Рішення № 27129779, 17.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-74/13487-2012 17.10.12

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Козаковій І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Страхова компанія «АХА Страхування» до Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» простягнення 8 772 гривень 24 копійок Представники:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування»(надалі також «Позивач», «ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»(надалі також -«Відповідач», «НАСК«Оранта») про стягнення 8 772 гривень 24 копійок.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування»на підставі Договору добровільного страхування № 1158783/FR від 30 грудня 2009 року внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди виплатило страхове відшкодування власнику автомобіля «MITSUBISHI Lancer», державний реєстраційний номер АН 8701 ВТ, а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Відповідальність водія транспортного засобу «RENAULT Magnum», державний реєстраційний номер АС 4416 АС, яким скоєно ДТП, застрахована в Національній акціонерній страховій компанії «Оранта»на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/6531393, а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01 жовтня 2012 року порушено провадження у справі № 5011-74/13487-2012, розгляд справи призначено на 17 жовтня 2012 року.

15 жовтня 2012 року Судом отримано від Маневицького районного суду Волинської області, на виконання вимог Ухвали Господарського суду міста Києва від 01 жовтня 2012 року про порушення провадження у справі, копію Постанови від 07 лютого 2011 року у справі № 3-53 про адміністративне правопорушення Романіка Віталія Кіндратовича.

16 жовтня 2012 року через загальний відділ діловодства суду отримано від представника НАСК «ОРАНТА», на виконання вимог Ухвали Господарського суду міста Києва від 01 жовтня 2012 року про порушення провадження у справі, Заперечення на позовну заяву в якій зазначено, що право на встановлення факту вини, яке тягне за собою настання цивільно-правової відповідальності, має лише суд. Оскільки позивачем не надано підтвердження настання відповідальності страхувальника НАСК «ОРАНТА», а саме постанови суду про притягнення його до відповідальності, тому дана подія не може вважатися страховим випадком, а отже у Відповідача немає підстав для відшкодування.

Також, 16 жовтня 2012 року отримано від Моторного (транспортного) страхового бюро України, на виконання вимог Ухвали Господарського суду міста Києва від 01 жовтня 2012 року про порушення провадження у справі, витяг з єдиної централізованої бази даних МТСБУ щодо Полісу № 6531393.

В судове засідання 17 жовтня 2012 року представники сторін не з'явились, про поважні причини неявки Суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується Рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення від 08 жовтня та 09 жовтня 2012 року, оригінали яких містяться в матеріалах справи.

Приймаючи до уваги, що сторони були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представників сторін не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30 грудня 2009 року між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування»(правонаступником всіх прав та обов'язків якого є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування») (Страховик) та Закритим акціонерним товариством «Лафарж Гіпс»(Страхувальник) укладено Договір добровільного страхування № 1158783/FR, предметом якого є страхування, зокрема, транспортного засобу «MITSUBISHI Lancer», державний реєстраційний номер АН 8701 ВТ.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 грудня 2012 року на вул. Донецьке шосе, 15 в місті Дніпропетровську відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «MITSUBISHI Lancer», державний реєстраційний номер АН 8701 ВТ, який належить ЗАТ «Лафарж Гіпс», під керуванням Москаленко Надії Володимирівни та транспортного засобу«RENAULT Magnum», державний реєстраційний номер АС 4416 АС, який належить Холявко Ігорю Ярославовичу, під керуванням Романіка Віталія Кіндратовича.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль «MITSUBISHI Lancer», державний реєстраційний номер АН 8701 ВТ.

Згідно з Відомості № 8748537 про обставини дорожньо-транспортної пригоди, дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок недодержання дистанції водієм Романіком Віталієм Кіндратовичем.

Постановою Маневицького районного суду Волинської області від 07 лютого 2011 року у справі № 3-53, копія якої міститься в матеріалах справи, Романіка Віталія Кіндратовича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу у сумі 340 гривень 00 копійок.

На підставі Рахунку № 657 від 29 грудня 2010 року, виданого ТОВ «Ніко-Дніпропетровськ», Страхового Акту № 15607/10/05/04 від 08 лютого 2011 року Позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 8 772 гривні 24 копійки, що підтверджується платіжним дорученням № 2307 від 11 лютого 2011 року.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «RENAULT Magnum», державний реєстраційний номер АС 4416 АС, на момент настання страхової події, була застрахована в Національній акціонерній страховій компанії «Оранта»на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/6531393.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач посилається на те, що Відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розмір якої становить 8 772 гривні 24 копійки.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Також, статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на виконання зобов'язань по Договору добровільного страхування № 1158783/FR було відшкодовано на користь страхувальника 8 772 гривні 24 копійки.

Таким чином, до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Вина особи, яка керувала транспортним засобом «RENAULT Magnum», державний реєстраційний номер АС 4416 АС встановлена у судовому порядку Постановою Маневицького районного суду Волинської області від 07 лютого 2011 року у справі № 3-53.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування").

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В статті 1191 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Статтею 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»визначено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Як вбачається з Витягу з Єдиної централізованої бази даних МТСБУ, наданого МТСБУ на запит Суду, Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/6531393 передбачено, що франшиза становить 510 гривень 00 копійок («2»).

З огляду на викладене, Суд зазначає, що відсутні законні підстави для стягнення з Відповідача 510 гривень 00 копійок, що становить розмір франшизи за Полісом № ВС/6531393.

Враховуючи визначені Полісом № ВС/6531393 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу витрати в розмірі 8 262 гривні 24 копійки (8 772 гривні 24 копійки страхове відшкодування виплачене Позивачем -510 гривень 00 копійок франшиза за Полісом № ВС/6531393).

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Страхова компанія «АХА Страхування»задовольнити частково.

2. Стягнути з Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (01032, м. Київ, вулиця Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034156) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Страхова компанія «АХА Страхування»(04070, м. Київ, вулиця Іллінська, будинок 8, код ЄДРПОУ 20474912) 8 262 (вісім тисяч двісті шістдесят дві) гривні 24 копійки.

3. Стягнути з Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (01032, м. Київ, вулиця Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034156) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Страхова компанія «АХА Страхування»(04070, м. Київ, вулиця Іллінська, будинок 8, код ЄДРПОУ 20474912) 1 515 (одну тисячу п'ятсот п'ятнадцять) гривень 92 копійки судового збору.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 18 жовтня 2012 року

Суддя О.В. Чинчин