Рішення № 27119389, 18.06.2012, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 1316/1876/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2012 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі

головуючого - судді Кіпчарського М.О.,

при секретарі Микитів Н.С.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Пустомити Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно , -

в с т а н о в и в :

Позивач у квітні 2012 р. звернулася до суду з вищевказаним позовом, позовні вимоги обґрунтовує тим, що з червня 1944р. по день смерті ОСОБА_4 -24.11.1989р., перебувала з ним у фактичних шлюбних відносинах, дружиною якого вона значиться в різних документах, та з яким мали трьох спільних дітей. Двоє їх дітей померли у 2003 та у 2004 роках, в живих залишилась дочка ОСОБА_2, відповідач по справі.

На протязі 1958-1960 років вона спільно зі своїм чоловіком ОСОБА_4 збудували житловий будинок по вул.Шевченка, 48 в с.Сокільники Пустомитівського району, який був зареєстрований на ім»я ОСОБА_4І, і який при житті не розпорядився своїм майном.

Посилаючись на приписи ст.ст.112,115 ЦК України ( в редакції 1963р.) вважає , що згадане будинковолодіння в с.Сокільники являється спільною власністю, яке може бути поділене між співвласниками за домовленістю. Так як другий співвласник помер, просить визнати за нею право власності на ? частину даного будинковолодіння.

Позивач , пославшись на похилий вік та стан здоров»я, подала заяву про слухання справи у її відсутність, за участю її представника.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги з вище зазначених мотивів та пояснив додатково, що позивач за вказаною адресою проживає постійно з часу його будівництва, і що спору щодо згаданого майна не існує.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлений до неї позов визнала та подала заяву про визнання позову. Пояснила, що дійсно її батьками являються ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який помер у 1989р. Будинок по вул.Шевченка, 48 в с.Сокільники збудований її батьками та являється їх спільною власністю, який був зареєстрований на ім.»я батька ОСОБА_4 В даному будинку проживала їх сім»я, в якому на даний час залишилася проживати її мати. При житті батько не розпорядився своїм майном, оригінал правовстановлюючого документу на будинок втрачений, а тому вона та її мати не можуть оформити право власності.

Судом роз»яснено відповідачу, що у відповідності зі ст.174 ЦПК України, у разі визнання позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Проти такого вирішення спору відповідач не заперечив, і з таким порядком вирішення спору згодився представник позивача.

Вислухавши доводи сторін, проаналізувавши обставини та матеріали справи, суд вважає, що подана відповідачем заява про визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Тому суд приймає подану відповідачем заяву про визнання позову та приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та відповідають фактичним обставини справи, що підтверджується матеріалами справи, перевіреними в судовому засіданні, зокрема:

Встановлено, що позивач ОСОБА_3 народилася 06.01.1925 року у Польщі, яка з 1964 року зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1 та постійно проживає за вказаною адресою.

У 1987 році виконком Пустомитівської районної ради зареєстрував за ОСОБА_4 на праві особистої власності будинок №48 по вул..Шевченка в с.Сокільники.

Згідно свідоцтва про народження, відповідач ОСОБА_2 ( дівоче прізвище ОСОБА_4) ОСОБА_5 народилася 26.02.1953 р., її батьками значаться ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

Відповідно до свідоцтва про смерть І-СГ № 161849, ОСОБА_4 у віці 64 роки помер 24.09.1989року в с.Сокільники Пустомитівського району.

Главою 11 ЦК України ( в редакції 1963р.) ( статті 112-118) визначено, що майно може належати на праві спільної власності двом чи кільком громадянам. Розрізняється спільна власність з визначенням часток ( часткова власність) або без визначення часток ( сумісна власність). Кожен із учасників спільної власності має право вимагати виділу своєї частки із спільного майна.

Згідно ст. 549 ЦК України ( в редакції 1963 р.) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину , якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 збудували до 1987 року житловий будинок по вул.Шевченка, 48 в с.Сокільники, який являвся їх спільною сумісною власністю, який було зареєстровано на ОСОБА_4 , та який при житті не розпорядився своєю часткою у спільному майні. Після смерті ОСОБА_4 позивач по справі виявила бажання виділити свою частку із спільного майна.

На час подачі позову відповідач ОСОБА_2, як спадкоємець майна після померлого ОСОБА_4, не визнавала право власності за позивачем. Але під час розгляду справи в суді відповідач визнала таке право власності за позивачем, і таке визнання позову судом приймається в порядку ч.4 ст.174 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.112-118,549 ЦК України ( в редакції 1963 р.), ст.ст.8,10, 57, 60,174, 209, 212- 215, 218, 223, 292,294 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити та визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на 1/2 частину будинковолодіння, яке знаходиться по вул.Шевченка, 48 в с.Сокільники Пустомитівського району Львівської області.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Пустомитівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяОСОБА_6