Рішення № 27129795, 25.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/9254-2012 25.10.12

За позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі

1) Міністерства охорони здоров'я України

2) Державної служби України з лікарських засобів

До Закритого акціонерного товариства "СОФТЛАЙН"

Про стягнення 1 662 192,67 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

Від прокуратури: Греськів І. -представник за посвідченням

Від позивача-1: Дяк Ю.М. -представник за довіреністю

Від позивача-2: Волік Я.В. -представник за довіреністю

Від відповідача: Дешевий О.А. -представник за довіреністю

В судовому засіданні 25.10.2012 судом у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров'я України та Державної служби України з лікарських засобів звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "СОФТЛАЙН" про стягнення 1 662 192,67 грн., з яких: 136 986,67 грн. - штрафні сканкції за прострочення усунення дефектів поставленного товару, 1 525 206,00 грн. -штрафні санкції за несвоєчасне виконання обов'язку з передачі програмного продукту.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2012 було порушено провадження у справі № 5011-47/9254-2012, розгляд справи було призначено на 24.07.2012.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 23.07.2012 справу № 5011-47/9254-2012 було передано судді Пригуновій А.Б. для подальшого розгляду, у зв'язку з перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2012 суддя Пригунова А.Б. прийняв справу № 5011-47/9254-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 11.09.2012.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 23.07.2012, у зв'язку із виходом судді Станіка С.Р. з відпустки та враховуючи велику завантаженість судді Пригунової А.Б. справу № 5011-47/9254-2012 було передано судді Станіку С.Р для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2012 суддя Станік С.Р. прийняв справу № 5011-47/9254-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 11.09.2012.

В судових засіданнях 11.09.2012, 20.09.2012 та 04.10.2012 було оголошено перерву до 20.09.2012, до 04.10.2012 та до 16.10.2012 відповідно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2012 було продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи до 25.10.2012.

Представники прокуратури, позивача-1 та позивача-2 в судовому засіданні 25.10.2012 підтримали заявлені вимоги та просили суд позов задовольнити. Вимоги позивачів у позові мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов договору № 1330 від 24.12.2010 не було здійснено у строки, обумовлені договором, усунення дефектів поставленого товару за договором, що стало підставою для нарахування позивачами штрафу у розмірі 20% вартості неякісного (некомплектного) товару (згідно п. 7.2, 7.7 договору) -в сумі 117 815,40 грн., штрафу у розмірі 7% вартості неякісного некомплектного товару та неустойку у розмірі 0,1% вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення (згідно п. 7.3 договору) -в сумі 41 235,39 грн., неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення (згідно п. 7.7 договору) -в сумі 8 755,46 грн., а загалом на суму 325 410,62 грн., з яких відповідачем сплачено 188 423,95 грн. Отже, позивач просив суд стягнути з відповідача загалом 136 986,67 грн. штрафних санкцій. Також, за несвоєчасне виконання обов'язків в частині передачі програмного продукту по договору, позивачі просили суд стягнути з відповідача 1 525 206,00 грн. штрафних санкцій за період прострочення з 29.03.2011 по 13.05.2011.

Представник відповідача в судовому засіданні 25.10.2012 проти заявлених вимог заперечував, просив суд у задоволенні позову відмовити. У письмовому відзиві на позов наголошував на тому, що позивачами пропущено річний строк позовної давності, який застосовується до вимог про стягнення штрафних санкцій згідно п.1 ч. статті 258 Цивільного кодексу України, і який просив суд застосувати до позовних вимог. Також. наголошував на тому, що позивачем при здійсненні розрахунку штрафних санкцій не застосовано норму ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України, яка визначає строк нарахування штрафних санкцій в межах шестимісячного строку. Також, наголошував на тому, що штраф та неустойка, як види неустойки, не можуть застосовуватись за одне і те ж саме порушення. Щодо вимог позивачів про стягнення 1 525 206,00 грн. штрафних санкцій за несвоєчасне виконання обов'язків в частині передачі програмного продукту по договору -відповідач наголошував на тому, що в цій частині він виконав свій обов'язок по договору, а саме передав у встановлений п. 5.12 договору та етапу 2 Календарного плану по акту приймання -передавання від 25.03.2011 програмний продукт.

Розглянувши надані матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, прокурора, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Пунктом 5 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Відповідно до ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів, внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або державою.

Конституційний суд у рішенні від 08.04.1999 у справі №3-рн/99 (далі рішення Конституційного суду) вказав, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України (зараз ГПК), є підставою для порушення справи в арбітражному суді.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до п.1 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.11 № 467/2011, МОЗ України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МОЗ України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері охорони здоров'я, формуванні державної політики у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів, медичних імунобіологічних препаратів і медичних виробів, протидії ВІЛ-інфекції, ВІЛ-СНІДу та Іншим соціально - небезпечним захворюванням.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з лікарських засобів, затвердженого Указом Президента України від 08.04.11 № 440/2011, Держлікслужба України є центральним органом виконавчої влади, (діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони здоров'я України. Держлікслужба України входить до системи органів виконавчої влади у галузі охорони здоров'я та утворюється для забезпечення реалізації державної політики у сферах контролю якості та безпеки лікарських засобів, у тому числі медичних імунобіологічних препаратів, медичної техніки і виробів медичного призначення, що перебувають в обігу та/або застосовуються у сфері охорони здоров'я, дозволені до реалізації в аптечних закладах і їх структурних підрозділах, а також ліцензування господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

Як зазначав прокурор у позові, оскільки Міністерство охорони здоров'я України та Державна служба України з лікарських засобів уособлюють інтереси держави в зазначених правовідносинах, позов пред'явлено в їх особі.

Згідно позову, прокуратурою м. Києва проведено перевірку за зверненням Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України (далі - Держлікінспекція МОЗ) щодо неналежного виконання договірних зобов'язань ЗАТ «Софтлайн».

Відповідно до Указу Президента України від 09.12.10 № 1085 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади»Державну інспекцію з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України (далі МОЗ України) та Державний комітет України з питань контролю за наркотиками реорганізовано та утворено Державну службу України з лікарських препаратів і контролю за наркотиками.

Указом Президента України від 06.04.11 № 370 «Питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади»утворено Державну службу України з лікарських засобів та Державну службу України з контролю за наркотиками шляхом реорганізації Державної служби України з лікарських препаратів і контролю за наркотиками.

Відповідно до Указу Президента України від 08.04.2011 № 440/2011 «Про затвердження Положення про Державну службу України з лікарських засобів»Держлікслужба України є правонаступником прав та обов'язків Державної служби України з лікарських препаратів і контролю за наркотиками в частині контролю якості та безпеки лікарських засобів, у тому числі медичних імунобіологічних препаратів, медичної техніки і виробів медичного призначення, що перебувають в обігу та/або застосовуються у сфері охорони здоров'я, дозволені до реалізації в аптечних закладах і їх структурних підрозділах, а також ліцензування господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

24.12.2010 між Державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів МОЗ України, як замовником, та відповідачем - ЗАТ «Софтлайн», як виконавцем, укладено договір №1330 (далі - договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язався здійснити поставку глобальної автоматизованої системи Програмно-технічний комплекс «Державна інформаційно-аналітична система контролю якості лікарських засобів і медичної продукції»(далі - «Комплекс»), у відповідності із технічним завданням та Календарним планом, що включає:

п. 1.1.1 поставку обчислювальної техніки з передустановленим програмним забезпеченням, активного мережевого, телекомунікаційного та іншого обладнання для забезпечення функціонування Комплексу (далі - Товар) за етапом 1 Календарного плану (додаток № 2 до договору)згідно із специфікаціями №№1-3 (додаток №3 до договору);

п. 1.1.2 передачу виключних майнових прав на програмний продукт «Інформаційно-аналітична система контролю якості лікарських засобів і медичної продукції»(далі - «Програмний продукт») за етапом 2 Календарного плану.

Умовами договору сторони узгодили, що найменування (номенклатура, асортимент) товару визначаються специфікаціями № 1-3, що наведені в Додатку № 3 до договору (п. 1.2), виконавець гарантує якість товару з моменту його приймання замовником протягом гарантійних строків, що визначені в специфікації (додаток № 3 до договору) (п.2.2).

Згідно пункту 2.3 договору, замовник, за умови дотримання правил користування та/або зберігання Товару, при виявленні недоліків обладнання протягом гарантійного строку експлуатації, які виникли не з його вини, має право на безкоштовне усунення цих недоліків, або заміну Товару у разі неможливості ремонту на аналогічне, належної якості. При заміні Товару гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни. Всі витрати, пов'язані з заміною Товару несе виконавець.

Пунктом 2.5 договору сторони узгодили, що вартість гарантійного сервісного обслуговування включена у вартість Товару; виконавець зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти Товару, виявлені протягом гарантійного строку; у разі усунення дефектів Товару гарантійний строк експлуатації продовжується на час, протягом якого він не ви користувався через дефект; строк усунення виявленого дефекту не може перевищувати 30 календарних днів з моменту підписання Дефектного акту.

Відповідно до пункту 3.1 договору, загальна ціна договору (у відповідності із протоколом погодження договірної ціни (додаток № 4 до договору)) складає 15 000 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 2 500 000,00 грн., а саме: ціна товару становить 1 621 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 270 166,67 грн. (п.п. 3.1.1), ціна виключних майнових прав на програмний продукт становить 13 379 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 2 229 833,33 грн.(п.п. 3.1.2).

Пунктом 4.1 договору визначено, що розрахунки за Програмний продукт проводяться шляхом попередньої оплати, яка здійснюється на підставі пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1404 від 09.10.2006 (із змінами згідно з Постановою № 1071 від 15.11.2010) та наказу Міністерства охорони здоров'я України від 11.10.2010 № 854 «Про попередню оплату Товару, робіт і послуг за бюджетні кошти»(із змінами), у термін до 31.12.2010 в розмірі 100% ціни договору в частині Програмного продукту. Постачальник протягом 14 календарних днів з дня надходження коштів як попередньої оплати підтверджує їх використання проміжним звітом про використання отриманих від замовника коштів за призначенням.

