Рішення № 27124140, 17.09.2012, Апеляційний суд Хмельницької області

Справа № 2206/295/12

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2012 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі : головуючого -судді Харчука В.М.

суддів: Переверзєвої Н.І., Кізюн О.Ю.

при секретарі: Косташ К.В.

з участю: представника ПАТ КБ Приватбанк

розглянула у відкритому судовому засіданні справу провадженням №22ц/2290/1604/12 за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»на рішення Дунаєвецького районного суду від 18 травня 2012 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідача, пояснення учасника процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а:

В лютому 2012 року позивач звернувся до суду і просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 22 листопада 2007 року в сумі 24088 грн. 49 коп. та судові витрати у розмірі 240 грн. 88 коп.

Рішенням Дунаєвецького районного суду від 18 травня 2012 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 22 листопада 2007 року в розмірі 7261 грн. 33 коп., а також 214 грн. 60 коп. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В своїй апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк»означене рішення вважає частково незаконним, винесеним з порушенням норм процесуального та матеріального права, просить його змінити, задовольнивши позов у повному обсязі, судові витрати покласти на відповідача. При цьому посилається на те, що суд не застосував ч.1 ст.259 ЦК України, згідно якої позовна давність встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін, що ними дотримано і відповідно до п.5.5 кредитного договору визначена домовленість сторін про збільшення до 5 років строку позовної давності щодо стягнення кредиту, відсотків за користування ним, винагороди, неустойки пені. Натомість суд, при постановленні рішення помилково керувався нормами ч.2 ст. 258 ЦК України , яка встановлює позовну давність терміном у один рік при стягненні неустойки. Крім того, на думку апелянта, рішення суду є необґрунтованим.

______________

Головуючий у першій інстанції -Артемчук В.М. Провадження №22ц/2290/1604/12 Доповідач -Переверзєва Н.І. Категорія № 19.27

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні - з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Згідно до ч.1 ст.259 ЦК України позовна давність встановлена законом, може бути збільшена, за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається в письмовій формі.

Задовольняючи позов в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов"язань за кредитним договором за один рік в розмірі 723 грн. 60 коп. , суд не врахував п.5.5 укладеного кредитного договору від 22 листопада 2007 року, де зазначено: «Терміни позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки -пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років».

Тому, рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 цього ж Кодексу визначено, що зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов"язаний виконати свій обов"язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов"язання чи звичаїв ділового обороту ( ч. 1 ст. 527 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 22 листопада 2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк»укладено кредитний договір №НМXRRX14570243, за яким він отримав кредит в сумі 5962 грн. 80 коп., зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12,0% річних на суму залишку заборгованості, із кінцевим терміном погашення 22 листопада 2009 року. Однак, позичальник зобов"язання за вказаним договором належним чином не виконував, тому станом на 14 грудня 2011 року заборгованість за ним становить 24088 грн. 49 коп. і складається із: заборгованості за сумою кредиту -4016 грн. 16 коп.; за відсотками за користування кредитом -374 грн. 92 коп.; по комісії за користування кредитом -2146 грн. 65 коп.; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором -17550 грн.76 коп.

Позивач в ході розгляду справи в суді першої інстанції подав заяву про застосування строку позовної давності в один рік до вимог про стягнення неустойки в розмірі 17550 грн. 76 коп.

Суд першої інстанції з врахуванням цих обставин прийшов до висновку про неналежне виконання з боку відповідача зобов"язань за кредитним договором, укладеним між ним і позивачем від 22 листопада 2007 року і необхідність стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ Комерційний банк „Приватбанк" заборгованості за тілом кредиту, відсотками та комісією за користування ним.

В цій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, тому відповідно до принципу диспозитивності , суд не робить висновків щодо вирішення цієї частини спору.

Що ж стосується доводів апеляційної скарги про неправильність вирішення спору в частині стягнення пені, то вони знайшли своє підтвердження.

Судом першої інстанції не враховано, що відповідно до п. 5. 5 укладеного і підписаного сторонами кредитного договору №НМXRRX14570243 від 22 листопада 2007 року, визначено термін позовної давності по вимогах про стягнення , в тому числі, неустойки тривалістю 5 років.

Отже, посилання апелянта на неврахування судом умов договору, відповідають фактичним обставинам і заявлені ним вимоги про стягнення пені за весь заявлений ним період підлягають задоволенню.

Разом з тим, при вирішенні даної частини спору, апеляційний суд на підставі вимог ч. 3 ст.303 ЦПК України вважає за можливе вийти за межі доводів апеляційної скарги і з врахуванням конкретних обставин, керуючись ч. 3 ст. 551 ЦК України, яка надає суду можливість зменшити розмір неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Виходячи із вищенаведеного, враховуючи співвідношення розміру збитків, завданих неналежним виконанням зобов"язання і неустойки (4016,16 грн. та 17550,76 грн.), який у 4,3 рази перевищує борг по тілу кредиту, колегія суддів вважає за доцільне визначити розмір пені в сумі 7000 грн., що є справедливим і дорівнює сумі неповернутого кредиту разом із відсотками за користування ним і комісією.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, ст. 551 ЦК України, колегія суддів

р і ш и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»задоволити частково.

Рішення Дунаєвецького районного суду від 18 травня 2012 року змінити в частині стягнення пені.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк" 7000 грн. пені.

В решті означене рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: підпис Судді: підписи

З оригіналом згідно. Суддя: Н.Переверзєва