ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" жовтня 2012 р. Справа № 8/5005/15098/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Плюшка І.А.,суддів:Кочерової Н.О., Самусенко С.С.,розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ч.А.С." в особі Дніпропетровської філії "ТОН"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.08.2012р.у справі№ 8/5005/15098/2011 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Ч.А.С." в особі Дніпропетровської філії "ТОН"доПетриківського районного комунального підприємства "Комунальник"простягнення 91 999, 10 грн. збитківза участю представників сторін:
від позивача: не з'явилися
від відповідача: не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
В жовтні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Ч.А.С." в особі Дніпропетровської філії "ТОН" звернулося до господарського суду з позовом до Петриківського районного комунального підприємства "Комунальник" про стягнення 91 999, 10 грн. збитків, завданих дорожньо-транспортною пригодою, що сталася з вини водія відповідача, з яких 91 149, 10 грн. -вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, що належить позивачу, та 850, 00 грн. -вартість експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідач, як власник транспортного засобу, водія якого Постановою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 16.08.2011р. визнано винним у вчиненні ДТП, зобов'язаний відповідно до ст. ст. 22, 623, 1172, ч.2 ст. 1187 ЦК України відшкодувати позивачу завдані в результаті ДТП збитки, які складаються з вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, визначену висновком експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля, виконаного на замовлення позивача, та витрат на проведення вказаного експертного дослідження.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2012р. (суддя Дубінін І.Ю.) позов задоволено в повному обсязі.
Стягнуто з Петриківського районного комунального підприємства "Комунальник" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ч.А.С." в особі Дніпропетровської філії "ТОН" 91 149, 10 грн. - вартість відновлювального ремонту, 850, 00 грн. - вартість експертного дослідження, 919, 99 грн. - витрат по сплаті державного мита, 236, 00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог та ст. ст. 22, 623, 1166, 1172, ч.2 ст. 1187 ЦК України, ст.ст. 24, 225 ГК України. При цьому, суд виходив того, що протиправна поведінка та вина водія відповідача у вчиненні ДТП, що призвела до пошкодження автомобіля позивача, підтверджується постановою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 16.08.2011p., а розмір завданий збитків -висновком експертного автотоварознавчого дослідження по факту спричинення аварійних пошкоджень автомобілю Isuzu NQR-71Р № 1965 від 03.08.2011р. та платіжним дорученням № 336 від 01.07.2011р. про оплату послуг з експертизи.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.08.2012р. (судді: Швець В.В. -головуючий, Павловський П.П., Чус О.В.) апеляційну скаргу Петриківського районного комунального підприємства "Комунальник" задоволено частково. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2012р. скасовано частково. Позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Петриківського районного комунального підприємства "Комунальник" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ч.А.С." в особі Дніпропетровської філії "ТОН" грошові кошти за завдану шкоду у сумі 29 635,18 грн., 296,35 гривень витрат по сплаті державного мита, 236 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.
При цьому, апеляційний господарський суд з посиланням на постанову Пленуму ВГСУ № 4 від 23.03.2012р. визнав неналежним доказом розміру завданих позивачу збитків висновок експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля Isuzu NQR-71Р № 1965 від 03.08.2011р. та прийшов до висновку, що виявлені експертом в ході огляду ушкодження автомобіля позивача не знаходяться в причинному зв'язку з протиправною поведінкою відповідача.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд виходив з того, що задоволенню підлягає лише вартість матеріальної шкоди, завданої позивачу пошкодженням автомобіля, оскільки доказів виконання ремонтних робіт позивачем не надано. Разом з цим, розмір спричиненої матеріальної шкоди суд визначив з урахуванням вартості тих деталей автомобіля, ушкодження яких були виявлені працівниками ДАІ під час огляду 23.06.2011р. місця ДТП і транспортних засобів -учасників ДТП.
В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Ч.А.С." в особі Дніпропетровської філії "ТОН" просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі. При цьому, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Зі змісту статті 1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, 23.06.2011р. о 15 годині 10 хвилин в смт. Петриківка Петриківського району Дніпропетровської області по вул. Кутузова водій -Біланчук М.В., працюючи екскаваторником на підприємстві відповідача - Петриківському РКП "Комунальник", керуючи трактором ЕО д.н. 21516 АА, змінюючи напрямок руху вліво не переконався в безпеці маневру і відсутності безпеки для інших учасників дорожнього руху, скоїв зіткнення з автомобілем "Isuzu NQR-71Р", д.н. АТ 7566 АН, під керуванням водія Перекрестова О.В.
Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серія САА № 789743, автомобіль "Isuzu NQR-71Р", д.н. АТ 7566 АН, на праві власності належить товариству з обмеженою відповідальністю "Ч.А.С". Відповідно до акту приймання-передачі внутрішнього переміщення основних засобів від 16.07.2010р. вказаний транспортний засіб переданий в експлуатацію Дніпропетровській філії "ТОН" товариства з обмеженою відповідальністю "Ч.А.С." Наказом № 1/3А від 01.08.2010р. Дніпропетровської філії "ТОН" ТОВ "Ч.А.С." "Про закріплення автомобіля за водієм" автомобіль "Isuzu NQR-71Р", д.н. АТ 7566 АН,, закріплений за водієм Перекрестовим Олександром Віталійовичем.
В результаті зіткнення, транспортному засобу "Isuzu NQR-71Р", д.н. АТ 7566 АН, нанесені механічні ушкодження, а власнику автомобілю заподіяно матеріальну шкоду.
Постановою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 16.08.2011р. у справі № 3-475/11, залишеною без змін Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 26.09.2011р., Біланчука М.В. визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді стягнення штрафу в розмірі 340, 00 грн.
Відповідно до висновку № 1965 експертного автотоварознавчого дослідження за фактом спричинення аварійних ушкоджень автомобілю Isuzu NQR-71Р, складеного 03.08.2011р. експертом Чернецьким М.В. вартість відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля Isuzu NQR-71Р, д.н. АТ 7566 АН, склала 91149,10 грн.
Крім того, вартість експертного дослідження склала 850,00 грн. та була відповідно до платіжного доручення № 336 від 01.07.2011р. сплачена позивачем у повному обсязі.
Таким чином, предметом спору у даній є вимога позивача про стягнення суми збитків, спричинених позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 91 999, 10 грн., які складаються з вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, визначену висновком експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля, у розмірі 91 149, 10 грн. та витрат на проведення вказаного експертного дослідження у розмірі 850,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є, зокрема, діяльність пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Отже, як вірно визначено судами попередніх інстанцій, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що протиправна поведінка та вина Біланчука М.В., що на момент вчинення ДТП працював на посаді екскаваторника у відповідача, встановлена Постановою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 16.08.2011р. у справі № 3-475/11.
Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку, що відповідач за завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків шкоду майну позивача - автомобілю Isuzu NQR-71Р, д.н. АТ 7566 АН, має бути притягнутий до відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить, зокрема, стягнути з відповідача збитки, заподіяні внаслідок ДТП автомобілю Isuzu NQR-71Р, д.н. АТ 7566 АН, якими є вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, визначена висновком експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля.
Згідно з ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).
Відтак, виходячи з вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, обов'язок доведення розміру збитків, заявлених до стягнення, покладається на позивача. Отже, якщо позивач пред'являє вимогу про відшкодування шкоди, він має належним чином довести наявність та розмір таких витрат.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в обґрунтування розміру спричиненої шкоди позивачем надано висновок експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля Isuzu NQR-71Р № 1965 від 03.08.2011р., відповідно до якого вартість відновлювального ремонту зазначеного автомобіля склала 91 149, 10 грн., складовими частинами якого є вартість ремонтних робіт, вартість матеріалів та деталей.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, апеляційний господарський суд з посиланням на постанову Пленуму ВГСУ № 4 від 23.03.2012р. визнав неналежним доказом розміру завданих позивачу збитків вказаний висновок експертного автотоварознавчого дослідження та зазначив, що місцевий господарський суд не мав права посилатись на нього при задоволенні позову.
Однак, такий висновок апеляційного господарського суду є безпідставним, оскільки по-перше, на момент прийняття рішення місцевим господарським судом від 11.01.2012р. постанови Пленуму ВГСУ № 4 від 23.03.2012р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" не існувало, по-друге, положення зазначеної постанови Пленуму ВГСУ не вказують на те, що лише висновок судової експертизи є належним та допустимим доказом обставин справи. Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що висновок експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля № 1965 від 03.08.2011р., наданий позивачем у справі, є належним доказом розміру спричиненої позивачу шкоди, а відтак, місцевий господарський суд обґрунтовано взяв його до уваги при винесенні рішення.