Джерело фінансування договору -Державний бюджет України на 2010 рік (п. 4.6 договору).

Відповідно до пункту 5.1 договору, строк поставки (передачі) Товару та Програмного продукту вказаний у Календарному плані (додаток № 2 до договору).

Згідно пункту 5.3 договору замовник приймає Товар згідно з видатковими накладними, які підписуються Сторонами. Відповідно до розподілу замовника, виконавець поставляє Товар до територіальних органів замовника для подальшого проведення виконавцем пусконалагоджувальних робіт, введення в експлуатацію та навчання персоналу методам роботи.

Відповідно до пункту 5.4 договору, виконавець зобов'язаний забезпечити супровід підключення поставленого замовнику та переданого до територіальних органів замовника Товару шляхом надання відповідних консультацій працівникам територіальних органів по телефону чи електронною поштою, а також провести пусконалагоджувальні роботи, введення в експлуатацію і навчання персоналу методам роботи з Товаром та Програмним продуктом за адресою замовника та територіальних органів замовника у строк, що не перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення замовником попередньої оплати за Програмний продукт. Вартість пусконалагоджувальних робіт, введення в експлуатацію та навчання персоналу методам роботи включено у вартість Товару та Програмного продукту.

Пунктом 5.8 договору визначено, що приймання-передача Товару за якістю, комплектністю та кількістю проводиться на території за адресою замовника у присутності уповноважених представників виконавця та замовника згідно зі Специфікацією Товару. Приймання-передача Товару за якістю, комплектністю та кількістю оформлюється видатковою накладною, підписаною Сторонами. В накладній обов'язково зазначаються номер Договору, назва Товару, кількість, ціна за одиницю, загальна вартість.

Згідно пункту 5.9 договору, перехід права власності на Товар до замовника відбувається у момент його фактичної передачі замовнику та підписання ним видаткової накладної довіреною особою, що діє на підставі довіреності на отримання товарно-грошових цінностей встановленого зразка.

Відповідно до пункту 5.10 договору, при виникненні претензій щодо дефектів або недоліків Товару, відповідна комісія з уповноважених представників виконавця та замовника. складає Акт про виявлені недоліки (дефекти). Виконавець згідно з таким Актом зобов'язаний виправити виявлені недоліки (дефекти) у 30-денний строк або замінити Товар аналогічним Товаром належної якості у той же строк.

Пунктом 5.11 договору сторони узгодили, що у разі, якщо виконавець не поставив Товар до 31 грудня 2010 року, а замовник при цьому здійснив попередню оплату за Програмний продукт, виконавець зобов'язаний поставити недопоставлений Товар замовнику за власний рахунок. При цьому поставка Товару не звільняє виконавця від сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 7.7 цього Договору.

Згідно з п. 5.13, 5.14 договору, передача виключних майнових прав на Програмний продукт за етапом 2 Календарного плану (Додаток № 2 до цього договору) оформляється Актом про передачу виключних майнових прав на Програмний продукт. Разом із Актом виконавець передає замовникові

примірник Програмного продукту на електронному носієві інформації та документацію, передбачену Календарним планом (Додаток № 2 до цього Договору). Передача Акту здійснюється супровідним листом з відповідною вхідною/вихідною реєстрацією. Замовник протягом 10 (десяти) робочих днів з дня отримання від виконавця Акта зобов'язаний підписати цей Акт або направити виконавцю письмову вмотивовану відмову від прийняття виконаного зобов'язання із зазначенням підстав про відмову.

Пунктом 6.3 договору визначено, що виконавець зобов'язаний забезпечити поставку Товару та Програмного продукту у строки, встановлені цим договором (п.п. 6.3.1), забезпечити поставку Товару та Програмного продукту, якість яких відповідає умовам, встановленим розділом 2 договору (п.п. 6.3.2), передати замовнику технічний документ «Технічне завдання на побудову Комплексної системи захисту інформації»(п.п. 6.3.3).

Згідно пункту 7.2 договору, за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) Товару стягується штраф у розмірі 20 (двадцяти) відсотків вартості неякісного (некомплектного) Товару.

Відповідно до пункту 7.3 договору, за порушення строків виконання зобов'язання з поставки Товару та/або Програмного продукту стягується неустойка у розмірі 0,1 відсотка вартості Товарів та/або Програмного продукту, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вказаної вартості.

Пунктом 7.4 договору сторони визначили, що за порушення зобов'язань, передбачених пунктом 2.5 цього договору, виконавець сплачує на рахунок замовника неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості дефектного Товару, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів додатково стягується на рахунок замовника штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вартості дефектного Товару.

Згідно пункту 7.7 договору, у разі, якщо виконавець не поставив Товар до 31 грудня 2010 року, а замовник при цьому здійснив попередню оплату за Програмний продукт, виконавець крім виконання зобов'язань, встановлених пунктом 5.11 цього договору, сплачує на рахунок замовника штраф у розмірі 20

(двадцяти) відсотків вартості непоставленого Товару, а також неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення, починаючи з 01.01.2011.

