Рішення № 27132741, 18.10.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.12 Справа№ 5015/2645/12

Господарський суд Львівської області у складі с колегії суддів : головуючий суддя Кітаєва С.Б., судді -Морозюк А.Я., Чорній Л.З,

при секретарі судового засідання Дубенюк Н.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк", м. Київ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Прогрес", м. Трускавець

до відповідача-2: Дочірнього підприємства "Меркурій" Товариства з обмеженою відповідальністю "ТКС-Менеджмент", м. Трускавець

про: стягнення 1 398 340,23 доларів США (що є еквівалентом 11 644 587,98 грн.) та 467 664,52 грн.

За зустрічним позовом: Дочірнього підприємства «Меркурій»Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС-Менеджмент», м.Трускавець Львівської області

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк", м. Київ

про: визнання недійсним договору поруки №15CL/ 31CL/ 82 CLS1, укладеного 23.06.2010 року між ПАТ «Індустріально -експортний банк»та ДП «Меркурій»ТзОВ «ТКС-Менеджмент».

За позовною заявою третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору : Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС-Менеджмент», м.Трускавець

до відповідача 1 : Дочірнього підприємства «Меркурій «Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС-Менеджмент», м.Трускавець Львівської області

до відповідача 2 : Пубічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк», м.Київ

до відповідача 3 : Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Прогрес», м.Трускавець Львівської області

про : визнання недійсним договору поруки №15CL/ 31CL/ 82 CLS1, укладеного 23.06.2010 року між ПАТ «Індустріально -експортний банк»та ДП «Меркурій»ТзОВ «ТКС-Менеджмент».

За участю представників :

від позивача (за первісним позовом): Змієвський-представник (довіреність №490 від 23.03.2011р.)

від відповідача-1: Вихованський Р.І. -представник (довіреність б/н від 14.09.2012р.)

від відповідача-2: не з'явився

від третьої особи : Бойко М.С. -представник (довіреність від 16.03.2012 р)

Представникам сторін, третьої особи роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 811 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

Суть спору : На розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк", м. Київ до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Прогрес", м. Трускавець, до відповідача-2: Дочірнього підприємства "Меркурій" Товариства з обмеженою відповідальністю "ТКС-Менеджмент", м. Трускавець, про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором №15 CL від 16.04.2008 року у розмірі 1 333 992,33 доларів США (один мільйон триста тридцять три тисячі дев»ятсот дев»яносто два долари США 33 центи) , що є еквівалентом 10 655 130,34 грн., та 13084,43 грн (тринадцять тисяч вісімдесят чотири гривні 43 копійки).

Заявлені у позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач-1 неналежно виконав зобов'язання за Кредитним договором № 15CL від 16.04.2008 р., у зв'язку з чим станом на 22.02.2012 р. у нього перед позивачем склалась заборгованість в розмірі 1333 992,33 доларів США (що є еквівалентом 10 655 130,34 грн.) та 13084,43 грн, включаючи :

-строкову заборгованість за кредитом -1 298 500,00 доларів США;

-прострочену заборгованість за процентами за період з 01.10.2011р по 31.01.2012р -35 492,33 доларів США;

-пеню за несвоєчасне погашення кредиту та процентів за кредитом за період з 06.09.2011р по 22.02.2012 р -13 084,43 грн.

Відповідно до п.4.1.10 кредитного договору №15 CL від 16.04.2008р (згідно з Договором №1 від 23.06.2010р про внесення змін та доповнень до кредитного договору №15CL від 16.04.2008р), виконання зобов»язань відповідача 1 за кредитним договором по поверненню кредиту, відсотків за кредит, пені та штрафів забезпечується Договором поруки за №15 CL/31 CL/82CL/S-1 від 23.06.2010р, укладеним між позивачем та Дочірнім підприємством «Меркурій»товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС-Менеджмент»(відповідач 2). Відповідно до п.п.3.1.2.1, 3.1.2.2, 3.1.2.3 Договору поруки Відповідач 2 зобов»язаний повернути залишок отриманого Відповідачем 1 кредиту в сумі 1 298 500,00 (один мільйон двісті дев»яносто вісім тисяч п»ятсот доларів США), сплатити проценти за користування кредитом та неустойку (пеню, штраф) в порядку та строки , встановлені Кредитним договором №15 CL від 16.04.2009 р . Крім того, відповідно до п.3.1.2.4 Договору поруки №15 СL/ 31 СL /82СL /S-1 від 23.06.2010 р , Відповідач 2 зобов»язаний у випадках, встановлених Кредитним договором №15 CL від 16.04.2008р , повернути кредит та здійснити плату за кредит та інші платежі достроково на умовах, передбачених Кредитним договором №15 CL від 16.04.2008 р. Згідно з п.2.2 Договору поруки Відповідач 2 відповідає перед Позивачем за виконання Відповідачем 1 зобов»язань в повному обсязі, в тому ж обсязі, що і Відповідач 1, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, всіх інших сум, належних до сплати, а також за відшкодування збитків та втрат, завданих порушенням Відповідачем 1 зобов»язань за Кредитним договором.

Оскільки Відповідач 2, згідно договору поруки взяв на себе зобов'язання відповідати перед Позивачем за виконання Відповідачем-1 зобов'язань за Кредитним договором, ПАТ "Креді Агріколь Банк" заявив вимогу про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором з Відповідача 1 та Відповідача 2 .

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу , в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти, відповідно, збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою , яку було заявлено у позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни ( в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір,- з обов»язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. На зазначене, звертає увагу Пленум Вищого господарського суду України у постанові від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Первісний позов розглядається судом із врахуванням Заяви позивача №10206/4167 від 08.10.12 р, про збільшення розміру позовних вимог, яка поступила до суду 15.10.2012 року і зареєстрована за вх.№23039/12. Зазначена заява разом із розрахунком збільшеного розміру позовних скерована 09.10.2012 року відповідачам за первісним позовом , третій особі, про що до справи долучено Банком належні докази.

Хід розгляду справи, документи які поступили до справи , у тому числі й до подання Банком заяви №10206/4167 від 08.10.12 року про збільшення розміру позовних вимог.

Ухвалою суду від 14.06.2012 р. порушено провадження у справі №5015/2376/12 за позовом ПАТ «Креді Агріколь Банк»до відповідачів : ТзОВ «Бізнес-Прогрес»та ДП «Меркурій»ТзОВ «ТКС-Менеджмент», про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 1 333 992,33 доларів США ( що є еквівалентом 10 655 130,34 грн) та 13 084,43 грн.; судове засідання призначено на 26.06.2012 р.

26.06.2012 р. Відповідачем 1 в канцелярію суду подано відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості ( вх.№14054/12). У відзиві Відповідач 1 стверджує , що Позивачем не проведено належним чином розрахунку позовних вимог та не обґрунтовано розміру заборгованості, а відтак просить відмовити у задоволенні позову.

В день розгляду справи (26.06.2012 року) в канцелярії суду зареєстровано поступлення зустрічної позовної заяви Дочірнього підприємства «Меркурій»Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС-Менеджмент»до Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк»про визнання недійсним договору поруки № 15 CL/31 CL/ 82CL/S-1 від 23.06.2010 р . Підтверджуючи у зустрічній позовній заяві те, що ДП «Меркурій»ТзОВ «ТКС-Менеджмент» виступає поручителем виконання зобов»язань ТзОВ «Бізнес-Прогрес»за кредитним договором № 15 CL від 16.04.2008 року згідно договору поруки

№15 CL/31 CL/ 82CL/S-1 від 23.06.2010 р , в обґрунтування зустрічних позовних вимог ДП «Меркурій»ТзОВ «ТКС-Менеджмент»покликається на: -договір про надання поруки, укладений між ним та ТзОВ «Бізнес-Прогрес» (відповідачем 1 за первісним позовом), та стверджує, що згідно п.1.1 зазначеного договору про надання поруки ДП «Меркурій»ТзОВ «ТКС-Менеджмент»зобов»язався за плату поручитися перед кредитором ТзОВ «Бізнес-пПогрес» ( Публічним акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк» (на даний час ПАТ «Креді Агріколь Банк»)) за виконання ТзОВ «Бізнес-Прогрес»своїх обов»язків за кредитним договором №15 CL від 16 квітня 2008 року, укладеним між ПАТ «Індустріально-експортний банк»та ТзОВ «Бізнес-Прогрес».

