Рішення № 27129520, 26.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-74/12438-2012 26.09.12

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Козаковій І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення 44 406 гривень 95 копійок Представники:

від позивача: Шпиря В.М. (представник за довіреністю)

від відповідача: Лінкевич О.В. (представник за довіреністю)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний»(надалі також «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(надалі також -«Відповідач», «НАСК «Оранта») про стягнення 44 406 гривень 95 копійок.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний»на підставі Договору добровільного страхування автотранспортних засобів № 236855 від 15 липня 2011 року внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди виплатило страхове відшкодування власнику автомобіля «VOLVO FH 42T38», державний реєстраційний номер 141-19 АР, а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Відповідальність водія транспортного засобу «М 2734», державний реєстраційний номер 129-37 ХО, яким скоєно ДТП, застрахована в Національній акціонерній страховій компанії «Оранта»на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/6178324, а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12 вересня 2012 року порушено провадження у справі № 5011-74/12438-2012, розгляд справи призначено на 26 вересня 2012 року.

24 вересня 2012 року через загальний відділ діловодства суду отримано від представника Позивача, на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, копію Довідки про наявність відкритого рахунку, копію Довідки ЄДРПОУ, письмове підтвердження того, що в провадженні Господарського суду м. Києва або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, не має справи зі спору між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору.

26 вересня 2012 року через загальний відділ діловодства суду отримано від представник Відповідача Відзив на позовну заяву. В відзиві зазначено, що оскільки, відповідно до експертизи № 4813 від 26 вересня 2011 року питанням № 3 визначено відновлювальний ремонт з врахуванням зносу, який складає 18 109 гривень 09 копійок. Також, враховуючи, що відповідно до Полісу АА/6178324 передбачено франшизу в розмірі -510 гривень, НАСК «ОРАНТА»не буде заперечувати проти стягнення страхового відшкодування в розмірі 17 599 гривень 09 копійок.

В судовому засіданні 26 вересня 2012 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви. Представник Відповідача просив позов задовольнити частково з підстав, викладених в Відзиві на позовну заяву.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 26 вересня 2012 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представника Позивача та Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15 липня 2011 року між Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний»та ДП «Олан»укладено Договір добровільного страхування автотранспортних засобів № 236855, яким застраховано транспортний засіб автомобіля «VOLVO FH 42T38», державний реєстраційний номер 141-19 АР.

13 вересня 2010 року на дорозі М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (на Таганрог) відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «VOLVO FH 42T38», державний реєстраційний номер 141-19 АР, який належить ДП «Олан», під керуванням Хаботіліна Станіслава Юрійовича та «М 2734», державний реєстраційний номер 129-37 ХО, під керуванням Артес Андрія Карловича.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль «VOLVO FH 42T38», державний реєстраційний номер 141-19 АР.

Згідно з Довідкою ВДАІ про дорожньо-транспортну пригоду № 8874484, дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм Артес Андрієм Карловичем пункту 10.4 Привал дорожнього руху України.

Постановою Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 13 жовтня 2011 року у справі № 3-2349/11 Артес Андрія Карловича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу у сумі 340 гривень 00 копійок.

Відповідно до Висновку експертного автотоварознавчого дослідження, складеного судовим експертом-автотоварознавцем Тюричевим С.М, вартість майнової шкоди спричиненої власнику автомобіля «VOLVO FH 42T38», державний реєстраційний номер 141-19 АР складає 18 109 гривень 09 копійок, а вартість відновлювального ремонту складає 44 916 гривень 95 копійок.

На підставі Страхового Акту № 965/11 від 08 листопада 2011 року Позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 44 916 гривень 95 копійок, що підтверджується платіжним дорученням № 609 від 14 листопада 2011 року.

Цивільно-правова відповідальність Артес Андрія Карловича на момент настання страхової події була застрахована в Національній акціонерній страховій компанії «Оранта»на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/6178324, а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач посилається на те, що Відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розмір якої становить 44 406 гривень 95 копійок (сума з урахуванням франшизи за Полісом № АА/6178324).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Також, статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на виконання зобов'язань по Договору добровільного страхування автотранспортних засобів № 236855 було відшкодовано на користь страхувальника 44 916 гривень 95 копійок.

Таким чином, до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕйЕмДжи Груп» перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Вина особи, яка керувала транспортним засобом «М 2734», державний реєстраційний номер 129-37 ХО встановлена у судовому порядку Постановою Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 13 жовтня 2011 року у справі № 3-2349/11.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування").

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В статті 1191 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Статтею 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»визначено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Як вбачається з витягу з ЦБ МТСБУ, наданого МТСБУ на запит Суду у справі 5011-74/12438-2012, Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/6178324 передбачено, що франшиза становить 510 гривень 00 копійок.

Враховуючи визначені Полісом № АА/6178324 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу витрати в розмірі 17 599 гривень 09 копійок (18 109 гривень 09 копійок вартість майнової шкоди -510 гривень 00 копійок франшиза за Полісом № АА/6178324).

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний»задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вулиця Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний»(84205, Донецька область, місто Дружківка, вулиця Леніна, 37, р/р 2650453 ДОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 335076, код ЄДРПОУ 13494943) 17 599 (сімнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень 09 копійок

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вулиця Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний»(84205, Донецька область, місто Дружківка, вулиця Леніна, 37, р/р 2650453 ДОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 335076, код ЄДРПОУ 13494943) 637 (шістсот тридцять сім) гривень 87 копійок судового збору.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Чинчин

Дата складання та підписання повного тексту рішення 28 вересня 2012 року