Постанова № 27127078, 26.10.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2012 р. Справа № 2-а-3492/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хом'якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Чаплинському районі Херсонської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Нова Каховка Херсонської області про стягнення суми витрат з виплати та доставки пенсії про інвалідності,

встановив:

Управління Пенсійного фонду України в Чаплинському районі Херсонської області (далі - УПФУ або позивач) звернулось з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нова Каховка Херсонської області (далі - ФСС або відповідач) про стягнення витрат, пов'язаних з виплатою та доставкою пенсії по інвалідності, а саме виплат щомісячної державної адресної допомоги в розмірі 2 553,21 грн. в т.ч. витрат на доставку щомісячної державної адресної допомоги за період з квітня по червень 2012 року в сумі 2 273,52 грн.

Сторони в судове засідання не з'явились, однак від них надійшли заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження. У зв'язку з цим, відповідно до ч.4 ст.122 КАС України суд вирішив судовий розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до змісту позову УПФУ свої вимоги обґрунтувало наступним. Так, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року, №265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" (далі - Постанова №265) УПФУ виплачена адресна допомога одержувачам пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за квітень-червень 2012 р. на загальну суму 2 553,82 грн. (в т.ч. витрати на доставку адресної допомоги). Позивач вважає, що відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 року, №1105-ХІV (далі - Закон №1105) та Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого спільною постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.04.2003 року №5-4/4 (далі - Порядок №5-4/4) ФСС зобов'язаний зазначені кошти відшкодувати УПФУ у повному обсязі. УПФУ за період з квітня по червень 2012 р. згідно актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, виплачено пенсій зазначеної категорії у сумі 2 553,21 грн., які не прийняті до заліку та відповідно не відшкодовані ФСС.

Вищезазначена сума коштів складається із суми 2 273,52 грн., яка є адресною допомогою одержувачам пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з квітня по червень 2012 р. включно та призначена на підставі Постанови №265 (в т.ч. витрати на її доставку), а також із суми 279,69 грн., яка є виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, особам, які отримали травми на території держав колишнього СРСР. Однак, ФСС відмовляється відшкодовувати зазначені кошти, що обумовило звернення до суду.

Відповідач заперечуючи проти позову, мотивує свою позицію наступним - страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності. Відповідно до ст.21 Закону №1105 ФСС зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я; в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника з цих причин, при настанні страхового випадку. Державна адресна допомога, яка передбачена Постановою №265 не є відшкодуванням пенсії у розумінні ст.ст.21,28 Закону №1105 та не є страховою виплатою. Адресна допомога, як окремий вид соціальної допомоги, не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Пунктом 4 Постанови №265 встановлено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснюється на рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.

Одним із основних принципів страхування від нещасного випадку є цільове використання коштів. Відповідно до ст.46 Закону №1105 кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не формуються за рахунок Державного бюджету України, не включаються до його складу та використовуються виключно за їх прямим призначенням. Зважаючи на особливості фінансування страхування від нещасного випадку, виключно цільове використання цих коштів, та враховуючи те, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, ФСС не може нести витрати та виплату державної адресної допомоги. Вказує на відсутність законодавчо встановлених підстав для відшкодування ФСС потерпілим шкоди, вчиненої внаслідок нещасного випадку на виробництві на території колишнього СРСР (Ленінградська область Росія).

Розглянувши подані документи, врахувавши позицію позивача, врахувавши заперечення відповідача на адміністративний позов та документи покладені в його основу, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог в сумі 279,69 грн., яка є виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, особам, які отримали травми на території держав колишнього СРСР. Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню з таких підстав:

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ (стаття 4 Основ у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду (стаття 12 Основ).

За пенсійним страхуванням згідно з пунктом 1 статті 25 цих Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.

Відповідно до пункту 4 цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Згідно з частиною четвертою статті 26 Основ якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Ураховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ є Фонд.

За змістом пункту 2 статті 7 Закону № 2272-III, який набрав чинності з 1 квітня 2001року, Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку цьому Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, ПФУ та Фонду. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Частиною другою загальнообов'язкове (далі Закон №1105-XIV) закріплено аналогічне правило: якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Сфера дії цього Закону поширюється на ту категорію інвалідів, щодо відшкодування витрат на виплату пенсій яким виник спір.

За змістом частини другої статті 2 Закону № 1105-XIV особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Підпунктом "а" статті 27 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що громадянам України переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Відповідно до абзацу другого пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1105-XIV відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Абзацом третім цього пункту (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) установлено, що вся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника Фондом.

Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували цьому Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.

Як убачається з абзацу 7 пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1105-XIV, Фонд є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України від 14 жовтня 1992 року №2694-XII "Про охорону праці", які ліквідуються.

Таким чином, страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами ПФУ відшкодувати останньому витрати, є Фонд.

Ця позиція відображена в постанові Верховного Суду України від 21.11.2011 року по справі №21-361а11, яка в силу положень ст.244-2 КАС України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Відтак, сума витрат на виплату пенсій громадянам, які отримали каліцтво в країнах СНД за період квітень-червень 2012 в розмірі 279,69 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Стосовно вимог позивача про стягнення суми 2 273,52 грн., яка є адресною допомогою одержувачам пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з квітня по червень 2012 р. включно, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:

Порядком №5-4/4 визначено механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно Законом №1105, у тому числі добровільно застраховані, до досягнення ними встановленого законодавством пенсійного віку та припинення ними трудової діяльності.