При цьому, заявлена до стягнення з відповідача вартість відновлювального ремонту автомобіля, в тому числі і вартість ремонтних робіт, визначена висновком експертного автотоварознавчого дослідження, є збитками позивача в розуміння частини другої ст. 22 Цивільного кодексу України, оскільки за своєю правовою природою збитками є реальні витрати особи, спричинені порушенням її права, які вона обов'язково може зробити або вже зробила для відновлення порушеного права.
Наведеним спростовується висновок апеляційного господарського суду про те, що вказана в калькуляції вартість ремонтних робіт не є спричиненою матеріальною шкодою.
Крім того, безпідставним є також і висновок суду апеляційної інстанції про те, що розмір спричиненої матеріальної шкоди має визначатися з урахуванням вартості тих деталей автомобіля, ушкодження яких були виявлені працівниками ДАІ. Так, суд не взяв до уваги, що лише особа, яка має спеціальні знання в автотехнічній сфері може з достовірністю визначити кількість та характер пошкоджень, завданих транспортному засобу внаслідок ДТП. При цьому, працівники ДАІ не є такими спеціалістами, не мають достатніх спеціальних знань в автотехнічній сфері і можуть визначити пошкодження транспортного засобу лише приблизно. Натомість, протокол огляду колісного транспортного засобу, складений експертом Чернецьким М.В., який відповідно до свідоцтва № 583 має право на проведення автотоварознавчих експертиз, є належним доказом виявлених пошкоджень автомобіля Isuzu NQR-71Р, д.н. АТ 7566 АН.
Звертаючись з позовом у даній справі, позивач в якості відшкодування збитків також просить стягнути з відповідача вартість експертного дослідження у розмірі 850,00 грн., оплата якого проведена позивачем згідно платіжного доручення № 336 від 01.07.2011р., однак зазначеної вимога не була розглянута судом апеляційної інстанції.
Відтак, здійснивши оплату автотоварознавчого дослідження ушкодженого автомобіля, позивач поніс додаткові витрати в сумі 850, 00 грн. При цьому, такі витрати позивача стали наслідком протиправних та винних дій працівника відповідача - Біланчука М.В. під час керування трактором ЕО, д.н. 21516 АА, який здійснив зіткнення із автомобілем позивача.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відтак, виходячи із встановлених судами обставин справи та наведених норм права, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого господарського суду стосовно того, що відповідач, як роботодавець винної у скоєнні ДТП особи та власник джерела підвищеної небезпеки -трактору ЕО, д.н. 21516 АА, зобов'язаний, відшкодувати позивачу понесені останнім збитки в розмірі 91 999, 10 грн., які складаються з вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, визначену висновком експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля, виконаного на замовлення позивача, та витрат на проведення вказаного експертного дослідження, з огляду на доведеність зазначеної суми належними та допустимими доказами.
Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що місцевий господарський суд всебічно, об'єктивно і повно встановив обставини справи, дав цим обставинам справи правильну юридичну оцінку згідно діючого, законодавства, застосував правильно норми матеріального та процесуального законодавства щодо вирішення спірних правовідносин, тому Вищий господарський суд України визнає рішення суду першої інстанції обґрунтованим і законним.
Переглядаючи справу повторно, в порядку ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд дав невірну юридичну оцінку обставинам справи та доказам, наявних в матеріалах справи, що призвело до прийняття невірних висновків щодо відсутності достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про відшкодування заподіяної шкоди. Вказана постанова не спростовує правильних висновків місцевого господарського суду, а тому підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ч.А.С." в особі Дніпропетровської філії "ТОН" задовольнити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.08.2012р. скасувати, а рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі № 8/5005/15098/2011 залишити без змін.
Стягнути з Петриківського районного комунального підприємства "Комунальник" (51800, Дніпропетровська область, Петриківський район, смт. Петриківка, вул. Піонерська, 4, код ЄДРПОУ 32839913) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ч.А.С." в особі Дніпропетровської філії "ТОН" (49034, м.Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, 143, код ЄДРПОУ 31487217) 919, 99 грн. (дев'ятсот дев'ятнадцять гривен дев'яносто дев'ять копійок) судового збору за подання касаційної скарги.
Доручити господарському суду першої інстанції відповідний наказ.
Головуючий І. Плюшко
Судді Н. Кочерова
С. Самусенко
Судове рішення № 27129213, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 30.10.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 8/5005/15098/2011. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: