Постанова № 27125936, 25.10.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/13435/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: о 12 год. 45 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кочанової П.В.

при секретарі Швидунової Х.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Артемівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 218,06 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: Кондрацький О.Г. за дов. № 5497 від 23.10.2012 р.

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Артемівський міський центр зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 218,06 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що на підставі наказу Артемівського міського центру зайнятості ОСОБА_1 призначено допомогу по безробіттю.

Між тим, позивачем при розслідуванні страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» при звірянні даних, які надійшли від Пенсійного фонду України та згідно акту розслідування № 314 від 30.07.2012 року встановлено, що ОСОБА_1 працював у ТОВ «Фоззі-Фуд» та за результатами звірки встановлено, що данні довідки про середню заробітну плату за період з 16.07.2011 року по 10.02.2012 року, наданої ОСОБА_1 до центру зайнятості, не відповідають даним розрахункових відомостей підприємства.

А тому, позивач просить стягнути з відповідача незаконно отриману суму допомоги по безробіттю в розмірі 218,06 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що є відомості в матеріалах справи.

Частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Оскільки на адресу відповідача, а саме: АДРЕСА_1, судом було направлено телеграму, яку отримано відповідачем, а тому, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи.

За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_1 про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином, але в установлений законодавством строк заперечення та необхідні документи до суду не надав.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

Відповідно до заяви від 24.02.2011 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до Артемівського міського центру зайнятості із заявою щодо вирішення питання про його працевлаштування, в якій зазначив, що трудовою діяльністю не займається.

24.02.2011 року ОСОБА_1 згідно наказу Артемівського міського центру зайнятості було надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю.

Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним № 314 від 30.07.2012 р. проведено перевірку достовірності даних виявлених в ході звірки з ОДПІ (з кв. 2011 р.) про отримані особами, які перебувають або перебували на обліку в центрі зайнятості, доходи безпосередньо у роботодавців.

Так, після проведення звірки з ОДПІ про отримані особами доходи було встановлено, що ОСОБА_1 за період перебування на обліку у Артемівському центрі зайнятості з 24.02.2011 р. по 29.07.2011 р. отримав дохід у 3 кварталі 2011 р. у роботодавця ТОВ «Фоззі-Фуд».

При цьому, у ході вказаної перевірки встановлено, що згідно наданої ТОВ «Фоззі-Фуд» інформації, ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з товариством з 16.07.2011 р. (наказ від 18.07.2011 р. № 231/мс 127-к) по 10.02.2012 р. (наказ від 10.02.2012 р. № 43/мс 127-к) внаслідок чого за період з 16.07.2011 р. по 30.09.2011 р. отримав дохід у загальній сумі 2423,17 грн., про що свідчить Довідка про доходи від 05.06.2012 р. № 2275/УРС.

Згідно ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Статтею 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 № 803-XII вказує, що безробітними визнаються громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі - Закон України від 02.03.2000 № 1533-III) видом забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю.

Згідно п.п. 2, 4 ст. 22 цього Закону особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів, а також особи, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви, та застраховані особи, звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, мають право на допомогу по безробіттю без урахування страхового стажу. Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.

Частиною 2 ст. 23 вказаного Закону передбачено, що допомога по безробіттю особам, зазначеним у частині другій статті 22 цього Закону, визначається у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом;

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі, зокрема, працевлаштування безробітного; призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Частиною 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з підпунктом 1 пункту 5.5 розділу 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. № 307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 р. за № 915/5136, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин, як визначено пунктом 6.14 розділу 6 вказаного Порядку.

Відповідно до пункту 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 р. № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 р. № 7-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 р. за № 232/16248, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з розрахунком повернення матеріального забезпечення Артемівського міського центру зайнятості, що міститься у матеріалах справи, сума отриманої допомоги відповідачем за період з 16.07.2011 року по 10.02.2012 року, яка підлягає поверненню, складає 218,06 грн.

Центром зайнятості на адресу ОСОБА_1 було надіслано лист від 08.08.2012 р. № 3885 з пропозицією повернути незаконно отриману суму допомоги по безробіттю в добровільному порядку у розмірі 218,06 грн. у 15 денний термін з дня отримання повідомлення. Вказаний лист було отримано відповідачем, але на момент розгляду справи визначена до сплати сума відповідачем у добровільному порядку сплачена не була.

Статтею 39 вказаного Закону визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

В контексті викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Артемівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення грошової допомоги по безробіттю у розмірі 218,06 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 11, 17, 18, 94, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Артемівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 218,06 грн. - задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Артемівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (р/р 371733300901015, банк одержувача УДК м. Донецьк, МФО 834016, код ЕДРПОУ 25103706) суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 218 (двісті вісімнадцять) грн. 06 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті, проголошена її вступна та резолютивна частини 25 жовтня 2012 року.

Повний текст постанови складено 30 жовтня 2012 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Кочанова П.В.