Пунктом 11.3 договору визначено, що програмний продукт «Інформаційно-аналітична система контролю якості лікарських засобів і медичної продукції»передаються замовнику по Акту про передачу виключних майнових прав на Програмний продукт та підставі Авторського договору про передачу виключних майнових прав.

Сторонами договору було узгоджено:

- Додаток № 1 до договору «Технічне завдання»;

- Додаток № 2 до договору «Календарний план», відповідно до якого узгоджено етапи, зміст етапу, строки їх виконання, вартість та результат, де початок виконання визначається датою проведення попередньої оплати згідно п. 4.1 договору, а саме:

№КЕКВНазва етапу, зміст етапуСтрок виконання Сума, грн.Результат12110Етап 1. Поставка обчислювальної техніки з предустановленим програмним забезпеченням, активного мережевого, телекомунікаційного та іншого обладнання для забезпечення функціонування Комплексу Грудень 20101 621 000,00 Постачання комутаційного обладнання та обладнання для підтримки зв'язку згідно із Специфікацією №1 Додатку №3Грудень 2010613 418,00Комутаційне обладнання та обладнання для підтримки зв'язку згідно із Специфікацією №1 Додатку №3. Видаткова накладна Постачання клієнтського апаратного забезпечення згідно із Специфікацією №2 Додатку №3Грудень 2010521 756,00 Клієнтське апаратне забезпечення згідно із Специфікацією №2 Додатку №3. Видаткова накладна Постачання серверного апаратного забезпечення центрального рівня згідно із Специфікацією №3 Додатку №3 Грудень 2010485 826,00Серверне апаратне забезпечення центрального рівня згідно із Специфікацією №3 Додатку №3. Видаткова накладна.22300Етап 2. Передача виключних майнових прав на програмний продукт «Інформаційно-аналітична система контролю якості лікарських засобів і медичної продукції» У складі підсистем: «Державна Дозвільна система»(ПС ДДС) «Підсистема «Контроль»(ПС «Контроль») «Підсистема «Звіт»(ПС «Звіт») «Підсистема «Стратегічне управління»(ПС «Стратегічне управління») Підсистема «Ведення договорів та взаєморозрахунків»(ПС «ВДВР») «Підсистема «АдмінБезпека» «Підсистема «Аудит»90 календарних днів з дня зарахування попередньої оплати на р/рахунок Виконавця13 379 000,00Прикладне програмне забезпечення «Інформаційно-аналітична система контролю якості лікарських засобів і медичної продукції». Керівництво користувача; Керівництво адміністратора; Інструкція з інсталяції та впровадження Системи. Акт про передачу виключних майнових прав на Програмний продукт Всього 15 000 000,00 В т.ч. ПДВ 2 500 000,00 - Додаток № 3 до договору «Специфікації № 1-3», в яких визначено склад а обсяги Товару;

- Додаток № 6 до договору «Перелік 1 (комутаційне обладнання та обладнання для підтримки зв'язку)»;

Як зазначав прокурор у позові і що не заперечувалось сторонами, кошти за договором Державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів МОЗ України повністю сплачено 29.12.2010 в сумі 15 000 000,00 грн., про що також свідчать відмітки управління державного казначейства на нижченаведених накладних.

Відповідно до накладної № 4106 від 29.12.2010 до договору, виконавцем передано, а замовником прийнято клієнтське апаратне забезпечення відповідно до специфікації №2 (додаток №3 до договору) на суму 521 756,00 грн.

Відповідно до накладної № 4107 від 29.12.2010 до договору, виконавцем передано, а замовником прийнято комутаційне обладнання та обладнання для підтримки зв'язку за переліком, вказаним у специфікації №1 (додаток №3 до договору) на суму 485 826,00 грн.

Відповідно до накладної № 4105 від 30.12.2010 до договору, виконавцем передано, а замовником прийнято комутаційне обладнання та обладнання для підтримки зв'язку за переліком, вказаним у специфікації №1 (додаток №3 до договору) на суму 613 418,00 грн.

Відповідно до Акту від 30.12.2010 про виявлені недоліки (дефекти) до Договору № 1330 від 24.12.2010, складеного і посвідченого представниками замовника та виконавця, сторони під час приймання -передачі обладнання за специфікацією № 1 додатку № 3 до договору були виявлені недоліки поставленого обладнання. Фахівцями виконавця було проведено тестове розгортання обладнання системи розподіленої мережі на базі ІP- телефонії. За результатами тестування виявлено, що частина обладнання не відповідає технічним умовам. Обладнання з виявленими дефектами повернено на заміну згідно наведеного у акті переліку.