- стверджує, що договір поруки №15 CL/31 CL/ 82CL/S-1 від 23.06.2010 р між позивачем та відповідачем 2 за первісним позовом укладено на виконання договору про надання поруки від 21.06.2010 року, укладеного між відповідачем 1 та відповідачем 2 за первісним позовом ;

-зазначає, що ДП «Меркурій»ТзОВ «ТКС-Менеджмент» не може виступати поручителем виконання грошових зобов»язань та надавати поручительство, оскільки надання поручительств є фінансовою послугою в тлумаченні Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». ДП «Меркурій»ТзОВ «ТКС-Менеджмент»не є фінансовою установою та не включено до державного реєстру фінансових установ. Надання фінансових послуг (поручительства) юридичними особами, які не мають статусу фінансових установ чинним законодавством не передбачено.

У зв»язку із поступленням зустрічного позову в день розгляду справи, суд вбачав за доцільне відкласти розгляд справи. Ухвалою від 26.06.2012 року розгляд справи відкладено на 08.08.2012 року.

Ухвалою суду від 27.06.2012 р. зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду із первісним позовом, розгляд зустрічної позовної заяви призначено на 08.08.2012 року.

30.07.2012 року за вх.№16513/12 в канцелярії суду зареєстровано поступлення від ПАТ «Креді Агріколь Банк» Заяви від 27.07.12 р №10206/2984 про збільшення розміру позовних вимог. Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором станом на 27.07.2012 року, Позивач просить стягнути на його користь солідарно з Відповідачів 1 та 2 за первісним позовом заборгованість за Кредитним договором у розмірі 1 377 564,23 доларів США та 256 116,18 грн. Примірник Заяви про збільшення розміру позовних вимог 27.07.2012 року скеровано Позивачем Відповідачем 1 та 2, про що до справи подані належні докази.

18.07.2012 р за вх..№15698/12 у канцелярії суду зареєстровано Відзив №10206/2792 від 16.07.2012 року на зустрічну позовну заяву , поданий Публічним акціонерним товариством «Креді Агріколь Банк», з підстав, наведених у якому просить суд відмовити у задоволенні зустрічного позову Дочірньому підприємству «Меркурій»ТОВ «ТКС-Менеджмент».

07.08.2012 року за вх.№3602 в канцелярії суду зареєстровано поступлення від третьої особи із самостійними вимогами, Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС-Менеджмент», позовної заяви вих.№23/8 від 06.08.2012 р до відповідача 1, Дочірнього підприємства «Меркурій» ТзОВ «ТКС-Менеджмент», до відповідача 2 , Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк», до відповідача 3,Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Прогрес» про визнання недійсним договору поруки №15 CL 31CL 82CLS-1, укладеного 23.06.2010 року між ПАТ «Індустріально-експортний банк»та ДП «Меркурій»ТзОВ «ТКС-Менеджмент».

В обґрунтування вимог за позовною заявою Третя особа з самостійними вимогами на предмет спору посилається на те, що , згідно п.1.2 Статуту ДП «Меркурій»ТзОВ «ТКС-Менеджмент», учасником ДП «Меркурій»ТзОВ «ТКС -Менеджмент»є ТзОВ «ТКС-Менеджмент». Керівництво діяльністю Дочірнього підприємства здійснює директор, призначений учасником, в структурі якого знаходиться Дочірнє підприємство.

Згідно п.6.3 Статуту ДП «Меркурій»ТзОВ «ТКС-Менеджмент», директор останнього зобов»язаний попередньо узгоджувати з учасником товариства угоди, сума яких перевищує 50 000,00 грн. У даному випадку директор ДП «Меркурій»ТзОВ «ТКС-Менеджмент»не узгоджував з Позивачем укладення оспорюваного Договору поруки, чим відповідно перевищив свої повноваження під час його укладення. Згоди на укладення такого договору позивач ( третя особа) не надавав. Виходячи із положень розділу 6 Статуту , директор будучи органом управління ДП «Меркурій»ТзОВ «ТКС-Менеджмент», при відсутності погодження Позивача (третьої особи у справі), не мав повноважень на укладення оспорюваного договору. Зазначає, що укладення оспорюваного договору поруки приводить до негативних наслідків для Позивача (третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору), який є власником ДП «Меркурій»ТзОВ «ТКС-Менеджмент», оскільки Відповідачем 2 ( ПАТ «Креді Агріколь Банк») заявляються вимоги до ДП «Меркурій»ТзОВ «ТКС-Менеджмент»про виконання умов договору поруки шляхом виконання забезпечених порукою зобов»язань, на укладення якого Позивач (ТзОВ «ТКС-Менеджмент») не погоджувався, маючи виключне право вирішувати питання щодо укладення договорів на таку суму. А відтак, вважає, що стягнення з ДП «Меркурій ТзОВ «ТКС-Менеджмент»суми зобов»язання, яке забезпечене порукою, приведе до незаконного позбавлення Позивача (ТзОВ «ТКС-Менеджмент») активів, які наявні у ДП «Меркурій»ТзОВ «ТКС-Менеджмент»та фактично належать Позивачу. Просить договір поруки визнати недійсним.

Ухвалою від 09.08.2012 року у справі №5015/3325/15 прийнято подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ТКС-Менеджмент»позовну заяву Вих.№23/8 від 06.08.12р для розгляду в межах справи №5015/2376/12, як позов третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору. Судове засідання призначено на 13.08.2012 р.

08.08.2012 р за вх.№17355/12 в канцелярії суду зареєстровано поданий відповідачем 1,ТзОВ «Бізнес-Прогрес», відзив на заяву Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк»про збільшення позовних вимог. Відповідач зазначає, що йому незрозуміло, яким чином нараховано відсотки, що виключає можливість перевірки правильності їх нарахування. Зазначає, що у розрахунку до заяви про збільшення розміру позовних вимог позивачем проведено розрахунок пені за період понад 6 місяців (з 06.09.2011р по 27.07.2012 р ), а кредитним договором та укладеними додатковими угодами не передбачено право позивача на нарахування пені понад шість місяців, відповідно розрахунок пені є неправильним. Контррозрахунку боргу, пені відповідачем не надано.

08.08.2012 р за вх..№17356/12 в канцелярії суду зареєстровано поступлення від відповідача 1, ТзОВ «Бізнес-Прогрес» відзив на зустрічну позовну заяву про визнання недійсним договору поруки. Вважає, що оскільки ДП «Меркурій»ТзОВ «ТКС-Менеджмент»не є фінансовою установою, то відповідно немає права на надання фінансових послуг, зокрема поручительства. Відповідно, укладення договору поруки , за яким Дочірнє підприємство виступало поручителем, не відповідає чинному законодавству. Таким чином, з огляду на ст.ст.203,215 ЦК України на думку відповідача 1 ( ТзОВ «Бізнес-Прогрес») наявні підстави для визначення договору поруки недійсним.

13.08.2012 року за вх.№17667/12 в канцелярії суду зареєстровано Заперечення №51116-04/344 від 09.08.2012 р Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк»на позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, з підстав наведених у якому Банк просить відмовити у задоволенні позову та стверджує, що поданням позову ТзОВ «ТКС-Менеджмент» намагається шляхом зловживання своїми правами сторони судового процесу, затягнути розгляд справи за позовом ПАТ «Креді Агріколь Банк»про стягнення солідарно з ТОВ «Бізнес -Прогрес»та ДП «Меркурій»ТОВ «ТКС-Менеджмент» заборгованості за Кредитним договором №15 CL від 16.04.2008 року та іншими Кредитними договорами, які є предметом дослідження у інших судових справах, що знаходяться у провадженні господарського суду Львівської області.

