Рішення № 27132663, 29.10.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" жовтня 2012 р.Справа № 5017/2678/2012

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС", в особі філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ";

До відповідача: Державного підприємства "Одеський автомобільний ремонтний завод";

про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення у сумі 121782,96 грн.

Суддя Оборотова О.Ю.

Представники

Від позивача: Кучмей С.В. - довіреність №5233-4 від 20.12.11р.

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС", в особі філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ" звернулось з позовною заявою до Державного підприємства "Одеський автомобільний ремонтний завод" про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення у сумі 121782,96 грн.

25.10.2012р. до господарського суду Одеської області від представнкиа позивача надішли письмові пояснення, відповідно до яких зазначено, що ухвалою господарського суду Одеської області від 08.12.2008р. порушено провадження у справі за заявою Управління Пенсійного фонду України у Малиновському районі м. Одеси до боржника Державного підприємства „Одеський автомобільний ремонтний завод" про визнання банкрутом. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Протягом дії мораторію забороняється: стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховується неустойка (штраф, пеня) не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Дія мораторію не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього Закону. Заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення у відповідача винекла за період з 01.04.2009р. по 01.03.2012р. є поточною та стягути з Державного підприємства "Одеський автомобільний ремонтний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС", в особі філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ" заборгованість у сумі 121 782,96грн.

29.10.2012р. до господарського суду Одеської області від арбітражного керуючого Лісєєва К.Ю. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначено, що заявлена сума вимог у розмірі 121 782,96грн. повністю співпадає з сумою заборгованості по оплаті за водопостачання, не заперечує проти задоволення суми заборгованості.

Відповідач у засідання суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

У судовому засіданні 29.10.2012р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

01.11.2000р. між Комунальним підприємством „Одесводоканал" (Водоканал) та Державним підприємством "Одеський автомобільний ремонтний завод" (Абонент) був укладений договір на послуги водопостачання та водовідведення (прогрупа) № 591/3, згідно з яким Водоканал надає послуги з подання питної води та по прийому стічних вод на об'єкти Абонента, згідно з дислокацією об'єктів (додаток №1 до Договору), а відповідач своєчасно сплачує надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатує та утримує водопровідні та каналізаційні мережі, прилади та пристрої на них у належному стані у відповідності з встановленими Правилами, переліченими в п. 2.1. даного договору та діючому законодавству.

Відповідно до рішення сесії Одеської міської ради №2038-ХХІV від 17.12.2003 р. та договору оренди цілі сного майнового комплексу, Комунальне підприємство „Одесводоканал" реорганізовано шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС". Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" є правонаступником всіх прав та зобов'язань Комунального підприємства „Одесводоканал", що підтверджується п.1.1 Статуту. Для здійснення господарсько-виробничої діяльності по експлуатації цілісного майнового комплексу водопровідно-каналізаційного господарства була створена Філія "Інфоксводоканал", що діє на підставі Положення про філію.

Розділом 2 договору № 591/3 від 01.11.2000р. визначені права та обов'язки сторін.

Сторони зобов'язуються керуватися чинними Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення міст та селищ України, затвердженими наказом Держжиткомгоспу України від 01.07.1994 р. №65, Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення, затвердженими наказом Держжиткомгоспу України від 05.07.1995 р. №30, Правилами приймання виробничих стічних вод підприємств, установ та організацій в систему каналізації м. Одеси, затвердженими розпорядженням Одеської облдержадміністрації №87/А-98 від 09.02.1998р., чинними держстандартами, іншими нормативними актами, прийнятими у встановленому законом порядку, Законом України „Про житлово-комунальні послуги" та іншими нормативними актами, прийнятими у встановленому чинним законодавством порядку(п.2.1 договору).

Умовами п.п. 2.3.1, 2.3.7. договору № 591/3 від 01.11.2000р. визначено, що абонент зобов'язується утримувати в належному технічно справному стані водопровідно-каналізаційні мережі, прилади та пристрої, обладнання та споруди, що знаходяться у нього на балансі; забезпечити безпечний та вільний доступ обслуговуючому персоналу водоканалу до систем внутрішнього водопостачання та каналізації у будь-який час доби для перевірки технічного стану внутрішніх мереж, своєчасно виконувати приписи по усуненню витікання.

Відповідно до п.п. 2.3.9 договору № 591/3 від 01.11.2000р. абонент зобов'язаний щомісячно, за встановленою формою з 1-го по 3-тє число у письмовій формі надавати відомості про водоспоживання абонента та фактичну сплату населенням послуг водокористування за минулий місяць. У випадку ненадання цих відомостей у строк Водоканал здійснює розрахунок відповідно до „Правил водокористування".

08.05.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС", в особі філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ" та Державним підприємством "Одеський автомобільний ремонтний завод" було укладено додаткову угоду №475/3 до договору № 591/3 від 01.11.2000р., відповідно до п. 7.3 додаткової угоди визначено, що договір діє з моменту укладання до 31.12.2015р.

За період з 01.04.2009р. по 01.03.2012р. у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 121 782,96грн.

Посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання послуг водопостачання та водовідведення (прогрупа) № 591/3 від 01.11.2000р., позивач змушений був звернутись до суду за захистом свого порушеного права.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Згідно з ст.174 ГК України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно із ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, загальна сума позовних вимог складає з заборгованості відповідача перед позивачем 121 782,96 грн.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок Відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 50, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС", в особі філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ" до відповідача Державного підприємства "Одеський автомобільний ремонтний завод" про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення у сумі 121782,96 грн. - задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Одеський автомобільний ремонтний завод" (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 4, р/р 26009010114213 у Укрексімбанк м. Одеса, МФО 328618, код ЄДРПОУ 07934823) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС", в особі філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ" (65039, м. Одеса, вул Басейна, 5 р/р 26007311687301 в АБ "Південний", МФО 328209, код ЄДРПОУ 26472133) - заборгованість у розмірі 121 782,96грн.; 2435,66 грн. судовий збір.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 01.11.2012 року.

Суддя Оборотова О.Ю.