Постанова № 27126766, 31.10.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/4082/2012

31 жовтня 2012 року

15год. 52хв.

м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Ткачук Н.С. за участю секретаря судового засідання Штиби А.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Теофан"

про стягнення податкової заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теофан" про стягнення податкової заборгованості на загальну суму 10536,37 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи провести без участі представника податкового органу.

Відповідач участі повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив. Причини неприбуття суду не повідомив та заперечень на адміністративний позов не подав. Про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Судом не визнавалася обов’язковою участь сторін в судовому засіданні. Відтак, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності до вимог ч.1 ст. 41 КАС України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.04.2010 року державним реєстратором виконавчого комітету Рівненської міської ради відповідача було зареєстровано юридичною особою, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.4). 26.04.2010 року відповідача взято на облік платника податків в ДПІ в м. Рівне, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків (а.с.5). Відповідач є платником податку на додану вартість, яким зареєстрований відповідно до свідоцтва №100281931 від 05.05.2010 р. (а.с.5).

Станом на 19.09.2012 року згідно з даними обліку позивача за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 5962,76 грн. та пені за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД в сумі 4573,61 грн., що підтверджується довідкою позивача (а.с.8) та обліковими карками (а.с. 16-19).

Заборгованість відповідача по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 5962,76 грн. виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0000011540/0 від 02.02.2011 р. на суму 6056 грн. (а.с.11), прийнятого на підставі акта перевірки №1 від 02.02.2011року (а.с.12), часткової сплати в сумі 96,16 грн. та пені в сумі 2,92 грн. (облікова картка платника а.с.17-18).

Заборгованість відповідача по пені за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД в сумі 4573,61 грн. виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0000232240 від 22.03.2011 р. (а.с.13), прийнятого на підставі акта перевірки №265/22-509/37083135 від 11.05.2011року (а.с.14-15).

Вказані акти перевірок та податкові повідомлення-рішення були вручені керівнику ТОВ "Теофан" під розписку.

На момент розгляду справи судом заборгованість перед бюджетом на загальну суму 10536,37 грн. відповідачем не погашено.

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 9 Податкового кодексу України встановлено, що податок на прибуток підприємств належить до загальнодержавних податків і зборів та справляється на всій території України.

Згідно з п.п. 54.3.2. п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

З акта перевірки №1 від 02.02.2011 року та винесеного на підставі нього податкового повідомлення - рішення №0000011540/0 від 02.02.2011 р. вбачається, що грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 5959,84 грн. податковим органом нараховано за порушення відповідачем вимог ст.152 Податкового кодексу України.

З акта перевірки №265/22-509/37083135 від 11.05.2011року та винесеного на підставі нього податкового повідомлення - рішення №0000232240 від 22.03.2011 р. вбачається, що пеню за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД в сумі 4573,61 грн. податковим органом нараховано за порушення відповідачем вимог ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Відповідно до п.54.5 ст. 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з даними документообігу Рівненського окружного адміністративного суду ТОВ "Теофан" в судовому порядку податкові повідомлення-рішення №0000011540/0 від 02.02.2011 р. та №0000232240 від 22.03.2011 р. не оскаржувало. Відтак, суми грошового зобов'язання та пені в розмірі 10533,45 грн. є узгодженими і підлягають сплаті.

У відповідності до вимог п.п.16.1.4. п.16.1. ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Всупереч цьому, відповідач не сплатив узгоджені податкові зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств та пеню на загальну суму 10533,45 грн. грн. (4573,61+5959,84).

Згідно з ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. При нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами нарахування пені розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом. Пунктом 129.3 цієї статті встановлено, що нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Позивачем на суму податкового боргу за несвоєчасне погашення відповідачем узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств була нарахована пеня в сумі 2,92 грн.

На час розгляду справи судом відповідач заборгованість по узгоджених податкових зобов'язаннях з податку на прибуток приватних підприємств та пені на загальну суму 10536,37грн. не сплатив.

Статтею 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

15.07.2011 р. позивачем відповідачу було виставлено податкову вимогу форми "Ю" №607 (а.с.10), яка на момент подання адміністративного позову останнім не задоволена. У встановленому порядку податкова вимога не оскаржувалася. Дана вимога була надіслана податковим органом на адресу відповідача 19.07.2011 року та вручена останньому 20.07.2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.10).

Відповідно до п. 11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції мають право подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України встановлено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теофан" до Державного бюджету України податкову заборгованість на загальну суму 10536,37 грн., в тому числі по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 5962,76 грн. та по пені за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД в сумі 4573,61 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Ткачук Н.С.