31.12.2010 Державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів МОЗ України, як замовником, та відповідачем - ЗАТ «Софтлайн», як виконавцем укладено додаткову угоду до договору, в якій розділ 11 договору доповнено пунктом 11.8, яким визначено, що сторони погоджуються, що Товар, зазначений у Специфікації № 1 (згідно з Переліком 2 Додатку №6 до цього Договору), відповідно до пункту 5.11 договору, а також накладної повернення від покупця № 1 від 31.12.2010, поставляється замовнику за рахунок виконавця. При цьому поставка зазначеного Товару не звільняє виконавця від сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 7.7 цього договору.

Згідно з накладними № 4279 від 15.03.2011 на суму 382 837,00 грн. та 29.03.2011 на суму 206 240,00 грн., складеними до договору та додаткової угоди до нього від 31.12.2010, виконавцем передано, а замовником прийнято комутаційне обладнання та обладнання для підтримки зв'язку за переліком, вказаним у специфікації №1 (додаток №3 до договору) загалом на суму 589 077,00 грн.

Відповідно до Актів приймання -передачі обладнання згідно додаткової угоди від 31.12.2010 до договору, а саме: № 1/1330 від 15.03.2010 на суму 382 837,00 грн. та № 2/1330 від 29.03.2011 на суму 206 240,00 грн., які підписані уповноваженими представниками замовника та виконавця і посвідчені печатками обох сторін, згідно з умовами п. 5.11 договору та додаткової угоди від 31.12.2010, виконавець передав, а замовник прийняв обладнання (товар) за Специфікацією № 1 «Комутаційне обладнання та обладнання для підтримки зв'язку»(додаток № 3 до договору). Обладнання перевірене на комплектність, функціонує нормально та в належному порядку передано замовнику згідно накладних № 4279 від 15.03.2011 на суму 382 837,00 грн. та № 4303 від 29.03.2011 на суму 206 240,00 грн.

Відповідно до Акту № 4100 про передачу виключних майнових прав на Програмний продукт до договору, який підписано представниками виконавця -25.03.2011, а представниками замовника -13.05.2011, і посвідчено їхніми печатками, виконавцем було передано, а замовником прийнято виключні майнові права на програмний продукт «Інформаційно-аналітична система контролю якості лікарських засобів і медичної продукції»у обсязі у відповідності із умовами договору. Виключні майнові права на Програмний продукт «Інформаційно-аналітична система контролю якості лікарських засобів і медичної продукції»передані в повному обсязі, сторони не мають взаємних претензій.

Також, прокурором до матеріалів справи надано лист відповідача № 282/2-11 від 23.03.2011, адресований Державній інспекції з контролю якості лікарських засобів МОЗ України, в якому відповідач повідомляв Державну інспекцію з контролю якості лікарських засобів МОЗ України про те, що ним надається для розгляду та підписання Акт № 4100 про передачу виключних майнових прав на Програмний продукт до договору, Прикладне програмне забезпечення «Інформаційно-аналітична система контролю та якості лікарських засобів і медичної продукції»на інформаційному носієві, Керівництво користувача, Керівництво адміністратора, Інструкція з інсталяції та впровадження системи у складі інформаційного носія.

Наведений лист № 282/2-11 від 23.03.2011, зареєстрований Державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів МОЗ України, про що свідчить вхідний штрих-код за № 3492/0/8-11 від 25.03.2011.

Також, прокурором до матеріалів справи надано належним чином засвідчені копії:

- претензій Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів МОЗ України, а саме: № 1 від 31.12.2010 з вимогами замінити поставлений відповідачем товар по договору у зв'язку з його невідповідністю технічним характеристикам, № 2 від 04.02.2011 (№ 2273-03/13/1/17-11) про сплату штрафу в сумі 117 815,40 грн. на підставі п. 7.2 договору, 41 235,39 грн. штрафу та 20 617,39 грн. неустойки згідно п. 7.3 договору, 8 755,46 грн. неустойки згідно п. 7.7. договору, а також вимагав замінити поставлений відповідачем товар по договору у зв'язку з його невідповідністю технічним характеристикам, № 3 від 15.03.2011 (№ 5154-15/15/17-11) з аналогічними вимогами, № 4 від 29.03.2011 (№ 45/1-11) про сплату штрафних санкцій по договору, № 6 від 28.04.2011 (№ 8138-03/13.1/17-11);

- виписку з рахунку Держлікінспекції МОЗ № 35211001005360 від 17.02.2011, відповідно до якого відповідачем було перераховано 188 423,95 грн. з призначенням платежу «оплата штрафу та неустойки згідно претензії № 2 по договору № 1330 від 24.12.2010»;

- відповідь відповідача на претензію № 3 від 15.03.2011 (№ 5154-15/15/17-11);

- протоколу від 04.04.2011 наради з питань розгляду та підписання Акту № 4100 про передачу виключних майнових прав на Програмний продукт до договору та результатів, передбачених за етапом 2 Календарного плану (додаток 2 до договору), в якому комісією вирішено відмовити в підписанні Акту № 4100 про передачу виключних майнових прав на Програмний продукт до договору та надіслати відповідну претензію з вимогами негайного виконання умов договору та попередити про відповідальність;