З підстав, наведених в ухвалі від 13.08.2012 р розгляд справи відкладався на 29.08.2012року, а з підстав, наведених в ухвалі від 29.08.12 р -на 06.09.2012 р.

Позиція Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» по зустрічній позовній заяві висловлена у Відзиві №51116-04/363 від 29.08.2012 року (вх.№19077/12 від 29.08.12р ).З підстав, наведених у Відзиві, Банк стверджує, що відсутні жодні підстави , на які посилається позивач за зустрічним позовом, як на підстави недійсності договору поруки №15CL/ 31CL/ 82CL/ S1 від 23.06.2010р, укладеного між ПАТ «Креді Агріколь Банк»та ДП «Меркурій»ТОВ «ТКС-Менеджмент».

06.09.2012р за вх..№19795/12 в канцелярії суду зареєстрована заява ПАТ «Креді Агріколь Банк»№51116-04/375 від 05.09.2012р про збільшення розміру позовних вимог, з підстав, наведених у якій та у відповідності до розрахунку Банк просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за Кредитним договором у розмірі 1 395 454,67 доларів США та 357 362,08 грн. (Заява скерована відповідачам 05.09.2012 року, що підтверджують належні докази, долучені до справи).

З підстав, наведених в ухвалі суду від 06.09.2012 року призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів. Автоматизованою системою розподілу справ господарського суду Львівської області визначено членів колегії -суддів Чорній Л.З. та Морозюк А.Я. З підстав, зазначених в ухвалі від 03.10.2012 року розгляд справи відкладався колегією суддів на 18.10.2012 року.

15.10.2012 року за вх..№23034/12 в канцелярії суду зареєстровано ПАТ «Креді Агріполь Банк»письмові пояснення за №10206/4168 від 08.10.2012р ; за вх.№23039/12 -Заяву №10206/4167 від 08.10.12 р про збільшення розміру позовних вимог, з підстав наведених у якій та відповідно до Розрахунку заборгованості станом на 18.10.2012 року, Банк просить стягнути на його користь солідарно з відповідачів 1398 340,23 доларів США та 467 664,52 грн. (примірники заяви та розрахунку заборгованості Банк відіслав відповідачам та третій особі 09.10.2012 року, про що до справи подані належні докази); за вх..№23038/12 від 15.10.2012 року - Заяву №10206/4171 від 08.10.12р , у якій ПАТ «Креді Агріколь Банк» просить накласти арешт на кошти, що знаходяться на рахунках ТзОВ «Бізнес-Прогрес», ДП «Меркурій»ТзОВ «ТКС-Менеджмент» у розмірі позовних вимог ПАТ «Креді Агріколь Банк», а саме : 1 395 454,67 доларів США та 357 362,08 грн.; накласти арешт на нерухоме майно , що належить ТзОВ «Бізнес-Прогрес»( нежитлову будівлю загальною площею 3451,0 кв.м. що знаходиться за адресою:Львівська область, м.Дрогобич, вулиця Самбірська, буд.128 «а»; земельну ділянку, загальною площею 0,6795 га , яка знаходиться за тою ж адресою , - у розмірі збільшених позовних вимог ПАТ «Креді Агріколь Банк», а саме : 1 395 454,67 доларів США та 357 362,08 грн.; накласти арешт на нерухоме майно , що належить ДП «Меркурій»ТОВ «ТКС-Менеджмент», а саме : нежитлову будівлю загальною площею 2890,7 кв.м., що знаходиться за адресою Львівська область, м.Борислав, вул..Ковалів,52 «г»у розмірі позовних вимог ПАТ «Креді Агріколь Банк», а саме : 1 395 454,67 доларів США та 357 362,08 грн.

16.10.2012 року за вх.№23259/12 в канцелярії суду зареєстровано поступлення від ТзОВ «Бізнес-Прогрес»письмових ( вих..№16/10-01 від 16 жовтня 2012 року) пояснень, з підстав, наведених у якому вважає, що у позові має бути відмовлено у повному обсязі, у зв»язку з відсутністю юридичних підстав дострокового повернення кредитних коштів.

В судове засідання 18.10.2012 року явку повноважних представників забезпечили позивач за первісним позовом (ПАТ «Креді Агріколь Банк»), відповідач 1 ( ТзОВ «Бізнес-Прогрес») та третя особа з самостійними вимогами на предмет спору (ТзОВ «ТКС-Менеджмент»).

Позовні вимоги, із врахуванням заяви про збільшення позовних вимог №10206/4167 від 08.10.12 р (вх.№23039/12) позивач за первісним позовом підтримує та просить задоволити повністю: стягнути солідарно з ТОВ «Бізнес-Прогрес» та ДП «Меркурій ТОВ «ТКС-Менеджмент» на користь ПАТ «Креді Агріколь Банк» заборгованість за кредитним договором №15 CL від 16.04.2008 р у розмірі 1 398 340,23 доларів США та 467 664,52 грн. , а також судові витрати , понесені Банком при зверненні з позовом до суду. З підстав, наведених у відзовах, запереченнях та наданих суду поясненнях просить відмовити у задоволенні зустрічного позову та у задоволенні позову третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору. Вказує, зокрема, що Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" є спеціальним нормативним актом, який регулює відносини спеціальних суб'єктів-учасників ринку фінансових послуг, і не поширюється на всіх інших юридичних і фізичних осіб -суб'єктів договору позики, правовідносини яких регулюються нормами ст.ст. 1046-1048 ЦК України.

Відповідач 1, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Прогрес", з підстав, наведених у відзовах, поясненнях , які подані до справи, просить у задоволенні первісного позову ( із врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог №10206/4167 від 08.10.12 р) відмовити, а зустрічний позов та позов третьої особи задоволити.

Позиція відповідача 2 , ДП «Меркурій» ТзОВ «ТКС-Менеджмент», щодо заявлених вимог висвітлена у зустрічному позові. Явку представника відповідача2 в судове засідання з невідомих причин не забезпечено.

Третя особа просить поданий нею позов задоволити та визнати недійсним договір поруки № 15 CL/31 CL/ 82CL/S-1 від 23.06.2010 р, укладений між Банком та відповідачем 2 на забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, у відсутності представника відповідача 2 за первісним позовом.

16.04.2008 р. між Акціонерним товариством "Індустріально-Експортний Банк"(яке в березні 2011 року змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Прогрес"було укладено Кредитний договір №15СL (далі -Кредитний договір).

Відповідно до п.2.2 Кредитного договору валютами Кредиту за цим договором є долар США.

Відповідачем 1, ТзОВ «Бізнес-Прогрес»,подано Банку кредитну заявку про надання кредитних коштів : від 16.04.2008 року у сумі 1 500 000,00 доларів США. За даними у Заявці: дата надання траншу -16.04.2008 р ; призначення траншу -рефінансування заборгованості; процентна ставка -відповідно до умов Кредитного договору №15 СL від 16.04.2008 року ; дата повернення -відповідно до умов Кредитного договору . У 3.2 заявки «дійсність та чинність умов видачі Кредиту», Банк і Позичальник підтвердили , що кожна з умов надання Кредиту, визначених у Статті 4 «Умови та порядок надання Кредиту»Кредитного договору, виконана станом на дату цієї Кредитної заявки і Банку та Позичальнику не відомо про жодні обставини, які змінили б це твердження. У п.3.3 Заявки позичальник та банк підтвердили, що всі заявки та запевнення, зроблені Позичальником у Статті 9 «Заявки та запевнення»Кредитного договору, відповідають дійсності та є точними в усіх істотних аспектах і не відомо про жодні обставини, які змінили б ці твердження.

