Постанова № 27127296, 25.10.2012, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

25.10.12Справа №2а-2296/12/277011 год. 45 хв

м. Севастополь

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі м. Севастополя до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі м. Севастополя звернулось до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 1288,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у порушення положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не здійснив сплату страхових внесків за липень-грудень 2010 р. в сумі 1288,80 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 27.09.2012 р. відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 27.09.2012 р. закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Позивач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву з проханням розглянути справу за відсутністю представника, на задоволенні позовних вимог наполягає.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Про причини неприбуття в судове засідання або про поважність причин неприбуття, відповідач суд не повідомив, письмові заперечення проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються не надав.

Оскільки до повноважень адміністративних судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб- учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат не значиться" і таке інше, можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до частини другої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Згідно з частиною шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, встановивши обставини по справі, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Встановлено, що відповідач зареєстрований Нахімовською районною державною адміністрацією м. Севастополя 01.12.2009 р. як фізична особа-підприємець (а.с. 5).

Згідно з пунктом 3 статті 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 р. (далі - Закон № 1058) в редакції, яка діяла під час виникнення спірних правовідношень, загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до пункту 2 статті 17 Закону № 1058, страхувальники зобов'язані надавати звітність територіальним органам Пенсійного Фонду України в терміни, в порядку і формою, що встановлені Пенсійним фондом, а також нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені терміни і в повному обсягу страхові внески.

Пунктом 1 частини 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058 встановлено, що до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків у накопичувальний фонд, страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками і застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом і в розмірах, передбачених законом "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" № 400/97 від 26.06.1997 р. (далі - Закон № 400) для відповідних платників збору.

Пунктом 4 частини 8 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону № 1058 передбачено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Статтею 4 Закону України № 400 в редакції, яка діяла під час виникнення спірних правовідношень, розділом 4 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. під № 64/8663 для роботодавців - підприємств, установ, організацій встановлено розмір страхових внесків - 33,2% суми фактичних витрат на оплату праці працівників.

Згідно статті 20 Закону № 1058 та розділу 5 Інструкції № 21-1 встановлено, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Відповідно до пункту 2.2 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органами Пенсійного фонду України від 05.11.2009 р. № 26-1 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2009 р. за № 1136/17152, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі які обрали особливий спосіб оподаткування, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний рік.

Сплата страхових внесків здійснюється у строки визначені частиною 6 статті 20 Закону № 1058, а саме щоквартально, протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу, а саме: за липень, серпень, вересень 2010 р. - до 20 жовтня 2010 р., за жовтень, листопад, грудень 2010 р. - до 20 січня 2011 р.

Враховуючи розмір мінімального страхового внесоку на загальнообовязкове державне пенсійне страхування для зазначених осіб, відповідачу станом на 05.11.2010 р донараховано за 3 квартал 2010 р. суму внесків у розмірі 632,46 грн. та за 4 квартал 2010 р. суму внесків у розмірі 656,34.

Таким чином, з урахуванням розміру мінімального страхового внеску за липень - вересень та жовтень - грудень 2010 р., враховуючи частину сплачених сум єдиного (фіксованого) податку, розмір донарахованої суми внесків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування складає 1288,80 грн.

Згідно зі статтею 106 Закону № 1058, суми страхових внесків своєчасно не сплачених страхувальниками, вважаються простроченою заборгованістю (недоїмкою) по сплаті страхових внесків. Органи Пенсійного фонду України направляють страхувальниками, що мають недоїмку, вимоги про її сплату.

Встановлено, що на виконання вимог статті 106 Закону України № 1058, Управлінням Пенсійного фонду України у Нахімовському районі м. Севастополя за адресою відповідача були направлені вимоги про сплату боргу № Ф 1960 від 05.11.2010 р. на загальну суму боргу 632,46 грн. та № Ф 1960 від 04.02.2011 р. на загальну суму боргу 656,34 грн. (а.с. 9).

Зазначені вимоги про сплату боргу відповідачем не оскаржувались.

В рахунок сплати заборгованості за вимогами, від боржника грошових коштів не надходило.

Відповідно до абзацу 7 пункту 3 статті 106 Закону № 1058, у випадку якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду України про сплату недоїмки і протягом 10 робочих днів після його отримання не сплатив вказану у вимозі суму недоїмки разом із застосованою до нього фінансовою санкцією, включеною у вимогу, або не погоджував вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у випадку, якщо страхувальник погодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом 10 робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду України звертається у встановленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки у відповідний підрозділ державної виконавчої служби.

Таким чином, на час розгляду справи відповідач має заборгованість перед бюджетом зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 1288,80 грн., що підтверджується матеріалами справи.

На день розгляду справи відповідачем доказів погашення заборгованості до суду не наведено.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З врахуванням зазначеного, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі м. Севастополя обґрунтовані, засновані на законі та підлягають задоволенню, а сума заборгованості - стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі м. Севастополя, задовольнити.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі м. Севастополя (юридична адреса: вул. Дзігунського, буд. 19 м. Севастополь, 99001; ЄДРПОУ 22274979), р/р 25601304351735 в ТВБВ № 10011/0267 філії Кримського республіканського управління ПАТ "Ощадбанк", МФО 324805, заборгованість в сумі 1288 (одна тисяча двісті вісімдесят вісім) грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя О.В. Мінько