- протоколу від 13.05.2011 засідання робочої групи щодо наявності модулів програмного продукту «Інформаційно-аналітична система контролю та якості лікарських засобів і медичної продукції» в системі відповідно до технічного завдання до договору, в якому робочою групою вирішено вказані модулі та групи функцій програмного продукту «Інформаційно-аналітична система контролю та якості лікарських засобів і медичної продукції»наявні в системі відповідно до технічного завдання до договору.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Стаття 610 Цивільного кодексу України встановлює, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Умовами статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В свою чергу, статтею 230 Господарського кодексу України, визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

П. 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 267 Цивільного кодексу України встановлено диспозитивність у застосуванні правових наслідків спливу позовної давності. Відповідно до цієї процесуальної норми на фактичні дані, що мають значення для застосування правових наслідків спливу позовної давності, можуть звертати увагу суду сторони як активні учасники процесу доказування, а не суд. Таке застосування правових наслідків сплину позовної давності відповідає засадам змагальності в господарському процесі, оскільки вони є складовою частиною господарського судочинства. Даною нормою права передбачено правило, згідно з яким позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

В свою чергу, статтею 258 Цивільного кодексу України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (п. 1), за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. (п. 5).

Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (п.3), сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (п.4).

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, судом встановлено, що згідно умов договору, укладеного між Державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів МОЗ України, як замовником, та відповідачем - ЗАТ «Софтлайн», як виконавцем, відповідач зобов'язався здійснити поставку Комплексу, який складається з Товару та Програмного продукту, у відповідності із технічним завданням та Календарним планом, зокрема: Товар мав бути поставлений відповідачем згідно узгодженої Специфікації № 1-3 за етапом 1 Календарного плану у строк не пізніше грудня 2010 року включно, а Програмний продукт -згідно узгодженої Специфікації № 1-3 за етапом 2 Календарного плану - у строк 90 календарних днів з дня зарахування попередньої оплати на розрахунковий рахунок виконавця, тобто до 29.03.2011 включно, оскільки оплата у повному обсязі суми договору відбулась 29.12.2010 за рахунок коштів держбюджету України, що сторонами по справі не заперечувалось.

В свою чергу, відповідно до Акту від 30.12.2010 про виявлені недоліки (дефекти) до Договору № 1330 від 24.12.2010, складеного у відповідності до п. 2.5 договору і посвідченого представниками замовника та виконавця, сторони під час приймання -передачі обладнання за специфікацією № 1 додатку № 3 до договору були виявлені недоліки поставленого обладнання, у зв'язку з чим Товар на суму 589 077,00 грн. було повернуто відповідачу для усунення недоліків, обов'язок по усуненню яких згідно п. 2.5 договору повинен був виконаний відповідачем не пізніше 30 календарних днів з моменту підписання Акту від 30.12.2010, тобто відповідач повинен був усунути виявлені недоліки Товару у строк до 31.01.2011 (оскільки останній день повернення товару -29.01.2011 - припадав на суботу).

Але відповідачем всупереч умов договору, Товар належної якості у строк до 31.01.2011, як встановлено пунктом 2.5 договору, поставлено на користь замовника - не було, а отже, відповідачем з 31.01.2011 допущено прострочення виконання свого обов'язку з поставки Товару у визначений договором строк. Як встановлено судом, відповідач поставив Товар з усуненими недоліками лише 15.03.2011 та 29.03.2011 згідно з накладними № 4279 від 15.03.2011 на суму 382 837,00 грн. та № 4303 від 29.03.2011 на суму 206 240,00 грн., складеними до договору та додаткової угоди до нього від 31.12.2010, відповідно до яких виконавцем передано, а замовником прийнято комутаційне обладнання та обладнання для підтримки зв'язку за переліком, вказаним у специфікації №1 (додаток №3 до договору) загалом на суму 589 077,00 грн.

Таким чином, оскільки відповідачем допущено прострочення виконання свого обов'язку щодо поставки Товару належної якості у визначений договором строк, що згідно п. 5.11 договору та додаткової угоди від 31.12.2010 є підставами для нарахування штрафу згідно п. 7.2 договору за порушення відповідачем зобов'язання щодо якості поставляємого товару, неустойки 0,1% вартості Товару та штрафу за порушення строків поставки Товару згідно п. 7.3 договору та неустойки згідно п. 7.7 договору за несвоєчасну поставку товару, і які не виключають одне одного, оскільки в пункті 7.7 договору визначено, що у разі, якщо виконавець не поставив Товар до 31 грудня 2010 року, а замовник при цьому здійснив попередню оплату за Програмний продукт, виконавець крім виконання зобов'язань, встановлених пунктом 5.11 цього договору, сплачує на рахунок замовника штраф у розмірі 20 (двадцяти) відсотків вартості непоставленого Товару, а також неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення, починаючи з 01.01.2011. Також, вказані штрафні санкції передбачені за різні види порушень зобов'язань по договору, що не виключає їх застосування як одного виду до різних порушень зобов'язань по договору.