Відповідно до п.2.1 Кредитного договору №15 СL від 16.04.2008 року позивач ( ПАТ «Креді Агріколь Банк») надав Відповідачу 1 кредит у розмірі 1 500 000,00 ( один мільйон п»ятсот тисяч ) доларів США, а Відповідач 1 зобов»язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за користування кредитом та повернути Позичальнику кредит в повному обсязі в порядку та у терміни , обумовлені Кредитним договором №15 СL від 16.04.2008 року.

Валютами кредиту за Кредитним договором (п.2.2) є долар США. Відповідно до п.3.1 Кредитного договору позичальник зобов»язується використати Кредит виключно за таким цільовим призначенням : (п.п.3.1.1)- рефінансування заборгованості позичальника за Договором про відкритті кредитної лінії в іноземній валюті від 17.08.2000 з Паблік Лімітед компані «Веймор Холдингз Паблік Лімітед»( адреса :Лампусас Стріт,1, м.Нікосія, 1905, Кіпр). Протягом 2 (двох) днів з дня надання кредиту за цим Договором, Позичальник зобов»язується надати в Банк документи, що підтверджують цільове використання Кредиту за цим Договором.

Як вбачається з матеріалів справи договірні зобов»язання щодо надання кредиту позивачем виконано в повному обсязі та надано відповідачу 1 кредит в розмірі 1 500 00,00 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером №15 СL від 16.04.2008 року.

Термін повернення кредиту , встановлений сторонами в п.6.1 Кредитного договору №15 СL від 16.04.2008 року, до березня 2015 року відповідно до графіку ( в подальшому шляхом укладення Договору №1 від 23.06.2010 року про внесення змін та доповнень до Кредитного договору № 15 СL від 16.04.2008 року графік повернення кредиту був викладений в новій редакції, сума залишку кредиту, який має бути повернутий Відповідачем 1 становила 1 298 500,00 ( один мільйон двісті дев»яносто вісім тисяч п»ятсот) доларів США), проценти за користування кредитом ( п.5.2.1 Кредитного договору №15 СL від 16.04.2008 року ) встановлені в розмірі 10,0% річних. В подальшому, відповідно до Договору №3 від 30.06.2011 року про внесення змін та доповнень до Кредитного договору №15 СL від 16.04.2008 року, розмір процентів за користування кредитом встановлено в розмірі 8,0% річних.

Нараховані проценти відповідач повинен був сплачувати у валюті кредиту щомісячно протягом 5 календарних днів після закінчення періоду нарахування процентів, але не пізніше останнього робочого дня відповідного місяця, та в день повного погашення кредиту за минулий період нарахування процентів (п. 5.2.8. кредитного договору). У разі несвоєчасного повернення кредиту відповідач зобов'язаний сплачувати проценти протягом всього терміну до повного повернення кредиту в розмірі та порядку, встановленому цим Договором. (п. 5.2.9. Договору).

Отже, зобов»язання за Кредитним договором Банк виконав у повному обсязі. Станом на 22 лютого 2012 року заборгованість Відповідача 1 за кредитом, відповідно до Кредитного договору №15 СL від 16.04.2008 року складала 1 298 500,00 доларів США (один мільйон двісті дев»яносто вісім тисяч п»ятсот доларів США).

Як встановлено в судовому засіданні договірних зобов»язань щодо повернення кредитних коштів у порядку та строки ( згідно графіку) до Договору №1 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору №15 СL від 16.04.2008 року ) та сплати процентів за користування кредитом відповідач 1 належно не виконав і станом на 18.10.2012 року (згідно розрахунку до Заяви №10206/4167 від 08.10.12 р про збільшення розміру позовних вимог) заборгованість ТзОВ «Бізнес-Прогрес»за кредитним договором складає 1 398 340,23 доларів США та 467 664,52 грн

Відповідно до п.11.1.1 Кредитного договору № 15 СL від 16.04.2008 року, у разі порушення Відповідачем 1 строків виконання будь-якого із зобов»язань перед Позивачем, Відповідач 1 сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на дату виникнення простроченої заборгованості, від суми відповідного непогашеного платежу за кожен день прострочення. Нарахування пені здійснюється на суму простроченого виконання зобов»язання за весь час прострочення.

Згідно Заяви №10206/4167 від 08.10.12 р про збільшення розміру позовних вимог позивачем, за неналежне виконання зобов»язань Відповідача 1 за Кредитним договором № 15 СL від 16.04.2008 року нараховано пеню за несвоєчасне погашення кредиту за період з 02.04.2012 р по 18.10.2012 р -49 833,33 доларів США, що в еквіваленті (гривні ) на дату направлення зазначеної заяви складає 398 317,81 гривень ; пені за несвоєчасну сплату процентної та комісійної винагороди за період з 06.09.2011 р по 18.10.2012 року -8 675,93 доларів США, що в еквіваленті (гривні) на дату направлення цієї заяви складає 69 346,71 гривень.

При цьому суд не бере до уваги заперечення Відповідача 1 з посиланням на норму частини 6 статті 232 Господарського процесуального кодексу України, оскільки сторони в Кредитному договорі (пункт 11.1.1) погодили нарахування пені протягом усього часу прострочення.

Стосовно вимоги Банку стягнути проценти за користування кредитом (99 840,23 доларів США за заявою №10206/4167 від 08.10.12р), то суд при прийнятті рішення виходив з такого. Відповідно до Договору №3 від 30.06.2011 р про внесення змін та доповнень до Кредитного договору №15 СL від 16.04.2008 року відсотки за користування кредитом встановлено в розмірі 8,0% річних . Нараховані проценти сплачуються Позичальником у валюті Кредиту щомісячно до 5 (п»ятого) числа кожного календарного місяця, що слідує після періоду нарахування процентів та в день повного погашення Кредиту за минулий період нарахування Процентів. Порядок нарахування процентів чітко виписаний у Договорі №3 про внесення змін та доповнень до кредитного договору, який підписаний та завірений печатками як Банку так і Позичальника. За таким обставин, доводи Позичальника, (Відповідача 1) про те, що йому не зрозуміло як нараховано відсотки, а також зважаючи, що свого контррозрахунку нарахування процентів, виходячи з умов договору та проведених платежів, Відповідач 1 суду не надав, суд не приймає до уваги.

Слід також зазначити, що однією з істотних умов укладення кредитного договору є сплата процентів на грошову суму, отриману в кредит. Проценти, сплачувані позичальником за користування кредитом, за своїм характером є встановленою договором платою за користування грошовими коштами, а не неустойкою , яка є не тільки способом забезпечення виконання зобов»язань, а також й однією з форм цивільно-правової відповідальності.

Згідно зі п.5.2.9 Кредитного договору №15 СL від 16.04.2008 року, у разі несвоєчасного повернення кредиту, Відповідач 1 зобов»язаний протягом всього терміну до повного повернення кредиту сплачувати Позивачу проценти в розмірі та в порядку, встановленому Кредитним договором №15 СL від 16.04.2008 року .

Відповідно до п.4.1.10 Кредитного договору № 15 СL від 16.04.2008 року (згідно з Договором №1 від 23.06.2010 р про внесення змін та доповнень до Кредитного договору №15 СL від 16.04.2008 року), виконання зобов»язань Відповідача 1 за Кредитним договором №15 СL від 16.04.2008 року по поверненню кредиту, відсотків за кредит, пені та штрафів забезпечується Договором поруки за №15 СL/31 СL/82СL/S-1 від 23.06.2010 р , укладеним між Позивачем та Дочірнім підприємством «Меркурій»товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС-Менеджмент» ( відповідач 2) ( надалі -Договір поруки). Відповідно до п.п.3.1.2.1, 3.1.2.2, 3.1.2.3 Договору поруки №15 СL/31 СL/82СL/S-1 від 23.06.2010 р, Відповідач 2 зобов»язаний повернути залишок отриманого Відповідачем 1 кредиту в сумі 1 298 500,00 ( один мільйон двісті дев»яносто вісім тисяч п»ятсот) доларів США, сплатити проценти за користування кредитом та неустойку (пеню, штраф) в порядку та строки, встановлені Кредитним договором № 15 СL від 16.04.2008 р. Відповідно ж до п.3.1.2.4 Договору поруки №15 СL/31 СL/82СL/S-1 від 23.06.2010 р , Відповідач 2 зобов»язаний у випадках, встановлених Кредитним договором №15 СL від 16.04.2008 р повернути кредит та здійснити плату за кредит та інші платежі достроково на умовах, передбачених Кредитним договором № 15 СL від 16.04.2008 р.

Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов»язання боржником.

Згідно ч.1 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до ч.2 ст.554 ЦК України , поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з п.2.2 Договору поруки №15 СL/31 СL/82СL/S-1 від 23.06.2010 р, Відповідач 2 відповідає перед Позивачем за виконання Відповідачем 1 зобов»язань у повному обсязі, в тому ж обсязі, що і Відповідач 1, включаючи сплату основного боргу, процентів , комісій, неустойки , всіх інших сум , належних до сплати, а також за відшкодування збитків та втрат завданих порушенням Відповідачем 1 зобов»язань за Кредитним договором № 15 СL від 16.04.2008 р.

Відповідно до п.8.2.2 Кредитного договору №15 СL від 16.04.2008 р. Позивач набуває право , письмово повідомивши про це Відповідача 1, в односторонньому порядку вимагати від Відповідача 1 достроково повернути виданого Відповідачу 1 кредиту у повному обсязі, при цьому обов»язки Позивача з надання кредиту за цим договором припиняються , а цей договір між сторонами вважається зміненим як зазначено в цьому пункті. Позичальник зобов»язаний, незважаючи на інші положення цього договору, виконати зазначену вимогу Банку і повернути отриманий Кредит в повному обсязі разом із нарахованою Платою за Кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку згідно цього Договору, в строк не пізніше трьох робочих днів з моменту отримання відповідної вимоги Позичальником.

27.01.2012 року за вих.№10206/303 Позивач направив Відповідачу 1 вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту та сплати всіх нарахованих процентів та комісій за Кредитним договором №15 СL від 16.04.2008 р .

Відповідно до п.8.2.3 Кредитного договору №15 СL від 16.04.2008 р . Позивач має право в односторонньому порядку вимагати від Відповідача 1 та/або осіб з якими укладено угоди про забезпечення достроково виконати інші зобов»язання перед Позивачем, що передбачені цими договорами, будь-якими іншими договорами з Відповідачем 1 та/або угодами про забезпечення, письмово повідомивши їх.

Відповідно до п.4.1 Договору поруки №15 СL/31 СL/82СL/S-1 від 23.06.2010 р, у разі порушення зобов»язання, забезпеченого цим договором, Відповідач 2 зобов»язується не пізніше трьох робочих днів з дати отримання письмової вимоги від Позивача про невиконання зобов»язання, забезпеченого цим договором, виконати зобов»язання, забезпечене цим договором ( або певну його частину) , зокрема сплатити Позивачу відповідну грошову суму шляхом її перерахування на рахунок Позивача у спосіб, вказаний Позивачем.

27.01.2012 року за вих.№10206/305 Позивач направив Відповідачу 2 вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту та сплати всіх нарахованих процентів та комісій за Кредитним договором №15 СL від 16.04.2008 р .

Проте, зобов»язання Відповідачів щодо дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом і нарахованих штрафних санкцій виконані не були.

Станом на 22 лютого 2012 року , виходячи із курсу гривні до долара США, встановленого Національним банком України в розмірі 7,9874 гривень за 1 долар США, загальна заборгованість у валюті Відповідача 1 та Відповідача 2 за Кредитним договором №15 СL від 16.04.2008 р становила 1 333 992,33 доларів США, що у еквіваленті складало 10 655 130,34 гривень ( десять мільйонів шістсот п»ятдесят п»ять тисяч сто тридцять гривень 34 копійок) та 13 084,43 гривень.

Згідно Заяви № 10206/4167 від 08.10.12 р про збільшення розміру позовних вимог позивачем, із врахуванням якої розглядаються позовні вимоги за первісним позовом, станом на 18.10.2012 року розмір вимог Позивача до Відповідачів за Кредитним договором №15 СL від 16.04.2008 р становить 1 398 340,23 доларів США (один мільйон триста дев»яносто вісім тисяч триста сорок доларів США 23 центів) та 467664,52 гривні (чотириста шістдесят сім тисяч шістсот шістдесят чотири гривні 52 копійок), згідно поданого до заяви детального розрахунку, у тому числі : 652 500,00 доларів США (еквівалент в гривнях 5,215,432.50 грн) строкова заборгованість; прострочена строкова заборгованість -646 000,00 доларів США ( еквівалент в гривнях 5,163,478.00 грн); прострочені проценти -99840,23 доларів США (еквівалент в гривнях -798,022.96 грн); пеня за несвоєчасне погашення кредиту -49 833,33 доларів США, що в еквіваленті (гривні) на дату направлення заяви про збільшення розміру позовних вимог складає 398 317,81 гривень, що має базою для нарахування суму заборгованості по поверненню простроченої суми кредиту (646 000,00 доларів США станом на дату направлення заяви від 08.10.12 р №10206/4167 про збільшення розміру позовних вимог; пені за несвоєчасне погашення прострочених процентів за кредитом 8 675,93 доларів США, що в еквіваленті (гривні) на дату направлення заяви складає 69346,71 гривень, що має базою для нарахування суму заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами (99840,23 доларів США станом на дату направлення заяви від 08.10.12 р про збільшення розміру позовних вимог.

Доказів погашення заборгованості відповідачами не представлено.

Відповідно до частини 1, пункту 1, частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов»язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов»язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов»язків є договори та інші правочини.

Згідно з частинами 1,2 статті 509 ЦК України зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку; зобов»язання виникають з підстав , встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Між Банком та Відповідачем 1 виникли правові відносини на підставі укладеного Кредитного договору. Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено,що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов»язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 6.1 Кредитного договору передбачено, що термін погашення кредиту - до березня 2015 року , відповідно до графіку ( в подальшому, шляхом укладення Договору №1 від 23.06.2010 р про внесення змін та доповнень до Кредитного договору №15 СL від 16.04.2008 р графік повернення кредиту був укладений у новій редакції, сума залишку кредиту , який має бути повернутий Відповідачем 1 становила 1 298 500,00 доларів США, проценти за користування кредитом (п.5.2.1 Кредитного договору « від 16.04.2008р) встановлені в розмірі 10% річних. В подальшому, відповідно до Договору №3 від 30.06.2011 року про внесення змін та доповнень до Кредитного договору № від 16.04.2008р , розмір процентів за користування встановлено в розмірі 8,0% річних.

Станом на момент звернення Банку з позовом до суду заборгованість Відповідача 1 за кредитним договором( згідно розрахунку, проведеного станом на 22.02.2012р) становила 1 333 992,33 доларів США та 13 084,43 грн., а станом на час вирішення спору по суті ( із врахуванням заяви Банку про збільшення розміру позовних вимог від 08.10.12 р №10206/4167) становить - 1 398 340,23 доларів США та 467 664,52 грн.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення передбачено частиною 2 пункту 1 статті 193 ГК України: суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Доводи відповідача 1 про безпідставність нарахування процентів за користування кредитом, суд до уваги не приймає, оскільки обов'язок відповідача сплачувати проценти за користування кредитом до дня повернення позики передбачений як умовами Кредитного договору №15СL від 16.04.2008 р. так і нормами чинного законодавства.

Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Таким чином зміна умов Кредитного договору в частині терміну повернення кредитних коштів не є підставою для припинення зобов'язання відповідача щодо сплати процентів за користування кредитом.