В основу цього механізму покладено проведення щомісячних звірок витрат на відповідні виплати до 10 числа, наступного за звітним, територіальним підрозділами зазначених фондів. Акти звірок подаються головному управлінню Пенсійного фонду та управлінню виконавчої дирекції ФСС у Автономній республіки Крим, областях, які узагальнюють та узгоджують довідку про відшкодування відповідних витрат та до 20 числа, наступного за звітним, подають її Пенсійному фонду України та ФСС. Саме ця довідка, є підставою для перерахування ФСС відповідних коштів Пенсійному фонду України.

Постановою №265 запроваджена щомісячна державна адресна допомога, яка сплачується у разі, коли розмір пенсії не досягає певного відсотка прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до п.4 Порядку №5-4/4 ФСС проводить відшкодування Пенсійному Фонду України: сум основного розміру пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття, якщо така надавалась пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; сума індексації, нарахована на основний розмір пенсій та щомісячну цільову грошову допомогу в межах встановленого прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення; сум витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій; витрати на поховання страхувальнику або сім'ї застрахованого чи іншій особі, яка здійснювала поховання у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, з яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, та який отримував вищезазначену пенсію.

Зазначений перелік сум, які підлягають відшкодуванню ФСС УПФУ відповідно до Порядку №5-4/4 ФСС є виключним і не підлягає розширеному тлумаченню. Адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Тобто аналізуючи викладене, враховуючи те, що до переліку сум які відповідно до Порядку №5-4/4 підлягають відшкодуванню щомісячна адресна допомога не входить, суд приходить до висновку, що у ФСС на підставі зазначеного Порядку відсутні законні підстави для відшкодування сум УПФУ.

При цьому суду зазначає, що Порядок №5-4/4 визначає виключно механізм відшкодування на централізованому рівні, питання механізму відшкодування на регіональному рівні ним не врегульовано.

Стаття 21 Закону №1105 містить перелік виплат, які здійснюються та відшкодовуються ФСС, зокрема такими є:

- виплати по відшкодуванню шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, яка виплачується йому або особам, які перебували на його утриманні:

а) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

б) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;

в) щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;

г) пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

д) пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

є) допомогу дитині відповідно до ст.9 Закону №1105;

Крім цього, ФСС здійснюються виплати пов'язані з організацією поховання померлого (відшкодовується вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов); компенсації витрат виробництва при організації робочих місць для інвалідів, які не покриваються коштами від збуту виробленої продукції; надання інвалідам разової грошової допомоги у разі невідкладної потреби.

З викладеного слідує, що щомісячна адресна допомога, яка призначена на підставі Постанови №265 не входить до переліку виплат, які здійснюються та відшкодовуються ФСС.

Відповідно до п.4 Постанови №265 виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога. Однак даною постановою не передбачено обов'язку ФСС відшкодовувати УПФУ витрати по сплаті вказаних виплат.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що чинним законодавством України не передбачено обов'язок ФСС відшкодовувати УПФУ суми щомісячної державної адресної допомоги призначеної та виплаченої на підставі Постанови №265, а тому позовні вимоги УПФУ щодо стягнення з ФСС виплат щомісячної державної адресної допомоги за період з квітня по червень 2012 р. включно, в т.ч. і витрат на її доставку, на загальну суму 2 273,52 грн. не підлягають задоволенню.

При цьому суд зазначає, що відповідно до п.4 Порядку №5-4/4 ФСС проводить відшкодування Пенсійному Фонду України сум витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій. Судом встановлено, що до переліку "вищезазначених пенсій" не входить державна адресна допомога призначена та виплачена відповідно до Постанови №265. У зв'язку з цим, суд вважає, що ФСС немає законних підстав відшкодовувати УПФУ витрати на доставку пенсії, які виникли внаслідок доставки щомісячної державної адресної допомоги призначеної та виплаченої відповідно до Постанови №265.

Крім цього, суд зазначає, що одним із основних принципів страхування від нещасного випадку є цільове використання коштів. Відповідно до ст.46 Закону №1105 кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не формуються за рахунок Державного бюджету України, не включається до його складу та використовуються виключно за їх прямим призначенням. Зважаючи на особливості фінансування страхування від нещасного випадку, виключно цільове використання цих коштів та враховуючи те, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, ФСС не може нести витрати на виплату державної адресної допомоги. Зазначена правова позиція відображена в постанові Верховного Суду України від 06.06.2011 року по справі №27-57а11, яка прийнята за результатами розгляду заяви відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Лисянському районі Черкаської області про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, яка в силу положень ст.244-2 КАС України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Таким чином, позовні вимоги в частинні стягнення суми 279,69 грн., яка є виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, особам, які отримали травми на території держав колишнього СРСР підлягають задоволенню, в стягненні виплат щомісячної державної адресної допомоги, в т.ч. витрат на доставку щомісячної державної адресної допомоги за період з квітня по червень 2012 року в сумі 2 273,52 грн. суд відмовляє.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нова Каховка (площа С. Будівельників, 1, м. Нова Каховка, Херсонська область, код ЄДРПОУ 25900348) на користь управління Пенсійного фонду України в Чаплинському районі Херсонської області заборгованість з виплати пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в сумі 279 (двісті сімдесят дев'ять) грн. 69 коп.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 10.2