Отже, згідно розрахунку суду, розмір неустойки (0,1% вартості Товару) та штрафу (за прострочення понад 30 днів) згідно п. 7.3 договору за порушення відповідачем строків виконання зобов'язання з поставки Товару, складає:

За накладною № 4279 від 15.03.2011 на суму 382 837,00 грн. прострочення відбувалось з 31.01.2011 (згідно п. 2.5 договору) по 15.03.2011 (дата виконання зобов'язання), що складає 44 дні, отже:

- розмір неустойки складає: 382 837, 00 грн. х 0,1% х 44 дні прострочення = 16 844,83 грн. .

- розмір штрафу складає: 382 837,00 грн. х 7% = 26 798,59 грн.

За накладною № 4303 від 29.03.2011 на суму 206 240,00 грн. прострочення відбувалось з 31.01.2011 (згідно п. 2.5 договору) по 29.03.2011 (дата виконання зобов'язання), що складає 58 днів, отже:

- розмір неустойки складає: 206 240,00 грн. х 0,1% х 58 днів прострочення = 11 961,92 грн.

- розмір штрафу складає: 206 240,00 грн. х 7% = 14 436,80 грн.

Також, згідно розрахунку суду, розмір неустойки та штрафу згідно п. 7.7 договору з урахуванням додаткової угоди від 31.12.2010 за прострочення відповідачем виконання свого обов'язку з своєчасної поставки Товару, складає:

За накладною № 4279 від 15.03.2011 на суму 382 837,00 грн. прострочення відбувалось з 31.01.2011 по 15.03.2011 (дата виконання зобов'язання), отже:

- розмір неустойки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості дефектного Товару складає 7 153,28 грн.:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення382837.0031.01.2011 - 15.03.2011447.7500 %0.042 %*7153.28- розмір штрафу складає: 382 837,00 грн. х 20% = 26 798,59 грн.

За накладною № 4303 від 29.03.2011 на суму 206 240,00 грн. прострочення відбувалось з 31.01.2011 (згідно п. 2.5 договору) по 29.03.2011 (дата виконання зобов'язання), отже:

- розмір неустойки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості дефектного Товару складає 5 079,72 грн.:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення206240,0031.01.2011 - 29.03.2011587.7500 %0.042 %*5079.72- розмір штрафу складає: 206 240,00 грн. х 20% = 14 436,80 грн.

Згідно розрахунку суду, розмір штрафу згідно пункту 7.2 договору за порушення відповідачем зобов'язання щодо якості поставляємого товару складає 117 815,40 грн.:

589 077,00 грн.х20% = 117 815,40 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що загальна сума штрафних санкцій, яка підлягає нарахуванню відповідачу за невиконання умов договору щодо поставки Товару складає:

- згідно пункту 7.2 договору: 117 815,40 грн. (штраф);

- згідно пункту 7.3 договору: 41 235,39 грн. (штраф) та 28 806,75 грн. (неустойка);

- згідно пункту 7.7 договору: 41 235,39 грн. (штраф) та 12 233,00 грн. (неустойка).

В свою чергу, претензією № 2 від 04.02.2011 (№ 2273-03/13/1/17-11) Держлікінспекцією МОЗ України було заявлено відповідачу про сплату за невиконання умов договору щодо поставки Товару штрафу в сумі 117 815,40 грн. на підставі п. 7.2 договору, 41 235,39 грн. штрафу та 20 617,39 грн. неустойки згідно п. 7.3 договору, 8 755,46 грн. неустойки згідно п. 7.7. договору, а загалом 188 423,64 грн., а згідно з випискою з рахунку Держлікінспекції МОЗ № 35211001005360 від 17.02.2011, відповідачем було перераховано 188 423,95 грн. з призначенням платежу «оплата штрафу та неустойки згідно претензії № 2 по договору № 1330 від 24.12.2010». Суд зазначає те, що відповідачем було перераховано на 0,31 грн. більше, ніж заявлено в претензії.

Отже, суд дійшов висновку, що загальна сума штрафних санкцій, яка підлягає стягненню з відповідача за невиконання умов договору щодо поставки Товару складає:

- згідно пункту 7.2 договору: 117 815,40 грн. (нарахований штраф) -117 815,40 грн. (сплачений штраф) = 0,00 грн.;

- згідно пункту 7.3 договору:

41 235,39 грн. (нарахований штраф) -41 235,39 грн. (сплачений штраф) = 0,00 грн.

28 806,75 грн. (нарахована неустойка) - 20 617,39 грн. (сплачена неустойка) = 8 189,36 грн. (неустойка, яка підлягає стягненню);

- згідно пункту 7.7 договору:

41 235,39 грн. (нарахований штраф і не сплачений) -підлягає стягненню;

12 233,00 грн. (нарахована неустойка) -8 755,46 грн. (сплачена неустойка) = 3 477,54 грн. (неустойка, яка підлягає стягненню).

Загалом сума штрафних санкцій, які підлягають стягненню з відповідача за невиконання умов договору щодо поставки Товару, складає 52 902,29 грн., які і підлягають стягненню з відповідача, без врахування 0,31 грн., адже станом на момент вирішення спору відповідачем не заявлялось позивачу у встановленому законом порядку вимог щодо зарахування 0,31 грн. в якості оплати штрафних санкцій по договору.

