Рішення № 27129732, 26.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-1/11993-2012 26.10.12

За позовом Артемівський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Артемівської центральної районної лікарні

До Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»в особі Східної філії

Третя особа Галас Іван Іванович

Про стягнення 2535,52 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача не з'явився

від відповідача не з'явився

від третьої особи не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Артемівський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Артемівська центральна районна лікарня (далі -позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»в особі Східної філії (далі -відповідач) про стягнення .

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем було застраховано цивільно-правову відповідальність третьої особи, який став винуватцем ДТП, внаслідок якої позивачем було витрачено на лікування постраждалої особи 2535,52 грн., які позивач просить стягнути з відповідача, як з страхової компанії, яка застрахувала цивільну відповідальність винуватця ДТП.

Ухвалою суду від 04.09.2012р. порушено провадження у справі № 5011-1/11993-2012 та призначено розгляд на 21.09.2012 р.

21.09.2012 представники сторін у судове засідання не з'явились, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконали, про причини своєї відсутності суд не повідомили.

Суд відклав розгляд справи на 26.10.2012, у зв'язку з відсутністю представників сторін.

05.10.2012 Артемівська районна лікарня подала документи на виконання вимог ухвал суду та клопотання про розгляд справи без участі його представника.

26.10.2012 у судовому засіданні представники прокуратури та позивача в судове засідання не з'явились.

Прокуратура про причини своєї відсутності суд не повідомила.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явились, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконали, про причини своєї відсутності суд не повідомили.

Суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами справи.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначені в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України станом 21.09.2012р., а саме: 04050, м.Київ, вул. Глибочицька 44.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року"(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році"зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році"(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній"і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідачів суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.08.2010 в м. Артемівську Донецької області сталася ДТП за участю транспортного засобу «ВАЗ-111740-110-30ЗНГ», державний номерний знак АН 4507 ЕІ, під керуванням Галас І.І. та , водій якого здійснив наїзд на Лозівського С.А., якому внаслідок вказаного ДТП було нанесено тілесні пошкодження середньої тяжкості, у зв'язку з чим постраждалого Лозівського С.А. було госпіталізовано в травматологічне відділення Артемівської центральної районної лікарні терміном з 18.08.2010 по 13.09.2010р.

Відповідно до постанови № 0503/2117/2012 1/0503/401/2012 Артемівського міського районного суду Донецької області від 04.05.2012р., гр. Галас І.І. визнано винним у вказаному правопорушенні, але звільнено від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію»від 08.07.2011р.

Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/0600083, страховиком ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», було забезпечено транспортний засіб -автомобіль марки «ВАЗ-111740-110-30ЗНГ», державний номерний знак АН 4507 ЕІ.

Відповідно до довідки головного лікаря Артемівської центральної районної лікарні, копія якої наявна в матеріалах справи, вказаний медичний заклад витратив на лікування постраждалої особи Лозівського С.А. 2 535,52 грн.

Прокурор в інтересах держави в особі Артемівської центральної районної лікарні у своєму позові просив суд стягнути з відповідача 2 535,52 грн. боргу за надання медичної допомоги при лікування постраждалого Лозівського С.А., якому завдано тілесні ушкодження середньої тяжкості внаслідок ДТП винуватцем якого був Галас І.І., цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у відповідача.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб".

Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 16 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно ст. 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкодою заподіяною життю та здоров'ю потерпілого у результаті ДТП, є шкода (в тому числі моральна шкода), пов'язана з лікуванням потерпілого, з тимчасовою втратою працездатності, із стійкою втратою працездатності або із смертю потерпілого.

Статтею 24 вказаного Закону визначено, що у зв"язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, які пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Розмір витрат на утримання лікування потерпілого складають 2535,25 грн., підтверджуються доказами наявними в матеріалах справи та не перевищують ліміту відповідальності визначеного страховим полісом № ВЕ/0600083.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191, Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право вимоги до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат у вигляді суми коштів на утримання та лікування потерпілого внаслідок ДТП.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з відповідача 2 535,25 грн.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»(код ЄДРПОУ 24175269, адреса: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька 44) на користь Артемівської центральної районної лікарні (код ЄДРПОУ 01990217, адреса: 84500, Донецька область, м.Артемівськ, вул. Сибірцева 15) суму заборгованості в розмірі 2 535 (дві тисячі п'ятсот тридцять п'ять) грн. 52 коп. -заборгованості.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»(код ЄДРПОУ 24175269, адреса: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька 44) в дохід державного бюджету України 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -судового збору.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Мельник В.І.

(Дата складання повного тексту рішення: 31.10.2012)