Рішення № 27132580, 15.08.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.12 Справа№ 5015/2261/12

За позовом: Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів,до відповідача: третя особа:Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Львів Львівська міська рада,м. Львівпро: зобов'язання звільнити елемент благоустрою шляхом демонтажу тимчасової споруди (МАФ), Суддя Долінська О.З. При секретарі Кміть М.Б.За участю представників:позивача:Шаровський Р.М. -дов. № 32 вих. -501 від 26.01.2012 р.відповідача: третьої особи:не з'явився. не з'явився.Судом роз'яснено зміст ст. ст. 20,22 ГПК України, а саме процесуальні права та обов'язки, зокрема право заявити відводи. Відводу не заявлено.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, третьої особи Львівської міської ради про зобов'язання звільнити елемент благоустрою шляхом демонтажу тимчасової споруди (МАФ) по АДРЕСА_1.

Ухвалою від 07.06.2012 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 20.06.2012 р. Рух справи відображено в передніх ухвалах господарського суду Львівської області, що є в матеріалах справи.

За клопотанням представника позивача, ухвалою господарського суду Львівської області від 01.08.2012р. строк розгляду справи №5015/2261/12 продовжено у відповідності до ст. 69 ГПК України.

Представник позивача в судове засідання 15.08.2012 р. з'явився, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав, просить суд прийняти рішення, яким зобов'язати відповідача звільнити елемент благоустрою шляхом демонтажу тимчасової споруди (малої архітектурної форми) для провадження підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1).

В судове засідання 15.08.2012 р. відповідач не з'явився, причин не прибуття в судове засідання не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, хоча належним чином судом був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив.

Направлена судом за належною адресою відповідачу ухвала від 20.06.2012р. про порушення провадження у справі і інші повернуті поштовим відділенням з поміткою «за закінченням терміну зберігання», що містяться в матеріалах справи.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, вимоги ухвали суду виконав.

Суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, Відповідача зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч. 1 та 2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Жодних клопотань про витребування доказів не заявлялося.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Проте, будучи повідомленим належним чином про дати, час та місце проведення судових засідань (як зазначено вище, відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України, ухвали вручені належним чином), Відповідач своїм правом на захист чи заперечення позову не скористався.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Головою Залізничної районної адміністрації 12.04.2012р. на виконання ухвали Львівської міської ради від 22.03.2012р. №1331 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 18.12.2008р. №2311 (зі змінами) та від 15.12.2011р. №1012», у зв'язку із невнесенням тимчасової споруди (малої архітектурної форми) до Перспективної схеми розміщення малих архітектурних форм як частини Програми комплексного благоустрою території м. Львова, прийнято розпорядження №333 (далі - Розпорядження), яким зобов'язано Відповідача в термін до 25.04.2012р. демонтувати тимчасову споруду (малу архітектурну форму), встановлену ним за адресою АДРЕСА_1 (далі -Тимчасова споруда) (п.1 Розпорядження).

Розпорядження отримано Відповідачем 21.04.2012р., про що свідчить запис на зворотній сторінці повідомлення про вручення поштового відправлення №00118440, яке є в матеріалах справи.

Учасниками не наведені доводи та не подані докази оскарження, скасування чи відміни Розпорядження станом на час розгляду справи. В матеріалах справи такі відсутні.

21.04.2012р. відповідачу вручено лист від 17.04.12р. №32-вих-2236 з вимогою демонтувати тимчасові споруди в добровільному порядку, підтвердженням чого є запис на вказаному вище повідомлені про вручення поштового відправлення.

Проте, в добровільному порядку Відповідач Розпорядження не виконав, що підтверджується складеним 04.05.2012р. працівниками соціально-економічного розвитку Залізничної районної адміністрації спільно з інженером з благоустрою і провідним спеціалістом ВЖГ актом обстеження Тимчасової споруди на предмет виконання вимог розпорядження голови районної адміністрації.

Комунальним підприємством Львівської міської ради "Адміністративно-технічне управління" відносно ОСОБА_1 складено протокол №3-006б від 30.01.12р. про адміністративне правопорушення, а саме - встановлення Тимчасової споруди без дозвільних документів (кіоску) за адресою АДРЕСА_1, без дозвільних на це документів.

Крім того слід зазначити, що у відповідності до ухвали Львівської міської ради від 18.12.2008р. №2311, якою було затверджено Перспективну схему розміщення малих архітектурних форм, як частину Програми комплексного благоустрою території міста, управлінням природних ресурсів та регулювання земельних відносин Департаменту містобудування Львівської міської ради укладено з відповідачем було договір оренди земельної ділянки №3-204 на 30 м2 за адресою: АДРЕСА_1 терміном на 3 роки для розміщення Малої архітектурної форми для здійснення підприємницької діяльності. Тобто термін дії договору оренди закінчився 18.12.2011 року.

Також суд зазначає, що відповідно до ухвали (в тому числі додатків) Львівської міської ради від 12.07.2012р. №1666 «Про внесення змін до ухвали Львівської міської ради від 18.12.2008р. №2311 (зі змінами) Тимчасові споруди Відповідача не ввійшла до Перспективної схеми розміщення малих архітектурних форм м. Львова.