Необхідно зазначити, що дострокове присудження до виконання основного зобов»язання в натурі не тягне його припинення , зокрема, з дня набрання законної сили рішенням суду, і не виключає стягнення процентів, пені та збитків, а також інших штрафних санкцій, передбачених договором, до дня фактичного задоволення (повного розрахунку).

Звернення до суду з вимогою про дострокове повернення всіх сум за кредитним договором у зв»язку із порушенням умов договору згідно ч.2 ст.1050 ЦК не означає односторонньої відмови від договору, а є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов»язань. Це спосіб цивільно-правової відповідальності боржника. У статті 599 ЦК зазначено, що зобов»язання припиняються його виконанням , проведеним належним чином.

Окрім того, приймаючи рішення про стягнення сум за кредитним договором, суд керується положеннями ч.1 ст.1050 ЦК та виходить з того, що стягнення сум (процентів) за ст.1048 ЦК є платою (винагородою) за користування грошовими коштами.

Як вбачається із матеріалів справи ( про що вже зазначено вище в рішенні) виконання зобов'язань за Кредитним договором № 15СL від 16.04.2008 р., забезпечено укладеним між Банком (позивачем) та відповідачем-2 Договором поруки № 15 CL/31 CL/82 CL/S 1 від 23.06.2010 р., яким передбачено солідарну відповідальність поручителя і боржника перед кредитором.

Згідно положень ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У відповідності до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З огляду на вищевикладене, суд вважає підставним пред'явлення позову про стягнення заборгованості за Кредитним договором №15СL від 16.04.2008 р. до відповідачів1 і 2, як до солідарних боржників.

Статтею 99 Конституції встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний Закон держави не встановлює обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць в іноземній валюті.

Відповідно до ст.192 ЦК іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто, відповідно до законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, проте водночас обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю, є Декрет №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»

Відповідно до ст.5 Декрету №15-93 операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі генеральної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п.2 ст.5 цього ж Декрету.

З огляду на це уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті..

Статтею 1054 ЦК передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, не суперечить чинному законодавству України стягнення заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті, якщо саме вона надавалась за договором і позивач просить стягнути суму у валюті, як у даному випадку. При цьому суд переконався , що у Банку наявна генеральна ліцензія та письмовий дозвіл на здійснення валютних операцій, отримані у встановленому порядку.

З огляду на те, що виконання договірних зобов»язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, то разом зі стягненням заборгованості в іноземній валюті суд має право стягнути й проценти за кредитним договором в іноземній валюті, оскільки такий процент є не фінансовою санкцією, а платою за користування грошима.

Враховуючи наведені доводи, факт порушення Відповідачем 1 умов Кредитного договору в частині повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним, а також на підставі Договору поруки суд дійшов висновку про обґрунтованість первісних позовних вимог , розмір яких збільшено Заявою №10206/4167 від 08.1012 р.

Щодо зустрічних позовних вимог, та суд вважає вказані вимоги безпідставними з огляду на наступне.

Позивач за зустрічним позовом (ДП «Меркурій»ТзОВ «ТКС-Менеджмент») посилається, як на підстави визнання недійсним договору поруки, на наявність договору про надання поруки від 21.06.2010 року, укладеного між ТзОВ «Бізнес-Прогрес»та ДП «Меркурій»ТзОВ «ТКС-Менеджмент». Однак, ПАТ «Креді Агріколь Банк»не є стороною договору про надання поруки від 21.06.2010р, укладеного між ТзОВ «Бізнес-Прогрес»та ДП «Меркурій»ТзОВ «ТКС-Менеджмент», а відповідно жодних прав та обов»язків для ПАТ «Креді Агріколь Банк»з цього договору не виникає відповідно до ст.ст.173,174,175 ГК України , ст.ст.11,509 ЦК України, якими встановлено поняття та підстави виникнення зобов»язань. Про укладення цього договору ( договору про надання поруки від 21.06.2010 р, укладеного між ТОВ «Бізнес-Прогрес»та ДП «Меркурій»ТОВ «ТКС-Менеджмент»), жодна із його сторін не повідомляла ПАТ «Креді Агріколь Банк». Доказів зворотнього суду не надано. Окрім того, його укладення не вимагається законодавством України та не було передумовою для укладення оскаржуваного договору поруки за №15 СL/31 СL/82СL/S-1 від 23.06.2010 р , укладеним між Позивачем та Дочірнім підприємством «Меркурій»товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС-Менеджмент».

Кредитний договір №15 СL від 16.04.2008 року, в забезпечення виконання за яким укладено договір поруки №15 СL/31 СL/82СL/S-1 від 23.06.2010 р, є чинним і не визнаний у судовому порядку недійсним, з підстав, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до ст..546 ЦК України , виконання зобов»язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно із ч.1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Тягар пошуку поручителя покладається на боржника. Боржник при знайденні поручителя отримує від нього згоду на те, щоб він поручився за нього перед кредитором. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов»язання боржником. Тобто порука є способом забезпечення виконання зобов»язання ( як правило, грошового), а не правочином щодо розпорядження майном, належним поручителю; договір поруки не створює обов»язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором.

Договір поруки має додатковий (акцесорний) до основного зобов»язання -кредитного договору -характер і укладається саме для забезпечення виконання останнього, а поручитель згідно з частиною першою статті 554 ЦК відповідає перед кредитором , за загальним правилом, солідарно із позичальником, якщо договором поруки не встановлено його додаткову (субсидіарну) відповідальність.

З урахуванням статей 553-554 ЦК договір поруки укладається кредитором за зобов»язаннями, які забезпечуються порукою, і поручителем. Оскільки позичальник є не стороною договору поруки, а стороною у зобов»язанні, забезпеченому порукою, чинне законодавство України не передбачає обов»язку кредитора чи поручителя отримувати згоду позичальника на укладення договору поруки.

З огляду на відсутність передбаченого законом обов»язку укладати договір поруки лише за згодою боржника, відсутність згоди боржника на укладення договору поруки не порушує умови дійсності договору поруки і не є підставою недійсності зазначеного правочину.

Слід також зазначити, що законодавство України не передбачає обов»язку банку чи іншої фінансової установи (кредитора)інформувати поручителя перед укладенням договору поруки про фінансовий та/або інший стан позичальника. Оскільки особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд , а порукою може забезпечуватися виконання зобов»язання частково або в повному обсязі (право вибору), то незадовільний майновий стан позичальника не є підставою для визнання договору поруки недійсним.

У разі невиконання боржником основного зобов'язання, забезпеченого порукою, поручитель зобов'язується виконати борг боржника замість останнього.

При укладенні договору поруки відповідно до цілей, покладених на нього згідно із законодавством, - забезпечення зобов'язання, боржник сам ініціює вказане питання, оскільки зацікавлений в наданні кредитору додаткових гарантій виконання зобов'язання.

Із врахуванням наведеного вище, посилання позивача за зустрічним позовом (ДП «Меркурій»ТзОВ «ТКС-Менеджмент» в обґрунтування вимог за зустрічним позовом на договір про надання поруки від 21.06.2010 року (укладеного між ТзОВ «Бізнес-Прогрес»та ДП «Меркурій»ТзОВ «ТКС-Менеджмент») є безпідставним та не є тією правовою підставою, в силу якої договір поруки №15 СL/31 СL/82СL/S-1 від 23.06.2010 р підлягав би визнанню недійсним.

Щодо тверджень позивача за зустрічним позовом про те, що зміст договору поруки №15 СL/31 СL/82СL/S-1 від 23.06.2010 р суперечить вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» , а відтак наявні правові підстави для визнання цього договору недійсним, то суд зазначає наступне.

З твердженням позивача за зустрічним позовом про те, що договір поруки є договором фінансової послуги з посиланням на Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг"суд не може погодитись, виходячи з наступного.

Дійсно, відповідно до п. 7 ст. 4 вказаного Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", порука віднесена до фінансових послуг, але ж згідно зі ст. 558 ЦК України, порука не завжди є оплатною, поручитель тільки має право на оплату послуг, наданих ним боржникові. У разі платності поруки вона набуває ознак фінансової послуги згідно з п. 5 ст. 1 Закону України від 12.07.2001р. № 2664-ІП "Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг", оскільки фінансова послуга - це операції, що мають нижченаведені ознаки та здійснюються наступним чином: пов'язані з фінансовими активами; здійснюються в інтересах третіх осіб; витрати на їх здійснення покладаються на власний рахунок фінансових установ чи на осіб, в інтересах яких ці послуги надаються, чи за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів; метою надання фінансових послуг є отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Відповідно до вимог ст. 558 ЦК України, поручитель має право на оплату послуг, наданих ним боржникові.

При укладенні Договору поруки сторони не переслідували мети задовольнити інтереси третіх осіб, отримати прибуток або зберегти реальну вартість фінансових активів, тому вважати операції за вказаним договором фінансовою послугою не можна.

Крім того, Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»є спеціальним нормативним актом, який регулює відносини спеціальних суб»єктів - учасників ринку фінансових послуг, і не поширюється на всіх інших юридичних і фізичних осіб-суб»єктів договору позики, правовідносини яких регулюються нормами ст.ст.1046-1048 ЦК України.

Таким чином, Договір поруки № 15 CL/31 CL/82 CL/S 1 від 23.06.2010, укладений між Банком та ДП «Меркурій»ТзОВ «ТКС-Менеджмент» є чинним та відповідає законодавству України.

Відсутні жодні підстави, на які посилається позивач за зустрічним позовом, як на підстави недійсності договору поруки № 15 CL/31 CL/82 CL/S 1 від 23.06.2010 , укладеного між ПАТ «Креді Агріколь Банк»та ДП «Меркурій ТзОВ «ТКС-Менеджмент».

Враховуючи вищенаведене , зустрічний позов не підлягає задоволенню. Понесені позивачем за зустрічним позовом судові витрати покладаються на нього.

Щодо позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС-Менеджмент», про визнання недійсним договору поруки № 15 CL/31 CL/82 CL/S 1 від 23.06.2010 , укладеного між ПАТ «Креді Агріколь Банк»та ДП «Меркурій ТзОВ «ТКС-Менеджмент», то суд вважає вказані вимоги безпідставними з огляду на наступне.

Свої вимоги ТзОВ «ТКС-Менеджмент»обґрунтовує порушенням вимог п.6.3 Статуту ДП «Меркурій»ТОВ «ТКС-Менеджмент», відповідно до якого директор ДП «Меркурій»ТОВ «ТКС-Менеджмент»зобов»язаний попередньо погоджувати з учасником товариства

(а учасником товариства ДП «Меркурій», відповідно до п.1.2 Статуту є ТзОВ «ТКС-Менеджмент») угоди, сума яких перевищує 50 000,00 гривень та відсутністю такого погодження.

Відповідно до положень Статуту Дочірнього підприємства «Меркурій»Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС-Менеджмент», зареєстрованого 12.06.2007 р :

п.1.2 : Учасником Дочірнього підприємства є Товариство з обмеженою відповідальністю «ТКС-Менеджмент»директор Торський Іван Михайлович, діючий на підставі Статуту, адреса : Львівська область, м.Трускавець, вул..Суховоля,54а, код ЄДРПОУ 3464455;

п.1.4 : Дочірнє підприємство являється юридичною особою і здійснює свою діяльність на основі повного господарського розрахунку, самофінансування, самоокупності, в тому числі валютної, має самостійний баланс, круглу печатку зі своїм найменуванням , штампи і бланки, та інші реквізити;

п.1.5 : Дочірнє підприємство виконує покладені на нього обов»язки й користується правами, пов»язаними з своєю відповідальністю, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав та нести обов»язки, бути позивачем та відповідачем у Господарському суді ;

п.1.6. Дочірнє підприємство несе відповідальність за своїми зобов»язаннями в межах майна, що йому належить, та на яке може бути звернено стягнення згідно з чинним законодавством ;

п.1.7: Дочірнє підприємство не несе відповідальності за зобов»язаннями Учасника, а Учасник несе відповідальність по зобов»язаннях Дочірнього підприємства у межах майна, переданого на баланс Дочірнього підприємства Учасником ;

п.3.1 : Дочірнє підприємство у відповідності з предметом своєї діяльності, з дозволу учасника та в порядку, встановленому чинним законодавством має право :

п.п.3.1.1 : укладати договори та угоди з вітчизняними та іноземними юридичними та фізичними особами, в т.ч. укладати договори купівлі-продажу, підряду, міни, позики, застави, страхування, оренди та лізингу, перевезення, зберігання, доручення, комісії, схову, спільної діяльності, брати участь в торгах, конкурсах, аукціонах, виступати гарантом;

п.п.3.1.2 : набувати майнових та особистих немайнових прав, користуватись кредитами банків, приймати зобов»язання, бути позивачем та відповідачем в господарському суді в Україні та за її межами, укладати мирові угоди;

п.6.1 : керівництво діяльністю Дочірнього підприємства здійснює директор, призначений Учасником, в структурі якого знаходиться Дочірнє підприємство ;

п.6.2 : Учасник має право вирішувати такі питання :

п.ж) затвердження договрів, укладених на суму вищу від 50 000,00 грн.;

п.6.3 директор зобов»язаний, зокрема : укладати угоди та чинити юридичні дії від імені Дочірнього підприємства, давати доручення, відкривати рахунки Дочірнього підприємства.

Відповідно до Протоколу №1 від 25.07.2011 р зборів учасників Дочірнього товариства «Меркурій»Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС-Менеджмент», за участі Генерального директора ТОВ «ТКС-Менеджмент»Торського Івана Михайловича, на цих зборах розглядалось питання, зокрема відповідно до п.1 Порядку денного «Про внесення змін…. та договору поруки № 15 CL/31 CL/82 CL/S 1 від 23.06.2010 , укладеного з ПАТ «Креді Агріколь Банк», в частині збільшення розміру ліміту кредитування за кредитним договором № 82 CL від 23.06.2010 року, укладеному між ПАТ «Креді Агріколь Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Прогрес»та відповідно до п.2 Порядку денного «Про призначення уповноваженого на підписання відповідного договору про внесення змін до… та договору поруки № 15 CL/31 CL/82 CL/S 1 від 23.06.2010 року, укладеного з ПАТ «Креді Агріколь Банк» та інших необхідних документів».

Відповідно до п.1 резолютивної частини вищезазначеного Протоколу №1 від 25.11.2011 р, збори учасників ДП «Меркурій»ТзОВ «ТКС-Менеджмент» вирішили : «Надати згоду на внесення змін… та договору поруки №15 CL/31 CL/82 CL/S 1 від 23.06.2010 , укладеного з ПАТ «Креді Агріколь Банк», в частині збільшення розміру ліміту кредитування до 3 773 992,53 грн за кредитним договором № 82 CL від 23.06.2010р, укладеному між ПАТ «Креді Агріколь Банк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Прогрес»на умовах погоджених з вказаним банком»

Відповідно до п.1 резолютивної частини вищезазначеного протоколу №1 від 25.11.2011 р, збори учасників ДП «Меркурій»ТОВ «ТКС-Менеджмент»вирішили «Призначити уповноваженим на підписання відповідних договорів про внесення змін до… договору поруки № 15 CL/31 CL/82 CL/S 1 від 23.06.2010 року , укладеного з ПАТ «Креді Агріколь Банк» та інших необхідних довідок, документів директора -Бігун Ольгу Іванівну на власний розсуд, але з урахуванням положень, визначених даним рішенням».

Таким чином, учасник ДП «Меркурій»ТОВ «ТКС-Менеджмент», а саме -ТОВ «ТКС-Менеджмент», в особі Генерального директора ТОВ «ТКС-Менеджмент» Торського І.М., був повідомлений про укладення оспорюваного договору поруки № 15 CL/31 CL/82 CL/S 1 від 23.06.2010 року , укладеного з ПАТ «Креді Агріколь Банк» , не заперечував проти нього та схвалив внесення змін до нього, тобто своїми конклюдентними діями погодив цей договір поруки.

Крім того, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців Серія АЖ №519137, у розділі «керівник юридичної особи та наявність обмежень щодо його повноважень» жодних відомостей щодо обмеження повноважень Бігун Ольги Іванівни ( директора ДП «Меркурій»ТОВ «ТКС-Менеджмент») не зазначено.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіх обставин не могла не знати про такі обмеження.

Згідно зі ст.241 ЦК України правочин , вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов»язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, змінює і припиняє цивільні права та обов»язки з моменту вчинення цього правочину.

За приписами ст.ст.15,16 ЦК України кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Твердження позивача , ТзОВ «ТКС-Менеджмент»про перевищення директором ДП «Меркурій «ТзОВ «ТКС-Менеджмент» своїх повноважень під час укладення договору поруки (про визнання недійсним якого заявлено вимогу) та на відсутність згоди ТОВ «ТКС-Менеджмент»на укладення такого договору,- спростовуються викладеними вище фактичними обставинами справи.

В матеріалах справи відсутні і позивачем ( ТОВ «ТКС-Менеджмент») не надані докази, які б доводили факт порушення відповідачами 1,2,3 за позовною заявою третьої особи прав та законних інтересів позивача, ТОВ «ТКС-Менеджмент». З наведених підстав суд відмовляє ТзОВ «ТКС -Менеджмент»( третій особі із самостійними вимогами) в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору поруки № 15 CL/31 CL/82 CL/S 1 від 23.06.2010 року, укладеного між ПАТ «Креді Агріколь Банк»та ДП «Меркурій»ТзОВ «ТКС-Менеджмент»за недоведеністю. Судові витрати за цим позовом покладаються на позивача, ТзОВ «ТКС-Менеджмент».

У пункті 10 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р №6 «Про судове рішення», вказано : «Результати розгляду господарським судом заяв (клопотань) учасників судового процесу повинні зазначатися в мотивувальній, а не в резолютивній частині рішення суду, прийнятого по суті справи, за винятком тих випадків, коли суд вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову ( статті 67,68 ГПК ), відстрочку або розстрочку виконання рішення ( стаття 121 ГПК)».

В судовому засіданні 18.1012 року розглянуто Заяву ПАТ «Креді Агріколь Банк» (№10206/4171 від 08.10.12 р , вх.№23038/12) про забезпечення позову, у якій ПАТ «Креді Агріколь Банк» просить накласти арешт на кошти, що знаходяться на рахунках ТзОВ «Бізнес-Прогрес», ДП «Меркурій»ТзОВ «ТКС-Менеджмент»у розмірі позовних вимог ПАТ «Креді Агріколь Банк», а саме : 1 395 454,67 доларів США та 357 362,08 грн.; накласти арешт на нерухоме майно , що належить ТзОВ «Бізнес-Прогрес»( нежитлову будівлю загальною площею 3451,0 кв.м. що знаходиться за адресою:Львівська область, м.Дрогобич, вулиця Самбірська, буд.128 «а»; земельну ділянку, загальною площею 0,6795 га , яка знаходиться за тою ж адресою , - у розмірі збільшених позовних вимог ПАТ «Креді Агріколь Банк», а саме : 1 395 454,67 доларів США та 357 362,08 грн.; накласти арешт на нерухоме майно , що належить ДП «Меркурій»ТОВ «ТКС-Менеджмент», а саме : нежитлову будівлю загальною площею 2890,7 кв.м., що знаходиться за адресою Львівська область, м.Борислав, вул..Ковалів,52 «г»у розмірі позовних вимог ПАТ «Креді Агріколь Банк», а саме : 1 395 454,67 доларів США та 357 362,08 грн.

Покликаючись на те, що оскільки відповідачі1 і 2, незважаючи на направлені Банком вимоги про дострокове повернення кредитних коштів, протягом тривалого часу, з вересня 2011 року , не виконують своїх зобов»язань зі сплати кредиту, процентів за користування кредитними коштами, штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов»язання, Банк дійшов висновку, що відповідачі знаходяться у скрутному матеріальному становищі, або ж відповідачі умисно ухиляються від виконання своїх зобов»язань. Стверджує, що зазначене свідчить, що відповідачами ймовірно будуть вжиті всі заходи щодо відчуження належного їм рухомого та нерухомого майна з метою ухилення від майнової відповідальності, що значно утруднить чи унеможливить виконання судового рішення. З метою гарантування реального виконання судового рішення, враховуючи значний розмір позовних вимог, покликаючись на ст.ст.66,67 ГПК України, Банк просить задоволити заяву та вжити заходів до забезпечення позову.

Згідно із ч. 1 ст. 67 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві. Згідно із ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, однак, лише якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно ( в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред»явлення позову до нього, може зникнути , зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Про зазначене вказується, зокрема, у п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №16.

Отже , тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.33 ГПК.

Однак, з матеріалів справи та мотивів заяви такі обставини не вбачаються.

Зі змісту заяви позивача не вбачається посилання на жодну дію відповідачів, спрямовану, власне, на утруднення чи унеможливлення виконання майбутнього судового рішення, яка б мала місце станом на час подання заяви про забезпечення позову на розгляд до суду.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити. При цьому, суд зазначає, що у випадку зміни обставин що свідчитимуть про вжиття відповідачами заходів, спрямованих на утруднення чи унеможливлення не прийняття судового рішення, а саме виконання майбутнього судового рішення, позивач не позбавлений можливості звернутись із заявою про забезпечення позову.

Допускається подання заяви про забезпечення позову на стадіях апеляційного, касаційного перегляду і перегляду за нововиявленими обставинами, а також на стадії виконання рішення.

Частиною 2 статті 4-3 ГПК України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно зі ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України за розгляд первісних позовних вимог покладаються на відповідачів-1-2, за розгляд зустрічного позову - на позивача (за зустрічним позовом), за розгляд позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - на третю особу.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 553, 554, 599, 610, 612, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст.4-3, 32,33,34,36, 43, 49,66,67, 75, 82,84 , 85 ГПК України , суд,-

ВИРІШИВ:

1. Первісні позовні вимоги (збільшені згідно Заяви № 10206/4167 від 08.10.12 р ) задоволити.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Прогрес"(82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул. Суховоля, 54 А. Ідентифікаційний код 33923513), Дочірнього підприємства "Меркурій" Товариства з обмеженою відповідальністю "ТКС-Менеджмент"(82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул. Суховоля, 54 А. Ідентифікаційний код 35103007) на користь Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк"(01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4. Ідентифікаційний код 14361575) заборгованість за кредитним договором № 15CL від 16.04.2008 р у розмірі 1 398 340,23 доларів США (один мільйон триста дев»яносто вісім тисяч триста сорок доларів США 23 центів), у тому числі : 652 500,00 доларів США строкова заборгованість за кредитом; прострочена заборгованість за кредитом- 646 000,00 доларів США.; прострочені проценти -99840,23 доларів США.; пеня за несвоєчасне погашення суми кредиту -49 833,33 доларів США; пеня за несвоєчасне погашення прострочених процентів за кредитом - 8 675,93 доларів США ) та 467664,52 грн. (чотириста шістдесят сім тисяч шістсот шістдесят чотири гривні 52 копійок), а також 64380,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

4. В зустрічному позові відмовити повністю.

5. В позові третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору відмовити повністю.

В засіданні 18.10.12 р оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення, із врахуванням вихідних днів 20.10.12 р та 21.10.12 р, підписано 25.10.12 р

Головуючий суддя Кітаєва С.Б.

Суддя Морозюк А.Я.

Суддя Чорній Л.З.