Також, прокурором у позові заявлено до стягнення з відповідача на підставі п. 7.3 договору за порушення строків поставки Програмного продукту неустойку у розмірі 0,1% вартості Програмного продукту, з якого допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, що за розрахунком позивача складає 588 676,00 грн., а також штраф в розмірі 7% відповідної вартості за прострочення поставки Програмного продукту понад 30 днів, який за розрахунком позивача складає 936 530,00 грн.

Суд, дослідивши вимоги прокурора в цій частині, дійшов висновку, що в цій частині вони задоволенню не підлягають, оскільки згідно п.п.1.1.2 договору, відповідач повинен був виконати свій обов'язок з поставки Програмного продукту згідно узгодженої Специфікації № 1-3 за етапом 2 Календарного плану - у строк 90 календарних днів з дня зарахування попередньої оплати на розрахунковий рахунок виконавця, тобто до 29.03.2011 включно, оскільки оплата у повному обсязі суми договору відбулась 29.12.2010, що сторонами договору не заперечувалось.

В свою чергу, відповідач на виконання п. 5.13 договору, підписав 25.03.2011 зі свої сторони Акт № 4100 про передачу виключних майнових прав на Програмний продукт до договору, посвідчив своєю печаткою та передав позивачу-2 вказаний акт разом з Прикладним програмним забезпеченням «Інформаційно-аналітична система контролю та якості лікарських засобів і медичної продукції»на інформаційному носієві, Керівництво користувача, Керівництво адміністратора, Інструкцію з інсталяції та впровадження системи у складі інформаційного носія, про що свідчить лист відповідача № 282/2-11 від 23.03.2011, на якому наявний вхідний штрих-код замовника (позивача-2) за № 3492/0/8-11 від 25.03.2011, таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач виконав зі своєї сторони обов'язок по передачі Програмного продукту у строки, встановлені етапом 2 Календарного плану, а отже виконання відповідного зобов'язання по передачі Програмного продукту у визначений строк було виконано зі сторони відповідача належним чином, без прострочення. Також, суд враховує і те, що умовами договору не встановлено обов'язку відповідача надати Акт про передачу виключних майнових прав на Програмний продукт з урахуванням строку розгляду вказаного акту відповідачем-2 на відповідних засіданнях комісій.

Щодо посилання відповідача про застосування до позовних вимог про стягнення штрафних санкцій річного строку позовної давності згідно п.1 ч. статті 258 Цивільного кодексу України, суд зазначає наступне.

Оскільки, в позовній заяві прокурором заявлено про те, що про порушення інтересів держави в особі позивачів прокуратура дізналась у січні 2012 року після звернення Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів МОЗ України з листом № 19878-03/13\17-11 від 21.12.2011 (отримано прокуратурою 26.01.2012) щодо проведення перевірки виконання умов договору, який оплачується за рахунок Державного бюджету України. А отже, прокуратура дізналась про наявні порушення інтересів держави в особі позивачів під час виконання умов договору щодо своєчасної поставки Товару та Програмного продукту та усунення його дефектів у січні 2012 року, а тому річний строк позовної давності прокуратурою на час звернення до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій -не пропущено, і підстави для його застосування судом відсутні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги прокурора, заявлені у позові, підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача-2 підлягають стягненню 52 902,29 грн. штрафних санкцій, а саме: згідно пункту 7.3 договору - 8 189,36 грн. неустойки, а згідно пункту 7.7 договору - 41 235,39 грн. штрафу та 3 477,54 грн. неустойки.

Також прокурором у справі подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, шляхом накладення арешту на належні відповідачу кошти в межах позовних вимог.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Господарський суд міста Києва дослідивши подані прокурором у справі матеріали, враховуючи те, що забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, а також те, що прокурором окрім наведеного у позові прохання вжити відповідні заходи забезпечення позову, не надано суду доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову, суд приходить до висновку, що у відомостях, які містяться у поданих прокурором матеріалах, відсутні достатні підстави вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову у даній справі може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду по даній справі. А тому підстави для вжиття заходів до забезпечення позову -відсутні.

Також, з відповідача в доход Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Софтлайн»(код ЄДРПОУ 23721848; місцезнаходження: 02105 м.Київ, просп. Миру, 15-А) на користь Державної служби України з лікарських засобів (код ЄДРПОУ 37769480; місцезнаходження: 03115 м. Київ, просп. Перемоги, 120) суму штрафних санкцій -52 902 (п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот дві) грн. 29 коп. В іншій частині позову -відмовити.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Софтлайн»(код ЄДРПОУ 23721848; місцезнаходження: 02105 м.Київ, просп. Миру, 15-А) в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 2 049 (дві тисячі сорок дев'ять) грн. 01 коп.

4. Видати накази відповідно до ст. 116 ГПК України.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р.Станік

Дата підписання рішення -29.10.2012