Згідно ч.ч.3,4 ст.11 ЦК України, зобов'язання, цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, актів органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», правовий, статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, законами України; органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно ст. 6, 8 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, іншими спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування. Планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування. Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими, районними, обласними радами та їх виконавчими органами, місцевими державними адміністраціями міст Києва та Севастополя в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

У відповідності до п.19.3.5 Правил благоустрою м. Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради від №376 від 21.04.2011р., районні адміністрації забезпечують демонтаж самовільно встановлених малих архітектурних форм, торговельного, холодильного та іншого обладнання, парканів, тимчасових споруд, обмежувальних паркувальних пристроїв, які перешкоджають під'їзду автомобілів швидкої медичної допомоги, міліції, пожежної, рятувальної, аварійно - відновлювальної техніки до житлових будинків, обмежувачів швидкості руху автотранспорту тощо та інших визначених споруд у м. Львові.

Відповідно до Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 19.10.2006р. № 219, районна адміністрація має право звертатись у встановленому порядку до судових органів з позовними заявами для реалізації завдань та виконання покладених на неї повноважень.

Згідно ст.144 Конституції України, ч.ч.1,3 ст.73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської районної у місті ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території; місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи, організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.

Згідно ст.5 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.16 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", на об'єктах благоустрою забороняється самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо.

Згідно ч.ч.1, 4 ст.20 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом; рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.17 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", особи у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів.

У відповідності до ч.1 ст.34 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюється порядок благоустрою та утримання територій об'єктів благоустрою; Правила розробляються для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.

Згідно п.1.3 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 244 від 21.10.2011 року, тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкції з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Відповідно до п.1.10 Правил благоустрою м. Львова,, затверджених ухвалою Львівської міської ради від № 376 від 21.04.2011р., мала архітектурна форма для провадження підприємницької діяльності це - невелика споруда для здійснення підприємницької діяльності торговельно-побутового призначення, що виконується з полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без влаштування заглиблених у грунт фундаментів з розмірами, визначеними діючими нормативними документами.

Згідно п.7,8 Ухвали Львівської міської ради №1012 Про внесення змін до ухвали міської ради від 18.12.2008 № 2311 (зі змінами) та затвердження взірцевих проектів тимчасових споруд (малих архітектурних форм) для провадження підприємницької діяльності, суб'єктам підприємницької діяльності, які здійснюють діяльність у тимчасових спорудах для провадження підприємницької діяльності у місячний термін з часу прийняття цієї ухвали забезпечити демонтаж тимчасових споруд (малих архітектурних форм - ухвала від 18.12.2008 № 2311), які не внесені у додатки 1-ПР, 2-ПР, 3-ПР, 4-ПР, 5- ПР, 6-ПР, 7-ПРП, 8-3 та термін договорів оренди земельних ділянок та оренди окремих конструктивних елементів благоустрою яких закінчився у 2011 році.

У разі не здійснення суб'єктами підприємницької діяльності у місячний термін демонтажу згідно з пунктом 7 цієї ухвали районним адміністраціям у судовому порядку забезпечити демонтаж тимчасових споруд (малих архітектурних форм - ухвала від 18.12.2008 № 2311) для провадження підприємницької діяльності, які функціонують чи розміщені на території м. Львова без дозвільних документів та не внесені у додатки 1-ПР, 2-ПР, 3-ПР, 4-ПР, 5-ПР, 6-ПР, 7- ПРП, 8-3.

Суд зазначає, що у відповідності до ухвали Львівської міської ради від 18.12.2008р. №2311, якою було затверджено Перспективну схему розміщення малих архітектурних форм, як частину Програми комплексного благоустрою території міста, управлінням природних ресурсів та регулювання земельних відносин Департаменту містобудування Львівської міської ради укладено з відповідачем було договір оренди земельної ділянки №3-204 на 30 м2 за адресою: АДРЕСА_1 терміном на 3 роки для розміщення Малої архітектурної форми для здійснення підприємницької діяльності. Тобто термін дії договору оренди закінчився 18.12.2011 року.

Як зазначалось уже вище і вбачається із ухвали (в тому числі додатків) Львівської міської ради від 12.07.2012р. №1666 «Про внесення змін до ухвали Львівської міської ради від 18.12.2008р. №2311 (зі змінами)», Тимчасова споруда Відповідача не ввійшла до Перспективної схеми розміщення малих архітектурних форм м. Львова.

Відповідно до п. п. 8.9.1 Правил розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові і порядок надання дозволів на розміщення об'єктів торгівлі, ресторанного господарства та сфери послуг у малих архітектурних формах, затверджених ухвалою Львівської міської ради №995 від 05.07.2007р. (далі -Правила), демонтажу підлягають малі архітектурні форми дозволи на розміщення яких скасовані або закінчились та суб'єкту господарювання мотивовано відмовлено у його продовженні. Такий дозвіл у відповідача закінчився і не подано суду доказів про його продовження.

Згідно п.8.10. вищевказаних Правил малі архітектурні форми, дозволи на розміщення яких скасовані або закінчились та суб'єктам господарювання мотивовано відмовлено у його продовженні, повинні бути демонтовані їх власниками у 10-денний термін після скасування або спливу терміну дії дозволу.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що в матеріалах справи відсутні, Учасниками не наведені доводи та не подані докази, які б спростовували чи заперечували доводи Позивача, та те, що станом на час винесення рішення Тимчасова споруда Відповідача демонтована, суд зазначає, що позовні вимоги Позивача щодо зобов'язання Відповідача демонтувати тимчасову споруду (малу архітектурну форму), встановлену за адресою: АДРЕСА_1 (Тимчасову споруду) підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст.4-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 2, 4, 4-5, 4-7, 33, 34, 35, 38, 43, 49, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) демонтувати тимчасову споруду (малу архітектурну форму), встановлену за адресою: АДРЕСА_1.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, (м. Львів, вул. Виговського, 34, ідентифікаційний код 04056084) 1073 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Долінська О.З.