Постанова № 27127220, 29.10.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 жовтня 2012 року 08:00 № 2а-12035/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії: головуючого судді Шулежка В.П., судді Іщука І.О., судді Погрібніченка І.М., при секретарі Воронюк М.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби України про визнання протиправними дій та скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (надалі -ОСОБА_1, позивач) до Державної виконавчої служби України (надалі -ДВС України, відповідач) про визнання протиправними дій щодо винесення постанови від 24.07.2012р. про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі l 660 312,55 грн. (ВП № 30518204), скасування постанови від 24.07.2012 р. про стягнення з боржника виконавчого збору (ВП № 30518204), скасування постанови від 16.08.2012 р. про відкриття виконавчого провадження (ВП № 33902185), скасування постанови від 16.08.2012 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження (ВП № 33902185).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вказані постанови винесені з грубим порушенням законодавства та є незаконними.

ОСОБА_1 зазначає, що вона є майновим поручителем ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Земля і Життя»по зобов'язанням останнього за договором про відкриття кредитної лінії, а отже, вона, яка майновий поручитель, несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Розмір виконавчого збору визначений державним виконавцем виходячи саме із суми заборгованості ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Земля і Життя»за кредитним договором. Позивач вважає таку позицію державного виконавця необґрунтованою та протизаконною, адже обсяг відповідальності іпотекодавця не є рівнозначним обсягу відповідальності боржника за кредитним договором.

Також позивач зазначає, що на момент винесення постанови від 24.07.2012 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 1 660 312,55 грн. у державного виконавця були відсутні данні щодо вартості квартири АДРЕСА_1.

Відтак, у головного державного виконавця Хомишина Ю.Б. були відсутні законні підстави для визначення виконавчого збору у розмірі 1 660 312,55 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, письмових заперечень чи пояснень по суті заявлених позовних вимог суду не надав.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст.128 КАС України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали судом встановлено наступне.

Між АКБ «Національний кредит»та ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Земля і Життя» 28.09.2007р. укладений договір про відкриття кредитної лінії № 22Ю/2007/02-605/2-1, на суму яка не перевищує 14 500 000,00 грн.

ОСОБА_1 виступила майновим поручителем ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Земля і Життя»по зобов'язанням останнього за договором про відкриття кредитної лінії № 22Ю/2007/02-605/2-1 та уклала з АКБ «Національний кредит»Іпотечний договір від 29.09.2007р., згідно якого в забезпечення вимог Іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору, ОСОБА_1 надає в іпотеку об'єкт нерухомості -чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 258,4 кв.м., яка належить їй на праві власності.

За даним договором іпотеки забезпечується вимоги іпотекодержателя, що випливають із кредитного договору.

В подальшому, у зв'язку із тим, що ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Земля і Життя»не виконала свої зобов'язання за кредитним договором, рішенням Апеляційного суду міста Києва від 15.09.2010 року задоволено позовні вимоги ПАТ «Національний кредит»та звернено стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 на праві власності, на виконання Іпотечного договору від 29.09.2007р.

Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України Хомишиним Юрієм Борисовичем винесено постанову ВП №30518204 від 27.12.2011р. про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-9249/10, виданого 07.10.2010р. Шевченківським районним судом міста Києва, згідно якого звернуто стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 на виконання Іпотечного договору від 29.09.2007 року.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 13.12.2011р. роз'яснено рішення Апеляційного суду міста Києва від 15.09.2010р. в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на погашення суми за кредитним договором від 28.09.2007р., укладеним між АКБ "Національний кредит" та ТОВ "Науково виробниче підприємство "Земля і життя", яка складає 16 603 125 грн. 45 коп.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України Хомишина Ю.Б. від 24.07.2011р. ВП №30518204 повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі заяви стягувача про повернення виконавчого документа без виконання.

Також, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України Хомишиним Ю.Б. винесено постанову ВП №30518204 від 24.07.2012р. про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1 660 312,55 грн.

На підставі вищезазначеної постанови старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС Бойко О.М. винесено постанову ВП №33902185 від 16.08.2012р. про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору у розмірі 1 660 312,55 грн.

Також, 16.08.2012р. державним виконавцем на підставі постанови ВП №30518204 від 24.07.2011р. винесено постанову ВП №33902185 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Стаття 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, що державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі -виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому повноваження у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою зокрема, такі документи, як постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу.

Згідно положень ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

У відповідності до положень ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 03.10.2012р. задоволено скаргу ОСОБА_1 та скасовано постанову ВП №30518204 від 27.12.2011р. про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-9249/10, виданого 07.10.2010р. Шевченківським районним судом міста Києва, згідно якого звернуто стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 на виконання Іпотечного договору від 29.09.2007 року.

Таким чином, суд приходить до логічного висновку, що постанови від 24.07.2012 р. про стягнення з боржника виконавчого збору (ВП № 30518204), від 16.08.2012 р. про відкриття виконавчого провадження (ВП № 33902185), від 16.08.2012 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження (ВП № 33902185), які винесені на підставі постанови від 24.07.2012р. у виконавчому провадженні ВП №30518204 (постанова про відкриття якого скасована за рішенням суду) -не підлягають виконанню та повинні бути скасовані.

Окрім того, частина 8 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Згідно ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до вимог Закону державний виконавець не звертався з заявами щодо роз'яснення рішення Апеляційного суду м. Києва від 15 вересня 2010 року для з'ясування відомостей щодо загального розміру вимог та всіх його складових, що підлягають сплаті на користь ПАТ "Банк Національний кредит" з вартості предмета іпотеки - АДРЕСА_1 в м. Києві; способу реалізації АДРЕСА_1 в м. Києві та початкової ціни продажу даної квартири.

Окрім того, відповідно до положень ст. 11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.

Однак, всупереч вимогам закону, державний виконавець виніс постанову від 24.07.2012 р. про стягнення з боржника виконавчого збору (ВП № 30518204) у розмірі 1 660 312,55 грн., постанову від 16.08.2012 р. про відкриття виконавчого провадження (ВП № 33902185) із стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 1 660 312,55 грн., розраховуючи суму виконавчого збору виходячи із суми заборгованості по кредитному договору, в той же час оцінка майна боржника, яке є предметом договору Іпотеки, не проводилась.

Таким чином, позивач, є майновим поручителем, а не позичальником, і відповідно до діючого законодавства несе відповідальність за кредитними зобов'язаннями позивальника тільки майном, що передано в іпотеку, а отже дії головного державного виконавця Хомишина Ю.Б. щодо винесення постанови від 24.07.2012р. ВП № 30518204 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі l 660 312,55 грн. є протиправними.

Беручи до уваги зазначені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані постанови винесені відповідачем із порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Частиною другою статті 19 Конституції України закріплено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії головного державного виконавця примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Хомишина Ю.Б. Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови від 24.07.2012р. про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі l 660 312,55 грн. (ВП № 30518204).

Скасувати постанову від 24.07.2012 р. ВП № 30518204 про стягнення з боржника виконавчого збору.

Скасувати постанову від 16.08.2012 р. ВП № 33902185 про відкриття виконавчого провадження.

Скасувати постанову від 16.08.2012 р. ВП № 33902185 про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження.

Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 2 146,00 грн. на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної виконавчої служби України (код ЄДРПОУ 37471975) за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Головуючий суддя В.П. Шулежко

Суддя І.О. Іщук

Суддя І.М. Погрібніченко