позивач подав пояснення від 15.10.2012р. на відзив відповідача, в яких зазначає, що заперечення відповідача проти позову є бездоказовими, такими, що суперечать фактичним обставинам справи, тому наполягає на задоволенні уточнених позовних вимог.
Відповідач подав заяву від 15.10.2012р. про витребування доказів , в якій просить витребувати від позивача належним чином завірені копії касових книг за період з 01.08.2009р. по 31.03.2010р., а також оригінали зазначених касових книг для огляду в судовому засіданні. Суд ухвалою від 15.10.2012р. частково задовільнив заяву відповідача від 15.10.2012р., зобов'язав позивача подати в судове засідання 25.10.2012р. оригінали касових книг за період з 01.08.2009р. по 31.03.2010р.
Позивач подав письмові пояснення від 24.10.2012р., в яких зазначає про безпідставність заперечення відповідача проти позовних вимог, а також подав акт звірки по розрахунках за виконані на умовах договору № 33/5 роботи.
Позивач подав заяву від 23.10.2012р. про збільшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача на свою користь 136 781,55 грн. основного боргу, 24 620,68 грн. інфляційних втрат , 13 082,35 грн. 3% річних, а всього 174 484,58 грн. , а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Відповідач подав заяву без номера та дати, в якій просить приєднати докази по справі, а саме - копію листа від 11.10.2012р. № 13 про зміну призначення платежів та копію акту звірки, зазначені матеріали приєднані до матеріалів справи.
29.10.2012р. відповідача подав відзив від 29.10.2012р. на позовну заяву, в якому зазначає, що вимоги позивача про збільшення розміру 3% річних та інфляційних збитків задоволенню не підлягають, а також подав розрахунок 3% річних та інфляційних втрат ( без урахування сплати готівкою).
Позивач подав додаткові пояснення від 29.10.2012р. з обґрунтуванням своєї позиції по справі.
Відповідач подав заяву від 29.10.2012р. про направлення матеріалів справи до слідчих органів та зупинення провадження у справі. Ухвалою суду від 29.10.2012р. зазначена заява відповідача залишена без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача , дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
16.07.2009р. між Відкритим акціонерним товариством «Сумиоблагротехсервіс» , яке було перейменоване у Публічне акціонерне товариство «Сумиоблагротехсеравіс» , що підтверджується Статутом, зареєстрованим 21.12.2011р. та згідно рішення позачергових загальних зборів від 01.09.2012р. та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Сіннівська» (далі - відповідач) було укладено договір № 33/5 на збирання врожаю зернових культур. Відповідно до п.1.1 договору виконавець (позивач) проводить збирання врожаю зернових культур на площах замовника (відповідача) на умовах, передбачених цим договором, а замовник ( відповідач) проводить оплату за отримані послуги.
Відповідно до п. 3.1. зазначеного договору фактична загальна сума договору визначається, виходячи з фактично виконаного об'єму робіт, що фіксується в актах виконаних робіт, та з ціни за 1 га збирання, встановленої в п.2.1.1.договору. Розрахунок по договору здійснюється на умовах, визначених п.п. 3.2- 3.6 даного договору.
Пунктом 4.4 договору № 33/5 від 16.07.2009р. передбачається, що при несвоєчасному проведенні розрахунків по цьому договору Замовник (відповідач по справі) зобов'язується сплатити Виконавцю ( позивачу) пеню в розмірі 1% від суми боргу за кожен день затримки платежу, а відповідно до п.3.6 даного договору сторони узгодили, що у випадку настання обставин передбачених п.4.4 даного договору отримані від Замовника (відповідача) грошові кошти зараховуються Виконавцем (позивачем) в першу чергу на погашення пені, а залишок коштів (якщо такий є) зараховується на погашення основного боргу.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що згідно п. 3.2. договору відповідач мав здійснити передоплату у сумі 30 000,00 грн., але не здійснив її. Відповідно до п. 3.3. договору в подальшому оплата проводиться на протязі строку роботи комбайну з урахуванням інформації про виконані щоденні об'єми робіт, отриманої згідно п. 2.2.16 договору. Остаточний розрахунок по договору проводиться по факту виконаних робіт, на протязі 2-х банківських днів з моменту підписання останнього «Акту приймання виконаних робіт».
З матеріалів справи вбачається, що 03.08.2009р. сторонами було складено Акт приймання виконаних робіт на загальну суму 71 040,00 грн. та виставлено відповідачу рахунок-фактуру № МТ-0621 на зазначену суму. 10.08.2009р.відповідачем було здійснено часткову оплату за вказаним рахунком в сумі 20 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою, неоплаченою за виконані роботи залишилась сума 51 040,00 грн.
14.08.2009р. виконавцем та замовником було складено відповідний Акт приймання виконаних робіт на загальну суму 104000,00 грн. та виставлено позивачем відповідачу рахунок фактуру № МТ-0655 на вказану суму. Згідно умов п. 3.3. договору відповідач був зобов'язаний протягом двох банківських днів з моменту підписання Акту оплатити вартість робіт, в тому числі і неоплачену суму за попереднім Актом, тобто загальна сума складала 155 040,00 грн.
Як зазначає позивач та свідчать матеріали справи, 08.09.2012р. відповідач перерахував позивачу 20 000,00 грн., однак зазначена сума відповідно до п.4.4 та п.3.6 договору № 33/5 від 16.07.2009р. була зарахована позивачем на погашення пені.
На день подачі позовної заяви до суду, як стверджує в позовній заяві позивач, заборгованість відповідача перед позивачем за отримані послуги по збиранню врожаю зернових культур складала 155040,00 грн. основного боргу , 28 217,28 грн. інфляційних втрат та 14 208,46 грн. 3% річних.
Позивач подав заяву від 23.10.2012р. про збільшення позовних вимог, згідно якої вважає за необхідне збільшити розмір позовних вимог, посилаючись на ст.1 Закону України « Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та п.4.4 договору № 33/5 на збирання врожаю зернових культур від 16.07.2009р. де зазначено, що при несвоєчасному проведенні розрахунків по цьому договору Замовник (відповідач) зобов'язується сплатити Виконавцю (позивачу) пеню в розмірі 1% від суми боргу за кожен день затримки платежу, яка згідно розрахунку становить 1741,55 грн., а оскільки відповідно до п.3.6 договору , у випадку настання обставин, передбачених п.4.4 даного договору отримані від Замовника ( відповідача) грошові кошти зараховуються в першу чергу на погашення пені, а залишок коштів (якщо такий є) зараховується на погашення боргу, тобто на погашення пені позивачем було зараховано 1741,55 грн., а решта 18 258,45 грн. - на погашення боргу , тому просить стягнути з відповідача на свою користь 136 781,55 грн. основного боргу, 24 620,68 грн. інфляційних втрат, 13 082,35 грн. 3% річних, а всього 174 484,58 грн. , а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Дана заява приймається судом до розгляду , оскільки відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умовами дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу ,в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Відповідач заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те що він провів розрахунки з позивачем в сумі 60 000,00 грн., а решту коштів у сумі 80 000,00 грн. було внесено представником відповідача в касу позивача готівкою. Вказує, що факт отримання вказаних готівкових коштів у сумі 80 000 грн. колишній голова правління позивача ОСОБА_5 особисто підтвердив у присутності голови комісії з припинення позивача Іваненко Н.О., при цьому ОСОБА_5 стверджував про внесення всієї суми в касу позивача . Однак, при вивченні касових книг позивача за період 2009-2010 років встановлено, що записи при внесенні готівкових коштів у касу позивача від імені відповідача в касових книгах відсутні.
Відповідач зазначає, що обставиною яка свідчить про внесення частини оплати за виконані роботи готівкою є той факт, що на протязі більш ніж два роки ніякі претензії з боку ПАТ «Сумиоблагротехсервіс» щодо наявної заборгованості до відповідача не пред'являлися, тому станом на 08.09.2009р. відповідач не мав заборгованості перед позивачем по договору № 33/5 від 16.07.2009р.
Крім того, відповідач зазначає, що позивач невірно обрахував збитки по договору, а також про той факт , що відповідач мав здійснити оплату виконаних робіт до 18.08.2009р., тому строк позовної давності для стягнення заборгованості сплив 19.08.2012р., тому просить суд відмовити в позові в зв'язку із пропуском позивачем встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України строку звернення до суду.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, при цьому в матеріалах справи відсутні будь-які б письмові докази, які б підтверджували факти сплати відповідачем готівкових коштів позивачу за виконані на умовах договору № 33/5 від 16.07.2009р. роботи.
Твердження відповідача про зміну призначення платежів, здійснених ним на користь позивача платіжними дорученнями від 29.05.2009р., 28.07.2009р., 27.04.2010р., 25.06.2010р., суд до уваги не приймає, оскільки відповідачем не подано доказів, що вони здійснені саме по договору № 33/5 від 16.07.2009р.
Вимоги відповідача про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат , суд вважає безпідставними , оскільки 08.09.2012 р. відповідачем був здійснений останній платіж , тоді як позов позивачем було подано до господарського суду 07.09.2012 р. , тобто в розумінні ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності було перервано , оскільки позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Згідно з ч. 3 вказаної статті після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується, тому заперечення відповідача суд вважає безпідставними та необґрунтованими.
Відповідачем доказів сплати 136 781,55 грн. основного боргу за виконані позивачем на умовах договору № 33/5 від 16.07.2009р. роботи по збиранню зернових культур не подано, тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 13082,35 грн.3 % річних та 24620,68 грн. інфляційних збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3489,69 грн. витрат по сплаті судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Сіннівська» ( вул.Сабліна,1, с. Сінне, Краснопільського району, Сумської області, ідент. код 31494295) на користь Публічного акціонерного товариства «Сумиоблагротехсервіс» ( вул. Привокзальна,25, м. Суми, ідент код 13996834) 136 781,55 грн. основного боргу, 24 620,68 грн. інфляційних втрат, 13082,35 грн. 3% річних, 3489,69 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 31.10.2012р.
СУДДЯ (підпис) В.М.Моїсеєнко
Судове рішення № 27132924, Господарський суд Сумської області було прийнято 29.10.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5021/1337/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: