Рішення № 27129755, 18.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-9/11749-2012

18.10.12

За позовом Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа»

До Публічного акціонерного товариства «Укрбудресурси»

Про стягнення 56 467, 87 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

від позивача не з’явився

від відповідача не з’явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 18.10.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа»(далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Укрбудресурси» (далі по тексту - відповідач) про стягнення 56 467, 87 грн. заборгованості за Договором на відпуск теплової енергії №74328 від 01.03.2009р., з яких 54 686, 95 грн. основної заборгованості, 1065, 2 грн. пені, 715, 73 грн. 3 % річних, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору на відпуск теплової енергії №74328 від 01.03.2009р., в частині оплати за відпущену теплову енергію. Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 525, 526, 536, 611, 655, 692 ЦК України, ст.ст. 193, 230, 275, 276 ГК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5011-9/11749-2012, розгляд справи призначено на 18.10.2012 року.

В судове засідання 18.10.2012 року відповідач та позивач не з’явилися, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконали, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином. Натомість, відповідачем через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва 10.10.2012 року було подано заяву про визнання позову Вих. № 97 від 09.10.2012 року, а позивачем також через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва 15.10.2012 року була подана Заява Вих. № юр/151 від 11.10.2012 року, в якій позивач просив розглянути справу без участі його представника.

Враховуючи те, що нез’явлення сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, а також те, що відповідач визнав позов, а позивач подав заяву про розгляд справи без його участі суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2009 року між Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа»(далі по тексту –Позивач; Підприємство за Договором) та Публічним акціонерним товариством «Укрбудресурси»(далі по тексту –Відповідач; Абонент за Договором) укладено Договір №74328 на відпуск теплової енергії (далі по тексту - Договір) в нежиле приміщення за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, 45.

Відповідно до умов Договору (п.1.1.) підприємство зобов’язується поставляти теплову енергію до елеваторного вузла, вказаного власником приміщення, (п.1.2.) абонент зобов’язується прийняти та провести оплату за використану теплову енергію.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що поставка теплової енергії здійснюється абоненту на умовах 100 % передплати або сплати не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним, відповідно встановленим тарифам.

За твердженням позивача за період з 01.12.2011 року по 15.04.2012 року відповідачу була поставлена теплова енергія на суму 54 686, 95 грн., при цьому у цей період претензій до позивача про порушення ним умов договору від відповідача не надходило. Відповідач, в свою чергу, за вказаний період за отриману теплову енергію не сплатив, а отже прострочив виконання взятих на себе договірних зобов’язань.

Відповідач поданою Заявою про визнання позову Вих. № 97 від 09.10.2012 року визнав позов та підтвердив, що на підставі первинних бухгалтерських документів, станом на дату подання позову по справі ПАТ «Укрбудресурси»має заборгованість перед позивачем у сумі 54 686, 95 грн.. Також у вказаній заяві відповідач просить суд прийняти рішення про задоволення позову, відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», підлягають задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою Договір №74328 на відпуск теплової енергії від 01.03.2009 року є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ч.1 ст. 275 Господарського кодексу за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі- енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Згідно ч.ч. 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону, оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати.

Як встановлено судом, Позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов Договору поставлено/відпущено Відповідачу теплової енергії в період з 01.12.2011 року по 15.04.2012 року на суму 54 686, 95 грн., яка на момент розгляду справи судом не погашена, що визнається відповідачем.

Отже, станом на момент подання позовної заяви та вирішення спору заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 54 686, 95 грн.

Позивачем умови Договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов Договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Факт наявності боргу у Відповідача перед Позивачем за Договором в сумі 54 686, 95 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем визнаний, строк оплати поставки, у відповідності до п. 3.2. Договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 54 686, 95 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 1 065, 2 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки, відповідно до п. 4.4. Договору (за період з 11.01.2012р. по 10.08.2012р.).

Згідно п. 4.4. Договору пеня в розмірі 0, 75 % за кожен дань прострочки від суми боргу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, нараховується підприємством протягом 1 (одного) року.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 1 065, 2 грн. у відповідності до п. 4.4. Договору, оскільки судом встановлено порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання. Позовна заява містить розрахунок суми пені згідно п. 4.4. Договору, при перевірці якого судом встановлено, що позивач правильно здійснив вказаний розрахунок.

Крім того, позивач на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 715, 73 грн. трьох відсотків річних за період з 11.01.2012 року по 10.08.2012 року.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов’язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов’язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрбудресурси»(04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 16; код ЄДРПОУ 04648809; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа»(83001, м. Донецьк, вул. Постишева, буд. 68; код ЄДРПОУ 33257089) 54 686 (п’ятдесят чотири тисячі шістсот вісімдесят шість) грн. 95 коп. основної заборгованості, 1 065 (одну тисячу шістдесят п’ять) грн. 20 коп. пені, 715 (сімсот п'ятнадцять) 73 коп. 3% річних за прострочення зобов’язання та 1609 (одну тисячу шістсот дев’ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.10.2012р.

Суддя Г.П. Бондаренко